Постанова № 140698211 у справі № 904/3757/25 від 22.09.2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 м.Дніпро Справа № 904/3757/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Демчини Т.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Кошлі А.О., Стефанів Т.В.,

з участю секретаря судового засідання: Старини А.С.,

представника відповідача: Ратушної Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 (головуючий в першій інстанції Загинайко Т.В., повний текст складений та підписаний 06.03.2026)

у справі за позовом Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГО»

про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У липні 2025 року Акціонерне товариство «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» (надалі - АТ «Криворізька ТЕЦ») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГО» (надалі - ТОВ «Ларго») про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за договором № 40/жб/3 від 01.11.2021 за період з 01.11.2023 - 31.03.2025 у розмірі 606377,55 грн, плати за абонентське обслуговування у розмірі 200,16 грн, пені в розмірі 16748,30 грн, інфляційних втрат у розмірі 59877,85 грн та 3 % річних в розмірі 13746,57 грн.

Позов обґрунтований тим, що між АТ «Криворізька теплоцентраль» та ТОВ «Ларго» укладений Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 40/жб/3 від 01.11.2021 (публічний договір приєднання), за яким позивач надавав відповідачу послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення за адресою: м.Кривий Ріг, просп.200-річчя Кривого Рогу, буд.10, прим.10а, а відповідач зобов`язався своєчасно та у повному обсязі їх оплачувати. Позивач зазначає, що у період з 19.11.2023 по 27.03.2025 він фактично надавав відповідачу послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок № 10 по просп.200-річчя Кривого Рогу в м.Кривий Ріг, складеними на виконання рішень виконкому Криворізької міської ради про початок і закінчення опалювальних сезонів, а також актами передачі-прийняття теплової енергії та актами надання послуг з абонентського обслуговування. Обсяг спожитої послуги визначався за показаннями вузла комерційного обліку з розподілом згідно з Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (надалі - Методика № 315). Позивач також зазначає, що прилад обліку теплової енергії, встановлений у приміщенні відповідача, не прийнято в експлуатацію, оскільки він не відповідає вимогам законодавства до вузлів розподільного обліку, а отже, розрахунки за його показаннями проводитися не можуть. Позивач зазначає, що відповідач свої грошові зобов`язання не виконував, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 606377,55 грн, за послугу з абонентського обслуговування - 200,16 грн, на які позивачем також нараховано пеню, інфляційні втрати та 3 % річних. Крім того, позивач наголошує, що відповідач не відмовлявся від послуг з централізованого опалення у встановленому законом порядку, від мереж не відключався, а тому зобов`язаний оплачувати надані послуги.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 у справі № 904/3757/25 відмовлено у задоволенні позову АТ «Криворізька ТЕЦ» до ТОВ «Ларго» про стягнення коштів. Судові витрати у справі віднесено за рахунок АТ «Криворізька ТЕЦ».

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції встановив, що приміщення відповідача за адресою: просп.200-річчя Кривого Рогу, буд.10, прим.10а в м.Кривий Ріг було правомірно відключено від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання ще у 2008 році, а факт такого відключення встановлено рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі № 904/7832/21, яке набрало законної сили 09.06.2022. Суд першої інстанції дійшов висновку, що факт відключення приміщення відповідача від мереж централізованого опалення та ненадання йому послуг з постачання теплової енергії є встановленим і не потребує повторного доказування. На підставі цього суд першої інстанції встановив, що позивач не довів належними та допустимими доказами фактичне надання відповідачу у період з 19.11.2023 по 27.03.2025 послуг з постачання теплової енергії на суму 606377,55 грн, а також послуг з абонентського обслуговування на суму 200,16 грн. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, проте цей обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем відповідних послуг. Крім того, суд першої інстанції відхилив посилання позивача на правові позиції у інших судових справах, зокрема, № 904/4500/15 та № 904/7865/21, зазначивши, що вони стосуються інших приміщень та інших періодів та не підтверджують факту споживання теплової енергії саме у спірному приміщенні. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано доказів проведення обстеження приміщення відповідача після ухвалення рішення у справі № 904/7832/21 на предмет наявності підключення до мереж централізованого опалення, а також доказів здійснення позивачем будь-яких дій щодо відновлення такого підключення. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за послугу з постачання теплової енергії та за послугу з абонентського обслуговування є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, а вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних також не підлягають задоволенню як похідні від основної вимоги, у задоволенні якої відмовлено.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач у справі - АТ «Криворізька ТЕЦ» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій заявлено вимоги: скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 у справі № 904/3757/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги.

Апелянт вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 у справі № 904/3757/25 є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції побудував рішення виключно на преюдиційних обставинах, встановлених рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі № 904/7832/21, не дослідивши належним чином інші наявні в матеріалах справи докази та не надавши їм жодної правової оцінки, зокрема, відповідь Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 19.02.2024 № 15/4/1316, у якій зазначено, що ТОВ «Ларго» не надавався дозвіл на відключення приміщення за адресою: м.Кривий Ріг, просп.200-річчя Кривого Рогу, буд.10, прим.10а від мереж централізованого теплопостачання. Апелянт наголошує, що преюдиція не має абсолютного характеру і може бути спростована належними та допустимими доказами, які суд першої інстанції зобов`язаний був дослідити та оцінити у загальному порядку, а якщо дійшов би висновку, що обставини у цій справі є іншими, ніж встановлені в іншій справі, то мав вирішити справу відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо ним. Апелянт зазначає, що матеріали справи свідчать про те, що відповідач не відключився від мереж централізованого опалення та продовжував споживати теплову енергію, оскільки уклав договір № 40 від 09.10.2013 на постачання теплової енергії на три об`єкти (приміщення), у тому числі і спірний, підписував акти приймання-передачі теплової енергії, сплачував виставлені рахунки та вів власний журнал обсягу споживання теплової енергії, а жодних документів, які б підтверджували правомірність відключення шляхом від`єднання від систем центрального опалення після 2015 року, відповідачем не надано, що може вказувати на самовільне відключення споживача та є порушенням законодавства, не звільняє його від обов`язку оплачувати надані позивачем послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2023 по 31.03.2025. Апелянт також вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб - КПТМ «Криворіжтепломережа» та Виконавчого комітету Криворізької міської ради, чим порушив права позивача на повний та об`єктивний розгляд справи, оскільки саме ці особи могли б надати докази та пояснення щодо обставин передачі спірного приміщення на баланс позивача у 2013 році з тепловим навантаженням та щодо відсутності дозволу на відключення. Крім того, апелянт звертає увагу, що навіть якщо суд визнає наявність автономного опалення у відповідача, останній не звільняється від обов`язку оплачувати за надання послуг до місць загального користування, які є складовою плати за послугу з постачання теплової енергії.

В судовому засіданні 30.06.2026 представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити її у повному обсязі, скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Представник апелянта наполягала на тому, що належних доказів відключення відповідача від мереж централізованого теплопостачання матеріали справи не містять. Вказувала, що рішення суду побудоване виключно на преюдиції, без належної оцінки наявних у справі доказів. Представник апелянта зауважувала, що навіть у випадку встановлення факту відключення відповідача від постачання теплової енергії, це не позбавляє його обов`язку сплачувати за місця загального користування, і суд мав право та можливість здійснити власний перерахунок цих сум.

Для участі в судовому засіданні 22.09.2026 представник апелянта з технічних причин не змогла приєднатися до відеоконференції. Згідно з ч.5 ст.197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку, коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції. Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив на апеляційну скаргу, заперечень на відповідь на відзив на апеляційну скаргу та пояснень відповідача

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, який обґрунтований тим, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на преюдиційних обставинах, встановлених рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі № 904/7832/21. Вказує, що цим рішенням підтверджено, що у 2008 році в приміщенні ТОВ «Ларго» за адресою: просп.200-річчя Кривого Рогу, 10/10а в м.Кривий Ріг було встановлено автономне електричне опалення та приміщення відключено від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, а тому нарахування за ненадані послуги є безпідставними. Звертає увагу, що ці ж обставини підтверджені у справах № 904/5161/23 та № 904/4882/24, де досліджувалися ті самі докази, які суди відхилили як такі, що не доводять споживання теплової енергії. Зазначає, що позивач не надав жодного належного доказу на спростування факту відключення, зокрема, акту обстеження приміщення, який би засвідчив підключення до централізованого опалення у спірний період 2023- 2025 років. Вказує, що лист виконавчого комітету Криворізької міської ради від 19.02.2024 № 15/4/1316 не доводить відсутності дозволу на відключення, а лише зазначає, що акт не зберігся у виконкомі; до того ж цей лист подано з порушенням строку на подання доказів. Вважає посилання позивача на справу № 904/4500/15 нерелевантним, оскільки вона стосувалася іншого приміщення. Аргумент про обов`язок сплати за місця загального користування не може розглядатися під час апеляційного перегляду справи, бо позовних вимог про стягнення такого виду платежу позивач не заявляв, а суд не може виходити за їх межі. На переконання позивача, клопотання про залучення третіх осіб є необґрунтованим, оскільки рішення не впливає на їхні права та обов`язки. За таких обставин відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судових засіданнях представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення законним та ухваленим з повним з`ясуванням обставин справи. Зазначала, що суд першої інстанції правомірно врахував преюдиційні обставини відключення відповідача від теплопостачання, а тому відмовив в задоволенні позову про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії за спірний період. Представник відповідача посилалась на наявність інших судових справ, під час розгляду яких суди також відмовляли у позові про стягнення боргу за це ж саме приміщення за інші періоди.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу апелянт обґрунтовує свою позицію тим, що відключення приміщення від мереж централізованого опалення могло бути здійснено виключно на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії органу місцевого самоврядування з дотриманням процедури, встановленої Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4, однак з набранням чинності Порядком відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019, яким наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4 визнано таким, що втратив чинність, відключення окремих квартир (приміщень) у багатоквартирному будинку було унеможливлене, а дозволялося лише відключення будинку в цілому. Апелянт наголошує, що самовільне відключення споживача або відключення з порушенням встановленої процедури не припиняє його статусу споживача, не звільняє його від обов`язку укласти договір та оплачувати послуги. Крім того, апелянт зазначає, що відповідач, уклавши 09.10.2013 договір № 40 купівлі-продажу теплової енергії у гарячій воді, визнав споживання приміщенням за адресою: просп.200-річчя Кривого Рогу, буд.10 в м.Кривий Ріг, взяв на себе обов`язок оплачувати одержану теплову енергію, а також підписував акти приймання-передачі теплової енергії за період з 27.11.2013 по 02.03.2015, що спростовує факт відключення у 2008 році. Апелянт також посилається на лист Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 19.02.2024 № 15/4/1316, у якому зазначено, що ТОВ «Ларго» не надавався дозвіл на відключення приміщення за адресою: просп.200-річчя Кривого Рогу, буд.10, прим.10а в м.Кривий Ріг від мереж централізованого теплопостачання, і що цей лист не був досліджений судом першої інстанції. Звертає увагу на предмет позову у справі № 904/7865/21, де ТОВ «Ларго» заявляло вимоги зобов`язати АТ «Криворізька ТЕЦ» здійснити перерахунок за теплову енергію на підставі показів приладів обліку, що підтверджує наявність підключення спірного приміщення до централізованого опалення. Крім того, апелянт вважає, що висновок експерта № 77-23 від 19.10.2023 підтверджує наявність розриву трубопроводів лише станом на дату огляду, а не на 2008 рік, і що розрив спростовується договором № 40 від 09.10.2013, актом № 112 від 05.12.2014 та іншими доказами. На переконання апелянта, суд першої інстанції безпідставно побудував рішення виключно на преюдиції, не дослідивши інші докази, та безпідставно відмовив у залученні третіх осіб, чим порушив права позивача на повний та об`єктивний розгляд справи.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що посилання позивача на договір № 40 від 09.10.2013 є недоречним, оскільки позов у цій справі подано на підставі договору № 40/жб/3 від 01.11.2021. Відповідач наголосив, що у справі № 904/5161/23 встановлено, що рішення у справі № 904/7865/21 не підтверджує факту споживання теплової енергії за адресою: просп.200-річчя Кривого Рогу, 10/10а в м.Кривий Ріг, і що позивач відмовився від позову. Стосовно преюдиції відповідач послався на постанову Верховного Суду від 04.07.2025 у справі № 910/10365/15, де Об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду дійшла висновку, що правило про звільнення від доказування має абсолютний характер, а преюдиційні обставини не підлягають спростуванню новими доказами, що підтверджує правильність застосування преюдиції судом першої інстанції. Щодо залучення третіх осіб відповідач зазначив, що КПТМ «Криворіжтепломережа» та виконком Криворізької міської ради не мають заінтересованості у результаті вирішення даного спору, рішення не вплине на їхні права та обов`язки, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у їх залученні, посилаючись на відповідні правові позиції Верховного Суду.

Крім того, відповідач подав пояснення, у яких зазначив, що лист Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 19.02.2024 № 15/4/1316 не підтверджує, що ТОВ «Ларго» не надавався дозвіл на відключення спірного приміщення від мереж централізованого опалення. Відповідач посилається на те, що Центральний апеляційний господарський суд у справі № 904/3736/25 вже оцінював цей лист та зазначив, що за його змістом не підтверджується факт ненадання дозволу, оскільки у ньому йдеться про те, що акт про відключення складався у трьох примірниках, жоден з яких не зберігається у виконкомі. Крім того, відповідач наголошує, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі № 904/7832/21, яке набрало законної сили, встановлено факт установлення у спірному приміщенні автономного електричного опалення у 2008 році та відключення його від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, а тому ці обставини не доказуються повторно. На переконання відповідача, лист виконкому не є доказом протилежного.

4. Процедура апеляційного провадження

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026, для розгляду даної апеляційної скарги визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Демчини Т.Ю. (доповідач), суддів Кошлі А.О., Стефанів Т.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Криворізька ТЕЦ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 у даній справі; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, а також витребувано матеріали вказаної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.

31.03.2026 від ТОВ «Ларго» надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

06.04.2026 матеріали справи № 904/3757/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

06.04.2026 від ТОВ «Ларго» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2026 призначено справу № 904/3757/25 за позовом АТ «Криворізька ТЕЦ» до ТОВ «Ларго» про стягнення коштів за апеляційною скаргою АТ «Криворізька ТЕЦ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.03.2026 до розгляду в судовому засіданні на 12.05.2026 о 16:00 год.

09.04.2026 від АТ «Криворізька ТЕЦ» надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

13.04.2026 від АТ «Криворізька ТЕЦ» надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 14.04.2026 задоволено.

14.04.2026 від ТОВ «Ларго» надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

11.05.2026 від ТОВ «Ларго» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.05.2026 від АТ «Криворізька ТЕЦ» надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2026 відкладено розгляд апеляційної скарги та призначено судове засідання на 30.06.2026 о 16:30 год.

19.06.2026 від ТОВ «Ларго» надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 22.06.2026 задоволено.

В судовому засіданні 30.06.2026 оголошено перерву до 22.09.2026 о 16:00 год.

15.09.2026 від ТОВ «Ларго» надійшли пояснення по справі. Також 15.09.2026 від ТОВ «Ларго» надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконфернції. При цьому суд зазначає, що ухвалою суду від 22.06.2026 представнику ТОВ «Ларго» - Ратушній Р.П. забезпечено участь в усіх засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції.

15.09.2026 від АТ «Криворізька ТЕЦ» надійшло клопотання про заміну представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке ухвалою суду від 21.09.2026 задоволене.

В судовому засіданні 22.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини

Відповідно до Інформації № 335747886 від 15.06.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, власником нежитлового приміщення загальною площею 1024,7 кв.м., опис: нежитлове приміщення, вбудовано-прибудоване в І поверх 9-поверхового житлового будинку за адресою: м.Кривий Ріг, просп.200-річчя Кривого Рогу, буд.10, прим.10а, є ТОВ «Ларго».

АТ «Криворізька ТЕЦ» є теплопостачальною організацією у розумінні ст.1 Закону України «Про теплопостачання» як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає теплову енергію населенню м.Кривого Рогу.

01.10.2021 АТ «Криворізька ТЕЦ» як виконавець послуги з постачання теплової енергії, на офіційному сайті розмістило Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Враховуючи, що протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення власника приміщення по проспекту.200-річчя Кривого Рогу, буд.10, прим.10а про обрання моделі договірних відносин, з 01.11.2021 з ТОВ «Ларго» укладений Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Позивач даний Типовий договір обліковує за реквізитами № 40/жб/3 від 01.11.2021.

Відповідно до п.1 договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 ЦК України.

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця АТ "Криворізька теплоцентраль" https://tec.dp.ua/ (п.2 договору).

Згідно з п.4 договору, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.

Пунктом 5 договору передбачено, що виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та у обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надану послугу у строки та на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», що складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнане індивідуальними системами опалення.

Відповідно до п.34 договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Пунктом 54 договору передбачено, що у разі відключення приміщення споживача від систем (мереж) централізованого опалення (постачання) в установленому законом порядку, цей договір не припиняє своєї дії.

Подача та припинення подачі теплоносія здійснюється на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початої та закінчення опалювального сезону від 20.09.2023 № 1162, від 18.03.2024 № 339, від 20.09.2024 № 1157 та від 24.03.2025 № 401 та підтверджується актами № 140 від 28.03.2023, № 192 від 19.11.2023, № 278 від 28.0,3.2024, № 27 від 03.11.2024, № 241 від 27.03.2025.

12.12.2019 АТ «Криворізька ТЕЦ» та ТОВ «Житлосервіс - КР» складений Акт розмежування балансової належності мереж та експлуатаційної відповідальності сторін, відповідно до якого, зокрема, траси опалення та гарячого водопостачання до зовнішньої стіни будинку по просп.200-річчя Кривого Рогу, 10 знаходяться на обслуговуванні АТ «Криворізька ТЕЦ».

Листом від 22.09.2020 №3752/30 АТ «Криворізька ТЕЦ» інформувала ТОВ «Ларго» про необхідність привести у відповідність до вимог ст.4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» прилади обліку, що встановлені на окремих відгалуженнях системи опалення.

Згідно з Актом № 366 від 23.09.2020, складеним АТ «Криворізька ТЕЦ» в присутності представника ТОВ «Ларго», проведено обстеження за адресою: просп.200-річчя Кривого Рогу, 10 в м.Кривий Ріг та встановлено, що вхідні засувки на споживача (ТОВ «Ларго») ПС1 та ОС2 розпломбовано.

22.09.2021 проведено технічний огляд приладів обліку теплової енергії на житловому будинку за адресою: просп.200-річчя Кривого Рогу, 10.

06.07.2022 ТОВ «Ларго» зверталось до АТ «Криворізька ТЕЦ» із заявою про зняття заборгованості за спожиту теплову енергію та нездійснення нарахувань за послугу з теплопостачання у подальшому за майбутні опалювальні сезони за адресами: просп.200-річчя Кривого Рогу, 3/198 та 10/10а у м.Кривий Ріг, посилаючись на встановлені обставини рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі № 904/7832/21.

Господарським судом Дніпропетровської області розглядалася справа № 904/7832/21 за результатами розгляду позову АТ «Криворізька ТЕЦ» до ТОВ «Ларго» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 40 від 09.10.2013, що виникла у зв`язку з неоплатою за теплову енергію, отриману у період з листопада 2020 року по квітень 2021 року, рішенням від 10.05.2022 у якій у задоволенні позовних вимог АТ «Криворізька ТЕЦ» відмовлено у повному обсязі. Вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 09.06.2022.

У вищезазначеному рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі № 904/7832/21 зазначено, зокрема, таке.

«Під час обстеження систем теплопостачання будинків за адресами: просп. 200-річчя Кривого Рогу, буд.3 та буд.10, було виявлено, що нежитлові приміщення ТОВ «Ларго» не мають окремих вводів, а лише відгалуження від окремих вводів. Це не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ст.3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». На виконання цих вимог АТ «Криворізька ТЕЦ» видало наказ № 191 від 15.09.2020, яким зобов`язало зняти з абонентського обліку прилади теплової енергії, що не відповідають законодавству. На виконання наказу, Закону України «Про теплопостачання» та Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж (наказ Мінпаливенерго № 71 від 14.02.2007), представники ТЕЦ здійснили обхід нежитлових приміщень перед опалювальним сезоном 2020- 2021 рр. Актом обстеження теплової інспекції АТ «Криворізька ТЕЦ» від 23.09.2020 № 366 за адресою: просп. 200-річчя Кривого Рогу, 10, встановлено, що вхідні засувки на споживача ПС 1 та ОС 2 розпломбовано;

Позивач листом № 3752/30 від 22.09.2020 повідомив відповідача про необхідність невідкладно привести прилади обліку, встановлені на окремих відгалуженнях системи опалення, у відповідність до ст.4 Закону № 2119-VIII. Інакше позивач не зможе нараховувати спожиту теплову енергію за цими приладами.

15.10.2020 позивач отримав заяву відповідача вх. № 7356, щодо опломбування вузла обліку. 26.10.2020 під час обстеження вузлів обліку за адресами буд. 3 та буд. 10 встановлено, що вони не можуть бути вузлами розподільного обліку, а система в цілому не відповідає технічним вимогам Закону України «Про комерційний облік теплової енергії».

Листом від 17.11.2020 вих. № 4723/30, позивач повідомив, що відповідно до Постанови КМУ від 10.08.2018 № 829 та наказу Мінрегіону від 09.08.2018 № 205 квартирний лічильник тепла може бути встановлено лише у квартирах з горизонтальною системою опалення.

06.11.2020 надійшла заява вх. № 8523, щодо опломбування вузла обліку за адресою буд. 10. Листом від 16.11.2020 вих. № 4699/30, позивач нагадав про технічні вимоги Порядку: усі опалювальні прилади при застосуванні вузлів розподільного обліку мають бути обладнані автоматичними регуляторами температури повітря; прилади-розподілювачі повинні мати систему дистанційного зняття показань відповідно до ДСТУ EN 834:2017. Під час обстеження вузла обліку в магазині ТОВ «Ларго» за адресою буд. 10 виявлено, що опалювальні прилади не обладнані автоматичними регуляторами; перетворювачі опору встановлені з порушенням ДСТУ EN 1434-6:2017; вузол обліку встановлено до вузла комерційного обліку житлового будинку.

Відповідач неодноразово звертався із заявами про опломбування (вх. № 8730 від 13.11.2020, № 8836 від 17.11.2020, № 8523 від 06.11.2020). Позивач листами від 03.12.2020 (вих. № 5067/30), від 08.02.2021 (вих. № 721/30) та від 15.03.2021 (вих. № 1693/30) відмовляв, посилаючись на неможливість визначення кількісних показників спожитої послуги за допомогою цих вузлів обліку, оскільки це суперечить законодавству.

Актом обстеження № 538 від 13.07.2021 нежитлового приміщення за адресою буд. 10 по просп.200-річчя Кривого Рогу встановлено, що система опалення магазину має окреме відгалуження від системи центрального опалення будинку, змонтоване перед вузлом комерційного обліку теплової енергії житлового будинку.

Відповідно до Акту від 20.04.2015, складеного за участі сторін, з 02.03.2015 припинено подачу теплоносія на нежитлове приміщення буд. 10 по просп. 200-річчя Кривого Рогу, шляхом опломбування вхідної засувки. В Акті зазначено показники вузла обліку - 22,8523 Гкал. З 02.03.2015 і до цього часу відповідач не користувався послугами теплопостачання за цією адресою, що підтверджується щорічними актами та журналом обліку.

11.07.2016 та 23.01.2017 представники позивача проводили контрольні перевірки вузла обліку: пломби не порушені, показники не змінювалися (22,8523 Гкал).

23.09.2020 позивач розпломбував вхідну засувку, про що складено Акт, але пломбування приладу обліку не здійснив. Згідно з Актом від 07.10.2020, підписаним відповідачем та ФОП Васічною О.М., вузол обліку SKS-3 (зав. № 010448) був підданий діагностичним та ремонтним роботам (замінено елемент живлення та флеш-пам`ять верхньої плати обчислювача). Після заміни показники обнулилися: до ремонту - 22,8523 Гкал, після - 0,00 Гкал.

Вузол обліку своєчасно проходив державну повірку: 08.06.2017 та 12.07.2021 (свідоцтва № 45103, № 296153, строк дії до 08.06.2021 та 12.07.2025 відповідно).

06.10.2020 та 12.11.2020 відповідач звертався до позивача із заявами, в яких просив, керуючись ч.4 ст.6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та теплопостачання» та п. 7 розділу ІІ Порядку № 270 від 12.10.2019, протягом 5 календарних днів призначити дату і час огляду вузла комерційного обліку (теплообчислювач SKS-3, перетворювачі витрат Metron-25 К, перетворювач опору PL-6) за адресою буд. 10 по просп. 200-річчя Кривого Рогу та здійснити його опломбування. Листом від 23.07.2021 позивач відмовив у опломбуванні.

На звернення відповідача про перерахунок за опалювальний сезон 2020- 2021 рр. позивач листом від 31.05.2021 відмовив, зазначивши, що відсутні правові підстави для визначення кількісних показників отриманої послуги за допомогою вузлів обліку, встановлених з порушенням законодавства.

Відключення приміщень відповідача від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання за адресами: просп.200-річчя Кривого Рогу, 10/10а та буд. 3, прим. 198 в м.Кривий Ріг, відбулося на підставі рішень постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування.

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії від 14.05.2008, комісія надала погодження ТОВ «Ларго» на влаштування індивідуального опалення в нежитловому приміщенні за адресою: просп. 200-річчя Кривого Рогу, 10/10а, з умовою скласти акт про відключення після закінчення робіт.

Актом № 2 від 24.12.2008 КПТМ «Криворіжтепломережа» встановлено: за адресою 10/10а є видимий розрив на системі центрального опалення, стояки ізольовані, система гарячого водопостачання демонтована, встановлено автономне опалення. Того ж дня рішенням комісії складено Акт про відключення нежитлового приміщення за адресою 10/10а від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання шляхом видимого розриву із заварюванням приєднаних радіаторів.

У зв`язку з встановленням автономного електричного опалення у 2008 році та відключенням приміщень за адресами: просп.200-річчя Кривого Рогу, 3/198 та 10/10а від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, нарахування та вимоги оплати за ненадані послуги, починаючи з опалювального сезону 2009- 2010 років і за кожен наступний сезон, є безпідставними».

Отже, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі № 904/7832/21 встановлено факт наявності автономного електричного опалення у приміщенні відповідача у 2008 році та відключення вказаного приміщення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання у 2008 році.

Разом з тим, як вбачається зі змісту листа Виконавчого комітету Криворізької міської ради № 15/4/1316 від 19.02.2024, наданого на запит АТ "Криворізька теплоцентраль", комісією для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання виконавчого комітету Криворізької міської ради дозвіл на відключення приміщень за адресами: вул.200-річчя Кривого Рогу, 10/прим.10а та вул.200-річчя Кривого Рогу, 3/прим.198, від централізованого опалення та гарячого водопостачання не надавався. З даної відповіді вбачається також, що зберігання у виконавчому комітеті Криворізької міської ради Актів про відключення, згідно з Порядком відключення окремих будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого водопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 не передбачено.

Позивач у період з квітня 2023 року по березень 2025 року направляв відповідачу акти надання послуг за абонентське обслуговування та акти передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг), а також виставляв на оплату рахунки-фактури. За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2023 по 31.03.2025 складає 606377,55 грн, а за абонентське обслуговування - 200,16 грн з квітня 2023 року по березень 2025 року.

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об`єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання. Ця ж норма Закону дає визначення споживача теплової енергії як фізичної або юридичної особи, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч.2 ст.714 ЦК України, до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п.п.20, 23 Правил користування теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці. У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання», теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (ст.20 Закону України «Про теплопостачання»).

Пунктом 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, передбачено, що плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії, плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо, тобто двома ставками.

Перша ставка (умовно-змінні витрати) - це плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії.

Друга ставка (умовно-постійні витрати) - плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину). Тобто споживач, сплачуючи за одиницю приєднаного теплового навантаження, сплачує усі витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, крім енергоносіїв.

За абз.1 п.19 вищезазначених Правил, надання послуги з постачання теплової енергії, облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Предметом апеляційного оскарження є висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за адресою: м.Кривий Ріг, просп.200-річчя Кривого Рогу, 10, приміщення 10а, за період з листопада 2023 року по травень 2025 року, оскільки рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі № 904/7832/21 встановлено преюдиційну обставину - факт наявності у вказаному приміщенні автономного електричного опалення та відключення його від централізованого теплопостачання.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції побудував рішення виключно на преюдиційних обставинах, встановлених рішенням у справі № 904/7832/21, не дослідивши інші докази та не надавши їм правової оцінки, у той час як преюдиція не має абсолютного характеру і може бути спростована належними та допустимими доказами, які суд зобов`язаний був дослідити, а за встановлення інших обставин - вирішити справу відповідно до них. На переконання апелянта, матеріали справи свідчать про те, що відповідач не відключив спірне приміщення від мереж централізованого опалення та продовжував споживати теплову енергію, оскільки уклав договір № 40 від 09.10.2013 на постачання теплової енергії, підписував акти приймання-передачі, сплачував рахунки та вів власний журнал обліку, а документів, які б підтверджували правомірність відключення після 2015 року, відповідачем не надано, що може вказувати на його самовільне відключення, яке не позбавляє обов`язку оплачувати послуги за період з 01.11.2023 по 31.03.2025. Також апелянт вважає безпідставною відмову суду першої інстанції у залученні третіх осіб - КПТМ «Криворіжтепломережа» та Виконавчого комітету Криворізької міської ради, чим порушено право позивача на повний та об`єктивний розгляд справи. Окремо апелянт звертає увагу, що навіть за наявності автономного опалення відповідач не звільняється від обов`язку сплати за місця загального користування як складової плати за послугу з постачання теплової енергії.

Відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, оскільки воно ґрунтується на преюдиційних обставинах, встановлених рішенням у справі № 904/7832/21, які підтверджені також у справах № 904/5161/23 та № 904/4882/24. Зазначає, що у 2008 році в приміщенні ТОВ «Ларго» встановлено автономне електричне опалення та відключено його від централізованого опалення і гарячого водопостачання. Вказує, що позивач не надав доказів на спростування цього факту, зокрема, акту обстеження, який би засвідчив підключення у спірний період 2023-2025 років. Вважає, що лист виконкому Криворізької міської ради від 19.02.2024 № 15/4/1316 не доводить відсутності дозволу на відключення, а лише зазначає, що акт не зберігається у виконкомі, до того ж вказаний лист поданий з порушенням строку. На переконання позивача, посилання на справу № 904/4500/15 є нерелевантним, оскільки вона стосувалася іншого приміщення. Відповідач стверджує, що аргумент про наявність підстав для стягнення плати за місця загального користування не може розглядатися, бо такої вимоги позивачем не заявлялось. Вважає клопотання про залучення третіх осіб необґрунтованим, оскільки рішення у даній справі не впливає на їх права та обов`язки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив зі встановленого рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі № 904/7832/21 факту відключення належного відповідачу нежитлового приміщення за адресою: м.Кривий Ріг, просп.200-річчя Кривого Рогу, буд.10, прим.10а, від мереж централізованого опалення у 2008 році, та встановлення у ньому автономного електричного опалення. Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність нарахування відповідачу плати за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2023 по 31.03.2025, оскільки вказані послуги позивачем фактично не надавались, відповідачем не споживались, відтак обов`язок з їх оплати у останнього не виник.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зокрема, у частині відмови у стягненні плати за послугу з постачання теплової енергії, спожитої безпосередньо у приміщенні відповідача, враховуючи при цьому наступне.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Отже, вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг.

Згідно з пп.7 п.42 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (чинних за період нарахування відповідачу заборгованості за послуги), споживач має право на зменшення в установленому законодавством порядку розміру плати за послугу в разі її ненадання, надання не в повному обсязі або зниження її якості.

Законодавство України не містить норм, які б зобов`язували власників сплачувати за неспожиті послуги з централізованого опалення у розмірі вартості послуги, яка могла б бути спожита при користуванні нею.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів зазначає, що преюдиційність є проявом принципу правової визначеності (res judicata), який є одним з основоположних елементів принципу верховенства права та знайшов своє відображення у практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Совтрансавто-Холдинг проти України», «Центр «Украса» проти України»).

Судом першої інстанції правильно враховано, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі № 904/7832/21, яке набрало законної сили 09.06.2022 та не було оскаржене позивачем, встановлено факт наявності автономного електричного опалення у приміщенні відповідача з 2008 року та відключення приміщення відповідача за адресою: просп.200-річчя Кривого Рогу, 10/10а у м.Кривий Ріг від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання у 2008 році. Вказані обставини в силу приписів ч.4 ст.75 ГПК України не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи, оскільки в обох справах беруть участь ті самі особи (АТ «Криворізька ТЕЦ» та ТОВ «Ларго»). Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі № 904/7832/21 також встановлено, зокрема, що з 02.03.2015 відповідач не користується послугами теплопостачання за адресою: просп.200-річчя Кривого Рогу, буд.10 в м.Кривий Ріг. У цьому рішенні зазначається, що вказана обставина підтверджується актами, складеними щорічно та підписаними сторонами, а також прошитим та пронумерованим журналом обліку теплової енергії, крім того, матеріалами контрольних перевірок вузла обліку теплової енергії, проведених представниками позивача 11.07.2016 та 23.01.2017, якими встановлено, що пломби не порушені, показники вузла обліку не змінилися та становлять 22,8523 Гкал.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що встановлені рішенням у справі № 904/7832/21 обставини відключення приміщення відповідача від мереж централізованого опалення у 2008 році та припинення користування послугами з 02.03.2015, не є суперечливими, адже споживач після відключення від мереж теплопостачання не втрачає право у встановленому порядку повторно приєднатись до них та отримувати відповідні послуги. Разом з тим, встановлення наявності чи відсутності такого приєднання у зазначений період перебуває за межами предмета позову у даній справі, не належить до обставин, що мають істотне значення для вирішення даного спору, оскільки дана справа стосується вимог про стягнення боргу за спожиту теплову енергію за період 01.11.2023 по 31.03.2025.

Вирішальним для даного спору є надання правової оцінки доказам позивача, наданим у підтвердження надання відповідачу до приміщення за адресою: просп.200-річчя Кривого Рогу, буд.10/10а в м.Кривий Ріг послуг з централізованого опалення у період 01.11.2023 по 31.03.2025, а також доказам відповідача у спростування цих обставин.

Щодо права відповідача на відключення від мереж централізованого опалення та правових наслідків такого відключення, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (в редакції, чинній на момент відключення у 2008 році та у 2015 році), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства (п.25 вказаних Правил).

Як встановлено у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі № 904/7832/21, у Витязі з протоколу засідання комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради від 14.05.2008 зазначено, що комісія вирішила надати погодження ТОВ «Ларго» на влаштування індивідуального опалення в нежитловому приміщенні за адресою: просп. 200-річчя Кривого Рогу, 10/10а, м.Кривий Ріг, і по закінченню робіт скласти акт про відключення приміщення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

У вказаному рішенні також зазначено, що на виконання цього рішення комісії 18.12.2008, за підписом головного інженера КПТМ «Криворіжтепломережа» ТОВ «Ларго» отримало Технічні умови № 1564 для розробки проєкту індивідуального опалення та системи гарячого водопостачання приміщення, та було розроблено відповідний робочий проєкт. 24.12.2008 інспектором КПТМ «Криворіжтепломережа» за участі представника споживача складено Акт № 2, яким встановлено наявність видимого розриву на системі центрального опалення, гарячого водопостачання, а також було зафіксовано, що стояки ізольовані, система гарячого водопостачання демонтована, в приміщенні встановлено автономне опалення. Того ж дня рішенням комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання Управління ЖКГ виконкому Криворізької міської ради складено Акт про відключення нежитлового приміщення за адресою: просп.200-річчя Кривого Рогу, будинок № 10/10а в м.Кривий Ріг від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, у якому зазначено, що відключення виконано шляхом видимого розриву заварюванням приєднаних радіаторів.

Доводи апеляційної скарги про можливість спростування преюдиційних обставин шляхом подання нових доказів, зокрема, листа Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 19.02.2024 № 15/4/1316, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як зазначив Верховний Суд у постанові від 19.12.2025 у справі № 910/10365/15, правило про звільнення від доказування, передбачене ч.4 ст.75 ГПК України, має абсолютний характер, а його дія спрямована на те, щоб спір між сторонами вирішувався в одній судовій справі, а не був штучно розбитий на декілька позовів. Інше тлумачення призводить до розмивання змісту вказаної норми та до правової невизначеності.

Колегія суддів враховує, що вищезазначений доказ подавався позивачем разом із заявою від 20.03.2024 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі № 904/7832/21. Ухвалою місцевого господарського суду від 13.05.2024 у даній справі, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2024, у задоволенні заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

Колегія суддів враховує також сам зміст листа Виконавчого комітету Криворізької міської ради № 15/4/1316 від 19.02.2024 та бере до уваги, що під час розгляду справи № 904/7832/21, встановлені обставини у якій мають преюдиційне значення для даної справи, судом досліджувались оригінали документів, що свідчать про надання ТОВ "Ларго" такого дозволу, зокрема, протоколу засідання комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради від 14.05.2008, Технічні умови для розробки проєкту індивідуального опалення та системи гарячого водопостачання приміщення, Акт № 2 від 24.12.2008, складений інспектором КПТМ «Криворіжтепломережа».

Наявність між сторонами договору № 40 від 09.10.2013 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді та доказів у підтвердження його виконання у певний період не підтверджує надання відповідачу до приміщення за адресою: просп.200-річчя Кривого Рогу, буд.10/10а в м.Кривий Ріг послуг з централізованого опалення у період з 01.11.2023 по 31.03.2025. Вказані обставини також були предметом правової оцінки Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/7832/21.

Як встановлено судом першої інстанції у вказаній справі та підтверджується її матеріалами, починаючи з 02.03.2015 відповідач не користується послугами теплопостачання за адресою: просп.200-річчя Кривого Рогу, буд.10. Вказана обставина підтверджується актами, складеними щорічно та підписаними сторонами, а також прошитим та пронумерованим журналом обліку теплової енергії. Контрольними перевірками вузла обліку теплової енергії, проведеними представниками позивача 11.07.2016 та 23.01.2017, встановлено, що пломби не порушені, показники вузла обліку не змінилися та становлять 22,8523 Гкал.

Також рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі № 904/7832/21 встановлено, що Актом обстеження № 538 від 13.07.2021 нежитлового приміщення за адресою: пр-т 200-річчя Кривого Рогу 10/10а в м.Кривий Ріг, що належить ТОВ «Ларго», проведеного інспекторами теплової інспекції АТ «Криворізька теплоцентраль», встановлено, що система опалення магазину відповідача має окреме відгалуження від системи центрального опалення будинку, що змонтоване перед вузлом комерційного обліку теплової енергії житлового будинку.

Колегія суддів констатує, що процедура відключення приміщення відповідача від мереж централізованого опалення була дотримана. Вказані обставини не підлягають доказуванню у даній справі, оскільки встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі № 904/7832/21, яке набрало законної сили.

Відповідно до висновку експерта з питань судової будівельно-технічної експертизи Бихно М.В. від 19.10.2023 № 77-23, складеного за результатами обстеження приміщення, в підвальному приміщенні наявне місце видимого розриву трубопроводів опалення у двох місцях (подача та зворотний обіг), місце розташування відповідає входу до нежитлового приміщення 10а, системи гарячого водопостачання експертом не виявлено, в надземному поверсі встановлено автономне опалення (електричне).

Даний висновок експерта також був предметом правової оцінки Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5161/23 за позовом АТ «Криворізька теплоцентраль» до ТОВ «Ларго» про стягнення заборгованості за надану до того ж самого приміщення теплову енергію за період 01.11.2021 - 31.03.2023. У даній справі рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2024, у задоволенні позовних вимог АТ «Криворізька теплоцентраль» до ТОВ «Ларго» відмовлено через недоведеність факту споживання відповідачем у спірний період теплової енергії.

У вищезазначеній справі також підтверджено факт встановлення у приміщенні за адресою: м.Кривий Ріг, просп.200-річчя Кривого Рогу, 10/10а автономного електричного опалення та його відключення від внутрішньобудинкових мереж системи централізованого опалення і гарячого водопостачання, який має преюдиційне значення для даної справи та підтверджує, що послуга з централізованого опалення відповідачем не споживалась.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про спростування відповідачем факту надання у період з 01.11.2023 по 31.03.2025 до приміщення за адресою: м.Кривий Ріг, просп.200-річчя Кривого Рогу, 10/10а безпосередньо спожитої послуги з постачання теплової енергії, отже, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за цю послугу задоволенню не підлягають.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що преюдиційне значення мають виключно встановлені обставини, а не правові висновки суду. Обставини, встановлені рішенням у справі № 904/7832/21, а саме: факт встановлення автономного електричного опалення у приміщенні відповідача, факт відключення цього приміщення від мереж централізованого опалення у 2008 році та той факт, що відповідач з 02.03.2015 не користується послугами теплопостачання у вказаному приміщенні, є преюдиційними та не потребують повторного доказування в межах даної справи. Водночас, правова оцінка цих обставин, а також визначення характеру правовідносин сторін, обсягу їх прав та обов`язків, що випливають з цих обставин, у кожній конкретній справі здійснюється судом самостійно з урахуванням предмета та підстав позову, а також характеру спірних правовідносин.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині повної відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки суд першої інстанції, встановивши факт відключення приміщення відповідача від мереж централізованого опалення, не врахував, що таке відключення не звільняє власника нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку від обов`язку брати участь у загальних витратах на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, до якого належить і система централізованого опалення будинку.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відтак, спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку, а тому співвласники зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкової території відповідно до своєї частки у праві власності на майно будинку.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 у справі № 311/3489/18, власники квартир багатоквартирних будинків та розташованих у них нежитлових приміщень є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі. Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 22.12.2020 у справі № 311/3489/18, 07.02.2018 у справі № 703/4963/15-ц, від 26.09.2018 у справ №703/58/16-ц.

Відповідно до пп.12 п.42 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, право споживача відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Колегія суддів також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.07.2026 у справі № 920/1061/23 (920/759/25), відповідно до якої відсутність у належному відповідачу нежитловому приміщенні підключення централізованого опалення та наявність одного ізольованого транзитного трубопроводу самі по собі не можуть бути підставами для звільнення від обов`язку оплати вартості теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 20.08.2026 у справі № 908/438/25.

Таким чином, незважаючи на правомірне відключення приміщення відповідача від системи централізованого опалення, відповідач як власник нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку залишається співвласником спільного майна цього будинку, у тому числі внутрішньобудинкової системи опалення, та зобов`язаний брати участь у загальних витратах на утримання цього майна, зокрема, у витратах на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Відповідно до п.5 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Згідно з п.41 вказаного Типового договору, споживач зобов`язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Отже, навіть у разі правомірного відключення приміщення від мереж централізованого опалення, власник такого приміщення не звільняється від обов`язку відшкодовувати частину витрат на загальнобудинкові потреби в опаленні.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що стягнення таких витрат за період з 01.11.2023 по 31.03.2025 у даній справі позивачем не заявлялось. Як свідчить наданий до позовної заяви розрахунок заборгованості, витрати на загальнобудинкові потреби в опаленні є частиною загального боргу, стягнення якого стосуються позовні вимоги, та окремо обчислювались позивачем за кожний період.

Щодо розрахунку заборгованості за послугу з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби, колегія суддів, дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2023 року по березня 2025 року та керуючись наведеними у ньому даними позивача, здійснила власний розрахунок, виокремивши розмір нарахованої плати на загальнобудинкові потреби.

В результаті розмір заборгованості відповідача за вказаною складовою послуги за період з 01.11.2023 по 31.03.2025 склав 85584,12 грн. Вказана сума розрахована виходячи з обсягу теплової енергії, витраченого на загальнобудинкові потреби опалення нежитлового приміщення, яке належить відповідачу з урахування тарифу та із застосуванням відповідного коефіцієнту до нього.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби за період з листопада 2023 року по березень 2025 року підлягають задоволенню у розмірі 85584,12 грн.

Щодо плати за абонентське обслуговування, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.30 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, плата за послугу з постачання теплової енергії складається з плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022), та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання, та плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що плата за абонентське обслуговування є складовою плати за послугу з постачання теплової енергії та підлягає сплаті споживачем незалежно від обсягу спожитої теплової енергії, оскільки вказана плата компенсує витрати виконавця послуги на здійснення абонентського обслуговування, зокрема, на ведення особових рахунків споживачів, нарахування та приймання платежів, облік спожитої теплової енергії тощо.

Позивачем заявлено до стягнення плату за абонентське обслуговування за період з квітня 2023 року по березень 2025 року у розмірі 200,16 грн. Перевіривши вказаний розрахунок, колегія суддів дійшла висновку, що він є арифметично правильним та підтверджується матеріалами справи, а тому позовні вимоги в частині стягнення плати за абонентське обслуговування у розмірі 200,16 грн підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, виходячи з належних до стягнення сум лише на загальнобудинкові потреби у певні періоди та з урахуванням приписів ч.6 ст.232 ГК України щодо обмеження строку нарахування пені шістьма місяцями, дійшла висновку, що розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача за прострочення оплати заборгованості за послугу з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби, становить 1205,38 грн.

Крім того, колегія суддів, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, дійшла висновку, що розмір 3 % річних за порушення строку оплати за послуги теплової енергії на загальнобудинкові потреби становить 1932,36 грн, а розмір інфляційних втрат - 9142,01 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині повної відмови у задоволенні позовних вимог АТ «Криворізька ТЕЦ» до ТОВ «Ларго» з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме: стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послугу з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби (опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення) за період з листопада 2023 року по березень 2025 року у розмірі 85584,12 грн; плати за абонентське обслуговування за період з 01 квітня 2023 року по березень 2025 року у розмірі 200,16 грн; пені у розмірі 1205,38 грн; 3 % річних у розмірі 1932,36 грн та інфляційних втрат у розмірі 9142,01 грн. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, спожитої безпосередньо у нежитловому приміщенні за адресою: просп.200-річчя Кривого Рогу, буд.10, прим.10а в м.Кривий Ріг за період з листопада 2023 року по березень 2025 року слід відмовити.

Одночасно колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для залучення до участі у справі КПТМ «Криворіжтепломережа» та Виконавчого комітету Криворізької міської ради як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до ч.1 ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін.

Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17, підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за послугу з постачання теплової енергії. Правовідносини щодо відключення приміщення відповідача від мереж централізованого опалення та передачі спірного приміщення на баланс позивача виникли між позивачем, відповідачем та органами місцевого самоврядування, проте не є предметом даного спору. Рішення у справі не впливає на права та обов`язки КПТМ «Криворіжтепломережа» та Виконавчого комітету Криворізької міської ради, оскільки не створює для них жодних правових наслідків.

Позивач не довів, яким саме чином рішення у цій справі може вплинути на права та обов`язки вказаних осіб. При цьому колегія суддів зауважує, що необхідність отримання додаткових доказів або пояснень від цих осіб не є підставою для їх залучення як третіх осіб. Відповідно до ст.81 ГПК України, учасник справи має право подати клопотання про витребування доказів, а також суд може витребувати докази з власної ініціативи. Крім того, учасники справи не позбавлені можливості надати письмові пояснення або клопотати про їх витребування. Отже, незалучення до участі у даній справі зазначених апелянтом третіх осіб не перешкодила повному та всебічному з`ясуванню обставин справи.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про залучення третіх осіб, а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

7. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 275 та ч.1 ст.277 ГПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії, спожитої безпосередньо у приміщенні відповідача, оскільки факт відключення цього приміщення від мереж централізованого опалення та встановлення автономного електричного опалення підтверджується преюдиційними обставинами, встановленими рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2022 у справі № 904/7832/21, яке набрало законної сили.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин справи, а саме: не дослідив питання щодо обов`язку відповідача як власника нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку брати участь у загальних витратах на утримання спільного майна, зокрема, у витратах на опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Суд першої інстанції, встановивши факт правомірного відключення приміщення відповідача від мереж централізованого опалення та встановлення автономного опалення, дійшов помилкового висновку про повну відсутність обов`язку відповідача щодо оплати послуги з постачання теплової енергії, не врахувавши, що таке відключення не звільняє власника від обов`язку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на загальнобудинкові потреби. Крім того, суд не надав належної оцінки наданому позивачем розрахунку заборгованості та не встановив фактичний розмір заборгованості, яка підлягає стягненню.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме: стягнення з відповідача заборгованості за послугу з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби, плати за абонентське обслуговування, а також нарахованих на цю суму заборгованості пені, 3 % річних та інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

8. Розподіл судових витрат

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційна скарга задовольняється частково (у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог), судовий збір за подання позову підлягає перерозподілу пропорційно задоволеній частині вимог, а судовий збір за подання апеляційної скарги - розподілу пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги.

З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 98064,03 грн, судовий збір за подання позовної заяви підлягає пропорційному перерозподілу.

Судовий збір за подання позовної заяви, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, з урахуванням скасування апеляційним судом судового рішення та ухваленням нового, становить 1470,96 грн, а судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (апелянта) пропорційно зменшеному розміру вимог, що становить 1765,15 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 277, 281-284, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 у справі № 904/3757/25 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 у справі № 904/3757/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГО» (код ЄДРПОУ: 21880181, місцезнаходження: 50084, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, просп.200-річчя Кривого Рогу, буд.3, прим.198) на користь Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» (код ЄДРПОУ: 00130850, місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, 1) заборгованість в розмірі 85584 (вісімдесят п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн 12 к., плату за абонентське обслуговування в розмірі 200 (двісті) грн 16 к., пеню в розмірі 1205 (одна тисяча двісті п`ять) грн 38 к., 3 % річних в розмірі 1932 (одна тисяча дев`ятсот тридцять дві) грн 36 к., інфляційні втрати в розмірі 9142 (дев`ять тисяч сто сорок дві) грн 01 к. та судовий збір в розмірі 1470 (одна тисяча чотириста сімдесят) грн 96 к.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАРГО» (код ЄДРПОУ: 21880181, місцезнаходження: 50084, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, просп.200-річчя Кривого Рогу, буд.3, прим.198) на користь Акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» (код ЄДРПОУ: 00130850, місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, 1) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1765 (одна тисяча сімсот шістдесят п`ять) грн 15 к.

Доручити видачу відповідних наказів Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст.286-289 ГПК України.

Повна постанова складена 15.10.2026.

Головуючий суддя Т.Ю.Демчина

Судді А.О.Кошля

Т.В.Стефанів