Справа № 707/3377/26
Провадження № 2/708/839/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та збільшення їх розміру і
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та їх збільшення, відповідно до якого просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, установлений рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси та стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей, а саме доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення кожною із них повноліття.
У обґрунтування поданого позову зазначила, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.05.2018 у цивільній справі за позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів позов був задоволений зі стягненням на утримання двох неповнолітніх дітей, а саме доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у твердій грошові сумі у розмірі 3 000,00 грн щомісячно на двох дітей, тобто по 1 500,00 грн на кожного з дітей.
З моменту ухвалення цього судового рішення минуло понад 8 років. За цей тривалий проміжок часу обставини сімейного та матеріального стану сторін, а також потреби спільних дітей істотно та докорінно змінилися. На момент звернення до суду визначений раніше розмір аліментів у твердій грошовій сумі є критично заниженим, жодним чином не відповідає реальним фінансовим потребам дітей та спроможності платника аліментів, повністю знецінився під впливом макроекономічних чинників та порушує конституційне право дітей на належний і всебічний розвиток.
Відповідач ОСОБА_2 був призваний за загальною мобілізацією на військову службу та на даний час перебуває у лавах ЗСУ. А тому у зв`язку зі зміною матеріального становища платника аліментів, зміни цінової політики на одяг та продукти харчування внаслідок війни на території України, у позивача наявні усі правові підстави для зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходів відповідача.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 14.08.2026 справа передана за підсудністю до Чигиринського районного суду Черкаської області.
Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 15.09.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду з повідомленням учасників.
У визначений судом день та час проведення судового розгляду учасники не з`явилися.
Позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи судом позивачка не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Правом подання відзиву на позов не скористався.
За таких обставин суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, судом установлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з питань виконання батьками обов`язку утримувати дитину та способів виконання цього обов`язку, у зв`язку із чим до їх правового регулювання застосуванню підлягають норми Глави 15 Сімейного кодексу України «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання».
Судом під час розгляду справи встановлено, що сторони спору є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підтвердження чого позивачкою надані свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції 03.06.2009, та свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції 08.05.2013.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.05.2018 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (справа № 711/2294/18, провадження № 2/712/1047/18) судом вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 3 000,00 грн щомісячно, починаючи з 05 березня 2018 року і до досягнення дітьми повноліття. З метою примусового виконання вказаного рішення судом були видані стягувачу виконавчі листи.
З наданих суду витягів з реєстру територіальної громади судом установлено, що діти зареєстровані та проживають разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорені та не спростовані, а тому відповідно до ст. 12, 229 ЦПК України ці докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.
У статті 19 та частинах 1, 2 статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до ст. 9 Конституції України є складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов`язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від неналежного піклування з боку батьків чи інших осіб.
Разом із тим, держава визнала право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Одним із способів захисту прав неповнолітньої дитини щодо належного матеріального забезпечення є законодавчо передбачена можливість зміни визначеного рішенням суду розміру аліментів залежно від зміни певних життєвих обставин.
Згідно із ст. 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Розмір аліментів з урахуванням статті 48 Конституції України має забезпечувати такий достаток, який би забезпечив покриття поточних основоположних життєвих потреб.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Як визначено ст. 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності і не можуть здійснюватися усупереч інтересам дитини.
Статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі ст. 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Суд ураховує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим, певним чином, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обидва з батьків для розвитку дитини. У справі такий тягар здебільшого лягає лише на матір.
Згідно із ч. 3 ст. 180 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Як видно із ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України). Стаття 192 Сімейного кодексу України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може означати й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок суду узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17-ц.
Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.
На підставі ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Ураховуючи зміст ст. 181, 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Згідно ч. 2 ст. 183 Сімейного кодексу України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Частиною 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, передбачено, що на двох дітей підлягають стягненню аліменти у розмірі однієї третини, заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено що у 2026 році прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років становить - 3 512,00 гривень.
За таких умов, зважаючи на законодавчо змінений мінімальний розмір аліментів на одну дитину, а також збільшення вікових потреб дитини з часу присудження аліментів у 2018 році, їх розмір, визначений рішенням суду від 21.05.2018, суд дійшов висновку, що аліменти у раніше визначеному судом розмірі не можуть задовольнити базові потреби дитини та у реаліях сьогодення не у повній мірі відповідають вимогам ст. 141 Сімейного кодексу України стосовно рівності обов`язків батьків щодо дитини.
Змінюючи розмір аліментів суд ураховує, що діти потребують матеріальної допомоги. Крім того, відповідач не надав заперечень щодо зміну способу стягнення аліментів.
Згідно зі ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Разом із тим, пунктом 23 Постанови пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», визначено, що аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання судовим рішенням законної сили.
За таких обставин, виходячи з критеріїв розумності та справедливості, а також ураховуючи прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, суд дійшов висновку про наявність потреби змінити спосіб стягнення та розмір аліментів, установлених рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 26 січня 2022 року з твердої грошової суми в розмірі 1 500,00 гривень на кожну дитину до досягнення повноліття на 1/3 частину всіх видів заробітку відповідача щомісячно, з дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Одночасно суд роз`яснює, що після досягнення повноліття старшою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в силу положень частини 3 статті 183 Сімейного кодексу України, підлягатимуть подальшому стягненню аліменти на утримання однієї дитини за вирахуванням частки, що припадала на старшу дитину. У даному випадку при загальному розмірі стягнення 1/3 частка від усіх видів доходів (заробітку), частка кожного із дітей становить 1/6 (1/3 ? 2 = 1/6). Тому, за відрахуванням частки повнолітньої дитини, стягненню на користь ОСОБА_1 підлягатимуть аліменти із ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів.
Таким чином, приймаючи до уваги наведене та рекомендації, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну способу та розміру стягнення аліментів на утримання дітей є законними та обґрунтованими, відтак вони підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачка в силу п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду була звільнена від сплати судового збору, судові витрати, пов`язані із розглядом справи, а саме витрати зі сплати судового збору в сумі 1 331,20 грн, покладаються судом на відповідача.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, судом установлено таке.
Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 ч. 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 ЦПК України.
Даний висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду по справі № 496/3134/19 від 13.07.2022 року.
До позовної заяви на підтвердження витрат на правничу допомогу долучена копія договору № 14072602 від 14.07.2026, укладеного між ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , копія акту приймання-передачі наданих послуг до договору від 30.07.2026 та копія платіжної інструкції від 14.07.2026 на суму 10 000,00 грн.
З наведеного слідує, що договір про надання правової допомоги укладений позивачкою із фізичною особою - підприємцем, у свою чергу наявність у нього статусу адвоката наданими доказами не підтверджено.
Водночас Велика Палата Верховного Суду неодноразово роз`яснювала, що витрати на юридичні послуги особи, яка не має статусу адвоката (зокрема працівників юридичних компаній чи ТОВ), не належать до витрат на професійну правничу допомогу і не компенсуються за рахунок опонента.
За наведених обставин, витрати на юридичну допомогу, надану ФОП ОСОБА_7 , не підлягають відшкодуванню позивачці за рахунок відповідача.
На підставі п. 1 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про необхідність вирішення порядку виконання рішення суду, оскільки видані Соснівським районним судом м. Черкаси виконавчі листи про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь позивачки підлягають примусовому виконанню до досягнення кожним із їх спільних дітей повноліття. Відповідно у зв`язку із ухваленням рішення у цій справі та з метою недопущення подвійного стягнення аліментів із відповідача, що у свою чергу буде порушенням його прав, наявні підстави для припинення стягнення та відкликання раніше виданих виконавчих листів.
На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про права дитини, Конституцією України, Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 141, 155, 180-182, 191-192 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 81, 82, 89, 141, 211, 229, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та збільшення їх розміру.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей, а саме неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) здійснювати з дня набрання рішенням законної сили з припиненням стягнення аліментів за виконавчим листом, виданим Соснівським районним судом м. Черкаси на виконання рішення від 21.05.2018 у справі № 711/2294/18 (провадження № 2/712/1047/18).
Виконавчий лист, виданий Соснівським районним судом м. Черкаси для примусового виконання рішення від 21.05.2018 у цивільній справі № 711/2294/18 (провадження № 2/712/1047/18) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей повернути без виконання після погашення заборгованості зі сплати аліментів за період з 05.03.2018 до дня набрання законної сили вказаним рішенням суду (у випадку її наявності).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники та їх адреси:
Позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстр.: АДРЕСА_1 , прож.: АДРЕСА_2 );
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстр.: АДРЕСА_3 ).
Повний текст рішення складений 19.10.2026.
Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ