Постанова № 140698227 у справі № 904/2684/25 від 06.10.2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 м.Дніпро Справа № 904/2684/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Золотарьової Я.С. (доповідач),

суддів: Левшиної Г.В., Демчини Т.Ю.

секретар судового засідання: Запорожець В.О.

представники учасників провадження:

від скаржника (Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О.): Мальцев В.П.

від скаржників (Шиленко О.А. та ОСОБА_1 ): ОСОБА_2

від скаржника (ГУ ДПС у Дніпропетровській області): Чернова С.С.

від ініціюючого кредитора ТОВ "СПАЙКЕРС КОНСАЛТІНГ": Берковський Є.О.

від боржника: Шатунов А.О.

від арбітражного керуючого (розпорядника майна): ДроботД.М.

кредитор-46: Литвиненко С.В.

інші кредитори: не з`явились

розглянув матеріали апеляційних скарг Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ГУ ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 (постановлену суддею Примаком С.А.)

у справі № 904/2684/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПАЙКЕРС КОНСАЛТІНГ", м. Київ до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг

про визнання банкрутом

Кредитори:

1. Компанія "Techno-Export"

2. АТ "Укрзалізниця" (в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця")

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "СПАЙКЕРС КОНСАЛТІНГ"

4. ТОВ "Науково-технічний центр "ДНІПРО"

5. ТОВ "ВАЛТЕКС"

6. КП "Кривбасводоканал"

7. ТОВ "ПолтаваЕнергоЗбут"

8. ПАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат"

9. ТОВ "Охорона-Дніпро"

10. ФОП Шпаковський О.В.

11. ТОВ "Транспортна компанія "КаргоТрансЛоджістік"

12. ТОВ "Сільва Вірдіс"

13. Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін державної служби України з надзвичайних ситуацій

14. ТОВ "ПромЕнергоАльянс"

15. ТОВ "Газорозподільні мережі України"

16. ТОВ "Метінвест-Шіппінг"

17. ТОВ "КривбасПромРемонт"

18. АТ "ДніпроАзот"

19. ТОВ "РемЕнергоЧорМет"

20. ГУ ДПС у Дніпропетровській області

21. ТОВ "Бі Ті Солюшинс"

22. ТОВ "Експосталь"

23. ТОВ "АПС-Кривий Ріг"

24. ТОВ Торгівельно-промислове об`єднання "АРІСТА"

25. ТОВ "Металургійна транспортна компанія"

26. Лозуватське житлово-комунальне підприємство

27. ТОВ "НОВА-ПЛЮС"

28. ТОВ "Мінерфін-Транс"

29. АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі"

30. ТОВ "Евро Ойл Продакшн"

31. ТОВ "ТД "Пром-КР"

32. ТОВ "РІМ-2000"

33. ТОВ "СЕГМЕНТ"

34. ТОВ "ДИЗЕЛЬСЕРВІС"

35. ТОВ "ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ"

36. ДП "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ"

37. ПрАТ "Північний ГЗК"

38. ТОВ "МЕТІНВЕСТ-Криворізький ремонтно-механічний завод"

39. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області

40. Криворізький міський відділ Управління поліції охорони в Дніпропетровській області

41. ТОВ "ЕКОЛІС"

42. АТ "УКРТЕЛЕКОМ"

43. КПТМ "Криворіжтепломережа"

44. ОСОБА_4

45. ОСОБА_5

46. ОСОБА_6

47. ТОВ "КВАДРАТ КР"

48. ТОВ "ЕПІРОК Україна"

49. ТОВ "ПРАЙМ СТАЙЛ ДМ"

50. АТ "Криворізька теплоцентраль"

51. Національний університет охорони здоров`я України ім. П.Л. Шупика

52. ДП "Криворізький експортно-технічний центр Держпраці"

Розпорядник майна:

Арбітражний керуючий Дробот Д.М.

Учасник справи:

Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст справи

Ухвалою господарського суду від 09.06.2025 відкрито провадження у справі №904/2684/25 за заявою ТОВ "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК" про визнання банкрутом АТ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 26.11.2025. Призначено розпорядником майна боржника - АТ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" арбітражного керуючого Юринця Арсена Володимировича. Призначено попереднє засідання суду.

05.06.2026 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від розпорядника майна Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" Дробота Дениса Миколайовича надійшла заява про скасування арештів майна боржника.

15.06.2026 від розпорядника майна "АТ "КЗРК" до господарського суду надійшли доповнення до заяви про скасування арештів.

Клопотання розпорядника майна про скасування арештів мотивоване тим, що на його адресу надійшло клопотання боржника від 04.06.2026, відповідно до якого, останній звертається з проханням щодо звернення розпорядника майна до суду з клопотанням щодо скасування арештів майна боржника, накладених на грошові кошти/ електронні гроші боржника в межах низки виконавчих проваджень.

В обґрунтування необхідності скасування вищевказаних арештів боржником було зазначено, що накладені арешти перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності, оскільки обмежують право боржника на вільне використання власних коштів на рахунках для здійснення поточної господарської діяльності.

Беручи до уваги, що підприємство має щоденні поточні грошові зобов`язання, в першу чергу - виплату заборгованості із заробітної плати, оплату ресурсів (електроенергії, матеріалів тощо), необхідних для господарської діяльності, питання скасування арештів є терміновим та нагальним для боржника.

Так, підприємство має заборгованість перед працівниками з виплати заробітної плати у розмірі 282,5 млн. грн. Ці зобов`язання є першочерговими у відповідності до вимог Закону України "Про оплату праці".

Також, дуже важливим для функціонування підприємства є своєчасне та повне виконання зобов`язань за поставку електричної енергії, оскільки припинення електропостачання призведе до затоплення шахт боржника шахтними водами, що, в свою чергу, може призвести до техногенної катастрофи в межах міста Кривий Ріг. Так, внаслідок наявність значної заборгованості перед АТ "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" з 13 березня 2026 року була від`єднана від електропостачання шахта "КОЗАЦЬКА", що зумовило неможливість відкачування шахтних вод з підземних водовідливів на поверхню та її затоплення.

Про загрозу виникнення аварійної ситуації боржник заздалегідь повідомляв у всі можливі інстанції, пояснюючи причини виникнення заборгованості перед електропостачальними компаніями, та, застерігаючи від наслідків, які настануть, якщо електропостачання водовідливних установок буде зупинене, всупереч інтересам громади, що з рештою може призвести до техногенної та екологічної катастрофи, підтоплення великих площ та втрати родовищ. На підтвердження вищевказаних обставин, з боку боржника було надано відповідне листування.

Крім того, із змісту окремих постанов про арешт коштів вбачається накладення арешту за зобов`язаннями, які мають прямі ознаки конкурсних вимог, тобто таких, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство, тобто до 09.06.2025.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 задоволено клопотання розпорядника майна "АТ "КЗРК" арбітражного керуючого Дробота Дениса Миколайовича від 05.06.2026 з урахуванням доповнень від 15.06.2026 та скасовано арешти майна боржника.

Ухвала суду мотивована таким.

Суд встановив, що накладені арешти позбавили боржника права вільно використовувати власні кошти на рахунках для здійснення поточної операційної діяльності та відновлення його платоспроможності.

Внаслідок наявність заборгованості перед електропостачальними компаніями з 13 березня 2026 року вже була від`єднана від електропостачання шахта "Козацька", що унеможливило відкачування шахтних вод і призвело до її затоплення. Подальше блокування коштів створює загрозу затоплення інших шахт, підтоплення великих міських площ, втрати родовищ та техногенно-екологічної катастрофи в місті.

Підприємство має термінові зобов`язання, передусім щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам у розмірі 282,5 млн грн (що є першочерговим за Законом України "Про оплату праці"), а також оплату електроенергії та ресурсів для безперебійної роботи.

Частина арештів була накладена за вимогами, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство (до 09.06.2025) та мають ознаки конкурсних. На такі вимоги поширюється мораторій, який забороняє примусове стягнення коштів виконавчою службою.

З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство будь-які арешти або обмеження щодо майна боржника можуть застосовуватися виключно господарським судом у межах цієї справи.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи скаржників

Не погодившись з рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами звернулись: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна; ОСОБА_3 ; ОСОБА_1 та Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Апеляційні скарги обґрунтовані тим, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 по справі № 904/2684/25 є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом було неправильно застосовано процесуальні норми законодавства з питань банкрутства.

Приватний виконавець Русецька О. О. просить скасувати ухвалу від 16.06.2026 в частині пункту 1 резолютивної частини щодо скасування арешту, накладеного у виконавчому провадженні № 81063195, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви розпорядника майна.

Скарга обґрунтована тим, що виконавче провадження № 81063195 відкрито на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026 № 904/6683/25 про стягнення з АТ "КЗРК" на користь ОСОБА_7 230 000,00 грн моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

Суд першої інстанції неправильно застосував статтю 41 КУзПБ, оскільки відповідно до частини 5 статті 41 КУзПБ дія мораторію не поширюється на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, а також на вимоги поточних кредиторів.

Вимоги ОСОБА_7 є поточними, а законодавець надав їм підвищений рівень правового захисту, дозволяючи примусове виконання незалежно від мораторію.

Розпорядник майна не надав доказів того, що арешт коштів на суму 253 560,00 грн за ВП № 81063195 перешкоджає господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності, як того вимагає частина 6 статті 44 КУзПБ. Суд застосував узагальнений підхід до всіх арештів без дослідження характеру вимог за кожним провадженням окремо.

Скаржник ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу від 16.06.2026 в частині пункту 3 резолютивної частини щодо скасування арешту коштів, накладеного приватним виконавцем Макушевим Є. П. 18.05.2026 у зведеному ВП № 81016151 у межах суми 2 634 152,76 грн, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні клопотання розпорядника майна у цій частині.

Скарга обґрунтована тим, що наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2026 у справі № 904/2684/25 (904/825/26) видано про стягнення з АТ "КЗРК" на користь ОСОБА_3 невиплаченої заробітної плати при звільненні у розмірі 81 752,91 грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 74 320,68 грн, витрат на правничу допомогу у розмірі 13 500,00 грн та судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до частини 5 статті 41 КУзПБ та пункту 4 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", мораторій не поширюється на вимоги з виплати заробітної плати та поточні вимоги, а виконавчі провадження за ними не зупиняються.

Боржник у добровільному порядку рішення суду не виконує, виставлені приватним виконавцем платіжні інструкції банками не виконуються без арешту коштів. Скасування арешту позбавляє стягувача єдиного засобу примусу та робить право на судовий захист і винагороду за працю ілюзорним.

Боржник має значні надходження коштів, що підтверджується виписками АТ "Банк Кредит Дніпро", однак свідомо витрачає їх на інші цілі, ухиляючись від виплати зарплати за судовими рішеннями.

Суд першої інстанції припустився істотного порушення норм процесуального права, оскільки ухвалив рішення про права та інтереси ОСОБА_3 та приватного виконавця Макушева Є. П., не залучивши їх до участі у розгляді заяви.

Стягувач ОСОБА_1 також просить скасувати ухвалу від 16.06.2026 у частині скасування арешту коштів за постановою приватного виконавця Макушева Є. П. від 18.05.2026 у ВП № 81016151 та відмовити в задоволенні клопотання розпорядника майна в цій частині.

Скарга обґрунтована тим, що наказ суду від 20.04.2026 у справі № 904/2684/25 (904/823/26) видано про стягнення з АТ "КЗРК" на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати при звільненні у розмірі 155 271,70 грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 104 762,54 грн, витрат на правничу допомогу у розмірі 13 500,00 грн та судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 збігаються з доводами ОСОБА_3

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просить скасувати ухвалу від 16.06.2026 повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні клопотання розпорядника майна про скасування арештів.

Скарга обґрунтована тим, що частина 6 статті 44 КУзПБ передбачає можливість скасування арештів лише за одночасного існування двох правових підстав: якщо арешти перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Обов`язок доказування покладено на розпорядника майна. Проте заявник не довів, яким саме чином скасування арештів у заявленому обсязі сприятиме відновленню платоспроможності АТ "КЗРК" та створення передумов для погашення визнаних судом вимог кредиторів (зокрема податкового боргу).

Розпорядник майна та суд не дослідили відомості про залишки коштів на кожному з рахунків боржника окремо, їх цільове призначення та співвідношення наявних коштів із розміром заборгованості, що робить повне скасування арештів з усіх рахунків необґрунтованим та неспівмірним заходом.

Узагальнення доводів та заперечень інших учасників справи

Розпорядник майна боржника подав відзиви на апеляційні скарги, в яких зазначає, що КУзПБ є спеціальним нормативно-правовим актом, норми якого мають перевагу над іншими законами (зокрема Законом України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство будь-які арешти або обмеження щодо майна та коштів боржника можуть застосовуватися виключно господарським судом у межах справи про банкрутство, а не виконавцями поза цією процедурою.

Згідно ч. 6 ст. 44 КУзПБ суд скасовує арешти, якщо вони перешкоджають господарській діяльності та відновленню платоспроможності.

Посилання скаржників на поточний характер вимог або винятки з мораторію (ч. 5 ст. 41 КУзПБ) не обмежують це право суду.

Арешти унеможливлюють виплату заборгованості із заробітної плати працівникам (282,5 млн грн) та розрахунки за електроенергію. Внаслідок існування заборгованості перед АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" з 13.03.2026 року вже відключено від електромережі та затоплено шахту "Козацька". Подальше блокування рахунків містоутворюючого та критично важливого підприємства загрожує затопленням інших шахт, підтопленням Кривого Рогу та втратою родовищ.

Щодо скарги приватного виконавця Русецької О. О.:

Станом на момент подання апеляційної скарги (18.06.2026) кошти за виконавчим документом вже надійшли виконавцю, вимоги стягувача задоволені в повному обсязі, а виконавче провадження № 81063195 закінчено. Отже, оскаржувана ухвала жодним чином не порушує прав чи інтересів виконавця.

Щодо скарг ОСОБА_3 та ОСОБА_1 :

Навіть за наявності вимог із виплати заробітної плати примусові заходи та арешти не можуть вживатися виконавцями в обхід імперативних приписів ч. 14 ст. 39 КУзПБ.

Розпорядник майна вказує на безпідставність клопотання про залучення третьої особи. Клопотання ОСОБА_3 про залучення ОСОБА_8 не підлягає задоволенню, оскільки інститут третіх осіб передбачений лише для позовного провадження, а не для процедури банкрутства.

Щодо скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області:

КУзПБ не містить додаткових вимог щодо обов`язкового дослідження залишків коштів на кожному рахунку окремо, їхнього цільового призначення чи співвідношення із заборгованістю.

Повне скасування арештів є єдиним співмірним і належним способом збереження балансу інтересів та недопущення зупинки підприємства.

ТОВ "Спайкерс Консалтинг" подало відзиви на скарги, в яких зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство будь-які арешти або обмеження щодо розпорядження майном і коштами боржника можуть застосовуватися виключно господарським судом у межах справи про банкрутство.

Кодекс України з процедур банкрутства має пріоритет перед Законом України "Про виконавче провадження". Накладення арештів державними чи приватними виконавцями поза межами суду про банкрутство порушує імперативні норми КУзПБ.

Накладені арешти унеможливлюють виконання операційних платежів, що вже призвело до відключення електропостачання та затоплення шахти "Козацька" через борг перед АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі". Це створює прямий ризик затоплення інших шахт, підтоплення Кривого Рогу та втрати родовищ.

Арешт коштів блокує виплату зарплати працівникам комбінату на суму 282,5 млн грн.

У відповідь на доводи ДПС кредитор наголошує, що безперешкодна господарська діяльність є прямою передумовою відновлення платоспроможності підприємства, а наявність арештів унеможливлює досягнення цієї мети.

Посилання скаржників на те, що мораторій не поширюється на поточні вимоги, виплату зарплати чи відшкодування шкоди здоров`ю, не скасовує обов`язку дотримуватися судового контролю. Звернення стягнення навіть за вимогами, на які мораторій не поширюється, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду.

Щодо скарги приватного виконавця Русецької О. О., кредитор зазначає, що станом на 18.06.2026 кошти за виконавчим документом уже стягнуті, вимоги задоволені, а виконавче провадження № 81063195 закінчено.

Скасування арешту ухвалою суду жодним чином не впливає на права чи інтереси виконавця, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні скарги або закриття апеляційного провадження.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 у справі № 904/2684/25.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2026 відкрито апеляційне провадження. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 15.09.2026. Витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 у справі № 904/2684/25, необхідні для розгляду апеляційної скарги.

Через систему "Електронний суд" ОСОБА_3 звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2684/25 від 16 червня 2026 року.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 у справі №904/2684/25. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 15.09.2026. Приєднано апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 у справі № 904/2684/25 до апеляційної скарги Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 у цій справі для розгляду в одному апеляційному провадженні.

Через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2684/25 від 16 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 14.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 у справі № 904/2684/25. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 15.09.2026. Приєднано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 у справі № 904/2684/25 до апеляційної скарги Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 у цій справі для розгляду в одному апеляційному провадженні.

Через систему "Електронний суд" ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 у справі №904/2684/25.

Ухвалою суду від 22.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 у справі №904/2684/25. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 15.09.2026. Приєднано апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 у справі № 904/2684/25 до апеляційної скарги Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 у цій справі для розгляду в одному апеляційному провадженні.

До Центрального апеляційного господарського суду від ініціюючого кредитора ТОВ "СПАЙКЕРС КОНСАЛТІНГ" та розпорядника майна АТ "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" арбітражного керуючого Дробота Д.М. через підсистему "Електронний суд" надійшли відзиви на апеляційні скарги.

Ухвалою суду від 15.09.2026 відкладено розгляд справи на 06.10.2026.

23.07.2026 ОСОБА_3 подала клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_8 .

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_8 є однією з 15 стягувачів у межах зведеного виконавчого провадження № 81016151.

Пунктом 3 оскаржуваної ухвали від 16.06.2026 року було скасовано арешт коштів АТ "КЗРК" у цьому провадженні (у межах суми 2 634 152,76 грн).

ОСОБА_8 , як і інших стягувачів, не було залучено до участі у справі під час розгляду клопотання розпорядника майна про скасування арешту, хоча ухвалене рішення безпосередньо вплинуло на її права щодо отримання невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку при звільненні.

Заявник вказує, що справа стосується захисту конституційного права громадян на своєчасну оплату праці та виконання судових рішень.

Колегія суддів, порадившись на місці, вирішила відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_3 , з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

У статті 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження.

Колегія суддів зазначає, що поділ учасників на позивача та відповідача з можливістю залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору передбачений виключно у позовному провадженню.

Натомість провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження зі окремим колом учасників (боржник, розпорядник майна, кредитори, ініціюючий кредитор) та особливим процесуальним порядком, та не передбачає залучення до справи таких суб`єктів, як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Також, частиною 1 ст. 254 ГПК України визначено право осіб, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), подати апеляційну скаргу, а статтею 265 ГПК України - право приєднатися до апеляційної скарги іншого учасника.

У межах апеляційного перегляду справи про банкрутство процесуальними способами захисту інтересів для особи, яка не була залучена судом першої інстанції, є самостійне подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції або подання заяви про приєднання до апеляційної скарги у порядку ст. 265 ГПК України.

ОСОБА_8 зазначеними процесуальними правами у встановлені законом строки не скористалася, тому відсутні підстави для залучення її як третьої особи на стадії апеляційного провадження.

В судове засідання також з?явилась кредитор ОСОБА_6 та надала усні пояснення щодо апеляційних скарг. Просила апеляційні скарги задовольнити, а ухвалу суду скасувати.

У судовому засіданні 06.10.2026 заслухано представників учасників справи, розпорядника майна, представників осіб, які подали апеляційні скарги, кредиторів, встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, проведено судові дебати. Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких мотивів.

Частиною 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише в порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах справи про банкрутство.

Статтею 41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. ... Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу, провадиться з рахунку боржника в установі банку, небанківському надавачу платіжних послуг або з електронного гаманця боржника в емітенті електронних грошей. ... Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті та статтею 94 цього Кодексу.

Отже, під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Водночас, частиною 6 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Зі змісту частини 6 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що ця стаття не обмежує право суду в провадженні якого перебуває справа про банкрутство ухвалити рішення про скасування арештів, які накладено для забезпечення виконання, зокрема судових рішень у межах виконавчих проваджень (які було накладено до відкриття провадження у справі про банкрутство) на які не поширюється дія мораторію, що в свою чергу узгоджується з частиною 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" якою унормовано, що арешт з майна (коштів) боржника може бути знятий за рішенням суду.

Тому, апеляційний суд доходить висновку про те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства, які передбачають право суду (за певних умов) зняти арешт, зокрема й накладений для забезпечення виконання кредиторських вимог на які не поширюється дія мораторію, та норми Закону України «Про виконавче провадження» не суперечать одна одній.

Між тим, як неодноразово наголошував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду (зокрема у постановах від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15, від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16, від 29.03.2023 у справі № 905/1965/19), КУзПБ є спеціальним нормативно-правовим актом, норми якого мають пріоритет (lex specialis derogat generali) перед іншими законами України (зокрема й Законом України "Про виконавче провадження") у регулюванні відносин, пов`язаних із банкрутством юридичних осіб.

З огляду на імперативні вимоги ч. 14 ст. 39 КУзПБ, після відкриття провадження у справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство. Накладення арештів державними чи приватними виконавцями поза межами судового контролю господарського суду суперечить спеціальному правовому режиму банкрутства.

Тому доводи апеляційних скарг про неправильне застосування судом статті 41 КУзПБ, а також не врахування судом того, що арешти накладені для виконання поточних, а не конкурсних вимог, апеляційним судом відхиляються.

При цьому, можливість примусового виконання судового рішення за поточними вимогами, а також за іншими вимогами, на які не поширюється дія мораторію, не позбавляє суд права відповідно до частиною 6 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, скасувати накладені арешти.

Схожі за змістом висновки, викладені у Постанові Верховного Суду від 12 липня 2024 у справі №914/3681/23:

"34. За приписами частини 14 статті 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

35. Провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

36. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

37. З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, зв`язаний принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства.

38. Цей принцип полягає, серед іншого, у судовому контролі за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових вимог кредиторів, а також за збереженням балансу інтересів сторін, у тому числі під час продажу майна банкрута з метою реалізації за найвищу ціну та відповідно до встановленої Кодексу України з процедур банкрутства процедури.

39. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство виконавчі дії, які мають наслідком поновлення виконавчого провадження, скасування припинення розшуку майна та накладення арешту на кошти боржника суперечать вимогам частини 14 статті 39 та статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства.»

З огляду на викладене, доводи апеляційних скарг в цій частині не знайшли свого підтвердження.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області, у якій кредитор вказує про те, що судом не було належним чином обґрунтовано, чому арешти перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності, а також про неспівмірність скасування арештів у тому обсязі, у якому їх застосовано, апеляційний суд зазначає таке.

Суд першої інстанції встановив, що загальна заборгованість із заробітної плати перед усім колективом працівників становить 282,5 млн грн. Вказаний розмір заборгованості не заперечується учасниками у справі про банкрутство.

Також судом були досліджені обставини та докази, які підтверджують, що наявність арештів та обмеження у розпорядженні грошовими коштами, які обліковуються на розрахункових рахунках боржника вже призвели до негативних наслідків внаслідок того, що АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі", перед яким обліковується, зокрема й поточна заборгованість, здійснив відключення електропостачання, внаслідок якої відбулось затоплення шахти "Козацька".

Судом було надано оцінку тому, що вказана ситуація створює ризик затоплення інших шахт, підтоплення Кривого Рогу та втрати родовищ, що може призвести до екологічної катастрофи та зупинки господарської діяльності боржника. Відтак, оплата електроенергії вочевидь є пріоритетом.

Відтак, арешти, накладені на грошові кошти блокують виплату зарплати працівникам комбінату на суму 282,5 млн грн., та не дозволяють здійснювати боржнику господарську діяльність, яка буде сприяти відновленню платоспроможності боржника, а відтак й розрахунку з кредиторами. Водночас, наявність арештів унеможливлює досягнення цієї мети.

Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Колегія суддів зазначає, що безперешкодне здійснення господарської діяльності боржником (видобуток та реалізація руди, збереження родовищ, функціонування шахт) є єдиною можливістю для отримання доходу, за рахунок якого можливе відновлення платоспроможності та розрахунки з кредиторами (зокрема й погашення заборгованості з виплати заробітної плати, інших соціальних виплат, заборгованості зі сплати податків тощо). Блокування банківських рахунків арештами позбавляє боржника можливості провадити господарську діяльність, що призводить до зростання збитків, може призвести до зупинки виробництва.

При цьому норми КУзПБ не містять імперативних вимог щодо обов`язкового надання розпорядником майна відомостей про конкретні залишки коштів на кожному рахунку окремо або встановлення співвідношення залишків із сумою боргу, як передумови для застосування ч. 6 ст. 44 КУзПБ.

Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області не знайшли підтвердження.

Щодо доводів апеляційних скарг про порушення судом процесуальних норм внаслідок того, що судом до участі у справі не було залучено ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та приватного виконавця Макушева Є. П., апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Водночас, оскаржуваною ухвалою від 16.06.2026 розглядалася заява розпорядника майна про скасування арештів майна боржника у межах процедури розпорядження майном відповідно до ч. 6 ст. 44 КУзПБ.

Тому ухвалення судом першої інстанції рішення про скасування арештів без залучення кожного окремого стягувача за виконавчим провадженням не становить порушення п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України і не є підставою для скасування ухвали.

Між тим, частиною 1 ст. 254 ГПК України визначено право осіб, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), подати апеляційну скаргу, а статтею 265 ГПК України - право приєднатися до апеляційної скарги іншого учасника. Реалізуючи це право, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 подали апеляційні скарги на ухвалу суду про скасування арештів.

Тому, вказані доводи апеляційних скарг колегією суддів також відхиляються.

Щодо апеляційної скарги приватного виконавця Русецької О. О., апеляційний суд додатково звертає увагу на таке.

Як убачається з відзивів боржника і розпорядника майна, та було підтверджено представником приватного виконавця під час апеляційного розгляду, станом на 18.06.2026 року грошові кошти за наказом суду у справі № 904/6683/25 надійшли на рахунок приватного виконавця, вимоги стягувача ОСОБА_7 були задоволені повністю, постановою приватного виконавця Русецької О. О. від 18.06.2026 виконавче провадження № 81063195 закінчено.

Задоволення вимог стягувача та закінчення виконавчого провадження свідчить про те, що оскаржувана ухвала суду від 16.06.2026 про скасування арешту не перешкодила виконанню рішення суду і не порушує права, свободи чи законні інтереси приватного виконавця Русецької О. О.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (зокрема постанови від 02.07.2026 у справі № 910/10158/25, від 23.06.2026 у справі № 904/114/25) відсутність порушеного права та законного інтересу є самостійною, достатньою підставою для відмови в задоволенні позову (скарги).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а ухвали суду від 16.06.2026 - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційних скарг, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявників у скаргах і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 у справі № 904/2684/25 - залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 у справі № 904/2684/25 - залишити без задоволення.

3. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 у справі № 904/2684/25 - залишити без задоволення.

4. Апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 у справі № 904/2684/25 - залишити без задоволення.

5. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 у справі № 904/2684/25 - залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційних скарг на ухвалу суду покласти на заявників апеляційних скарг.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 19.10.2026.

Головуючий суддя Я.С. Золотарьова

Суддя Г.В. Левшина

Суддя Т.Ю. Демчина