ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
"19" жовтня 2026 р. Справа№ 910/87/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Алданової С.О.
без виклику представників сторін,
розглядаючи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренджи Ізмаїл» адвоката Усачука О.І. про ухвалення додаткової постанови та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу
при розгляді апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія «Укренерго»
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 (повний текст складено 14.04.2025)
у справі № 910/87/25 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренджи Ізмаїл»
до Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення заборгованості у розмірі 1 222 331,82 грн,
в с т а н о в и в :
Короткий зміст і підстави заявлених вимог.
14.09.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренджи Ізмаїл» (далі - Товариство) сформувало у системі «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткової постанови та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу (далі - заява).
У поданій заяві Товариство просить:
- прийняти до розгляду цю заяву та подані разом із нею докази розміру витрат на професійну правничу допомогу;
- у частині витрат, понесених у суді першої інстанції, у разі якщо суд дійде висновку про пропуск процесуального строку на подання відповідних доказів, визнати наведені причини пропуску поважними та поновити цей строк;
- ухвалити у справі № 910/87/25 додаткову постанову, якою стягнути з Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Компанія) на користь Товариства 112 266,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, з яких 36 085,50 грн - витрати у суді першої інстанції та 76 180,50 грн - витрати у суді апеляційної інстанції;
- у разі, якщо суд дійде висновку про відсутність процесуальних підстав для здійснення Північним апеляційним господарським судом розподілу витрат, понесених у суді першої інстанції, стягнути з Компанії на користь Товариства 76 180,50 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом справи.
За текстом заяви Товариство зазначило, що у позовній заяві повідомило, що планує понести судові витрати у розмірі судового збору та витрати на правову допомогу, орієнтовна сума яких складає 50 000,00 грн. Отже, ще при зверненні до суду першої інстанції Товариство повідомило суд та Компанію про намір понести і вимагати компенсацію витрат на професійну правничу допомогу. Фактичний розмір витрат, віднесених у поданому розрахунку до суду першої інстанції, становить 36 085,50 грн, тобто не перевищує попередньо заявлену орієнтовну суму.
Справа у суді першої інстанції розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто без проведення судового засідання та стадії судових дебатів. Товариство вважає, що за таких умов було позбавлене можливості зробити усну заяву безпосередньо до закінчення судових дебатів. Водночас намір понести витрати на професійну правничу допомогу та їх орієнтовний розмір були письмово зазначені у самій позовній заяві. З огляду на особливості письмового розгляду, попереднє заявлення витрат у позові та те, що остаточний обсяг правничої допомоги у спорі формувався впродовж подальшого апеляційного перегляду, Товариство просить визнати поважними причини неподання після рішення суду першої інстанції окремого пакета доказів щодо остаточного розміру витрат та, у разі якщо суд вважатиме відповідний процесуальний строк пропущеним, поновити його на підставі ст. 119 ГПК України.
Щодо витрат під час апеляційного перегляду та строку подання цієї заяви Товариство зазначило, що апеляційне провадження у справі тривало понад один рік, провадження зупинялося та поновлювалося, у справі подавалися додаткові процесуальні документи, а представники позивача брали участь у судових засіданнях. За доводами Товариства, у зв`язку з неодноразовими перервами та процесуальними змінами у перебігу апеляційного розгляду його представник не мав об`єктивних підстав заздалегідь виходити з того, що саме засідання 07.09.2026 стане останнім та в ньому буде завершено апеляційний перегляд.
Станом на момент подання цієї заяви Товариство подає всі наявні в його розпорядженні документи, що підтверджують заявлений розмір і структуру витрат на професійну правничу допомогу, а саме: рахунок-фактуру №1 від 11.09.2026 на суму 112 266,00 грн; детальний опис робіт (наданих послуг) із зазначенням виду робіт, часу, витраченого на їх виконання, погодинної вартості та загальної вартості; акт приймання-передачі наданих послуг від 11.09.2026, складений та підписаний виконавцем і переданий замовнику для підписання; матеріали справи, які безпосередньо підтверджують виконання зазначених у детальному описі процесуальних робіт та участь представників Товариства у розгляді справи. Остаточне двостороннє оформлення документа про прийняття наданих послуг замовником станом на момент подання цієї заяви не завершено з організаційних причин. Після завершення підписання відповідного документа Товариство невідкладно подасть його суду як додатковий доказ. При цьому подальше подання підписаного замовником примірника акта не змінюватиме ані заявленого у встановлений строк розміру витрат - 112 266,00 грн, ані переліку та вартості робіт, а лише додатково підтвердить прийняття замовником уже заявлених послуг. Загальний обсяг робіт, відображений у детальному описі, становить 28 годин, а загальна вартість - 112 266,00 грн.
Позивач також зазначив, що усвідомлює, що процесуальний порядок заявлення витрат, понесених у різних судових інстанціях, оцінюється судами окремо. Тому у разі якщо суд дійде висновку про відсутність підстав для розподілу Північним апеляційним господарським судом витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді першої інстанції, Товариство просить це не розцінювати як підставу для відмови у відшкодуванні витрат, безпосередньо понесених у зв`язку з апеляційним переглядом, у розмірі 76 180,50 грн.
15.09.2026 Товариство сформувало у системі «Електронний суд» клопотання про долучення додаткових доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та поновлення процесуального строку на їх подання, у якому просить:
- поновити процесуальний строк на подання цих додаткових доказів;
- долучити до матеріалів справи № 910/87/25 як додаткові докази на підтвердження витрат Товариства на професійну правничу допомогу: договір про надання професійної правничої допомоги щодо спору з Компанією, датований 30.12.2024 та акт №1 від 11.09.2026 приймання-передачі наданих послуг;
- врахувати зазначені документи під час розгляду заяви Товариства від 14.09.2026 про ухвалення додаткової постанови та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Товариство зазначило, що після подання ним 14.09.2026 заяви отримало належним чином оформлені та підписані обома сторонами документи, які додатково підтверджують існування зобов`язання замовника щодо оплати професійної правничої допомоги, обсяг фактично наданих послуг та погоджену сторонами їх вартість, а саме: договір про надання професійної правничої допомоги щодо спору з Компанією, датований 30.12.2024, укладений Товариством з та Адвокатським об`єднанням «Інпраксі»; акт №1 від 11.09.2026 приймання-передачі наданих послуг, підписаний Товариством та Адвокатським об`єднанням «Інпраксі». Товариство відзначило, що подані документи не змінюють предмету та розміру своєчасно заявленої вимоги, договір та підписаний обома сторонами акт подаються виключно як додаткові докази на підтвердження витрат, конкретний розмір, структура та склад яких уже були визначені у заяві від 14.09.2026. Подання цих документів не збільшує суму вимоги, не змінює перелік наданих послуг, кількість витрачених годин, погодинну ставку або розподіл витрат між судовими інстанціями. Як у своєчасно поданій заяві, так і в акті загальний розмір витрат становить 112 266,00 грн, а загальний обсяг робіт - 28 годин. Отже, йдеться не про формування нової вимоги щодо судових витрат після спливу строку, а про подання додаткових документів, які підтверджують уже своєчасно заявлену та кількісно визначену вимогу. Договір та акт підтверджують зв`язок витрат із цією справою та обов`язок замовника їх оплатити. Товариство визначає це клопотання доповненням до заяви від 14.09.2026 та спрямоване виключно на долучення належним чином оформлених документів, які підтверджують уже заявлений розмір витрат.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 15.09.2026 заяву передано колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 прийнято до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренджи Ізмаїл» адвоката Усачука О.І. про ухвалення додаткової постанови у справі №910/87/25. Розгляд заяви постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачу надати свої заперечення щодо заяви Товариства про ухвалення додаткової постанови у справі №910/87/25.
Позиції учасників справи.
Від Компанії відзив, заперечення або інша заява по суті щодо заяви Товариства не надійшли.
Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.
У грудні 2024 року Товариство звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Компанії 1 222 331,82 грн заборгованості та вирішити питання про розподіл судових витрат.
У позовній заяві Товариство повідомило, що планує понести судові витратив розмірі судового збору за подання цього позову та витрати на правову допомогу (орієнтовна сума витрат складає 50 000,00 грн).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 позов Товариства задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Компанії на користь Товариства заборгованість у розмірі 1 097 020,78 грн, 3% річних у розмірі 25 267,45 грн, інфляційні у розмірі 100 043,42 грн та судовий збір у розмірі 18 334,97 грн.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2025, Компанія звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі; стягнути з Товариства на користь Компанії всі судові витрати.
У апеляційній скарзі відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у т. ч. витрат на правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 апеляційну скаргу Компанії на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі №910/87/25 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі №910/87/25 залишено без змін.
14.09.2026 та 15.09.2026 Товариство подало заяви, що розглядаються.
Суд відзначає, що в ухвалі від 28.09.2026 встановив отримання Товариством повного тексту постанови в електронному кабінеті 10.09.2026 о 18:38.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, з урахуванням цього, останній днем строку на подання доказів було 16.09.2026, а отже Товариство подало заяву та клопотання у межах визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України строку. Тому суд не розглядає клопотання Товариства про поновлення строку та інші доводи, що стосуються строку подання Товариством заяви та клопотання.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Суд зазначає, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України):
подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Суд, вирішуючи питання про судові витрати, має брати до уваги такі підтверджені судовою практикою правила застосування норм процесуального права:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень ст. 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (п. 1.20 постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (п. 3.6 постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та пункт 20 постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №917/304/21);
- відшкодування судових витрат, у т. ч. на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі (додаткова постанова Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17).
Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в т. ч. якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Щодо витрат Товариства на правничу допомогу у суді першої інстанції.
Суд встановив що Товариство у суді першої інстанції у позовній заяві навело попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які воно планує понести у зв`язку з розглядом справи, однак заяву (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу не подавало, про намір подати таку заяву не заявляло, докази понесених ним витрат на правничу допомогу не надавало.
Суд констатує, що зазначені обставини Товариство визнає у заяві, що розглядається.
Потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.
Отже, оскільки Товариство не заявило про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу до ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору, відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
Також суд відзначає, що за приписами ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За результатами апеляційного перегляду рішення місцевого суду було залишено без змін, а тому у апеляційного суду відсутні підстави для застосування ч. 14 ст. 129 ГПК України.
Відповідно, апеляційний суд відмовляє Товариству в ухваленні додаткового рішення щодо витрат Товариства на правничу допомогу у суді першої інстанції.
Щодо витрат Товариства на правничу допомогу у суді першої інстанції.
Суд встановив, що Товариство в апеляційній скарзі не навело попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які воно планує понести у зв`язку з розглядом справи, заяву (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу ні в усній, ні в письмовій формі не подавало, про намір подати таку заяву не заявляло, докази понесених ним витрат на правничу допомогу до ухвалення постанови не надавало.
Апеляційний суд, з огляду на доводи поданої Товариством заяви, що розглядається, відзначає, що, як вже зазначено вище, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів.
Тому суд критично оцінює доводи Товариства про те, що апеляційне провадження у справі тривало понад один рік, зупинялося та поновлювалося, у справі подавалися додаткові процесуальні документи, представники Товариства брали участь у судових засіданнях, у зв`язку з неодноразовими перервами та процесуальними змінами у перебігу апеляційного розгляду представник Товариства не мав об`єктивних підстав заздалегідь виходити з того, що саме засідання 07.09.2026 стане останнім та в ньому буде завершено апеляційний перегляд. Навпаки, на переконання суду, зазначене свідчить про те, що у Товариства було достатньо часу для звернення із заявою (у письмовій чи усній формі) щодо розподілу понесених ним витрат на правничу допомогу та в подальшому надання доказів таких витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Отже, оскільки Товариство не заявило про необхідність розподілу витрат на правничу допомогу до ухвалення апеляційним судом постанови за результатами апеляційного перегляду, відповідно, відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення (додаткової постанови) щодо таких судових витрат.
Подання Товариством у визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України строку доказів понесення ним витрат на правничу допомогу не є заявою про намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони.
Натомість, згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України докази понесення витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Однак, як встановив суд, Товариство відповідну заяву до закінчення судових дебатів не зробило.
Враховуючи наведене у сукупності, заява представника Товариства адвоката Усачука О.І. про ухвалення додаткової постанови та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренджи Ізмаїл» адвоката Усачука О.І. про ухвалення додаткової постанови та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
2. Справу №910/87/25 повернути до господарського суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
С.О. Алданова