Постанова № 140698228 у справі № 904/5278/23 від 19.08.2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2026 року м.Дніпро Справа № 904/5278/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники сторін:

від відповідача: Шпакова Т.С. (в залі суду);

інші учасники: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллістар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2024 (повне рішення складено 28.03.2024, суддя Красота О.І.) у справі №904/5278/23

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллістар", м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_1 , м. Донецьк

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕП", м. Дніпро

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллістар" і просить суд:

- усунути перешкоди у користуванні Позивачу земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, шляхом зобов`язання Відповідача знести самочинно побудовану міні автозаправну станцію (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2207907912101), розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, яке складається з: літ.А-1 - операторна, загальною площею 14,4 кв.м, літ.б-1 - мет.цист.ДТ, 95 бенз; літ. в-1-мет.цист.газова; І, ІІ, ІІІ - реклама, літ.Ї - замощення, літ.Г - огорожа;

- скасувати державну реєстрацію права власності та припинити його на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г (реєстраційний номер: 2207907912101) із закриттям розділу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка не передана жодній юридичній та/або фізичній особі у користування.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г зареєстровано право власності на міні автозаправну станцію, яке складається з: літ.А-1 - операторна, загальною площею 14,4 кв.м, літ.б-1 - мет.цист.ДТ, 95 бенз; літ. в-1-мет.цист.газова; І, ІІ, ІІІ - реклама, літ.Ї - замощення, літ.Г - огорожа (далі - об`єкт нерухомого майна), за Відповідачем на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 20.07.2021, зареєстрованого в реєстрі за номером 441 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренком С.В. Так, 26.10.2020 Бажан М.І. звернувся до державного реєстратора Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева А.В. із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42163965 з метою реєстрації права приватної власності на об`єкт нерухомого майна. Для проведення державної реєстрації разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на розгляд державного реєстратора подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, серія ІУ 141200309852 від 14.09.2009, видавник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради, розпорядження Дніпропетровського міського голови "Про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна по вул. Шинна, 1-Г" від 13.05.2009 за №389-р та технічний паспорт, виготовлений станом на 23.06.2020 фізичною особою-підприємцем Пазій Олександром Леонідовичем (рік будівництва значиться 2009). Також надано інформаційний лист Комунального підприємства "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради від 23.10.2020 № 11485 на ім`я ПН ДМНО Попової І.В. та лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 20.10.2020 № 2016/20.

У подальшому, 09.11.2020 Бажан М.І., як засновник та директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП", повторно звернувся до державного реєстратора Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева А.В. із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42428493 з метою реєстрації переходу (відчуження) права приватної власності на об`єкт нерухомого майна. Для відчуження права приватної власності на спірний об`єкт нерухомого майна Бажан М.І., як уповноважена особа від ТОВ "ЕП", надав для здійснення реєстраційних дій державному реєстратору Зайцеву А.В. документи: рішення єдиного власника №2 ТОВ "ЕП" від 09.11.2020, акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "ЕП" та наказ № 1 від 25.03.2020.

Надалі, приватним нотаріусом Мазуренком С.В. 20.07.2021 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 20.07.2021 були внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна та зареєстровано право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за Відповідачем.

Позивачем при дослідженні правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна було отримано деталізовану інформацію, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та виявлено, що первісне право приватної власності було протиправно зареєстровано 26.10.2020 державним реєстратором Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцевим А.В. за Бажаном М.І., а підставою для цього стала декларація про готовність об`єкта до експлуатації серія ІУ 141200309852, видана Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської області 14.09.2009.

В ході перевірки вищевказаної інформації, Позивачем зроблено відповідні запити до компетентних органів та встановлено, що інформація щодо декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ІУ 141200309852, виданий 14.09.2009, видавник: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської області, згідно даних Порталу державної електронної системи у сфері будівництва, які знаходяться у відкритому доступі, а також згідно даних акту приймання-передачі дозвільної документації від 27.10.2016 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції Дніпропетровської області, відсутня.

Крім того, відсутня також будь-яка інша інформація стосовно дозвільної документації (повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт або дозволів) чи інші документи, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (декларації про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат) по об`єктам нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г. Так, листами від 01.09.2022 № 4/1-211 та від 21.11.2022 № 4/1-282 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради повідомило, що станом на час надання цієї відповіді, відомості щодо дозвільної документації (повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт або дозвіл) чи документи, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (декларації про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат) по спірному об`єкту - відсутні.

Отже, лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 20.10.2020 № 2016/20 щодо затвердження Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, який міститься у додатках до самої декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ІУ 141200309852 від 14.09.2009, не відповідає дійсності. Так, листи від 20.10.2020 № 2016/20 та від 21.11.2022 № 4/1-282 підписані начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Надією Ратич, проте, підписи на цих листах є абсолютно різними.

Таким чином, на думку Позивача, можна дійти висновку про підроблення листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 20.10.2020 № 2016/20.

Крім того, Позивачем встановлено, що відповідно до даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста, адреса - вул. Шинна, 1-Г жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалась, відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна ця адреса, відсутній (лист Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради листом від 13.09.2022 № 3/15-283).

Позивач зазначає, що у додатках до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ІУ 141200309852 від 14.09.2009, міститься розпорядження Дніпропетровського міського голови від 13.05.2009 № 389-р, згідно якого присвоєно об`єкту нерухомого майна - міні автозаправочній станції по вулиці Шинна, адресу: м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 1-Г. Однак, вказане розпорядження міського голови не приймалось. Тобто, жодному об`єкту нерухомого майна адреса м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 1-Г не присвоювалась.

До того ж, у інформаційній (автоматизованій) підсистемі "Фіскальний кадастр" Муніципальної земельної інформаційної системи м. Дніпропетровська (МЗІС) не виявлено реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між Позивачем та юридичними/фізичними особами на земельну ділянку за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, а отже, земельна ділянка - місце розташування спірного нерухомого майна, перебуває у незаконному користуванні Відповідача, чим суттєво порушуються права та інтереси територіальної громади міста Дніпро.

Позивач наголошує, що між ним та будь-якими іншими особами немає і ніколи не було договірних відносин щодо будівництва або розміщення будь-яких будівель і споруд. Позивач документи, що посвідчують право користування земельними ділянками і надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт із вказаною адресою, не видавав і не реєстрував, в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти не приймались, проєктна документація на проведення будівельних робіт не погоджувалась і до містобудівного кадастру не вносилась. Жодних рішень про передачу спірної земельної ділянки у власність чи користування ні Бажану М.І., ні Відповідачу Позивачем не приймалось.

Отже, відсутність доказів належного оформлення за Бажаном М.І. речового права на спірну земельну ділянку, отримання ним відповідного документу, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проєкту і введення об`єкту нерухомого майна в експлуатацію може свідчити про те, що спірна будівля є об`єктом самочинного будівництва.

Одночасно з позовною заявою Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд:

- заборонити Відповідачу, а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на об`єкт нерухомого майна, а саме міні автозаправну станцію: літ.А-1 - операторна, загальною площею 14,4 кв.м, літ.б-1 - мет.цист.ДТ, 95 бенз; літ. в-1-мет.цист.газова; І, ІІ, ІІІ - реклама, літ.Ї - замощення, літ.Г - огорожа (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2207907912101), яка розташована за адресою: вул. Шинна, 1-Г, м. Дніпро;

- заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії, окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову у цій справі на об`єкт нерухомого майна, а саме міні автозаправну станцію: літ.А-1 - операторна, загальною площею 14,4 кв.м, літ.б-1 - мет.цист.ДТ, 95 бенз; літ. в-1-мет.цист.газова; І, ІІ, ІІІ - реклама, літ.Ї - замощення, літ.Г - огорожа (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2207907912101), яка розташована за адресою: вул. Шинна, 1-Г, м. Дніпро.

Заява обґрунтована тим, що невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до вчинення Відповідачем дій щодо подальшого відчуження спірного нерухомого майна третім особам. При цьому, обтяжене майно фактично перебуватиме у володінні Відповідача, а обмежується лише можливість розпоряджатись ним.

Ухвалою суду від 06.10.2023 у задоволенні заяви Дніпровської міської ради про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2023 апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2023 у справі № 904/5278/23 задоволено частково; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2023 у справі № 904/5278/23 скасовано; заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову у справі № 904/5278/23 задоволено частково; вжито заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони Відповідачу вчиняти будь-які дії по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на об`єкт нерухомого майна, а саме міні автозаправну станцію: літ.А-1 - операторна, загальною площею 14,4 кв.м, літ.б-1 - мет.цист.ДТ, 95 бенз; літ. в-1-мет.цист.газова; І, ІІ, ІІІ - реклама, літ.Ї - замощення, літ.Г - огорожа (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2207907912101), яка розташована за адресою: вул. Шинна, 1-Г, м. Дніпро;

- заборони державному реєстратору вчиняти будь-які дії, окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову у цій справі на об`єкт нерухомого майна, а саме міні автозаправну станцію: літ.А-1 - операторна, загальною площею 14,4 кв.м, літ.б-1 - мет.цист.ДТ, 95 бенз; літ. в-1-мет.цист.газова; І, ІІ, ІІІ - реклама, літ.Ї - замощення, літ.Г - огорожа (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2207907912101), яка розташована за адресою: вул. Шинна, 1-Г, м. Дніпро.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллістар" на користь Дніпровської міської ради 2 684,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги; видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручено Господарському суду Дніпропетровської області.

18.01.2024 на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2023 судом видано наказ.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2024 у задоволенні клопотання Відповідача від 05.03.2024 про визнання доказів недопустимими - відмовлено.

Поновлено Відповідачу строк для подання додаткових доказів у справі поданих 05.03.2024 та 28.03.2024.

У задоволенні клопотання Відповідача від 05.03.2024 про повернення до стадії підготовчого судового засідання - відмовлено.

У задоволенні клопотання Відповідача від 05.03.2024 про поновлення строку для подання клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи - відмовлено.

Клопотання Відповідача від 05.03.2024 про призначення у справі будівельно-технічної експертизи - залишено без розгляду.

У задоволенні клопотання Відповідача від 28.03.2024 про зупинення провадження у справі - відмовлено.

Позов задоволено у повному обсязі.

Усунено перешкоди у користуванні Дніпровській міській раді (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 26510514) земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллістар" (49000, м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 83, корп. 2, кв. 24, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43373030) знести самочинно побудовану міні автозаправну станцію (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2207907912101), розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, яке складається з: літ.А-1 - операторна, загальною площею 14,4 кв.м, літ.б-1 - мет.цист.ДТ, 95 бенз; літ. в-1-мет.цист.газова; І, ІІ, ІІІ - реклама, літ.Ї - замощення, літ.Г - огорожа.

Скасовано державну реєстрацію права власності та припинено його на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г (реєстраційний номер: 2207907912101) із закриттям розділу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллістар" (49000, м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 83, корп. 2, кв. 24, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43373030) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 26510514) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 5368,00 грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1 342,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Поллістар", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Дніпропетровської міської ради.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

- докази долучені Дніпровською міською радою до матеріалів справи, а саме лист Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділ реєстрації майнових прав від 01.09.2022 №3/1033-01.1.-19/402 з додатками (копії реєстраційних справ) є такими, що одержані з порушенням закону та не можуть засвідчувати (підтверджувати) жодних обставин по справі;

- суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «ПОЛЛІСТАР» про витребування доказів, в якому поставлено питання щодо витребування матеріалів реєстраційних справ та відомостей відносно декларації про готовність об`єкта у розпорядника такої інформації. Таким чином, суд першої інстанції самоусунувся від встановлення істотних обставин та прийняв до уваги виключно недопустимі докази.

Звертає увагу, що ТОВ «ПОЛЛІСТАР» не є первісним власником вказаного нерухомого майна, не здійснювало першу реєстрацію вказаного майна в реєстрі та, відповідно, не є тією особою, до відповідальності якої входило отримання дозвільних документів на будівництво. Таким чином, ТОВ «ПОЛЛІСТАР» не має жодного відношення до документів на підставі яких ґрунтується цей позов та які надано в листі Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділ реєстрації майнових прав від 01.09.2022 №3/1033-01.1.-19/402.

Наголошує, що ТОВ «ПОЛЛІСТАР» заявлялось клопотання про визнання доказів недопустимими, однак у задоволенні клопотання відмовлено, що вказано в резолютивній частині оскаржуваного рішення, чим фактично проявлено суб`єктивне ставлення суду першої інстанції, на стороні позивача;

- висновки суду першої інстанції відносно декларації про готовність об`єкта до експлуатації, які ґрунтуються на підставі листів Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 01.09.2022 № 4/1-211, 21.11.2022 №4-1-282, є помилковими та такими, що ґрунтуються на підставі недостовірних (недопустимих) доказів;

- не маючи результатів почеркознавчої експертизи, не досліджуючи оригінал листа та не опитуючи безпосередньо підписанта «Надію Ратич», суд фактично самостійно визначив, що підпис на листі «від 20.10.2020 №2016/20» не належить підписанту. Тому, Суд першої інстанції не мав можливості, спеціальних знань та повноважень самостійно прийти до висновків про «підробку документу чи підпису». Така поведінка суду говорить про необ`єктивність розгляду, на стороні позивача. При цьому, не надає доказам об`єктивної оцінки, виходить за межі свої повноважень;

- суд першої інстанції не надав оцінку доказам, які були долучені Відповідачем та не прийняв до уваги те, що ТОВ «ПОЛЛІСТАР» є доброчесним набувачем вказаного майна, не має жодного відношення до дозвільних документів на будівництво міні автозаправочної станції, а також обставин, що були викладені позивачем по тексту позову, та фактично, ТОВ «ПОЛЛІСТАР» не є першим власником майна. ТОВ «ПОЛЛІСТАР» в момент придбання об`єкту нерухомості мало очікування відносно «належного урядування».

Зокрема, ТОВ «Поллістар» набуло право власності на спірне нерухоме майно - міні автозаправну станцію (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2207907912101), розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, з торгів, на підставі акту приватного виконавця про проведенні електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, як переможець.

При цьому, жодна особа не оскаржує результати електронних торгів за результатами яких ТОВ «Поллістар» було придбано нерухоме майно;

- суд першої інстанції не врахував, що відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне її зайняття, у тому числі з огляду на правомірність набуття та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на ній майна. У таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

В той час, як зобов`язання ТОВ «ПОЛЛІСТАР» в примусовому порядку звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу належного йому майна та передати її в натурі позивачеві є порушенням права власності відповідача, гарантованого статтею 41 Конституції України, Зазначені обставини виключають можливість звільнення земельної ділянки під будівлями з підстав її самовільного зайняття;

- судом першої інстанції не була надана оцінка доказам ТОВ «ПОЛЛІСТАР», які засвідчують активну позицію Відповідача щодо сплати податку на землю та оформлення земельних відносин з Дніпровською міською радою, що говорить про доброчесність Відповідача та прагнення врахувати інтереси і територіальної громади.

Так, 16.01.2024 ТОВ «ПОЛЛІСТАР» звернулось до Дніпровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою по факту розміщення нерухомого майна (до матеріалів справи в суді першої інстанції було долучено це клопотання з доказами відправки).

Зазначене свідчить про добросовісну поведінку відповідача не лише під час придбання нерухомого майна, а і щодо врегулювання питання користування земельною ділянкою, на якій таке майно знаходиться.

29.02.2024 минув строк відведений Дніпровській міській раді згідно ст. 123 Земельного кодексу України для розгляду клопотання ТОВ «ПОЛЛІСТАР» від 16.01.2024 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування закладів торгівлі (03.09), орієнтовною площею 450 кв.м. під нерухомим майном ТОВ «Поллістар» за адресою Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Шинна, будинок 1-г. Однак, не зважаючи на приписи Земельного кодексу України, Дніпровською міською радою не було надано відповідь щодо розгляду клопотання ТОВ «ПОЛЛІСТАР», з урахуванням положень ст. 123 Земельного кодексу України. Тобто, Дніпровська міська рада не прийняла рішення за наслідками розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, в порядку та строки передбачені ст. 123 Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», чим порушив норми чинного законодавства;

- суд першої інстанції не мав законних підстав стверджувати про те, що дії стосовно проведення державної реєстрації права приватної власності на міні автозаправну станцію за Бажаном або ТОВ «ЕП» є протиправними. На дату розгляду право власності Бажана та ТОВ «ЕП», а також відповідні дії державного реєстратора не оскаржено та не визнано судом протиправними, не скасовано;

- суд першої інстанції фактично поклав відповідальність за можливі порушення третіх осіб на добросовісного набувача - ТОВ «ПОЛЛІСТАР», що суперечить нормам чинного законодавства. Зокрема, ТОВ «Поллістар» не є суб`єктом що вчинював будівництво спірного нерухомого майна або отримання відповідної дозвільної документації (копії яких долучено позивачем). Більше того, ТОВ «Поллістар» не є першим власником вказаного нерухомого майна (перша реєстрація права власності). Саме державою перевірялись документи, що слугували підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 і в подальшому перереєстрації на ТОВ «ЕП», при цьому необхідно врахувати, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Під час розгляду цієї справи обов`язково необхідно врахувати принцип «належного урядування»;

- суд першої інстанції, як і Дніпровська міська рада не наділена відповідними повноваження та не мають спеціалізованих знань з метою дослідження будівельних конструкцій та визначення можливості переміщення міні автозаправочної станції без зміни призначення та без втрати функціонального обов`язку. З даного приводу ТОВ «Поллістар» зазначає, що міні автозаправочна станція має фундамент та не може переміщуватися по території без знищення її складових та знецінення як об`єкту нерухомого майна, в тому числі втрати своєї вартості.

Відтак, задоволення позову, а як наслідок фактичне невизнання права власності ТОВ «Поллістар» на об`єкт нерухомого майна, та «знесення» - призведе до порушення прав та гарантій доброчесного набувача та значних матеріальних втрат останнього, що не відповідає принципам чинного законодавства та міжнародним конвенціям;

- судом першої інстанції під час постановлення рішення не було враховано необхідність дотримання принципів розумного втручання на мирне володіння майном доброчесним набувачем ТОВ «ПОЛЛІСТАР».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає рішення законними та обґрунтованими, винесеними при дослідженні та з`ясуванні всіх обставин справи. Зазначає, що звертаючись до суду з даним позовом, Дніпровська міська рада зазначала про те, що спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності, не була передана жодній юридичній та / або фізичній особі у користування, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛЛІСТАР» на час звернення з даним позовом до суду самовільно, безпідставно та неправомірно використовувало вказану земельну ділянку, та здійснило протиправну державну реєстрацію права приватної власності на самовільно побудовані будівлі.

Міською радою при досліджені правовстановлюючих документів на міні автозаправочну станцію, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г було отримано деталізовану інформацію, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та виявлено, що первісне право приватної власності було протиправно зареєстровано 26.10.2020 державним реєстратором Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцевим Антоном Вадимовичем за Бажан Михайлом Івановичем, а підставою для цього стала декларація про готовність об`єкта до експлуатації серія ІУ 141200309852, видана Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської області 14.09.2009.

В ході перевірки вищевказаної інформації, Дніпровською міською радою зроблено відповідні запити до компетентних органів та встановлено, що інформація щодо декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ІУ 141200309852, виданий 14.09.2009, видавник: Управління державного управління архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської області, згідно даних Порталу державної електронної системи у сфері будівництва, які знаходяться у відкритому доступі, а також згідно даних акту приймання-передачі дозвільної документації від 27.10.2016 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції Дніпропетровської області, відсутня.

А отже, лист управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 20.10.2020 №2016/20 щодо затвердження Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, який міститься у додатках до самої декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ІУ 141200309852 від 14.09.2009, не відповідає дійсності.

Звертає увагу, що державний реєстратор Зайцев А.В. під час проведення державної реєстрації прав не вчинив дій стосовно перевірки відомостей щодо прав власності, які могли виникнути в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року (у зв`язку з тим, що рік будівництва нерухомого майна значиться 2009 рік), не встановлено чи має місце самочинність побудови зазначеного об`єкту нерухомості тощо, чим порушено порядок вчинення реєстраційних дій відповідно до покладених на нього посадових обов`язків.

Звертає особливу увагу, що між власником спірної земельної ділянки (позивачем) та будь-якими іншими особами немає та ніколи не було договірних відносин щодо будівництва або розміщення будь-яких будівель та споруд, Дніпровська міська рада документи, що посвідчують право користування земельними ділянками і надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт за вказаною адресою не видавала та не реєструвала, в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти не приймалися, проєктна документація на проведення будівельних робіт не погоджувалася та до містобудівного кадастру не вносилась. Жодних рішень про передачу земельної ділянки по вул. Шинна, 1-Г у м. Дніпро у власність чи користування ні Бажану М.І., ні ТОВ «ПОЛЛІСТАР» міською радою не приймалось.

Вважає, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених положень законодавства та приписів ч. 2 ст. 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті. За таких обставин, подальша реєстрація за ТОВ «ПОЛЛІСТАР» права власності на вказане нерухоме майно - міні автозаправочна станція: літ. А-І-операторна, загальною площею 14,4 кв.м., літ.6-1-мет. цист ДТ, 95 бенз; літ. в-1-мет.цист.газова; 111,Ш-реклама, літ.Ї-замощення, літ. Г-огорожа, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, не спростовує той факт, що такий об`єкт є самочинним.

Звертає увагу, що внаслідок самовільного будівництва міні автозаправочної станції з користування Дніпровської міської ради поза її волею вибула земельна ділянка за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г.

Зауважує, що за наявності на земельній ділянці власника об`єктів самочинного будівництва ефективним способом захисту порушених прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, щодо користування і розпорядження цією земельною ділянкою є вимога про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку. При цьому обставина щодо державної реєстрації права власності на цей об`єкт не спростовує факт самочинності зведення цього нерухомого майна, та наявності підстав для застосування статті 376 ЦК України.

Інші учасники справи правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.04.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 18.04.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/5278/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

24.04.2024 матеріали справи №904/5278/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у даній справі апеляційну скаргу залишено без руху внаслідок оформлення її з порушенням вимог, встановлених ст.258 Господарського процесуального кодексу України.

03.05.2024 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 13.05.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 904/5278/23; розгляд справи призначено на 23.07.2024; сторонам наданий час для подачі відзиву, заяв, клопотань.

23.07.2024 до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від апелянта надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А. від розгляду цієї справи.

Заява обґрунтована тими обставинами, що зазначеною колегією суддів в межах цієї справи вже розглядалась апеляційна скарга відповідача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 у справі № 904/5278/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллістар" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 у справі №904/5278/23 - залишено без змін. З огляду на викладене вище, у ТОВ «Поллістар» наявні сумніви, що розгляд апеляційної скарги у складі зазначеної колегії суддів може здійснюватися упереджено, без прийняття до уваги доводів відповідача (апелянта), однобоко, виключно на стороні позивача.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2024 в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллістар" адвоката Шпакової О.С. про відвід колегії суддів у складі: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А. від розгляду справи №904/5278/23 відмовлено. В судовому засіданні оголошено перерву до 05.11.2024.

Також ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллістар" про витребування доказів:

- витребувано у Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу реєстрації майнових прав (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56) наступні докази:

1. Копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2207907912101.

2. Копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г, що було сформовано в результаті реєстраційних дій реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева Антона Вадимовича на підставі рішення №54867253 (дата реєстрацій: 26.10.2020 року; відомості внесено до реєстру 30.10.2020).

3. Копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г, що було сформовано в результаті реєстраційних дій реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева Антона Вадимовича на підставі рішення №55098182 (дата реєстрацій: 09.11.2020).

4. Копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г, що було сформовано в результаті реєстраційних дій реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергія Вячеславовича на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59364411 від 20.07.2021;

- витребувано у Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергія Вячеславовича (Дніпропетровська обл., м. Дніпро, 49006, пр. Пушкіна, буд. 6, прим. 14; [телефон приховано]) наступні докази:

1. Копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г, що було сформовано в результаті реєстраційних дій реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергія Вячеславовича на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59364411 від 20.07.2021;

- витребувано у Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району (51473, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, село Межиріч, провулок Виконкомівський, будинок 1) наступні докази:

1. Копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2207907912101.

2. Копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г, що було сформовано в результаті реєстраційних дій реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева Антона Вадимовича на підставі рішення №54867253 (дата реєстрацій: 26.10.2020 року; відомості внесено до реєстру 30.10.2020)

3. Копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г, що було сформовано в результаті реєстраційних дій реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева Антона Вадимовича на підставі рішення №55098182 (дата реєстрацій: 09.11.2020);

- витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРИЗОНТ ПРОЄКТ" (раніше іменований Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський проектно-конструкторський технологічний інститут" (Код ЄДРПОУ 31659923; 49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Ударників, будинок 27) наступні докази:

1. Копію договорів, які укладало Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський проектно-конструкторський технологічний інститут" (Код ЄДРПОУ 31659923) в 2009 році договір з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: договір на проектування об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Копію наказів про приймання на роботу або цивільно-правові договори, на підставі яких у 2009 році ОСОБА_2 співпрацювала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський проектно-конструкторський технологічний інститут» (код ЄДРПОУ 31659923);

- витребувано у приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілія Анатоліївна (49027, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, будинок 2, офіс 6; тел./факс НОМЕР_2 , моб. НОМЕР_3 ) наступні докази:

1. Копію матеріалів виконавчого провадження №65191018, боржником за яким виступає ТОВ «ЕП» (код ЄДРПОУ 65191018), стягувачем: ОСОБА_3 .

2. Копії правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна, який було реалізовано на публічних торгах за допомогою ДП «Сетам» (Реєстраційний номер лота: 479285), з метою погашення заборгованості в межах виконавчого провадження №65191018. Документи, що посвідчують право власності боржника, оцінка об`єкту нерухомості та інші документи що стосуються процедури публічних торгів лоту 479285.

3. Відомості щодо звернення до приватного виконавця будь-яких осіб зі скаргами з приводу реалізації приватним виконавцем арештованого майна (міні автозаправочна станція, загальною площею 14,4 кв.м., яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г) в межах виконавчого провадження №65191018. Копії відповідних скарг та рішення, що було прийнято за результатами розгляду таких скарг.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024 повторно витребувано у Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергія Вячеславовича (Дніпропетровська обл., м. Дніпро, 49006, пр. Пушкіна, буд. 6, прим. 14; [телефон приховано]) наступні докази:

1. Копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г, що було сформовано в результаті реєстраційних дій реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергія Вячеславовича на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59364411 від 20.07.2021.

Повторно витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРИЗОНТ ПРОЄКТ" (раніше іменований Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський проектно-конструкторський технологічний інститут" (Код ЄДРПОУ 31659923; 49600, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Ударників, будинок 27) наступні докази:

1. Копію договорів, які укладало Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський проектно-конструкторський технологічний інститут" (Код ЄДРПОУ 31659923) в 2009 році договір з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: договір на проектування об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Копію наказів про приймання на роботу або цивільно-правові договори, на підставі яких у 2009 році ОСОБА_2 співпрацювала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський проектно-конструкторський технологічний інститут» (код ЄДРПОУ 31659923).

У судовому засіданні 05.11.2024 оголошено перерву до 10.02.2025.

У судовому засіданні 10.02.2025 оголошено перерву до 26.06.2025.

26.06.2025 представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/2388/21, як такої, що матиме суттєве значення для вирішення даної справи та формування єдиної правозастосовчої практики.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2025 зупинено провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 908/2388/21.

Ухвалою суду від 07.04.2026 поновлено апеляційне провадження; розгляд справи призначено на 12.08.2026.

У судовому засіданні 12.08.2026 оголошено перерву до 19.08.2026.

В судовому засіданні 19.08.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Разом із апеляційною скаргою Відповідач подав до суду клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої слід поставити наступні питання:

- Чи відповідають ознакам "фундаменту" для капітальної споруди (об`єкту нерухомості) споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Шинна, будинок 1-г, а саме: об`єкт: літ. А-1 - операторна, загальною площею 14,4 кв.м; літ. б-1 - мет.цист. ДТ, 95 бенз; літ. в-1 - мет. цист. газова; I, II, III - реклама; літ. І - замощення; літ. Г - огорожа);

- Чи є об`єкт, розташований на земельних ділянках за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Шинна, будинок 1-г, а саме: об`єкт: літ. А-1 - операторна, загальною площею 14,4 кв.м; літ. 6-1 - мет.цист. ДТ, 95 бенз; літ. в-1 - мет. цист. газова; I, II, III - реклама; літ. Ї - замощення; літ. Г - огорожа) нерозривно пов`язаний з землею;

- Чи можливе переміщення об`єкта, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Шинна, будинок 1-г, а саме: об`єкт: літ. А-1 - операторна, загальною площею 14,4 кв.м; літ. 6-1 - мет.цист. ДТ, 95 бенз; літ. в-1 - мет. цист. газова; I, II, III - реклама; літ. Ї - замощення; літ. Г огорожа) без його знецінення та зміни призначення?

Клопотання обґрунтоване тим, що приймаючи до уваги позицію Дніпровської міської ради по тексту позову, є необхідність з`ясувати, чи буде знецінено та знищено (втрачено функціональне призначення та змінено призначення) нерухомого майна ТОВ «ПОЛЛІСТАР» у випадку демонтажу об`єкту нерухомого майна - міні автозаправочної станції.

Вищезазначене клопотання Відповідача про призначення у справі економічної експертизи задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

За таких обставин суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.08.2021 у справі №917/1196/19.

Господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу, що призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Колегія суддів констатує, що предметом позову у цій справі є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації, з огляду на що питання - чи буде знецінено та знищено (втрачено функціональне призначення та змінено призначення) нерухоме майно ТОВ «ПОЛЛІСТАР» у випадку демонтажу об`єкту нерухомого майна - міні автозаправочної станції, не входить у предмет доказування у даній справі.

Отже, суд може самостійно визначити наявність/відсутність підстав для усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації без висновків будівельно-технічної експертизи.

Звідси, на даний час відсутні підстави для призначення у справі будівельно-технічної експертизи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г зареєстровано право власності на міні автозаправну станцію, яке складається з: літ.А-1 - операторна, загальною площею 14,4 кв.м, літ.б-1 - мет.цист.ДТ, 95 бенз; літ. в-1-мет.цист.газова; І, ІІ, ІІІ - реклама, літ. Ї - замощення, літ. Г - огорожа (далі - об`єкт нерухомого майна), за Товариством з обмеженою відповідальністю "Поллістар" (далі - Відповідач) на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 20.07.2021, зареєстрованого в реєстрі за номером 441 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренком С.В.

Так, 26.10.2020 ОСОБА_1 (далі - Третя особа-1) звернувся до державного реєстратора Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева А.В. із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42163965 з метою реєстрації права приватної власності на об`єкт нерухомого майна.

Для проведення державної реєстрації разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на розгляд державного реєстратора подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, серія ІУ 141200309852 від 14.09.2009, видавник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради, розпорядження Дніпропетровського міського голови "Про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна по вул. Шинна, 1-Г" від 13.05.2009 за № 389-р та технічний паспорт, виготовлений станом на 23.06.2020 фізичною особою-підприємцем Пазій Олександром Леонідовичем (рік будівництва значиться 2009).

Також надано інформаційний лист Комунального підприємства "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради від 23.10.2020 № 11485 на ім`я приватного нотаріуса ДМНО Попової І.В. та лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 20.10.2020 № 2016/20.

У подальшому, 09.11.2020 Бажан М.І., як засновник та директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП" (далі - Третя особа-2), повторно звернувся до державного реєстратора Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева А.В. із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42428493 з метою реєстрації переходу (відчуження) права приватної власності на об`єкт нерухомого майна.

Для відчуження права приватної власності на спірний об`єкт нерухомого майна Бажан М.І., як уповноважена особа від ТОВ "ЕП", надав для здійснення реєстраційних дій державному реєстратору Зайцеву А.В. документи: рішення єдиного власника № 2 ТОВ "ЕП" від 09.11.2020, акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "ЕП" та наказ № 1 від 25.03.2020.

У подальшому, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.О., на підставі акта приватного виконавця Куземченка А.С. про проведені електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна від 20.06.2021, свідоцтвом від 20.07.2021, зареєстрованого в реєстрі за номером 441, посвідчено, що Відповідачу належить на праві власності майно, яке складається з: міні автозаправної станції: літ.А-1-операторна, загальною площею 14,4 кв.м, літ.б-1-мет.цист.ДТ, 95 бенз; літ. в-1-мет.цист.газова; І,ІІ,ІІІ-реклама, літ.Ї-замощення, літ.Г-огорожа, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, реєстраційний номер нерухомого майна - 2207907912101.

20.07.2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренком С.В. внесені відомості до Державного реєстру речових прав щодо вказаного об`єкту нерухомого майна, згідно якого за Відповідачем зареєстроване право власності на міні автозаправну станцію: літ.А-1-операторна, загальною площею 14,4 кв.м, літ.б-1-мет.цист.ДТ, 95 бенз; літ. в-1-мет.цист.газова; І,ІІ,ІІІ-реклама, літ.Ї-замощення, літ.Г-огорожа, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 20.07.2021 № 441.

Таким чином, власником об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, є Відповідач.

За доводами Позивача, ним при дослідженні правовстановлюючих документів на об`єкт нерухомого майна отримано деталізовану інформацію, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та виявлено, що первісне право приватної власності протиправно зареєстровано 26.10.2020 державним реєстратором Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцевим А.В. за Бажаном М.І., а підставою для цього стала декларація про готовність об`єкта до експлуатації серія ІУ 141200309852, видана Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської області 14.09.2009.

У ході перевірки вищевказаної інформації, Позивачем зроблено відповідні запити до компетентних органів та встановлено, що інформація щодо декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ІУ 141200309852, виданий 14.09.2009, видавник: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської області, згідно даних Порталу державної електронної системи у сфері будівництва, які знаходяться у відкритому доступі, а також згідно даних акту приймання-передачі дозвільної документації від 27.10.2016 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції Дніпропетровської області, відсутня.

Крім того, відсутня також будь-яка інша інформація стосовно дозвільної документації (повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт або дозволів) чи інші документи, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (декларації про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат) по об`єктам нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г.

Так, листами від 01.09.2022 № 4/1-211 та від 21.11.2022 № 4/1-282 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради повідомило, що станом на час надання цієї відповіді, відомості щодо дозвільної документації (повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт або дозвіл) чи документи, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (декларації про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат) по спірному об`єкту - відсутні.

Отже, за доводами Позивача, лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 20.10.2020 № 2016/20 щодо затвердження Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, який міститься у додатках до самої декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ІУ 141200309852 від 14.09.2009, не відповідає дійсності.

Позивач зазначає, що листи від 20.10.2020 № 2016/20 та від 21.11.2022 № 4/1-282 підписані начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Надією Ратич, проте підписи на цих листах є абсолютно різними.

Таким чином, на думку Позивача, можна дійти висновку про підроблення листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 20.10.2020 № 2016/20.

Крім того, відповідно до даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста, адреса - вул. Шинна, 1-Г, жодному об`єкту нерухомості на території міста не присвоювалась, відповідний розпорядчий документ, на підставі якого була присвоєна ця адреса, відсутній (лист Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради листом від 13.09.2022 № 3/15-283).

Позивач зазначає, що у додатках до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ІУ 141200309852 від 14.09.2009, міститься розпорядження Дніпропетровського міського голови від 13.05.2009 № 389-р, згідно якого присвоєно об`єкту нерухомого майна - міні автозаправочній станції по вулиці Шинна, адресу: м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 1-Г. Однак, вказане розпорядження міського голови не приймалось. Тобто, жодному об`єкту нерухомого майна адреса м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 1-Г не присвоювалась.

До того ж, в інформаційній (автоматизованій) підсистемі "Фіскальний кадастр" Муніципальної земельної інформаційної системи м. Дніпропетровська (МЗІС) не виявлено реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між Позивачем та юридичними/фізичними особами на земельну ділянку за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, а отже, земельна ділянка - місце розташування спірного нерухомого майна перебуває у незаконному користуванні Відповідача, чим суттєво порушуються права та інтереси територіальної громади міста Дніпро.

Позивач наголошує, що між ним та будь-якими іншими особами немає і ніколи не було договірних відносин щодо будівництва або розміщення будь-яких будівель і споруд.

Позивач документи, що посвідчують право користування земельними ділянками і надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт із вказаною адресою, не видавав і не реєстрував, в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти не приймались, проєктна документація на проведення будівельних робіт не погоджувалась і до містобудівного кадастру не вносилась. Жодних рішень про передачу спірної земельної ділянки у власність чи користування ні Бажану М.І., ні Відповідачу Позивачем не приймалось.

Отже, відсутність доказів належного оформлення за Бажаном М.І. речового права на спірну земельну ділянку, отримання ним відповідного документу, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проєкту і введення об`єкту нерухомого майна в експлуатацію може свідчити про те, що спірна будівля є об`єктом самочинного будівництва.

Позивач стверджує, що за відсутності правових підстав Відповідачем зареєстроване право приватної власності на будівлю за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, що і є причиною виникнення спору.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що державний реєстратор Зайцев А.В. під час проведення державної реєстрації прав не вчинив дій стосовно перевірки відомостей щодо прав власності, які могли виникнути в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року (у зв`язку з тим, що рік будівництва нерухомого майна значиться 2009 рік), не встановлено чи має місце самочинність побудови зазначеного об`єкту нерухомості тощо, чим порушено порядок вчинення реєстраційних дій відповідно до покладених на нього посадових обов`язків.

Отже, відсутність доказів належного оформлення за Бажаном М.І. речового права на спірну земельну ділянку, отримання ним відповідного документу, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проєкту і введення об`єкту нерухомого майна в експлуатацію може свідчити про те, що спірна будівля є об`єктом самочинного будівництва.

За таких обставин та зважаючи на протиправність первісної державної реєстрації засновником ТОВ "ЕП" на нерухоме майно та відсутність, в силу законодавства України (ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України), набуття ним права приватної власності, рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева А.В. від 12.11.2020 № 55098182 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Тож, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, в силу наведених вище положень законодавства та приписів ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема положень частини четвертої цієї статті.

Право органу місцевого самоврядування, який діє в інтересах територіальної громади звільнити земельну ділянку від самочинно збудованих будівель з огляду на доведену незаконність і безпідставність набуття відповідачем права власності на ці будівлі становлять пропорційне втручання у право власності Відповідача з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами особи, яка зазнала такого втручання.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками господарського суду та зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 Цивільного кодексу України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції України про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 Цивільного кодексу України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно із частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 Цивільного кодексу України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі №916/1174/22 звернула увагу, що стаття 376 Цивільного кодексу України розміщена у главі 27 "Право власності на землю (земельну ділянку)", тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на землю.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18).

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі №916/1174/22 висновувала, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.

Разом із цим, сам по собі факт державної реєстрації права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду, не слід розглядати як окреме відносно факту самочинного будівництва порушення прав власника земельної ділянки.

Здійснення самочинного будівництва порушує права власника земельної ділянки, у тому числі у разі відсутності державної реєстрації права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за відповідною особою. Факт самочинного будівництва змушує власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об`єкти нерухомості - що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою.

Отже, самочинно побудоване нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване за жодною особою, все одно обмежує власника відповідної земельної ділянки в користуванні та розпорядженні такою земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі №916/1174/22 виснувала, що права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 Цивільного кодексу України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, пункт 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені статтею 376 Цивільного кодексу України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.

Частинами третьою - п`ятою статті 376 Цивільного кодексу України, відповідно, встановлено таке право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, знесення самочинно побудованого спірного об`єкта нерухомості відповідно до частини четвертої статті 376 Цивільного кодексу України є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво. Також потрібно враховувати положення частини третьої та п`ятої статті 376 Цивільного кодексу України.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2024 року у справі № 489/6267/19, в якій вказано, що вирішуючи питання про знесення об`єкта нерухомого майна, суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності, насамперед, володільця цього майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Установлення порушення статті 1 Першого протоколу, виправданість втручання у право власності напряму корелюються із законністю набуття майна, поведінкою набувача під час його придбання та наявністю суспільного інтересу, з метою задоволення якого таке втручання здійснюється.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Поллістар» набуло право власності на спірне нерухоме майно - міні автозаправну станцію (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2207907912101), розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, з торгів, на підставі акту приватного виконавця про проведені електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, як переможець.

До матеріалів справи в суді першої інстанції ТОВ «ПОЛЛІСТАР» були долучені відповідні докази що підтверджують як, коли та на підставі яких саме документів ТОВ «ПОЛЛІСТАР» набуло право власності на об`єкт.

Колегія суддів виснує, що ТОВ «ПОЛЛІСТАР» не є суб`єктом, що здійснював будівництво вказаного об`єкту нерухомого майна, а також його першу реєстрацію.

26.10.2020 державним реєстратором виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцевим Ф.В. зареєстровано право власності на спірний об`єкт за ОСОБА_1 . Рішення про державну реєстрацію прав реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева Ф.В (з відкриттям розділу) №54867253 від 30.10.2020.

Вказані відомості про державну реєстрацію (рішення державного реєстратора) про реєстрацію права власності на спірний об`єкт за фізичною особою ОСОБА_1 ніким не оскаржені, рішення реєстратора є чинними та такими, що створюють юридичні наслідки та визнані державними органами. Дніпровська міська рада як і будь-яка інша особа не оскаржувала право власності ОСОБА_1 на вказаний об`єкт нерухомого майна. Дії державного реєстратора протиправними визнані не були та не оскаржувались ні Дніпровською міською радою, ні будь-ким іншим.

У подальшому, ОСОБА_1 передав зазначений об`єкт до статутного капіталу ТОВ «ЕП», в результаті чого ТОВ «ЕП» набуло право власності на об`єкт нерухомого майна (міні автозаправочну станцію) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №55098182 від 12.11.2020, виданого на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ЕП» від 09.11.2020, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Восковець О.О. №3110, 3111.

Вказані відомості про державну реєстрацію (рішення державного реєстратора) про реєстрацію права власності на спірний об`єкт за ТОВ «ЕП» ніким не оскаржені, рішення реєстратора є чинними та такими, що створюють юридичні наслідки та визнані державними органами. Дніпровська міська рада як і будь-яка інша особа не оскаржувала право власності ТОВ «ЕП» на вказаний об`єкт нерухомого майна. Дії державного реєстратора протиправними визнані не були та не оскаржувались ні Дніпровською міською радою, ні будь-ким іншим.

У подальшому, приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №65191018 на підставі виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2020 на підставі якого суд стягнув з ТОВ «ЕП» на користь ОСОБА_3 грошові кошти розмірі 600 000 тисяч гривень. За вказаним виконавчим провадження ТОВ «ЕП» виступало боржником, ОСОБА_3 - стягувачем.

12.05.2021 приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. в межах виконавчого провадження №65191018, з метою погашення заборгованості ТОВ «ЕП» перед ОСОБА_3 , направлено заяву №730/980/65191018 до ДП «Сетам» про реалізацію арештованого майна, а саме: міні автозаправочна станція заг. пл. 14,4 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Шинна, будинок 1-Г.

Згідно заявки приватного виконавця від 12.05.2021 №730/980/65191018 надано відомості щодо об`єкту нерухомого майна, який виставляється на реалізацію (міні автозаправочну станцію). Так, в заявці на реалізацію в ДП «СЕТАМ» зазначено: міні автозапарвочна станція заг. пл. 14,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-г, опис: літ. А-1 - операторна, загальною площею 14,4 кв.м., літ. б-1 - мет. цист. ДТ, 95 бенз, літ в-1- мет. цист. газова, I, II, III - реклама, літ. Ї - замощення, літ. Г- огорожа, а також зазначено відомості щодо боржника та стягувача, та інше.

До заявки приватного виконавця на реалізацію арештованого майна ТОВ «ЕП» було долучено:

1) Копія виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2020 на підставі якого відкрито виконавче провадження №65191018 та здійснюється стягнення;

2) Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №256055504 від 12.05.2021. Зазначеним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно засвідчено право власності ТОВ «ЕП» (код 43577725) на міні автозаправочну станцію, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, а також відсутність будь-яких обтяжень, крім арешту приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л.А., що накладено постановою про опис та арешт майна у виконавчому провадженні №65191018;

3) Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12.05.2021 №25605567, що сформована за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, яка додаткова підтверджує право власності на вказаний об`єкт за ТОВ «ЕП», а також відсутність будь-яких обтяжень, обмежень та прав третіх осіб на вказаний об`єкт нерухомого майна в момент реалізація майна з торгів;

4) Звіт про оцінку суб`єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця Багрова Дмитра Олеговича від 11 травня 2021 року, за яким об`єктом оцінки є міні автозаправочна станція, реєстраційний номер 2207907912101, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Шинна, 1-Г, опис: літ. А-1 - операторна, загальною площею 14,4 кв.м., літ. б-1 - мет. цист. ДТ, 95 бенз, літ в-1- мет. цист. газова, I, II, III - реклама, літ. 1 - замощення, літ. Г- огорожа. За вказаним звітом визначено ринкову вартість об`єкта оцінки в розмірі 350 000,00 грн.

5) Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 05.05.2021, яким накладено арешт на майно ТОВ «ЕП», а саме: міні автозаправочну станцію, реєстраційний номер 2207907912101, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Шинна, 1-Г, опис: літ. А-1 - операторна, загальною площею 14,4 кв.м., літ. 6-1 - мет. цист. ДТ, 95 бенз, літ в-1- мет. цист. газова, I, II, III - реклама, літ. Ї - замощення, літ. Г- огорожа.

Згідно зі статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, реалізація майна здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або аукціонів за фіксованою ціною.

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, арештоване майно (далі - майно) - рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та цінних паперів), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.

Згідно з пунктом 1 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Вартість майна, що передається на реалізацію, зазначається в заявці на реалізацію арештованого майна відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Згідно з пунктом 2 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити в тому числі такі дані: найменування майна, включаючи назву моделі, модифікації та інші складові найменування, які зазначаються згідно з реєстраційною, технічною та іншою документацією або наявними позначками на самому майні; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис, включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність (додатково зазначається інформація, визначена пунктами 6 - 10 розділу III цього Порядку); місцезнаходження майна (для нерухомого майна - точна поштова адреса, для рухомого - адреса зберігача); відомості про зберігача майна (найменування, фактична та юридична адреси, телефон, електронна адреса); відомості про чинні обтяження майна, зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек); фото- та/або відеоматеріали та інше.

Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України, начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проєкту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна.

У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу II цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.

Приватний виконавець самостійно формує і перевіряє заявку та документи щодо передання майна на реалізацію на відповідність вимогам законодавства та після встановлення відповідності документів таким вимогам підписує (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) заявку на реалізацію арештованого майна та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу II цього Порядку, в електронному вигляді через особистий кабінет приватного виконавця для внесення інформації про проведення електронного аукціону (аукціону за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Таким чином, під час проведення торгів право власності ТОВ «ЕП» було зареєстровано в державних реєстрах, документи перевірені приватним виконавцем, жодних обтяжень/обмежень або прав третіх осіб на вказаний об`єкт не існувало. Документи на підставі яких ТОВ «ЕП» набуло право власності не оскаржувались, право власності ТОВ «ЕП» не оскаржувалось також. Право власності ТОВ «ЕП» визнано державою та зареєстровано в державних реєстрах, що підтверджується долученими до матеріалів справи витягами.

Об`єкт нерухомого майна був допущений до торгів та призначені електронні торги з метою реалізації арештованого майна ТОВ «ЕП» - міні автозаправочної станції, з урахуванням Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.

01 червня 2021 року відбулися публічні торги на площадці ДП «Сетам», номер лоту: 479285 (міні автозаправочна станція заг. пл. 14,4 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Шинна, будинок 1-Г). Торги здійснені з метою погашення заборгованості у виконавчому проваджені 65191018. Вказані обставини підтверджуються протоколом № 540972 проведення електронних торгів від 01 червня 2021 року.

Так, ТОВ «Поллістар» отримано перемогу в зазначених публічних торгах, виконано приписи, що стосувались ТОВ «Поллістар», як переможця торгів - сплачено грошові кошти за лот в повному обсязі.

При цьому, жодна особа не оскаржує результати електронних торгів за результатами яких ТОВ «Поллістар» придбано нерухоме майно на інше.

Пунктом 1 розділу VIII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 передбачено, що після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення електронних торгів; реєстраційний номер лота; назва лота; стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди за організацію та проведення електронних торгів, яку повинен сплатити переможець електронних торгів, та реквізити рахунку для її сплати; відомості про переможця електронних торгів (унікальний реєстраційний номер учасника, прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця торгів, найменування юридичної особи, якщо переможцем є юридична особа); дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно.

Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця. У протоколі зазначаються серія та номер документа, що посвідчує фізичну особу - переможця, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності). До протоколу електронних торгів можуть бути внесені й інші відомості.

Відповідно до п. 2 Порядку, протокол електронних торгів підписується Організатором та не пізніше наступного робочого дня з дня формування Системою розміщується у відповідному особистому кабінеті відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця).

Відповідно до п. 1 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно в такому порядку: зазначена в протоколі електронних торгів сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди за організацію та проведення електронних торгів за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця); сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок Організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронних торгах майна та розподіляється Організатором відповідно до пункту 2 розділу III цього Порядку; різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронних торгів перераховується переможцем на рахунок Організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової. у разі проведення електронних торгів у порядку, визначеному пунктом 1 розділу VII цього Порядку, сума винагороди за організацію та проведення електронних торгів перераховується переможцем на рахунок Організатора.

При перерахуванні коштів за придбане майно переможець зобов`язаний зазначати в розрахунковому документі номер лота, за яким здійснюється оплата.

Виконавець зобов`язаний повідомити Організатора про перерахування переможцем електронних торгів коштів за придбане майно не пізніше наступного робочого дня з дня надходження коштів на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) через особистий кабінет.

Пунктом 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 встановлюється, що після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця.

Відповідно до ст. 72 Закону України «Про нотаріат» придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціонів) оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням такого майна шляхом видачі набувачу відповідного свідоцтва на підставі документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

20 липня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В. видано свідоцтво яким, відповідно до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі акту приватного виконавця про проведенні електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, посвідчено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Поллістар» (код ЄДРПОУ 43373030) належить на праві власності майно, що складається з міні автозаправочної станції (опис об`єкта: літ. А-1 - операторна, загальною площею 14,4 кв.м; літ. 6-1 - мет. цист. ДТ, 95 бенз; літ. в-1 - мет. цист. газова; I, II, III - реклама; літ. 1 - замощення; літ. Г - огорож), що розташоване за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Шинна, будинок 1-г, реєстраційний номер нерухомого майна - 2207907912101, вартістю 350 000,00 грн., яка придбана ТОВ «Поллістар» - переможця торгів за 350 000,00 грн., що раніше належало Боржнику ТОВ «ЕП» (код ЄДРПОУ 43577725) на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «ЕП», виданий приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Восковець, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.11.2020, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2207907912101.

Тобто, ТОВ «Поллістар» набуло право власності на спірне нерухоме майно - міні автозаправну станцію (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2207907912101), розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, з торгів, на підставі акту приватного виконавця про проведенні електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, як переможець.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги правові висновки Верховного Суду, ТОВ «Поллістар» набуваючи право власності на об`єкт нерухомого майна шляхом придбання його з електронних торгів, приймаючи до уваги зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна у боржника (та відсутність будь-яких обмежень обтяжень на вказане майно), вважало, що державою було перевірено право власності на вказане майно у «продавця»/«боржника» та його легітимність. За результатами такої перевірки зареєстровано право власності за «продавцем», з урахуванням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Тобто, підтверджено право «продавця»/ «боржника» ТОВ «ЕП» продавати/відчужувати вказане майно.

При цьому, необхідно звернути увагу, що згідно зі статтею 330 Цивільного кодексу України, якою врегульовано набуття добросовісним набувачем права власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права, визначено, що: якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з частиною 2 статті 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно правових висновків Верховного Суду, правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Близькі за змістом висновки сформульовані у пунктах 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

Отже, реалізація майна є завершеною з моменту виконання сторонами договору купівлі-продажу, укладеного на прилюдних торгах.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що метою реалізації майна на прилюдних торгах є продаж майна за найвищою ціною внаслідок конкуренції покупців; для успішної конкуренції покупців необхідно, щоб добросовісні покупці були впевнені в тому, що в разі перемоги на прилюдних торгах вони отримають майно вільним від обтяжень і вимог інших осіб (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, пункт 7.6). Тому в разі, якщо право власності належало не боржнику, а іншій особі, це не може бути протиставлене покупцю (навіть якщо майно вибуло з володіння такої особи поза її волею), але лише за умови добросовісності покупця.

Згідно з положеннями ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Враховуючи вищевикладене, а також фактичні обставини справи очевидним є той факт, що міні автозаправна станція придбана ТОВ «Поллістар» за результатами проведення електронних торгів на виконання рішення суду. Майно набуто ТОВ «Поллістар» оплатно, в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Таким чином, ТОВ «Поллістар» є законним власником автозаправочної станції.

ТОВ «Поллістар» мало законні очікування на належне урядування та відповідність відомостей про право власності на об`єкт нерухомого майна, що були вчинені державним реєстратором та дії виконавця. ТОВ «Поллістар» не мало ні можливості, ні підстав вважати, що відомості, які вказані в державних реєстрах, не відповідають нормам чинного законодавства чи фактичним обставинам.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що ТОВ «Поллістар» є доброчесним набувачем об`єкту нерухомого майна. Дії ТОВ «Поллістар» відповідають нормам чинного законодавства. ТОВ «Поллістар» набуло право власності на нерухоме майно доброчесно, згідно з вимогами чинного законодавства. Право власності ТОВ «Поллістар» зареєстровано згідно вимог чинного законодавства.

З дати придбання зазначеного об`єкту нерухомого майна, ТОВ «Поллістар» подавало до державних органів, а саме до органів податкової, декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та сплачувало відповідний податок. До суду першої інстанції були долучені відповідні декларації за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік та квитанції про сплату податку. Таким чином, ТОВ «Поллістар» задекларувало перед державою та органами місцевого самоврядування своє право власності на об`єкт нерухомого майна та сплачувало за нього податок.

Колегія суддів вважає, що господарський суд не врахував, що відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне її зайняття, у тому числі, з огляду на правомірність набуття та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на ній майна. У таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

При вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Отже, самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї. Подібна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 910/2655/18.

Згідно з частиною 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 цієї статті).

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (стаття 212 ЗК України).

Поряд з цим, відповідно до частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно зі статтею 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Виходячи з положень статті 377 ЦК України, статей 120, 125 ЗК України та принципу слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована, слід дійти висновку, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти, оскільки право власності на будівлі, з усіма притаманними для власності складовими - володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, у власності або користуванні.

За змістом положень частини 4 статті 41 Конституції України, частини 1 статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтями 203, 204, 215 ЦК України встановлено принцип презумпції правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

ТОВ «ПОЛЛІСТАР» набуло право власності на спірне майно на підставі свідоцтва від 20 липня 2021 року, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В., яке є чинним та ніким не оскаржено.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги спрямовані та безпосередньо стосуються, у тому числі, позбавлення ТОВ «ПОЛЛІСТАР» права володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, оскільки фактично йдеться про припинення права власності шляхом знесення розташованого на цій земельній ділянці об`єкта нерухомості, що суперечить положенням Конституції України та вимогам законодавства, яке регулює відповідні правовідносини власності в Україні.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах та суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Новоселецький проти України" від 22.02.2005, "Федоренко проти України" від 01.06.2006).

Зобов`язання ТОВ «ПОЛЛІСТАР» в примусовому порядку звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу належного йому майна та передати її в натурі позивачеві є порушенням права власності відповідача, гарантованого статтею 41 Конституції України. Зазначені обставини виключають можливість звільнення земельної ділянки під будівлями з підстав її самовільного зайняття.

При цьому, як вказано вище, відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне її зайняття, у тому числі, з огляду на правомірність набуття та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на ній майна. У таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

До аналогічних висновків прийшов Верховний Суд в постанові від 14 березня 2019 року у справі №902/341/17, від 27 червня 2018 року у справі № 902/889/16, в якій зазначено, що відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне її зайняття, у тому числі з огляду на правомірність набуття та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на ній майна. У таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

Таким чином, суд першої інстанції не врахував, що задовольняючи позов він порушив право власності доброчесного (добросовісного) набувача, що суперечить Конституції України.

Крім того, мотивувальна частина рішення суду першої інстанції суперечить правовим висновкам Верховного Суду, в яких вказано що відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне її зайняття, у тому числі з огляду на правомірність набуття та оформлення у встановленому законом порядку розташованого на ній майна. У таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

Також колегія суддів приймає до уваги, що про наявність спірного об`єкту нерухомості - міні автозаправочної станції, Дніпровська міська рада була обізнана ще до дати придбання об`єкту ТОВ «ПОЛЛІСТАР» з торгів. Дніпровська міська рада не заперечувала щодо місцезнаходження автозаправочної станції, не оскаржувала права власності на об`єкт первісних власників. Навпаки, Дніпровська міська рада накреслила міні автозаправочну станцію на картах міста та окреслила під об`єктом нерухомого майна земельну ділянку, що підтверджується отриманими картами міста.

Так, в матеріалах справи наявний договір від 26.09.2019, за яким земельна ділянка під спірним об`єктом передавалась від комунального підприємства Дніпровської міської ради до ТОВ в оренду.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів Дніпровська міська рада в особі КП «МІСЬКАВТОТРАНСПОРТ» була повідомлена про наявність вказаного об`єкту нерухомого майна ще до дати придбання його ТОВ «ПОЛЛІСТАР».

А саме згідно з п. 1.2. договору оренди індивідуального визначеного майна №11ТШ від 26.09.2019, який укладено між КП «МІСЬКАВТОТРАНСПОРТ» Дніпровської міської ради (Балансоутримувач) та ТОВ «ПАВЕР ГАЗ» (Користувач) Балансоутримувач передає, а Користувач приймає у тимчасове платне користування на строк, визначений даним Договором на умовах оренди, без права викупу, та без права набуття у власність, окреме індивідуально визначне майно, а саме об`єкт транспортної інфраструктури розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, в районі буд. 1, загальна площа території 450 кв.м. Об`єктом транспортної інфраструктури за цим договором є індивідуально визначене майно комунальної власності, яке складається з відокремленої території з твердим цільним покриттям - замощенням.

Крім того, в період слухання судової справи №904/5278/23, ТОВ «ПОЛЛІСТАР» отримало від Дніпровської міської ради лист начальника відділу забудови Дніпровської міської ради від 22.03.2024 №29/158, з додатками.

Згідно листа начальника відділу забудови від 22.03.2024 №29/158 та долучених до нього додатків чітко видно, що:

1. На викопіюванні з плану зонування на місці розміщення спірного об`єкту, а також на схемі визначення червоних ліній з відміткою, зазначено, що червоні лінії розглянуті на засіданні архітектурно-містобудівної ради пп.№151 від 27.04.2018, накреслений об`єкт нерухомості (міні автозаправочна станція, що складається з цистерни, приміщення, реклами).

2. Під зазначеним об`єктом нерухомості викреслено земельну ділянку та відповідно ще в 2018 році органом місцевого самоврядування було передбачено, що під вказаним об`єктом нерухомості підлягає виділенню визначення земельна ділянка у користування.

Тобто, ще у 2018 році Дніпровська міська рада була обізнана про розміщення за вказаною адресою об`єкту нерухомості - міні автозаправочної станції, та накреслила цей об`єкт на плані зонування міста, чим підтвердила законність будівництва цього об`єкту нерухомості.

Таким чином, Дніпровська міська рада своїми діями підтвердила відсутність ознак самочинного будівництва та з урахуванням принципів «належного урядування», ТОВ «ПОЛЛІСТАР» будучи доброчесним власником не могло бути обізнано про будь-які порушення під час придбання об`єкту нерухомого майна.

З огляду на що, колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що ТОВ «ПОЛЛІСТАР» є доброчесним набувачем вказаного майна, не має жодного відношення до дозвільних документів на будівництво міні автозаправочної станції, не є першим власником майна. ТОВ «ПОЛЛІСТАР» в момент придбання об`єкту нерухомості мало очікування відносно «належного урядування» та відповідності документації на об`єкт чинному законодавству.

Щодо висновку господарського суду про відсутність дозвільної документації.

Колегія суддів зауважує, що господарським судом висновок про відсутність дозвільної документації (повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт або дозволів) чи інших документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (декларації про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат) по об`єктам нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, зроблений на підставі листів від 01.09.2022 № 4/1-211 та від 21.11.2022 № 4/1-282 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради та листа Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділ реєстрації майнових прав від 01.09.2022 №3/1033-01.1.-19/402, виданого на ім`я заступника директора департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради, у якому зазначено наступне:

«Відділ реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надає з Державного реєстру речових прав засвідчені електронні копії документів, які додавались до заяв: №42163965 від 26.10.2020 року, №42428493 від 09.11.2020 року та №46843515 від 20.07.2021 року».

Таким чином, до листа було долучено: декларацію про готовність об`єкта до експлуатації; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна (міні автозаправочна станція); лист Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 20.10.2020 №2016/20; розпорядження від 13.05.2009 №389-р; акт приймання-передачі нерухомого майна до статного капіталу ТОВ «ЕП»; рішення єдиного власника ТОВ «ЕП» №2.

Так, листом від 20.10.2020 №2016/20 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради доводило до відома відповідного державного реєстратора, що:

«Управлінням ДАБК ДМНР 14.09.2009 р. затверджено Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ІУ 141200309852, видану на ім`я Бажана М.І., щодо об`єкта нерухомості за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 1-Г.».

Даний лист підписано начальником Управління Н.М. Ратич (т. 1 а.с. 59).

Колегія суддів виснує, що оскільки ТОВ «ПОЛЛІСТАР» не є первісним власником вказаного нерухомого майна, не здійснювало першу реєстрацію вказаного майна в реєстрі та, відповідно, не є тією особою, до відповідальності якої входило отримання дозвільних документів на будівництво, то Відповідач не має жодного відношення до документів, на підставі яких ґрунтується цей позов та які надано в листі Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділ реєстрації майнових прав від 01.09.2022 №3/1033-01.1.-19/402.

З огляду на зазначене, а також приймаючи до уваги те, що ТОВ «ПОЛЛІСТАР» з урахуванням листа ДАБК ДМНР від 20.10.2020 №2016/20 мало сумніви щодо листа Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділ реєстрації майнових прав від 01.09.2022 №3/1033-01.1.-19/402 та долучених до нього додатків, представник ТОВ «ПОЛЛІСТАР» звернувся до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу реєстрації майнових справ з адвокатським запитом №14/12-4 від 14.12.2023.

У адвокатському запиті №14/12-4 від 14.12.2023 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу реєстрації майнових справ були поставлені наступні питання:

1. Надати копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2207907912101.

2. Надати копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г, що сформовано в результаті реєстраційних дій реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева Антона Вадимовича на підставі рішення №54867253 (дата реєстрацій: 26.10.2020 року; відомості внесено до реєстру 30.10.2020).

3. Надати копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г, що сформовано в результаті реєстраційних дій реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева Антона Вадимовича на підставі рішення №55098182 (дата реєстрацій: 09.11.2020).

4. Надати копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г, що сформовано в результаті реєстраційних дій реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко Сергія Вячеславовича на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59364411 від 20.07.2021.

Представнику ТОВ «ПОЛЛІСТАР» надійшла відповідь на вказаний адвокатський запит в листі Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу реєстрації майнових справ від 20.12.2023 №9/414-01.1-19/1300 наступного змісту:

«Станом на 20.12.2023, документи щодо реєстраційних дій державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева А.В. (реєстраційні дії від 30.10.2020, 12.11.2020, індексні номери рішень: 54867253 від 30.10.2020, №55098182 від 12.11.2020) та приватного нотаріуса ДМНО Мазуренко С.В. (реєстраційні дії від 20.07.2021, індексний номер рішення 59364411) на міні автозаправочну за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Шинна, буд. 1-Г (РНОНМ 2207907912101) на зберігання не надавались.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 №340-IX (термін набуття чинності з 16.01.2020) виключено частину четверту ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою було передбачено передачу реєстраційних справ до суб`єкта державної реєстрації, уповноваженого на зберігання реєстраційних справ.

Також слід зауважити, що згідно частини 6 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням».

Згідно з частиною 6 статті 17 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.

Суб`єкт державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, зобов`язаний зробити опис вилучених документів, забезпечити виготовлення копій документів, що вилучаються з реєстраційної справи, пронумерувати, прошити та завірити їх печаткою.

До реєстраційної справи долучається копія судового рішення про витребування документів, супровідний лист або документ, яким суд уповноважив особу на їх одержання, а також опис вилучених документів.

Вилучені з реєстраційної справи документи надсилаються поштовим відправленням до суду або передаються безпосередньо особі, уповноваженій судом на їх одержання.

Після проведення відповідних процесуальних дій документи, вилучені з реєстраційної справи, підлягають негайному поверненню суб`єкту державної реєстрації, який забезпечує зберігання такої реєстраційної справи.

Таким чином, з огляду на те, що Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділ реєстрації майнових прав не є суб`єктом, що зберігає реєстраційні справи; Дніпровська міська рада не отримувала рішення суду для отримання копії матеріалів реєстраційної справи, як то передбачено частиною 6 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», заслуговують на увагу сумніви ТОВ «ПОЛЛІСТАР» щодо листа Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділ реєстрації майнових прав від 01.09.2022 №3/1033-01.1.-19/402.

19.12.2023 ТОВ «ПОЛЛІСТАР» направило до суду першої інстанції клопотання про витребування доказів, в якому Відповідач (ТОВ «ПОЛЛІСТАР») просило суд витребувати документи та відомості у Дніпровської міської ради, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу реєстрації майнових прав, ДП "Сетам", Державної інспекції архітектури та містобудування України, Комунального підприємства "Дніпропетровське міське бюро технічної інвентаризації", приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л.А., приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренка С.В., Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району, ТОВ "Горизонт проект", Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради.

Однак, в задоволенні вказаного клопотання було відмовлено, чим фактично суд першої інстанції самоусунувся від дослідження доказів та встановлення істотних обставин у справі, надавши перевагу доказам позивача.

Як вже зазначено вище, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллістар" про витребування доказів та витребувано, зокрема, у Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району (51473, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, село Межиріч, провулок Виконкомівський, будинок 1) наступні докази:

1. Копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2207907912101.

2. Копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г, що було сформовано в результаті реєстраційних дій реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева Антона Вадимовича на підставі рішення №54867253 (дата реєстрацій: 26.10.2020 року; відомості внесено до реєстру 30.10.2020)

3. Копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г, що було сформовано в результаті реєстраційних дій реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева Антона Вадимовича на підставі рішення №55098182 (дата реєстрацій: 09.11.2020).

На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 23.07.2024 Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області повідомив, що оригінали документів, що містяться в реєстраційній справі на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2207907912101 було вилучено сектором дізнання відділення поліції № 5 ДРУП ГУПН в Дніпропетровській області в рамках кримінального провадження № 42023042020000104 від 07.07.2021 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 201/10193 (провадження № 1-кс/201/3768/2023), тому відсутня можливість надати копії вищевказаної реєстраційної справи.

З огляду на що, колегія суддів констатує, що державним реєстратором, яким вперше було зареєстроване право власності на спірне нерухоме майно (міні автозаправочна станція, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 22[телефон приховано]), не заперечено факт такої реєстрації та фактична наявність реєстраційної справи.

Щодо листів Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 01.09.2022 № 4/1-211, а також від 21.11.2022 №4-1-282, колегія суддів зазначає наступне.

Управління державного архітектурно-будівельного контролю не є органом, що видавав запитувану декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ГУ 141200309852, від 14.09.2009.

Управління державного архітектурно-будівельного контролю, яке видало листи, на які послався Позивач та суд першої інстанції, було створено на підставі рішення міської ради 16.03.2016 №7/3 «Про затвердження структури Дніпровської міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів» (зі змінами) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» (зі змінами).

Дані обставини підтверджуються листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю від 22.12.2023 №9/1-114, в якому зазначено наступне:

«Управління державного архітектурного-будівельного контролю Дніпровської міської ради було створено на підставі рішення міської ради 16.03.2016 №7/3 «Про затвердження структури Дніпровської міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів» (зі змінами) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» (зі змінами)».

Тоді як спірна декларації датується 2009 роком. Таким чином, Управління державного архітектурно-будівельного контролю не є органом, який би видавав вказану декларацію (яка міститься в листі від 01.09.2022 № 4/1-211, від 21.11.2022 №4-1-282), а отже, Управління державного архітектурно-будівельного контролю не може надавати будь-які свідчення щодо декларацій про готовність об`єктів, які датуються 2009 роком, тобто, до дати створення вказаного органу.

Також Управління державного архітектурно-будівельного контролю, не є правонаступником органу, який видавав вказану декларацію про готовність об`єкту до експлуатації.

В листі Управління державного архітектурно-будівельного контролю від 22.12.2023 №9/1-114 зазначено:

«Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради не є правонаступником будь-якої установи, підприємства, організації».

Таким чином, до Управління державного архітектурно-будівельного контролю не переходили в порядку правонаступництва документи та будь-які відомості щодо декларацій, які видавались у 2009 році.

Управління державного архітектурно-будівельного контролю не отримувало від інших органів відомості щодо декларацій про готовність об`єктів до експлуатації.

У листі Управління державного архітектурно-будівельного контролю від 22.12.2023 №9/1-114 зазначено:

«До Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради не передавались від Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області чи іншого уповноваженого органу декларації про готовність об`єкта до експлуатації, які датуються 2009 роком».

Таким чином, Управління державного архітектурно-будівельного контролю не отримувало відомості від інших осіб, які безпосередньо видавали або зберігали відомості про декларації про готовність об`єктів до експлуатації.

Щодо посилання Управління архітектурно-будівельного контролю про те, що нібито вони перевіряли відомості про вказану декларацію за допомогою публічних даних, розміщених на сайті https://e-construction.gov.ua/, слід зауважити наступне.

У зв`язку з злочинним вторгненням Російської Федерації на територію України, тривалий час доступ до державних реєстрів було частково обмежено. Дані обставини також вплинули на роботу сайту https://e-construction.gov.ua/.

Це підтверджується наступними новинами, що опубліковані на сайті: https://e-construction.gov.ua/, а саме:

17.03.2022 на сайті https://e-construction.gov.ua/, за посиланням: «https://econstruction.gov.ua/vvedennja-edinoii-derjavnoii-elektronnoii-sistemi-u-sferi-budivnictva-v-rejimpromislovoii-ekspluatacііі» опубліковано: «Доступ до відомостей на порталі ЄДЕССБ тимчасово закрито з міркувань безпеки».

10.04.2023 на сайті https://e-construction.gov.ua/, за посиланням: construction.gov.ua/na-portali-edessb-vidnovleno-publikaciju-danih-schodo-budivnictva опубліковано: «З 10 квітня 2023 року відновлено публікацію відкритих даних щодо будівництва, оприлюднення яких було призупинено минулого року через широкомасштабне вторгнення.

Е-система будівництва продовжувала свою роботу і авторизовані користувачі (архітектори, інженери, працівники органів контролю) мали доступ до необхідних відомостей, проте інформація не була доступною публічно.».

Тобто, твердження про те, що в серпні - вересні 2022 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю здійснило перевірку даних з Порталу державної електронної системи у сфері будівництва на сайті https://e-construction.gov.ua/, у відкритому доступі не відповідає дійсності.

З огляду на викладене вище, Управління державного архітектурно-будівельного контролю не мало ні законних підстав, ні повноважень, ні можливості надавати відомості щодо декларації про готовність об`єкта до експлуатації, які датуються 2009 роком.

Таким чином, висновок господарського суду про відсутність дозвільної документації чи інших документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів по об`єктам нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 1-Г, є помилковим та не підтверджений матеріалами справи, оскільки:

- Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу реєстрації майнових справ не мав на зберіганні запитувані реєстраційні справи, а отже, він не мав повноважень та можливості надати копії таких реєстраційних справ, та будь-якої інформації щодо них;

- згідно з позицією Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації відділу реєстрації майнових справ, отриманні копії документів (як це було зазначено в адвокатському запиті), згідно частини 6 статті 17 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», можливо лише за судовим рішенням. Дніпровська міська рада не надавала до матеріалів справи докази про наявність у неї судового рішення, яке б дозволяло отримувати копії вказаних реєстраційних справ. Дніпровська міська рада не мала підстав, а Департамент не мав не тільки повноважень, надавати копії реєстраційних справ, однак, і не мав самих реєстраційних справ;

- листом від 20.10.2020 №2016/20 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради підтверджено, що Управлінням ДАБК ДМНР 14.09.2009 затверджено Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ІУ 141200309852, видану на ім`я Бажана М.І., щодо об`єкта нерухомості за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 1-Г;

- висновок про відсутність дозвільної документації судом зроблено без фактичного дослідження реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: міні автозаправочна станція, яка розміщена за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шинна, будинок 1-Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2207907912101.

Висновок господарського суду про підроблення листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 20.10.2020 № 2016/20, є передчасним, оскільки за відсутності результатів почеркознавчої експертизи, не досліджуючи оригінал листа та за відсутності пояснень безпосередньо підписанта «Надії Ратич», суд фактично самостійно визначив, що підпис на листі «від 20.10.2020 № 2016/20» не належить підписанту.

Також колегія суддів погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що господарським судом не була надана оцінка доказам ТОВ «ПОЛЛІСТАР», які засвідчують активну позицію Відповідача щодо сплати податку на землю та оформлення земельних відносин з Дніпровською міською радою, що говорить про доброчесність Відповідача та прагнення врахувати інтереси і територіальної громади.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 03.04.2019 у справі №921/158/18 (пункт 51), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 37-38), від 31.08.2021 y справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).

Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 54), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 34)).

3 огляду на вказане, з моменту придбання об`єкту нерухомості ТОВ «Поллістар» вчиняло активні дії щодо оформлення земельної ділянки та сплати податків за її використання.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі - орендна плата). Згідно зі ст. ст. 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об`єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ). Пунктом 288.2 ст. 288 ПКУ визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

З урахуванням викладеного, ТОВ «ПОЛЛІСТАР» з дати придбання об`єкту нерухомого майна повинно було сплачувати до бюджету плату за землю, як землекористувач.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги положення статті 120 Земельного кодексу України, ТОВ «Поллістар» подавало до органів податкової декларацію з плати за землю, яка розміщена під вказаним об`єктом нерухомого майна (земельний податок та/або орендна плата за земельні державної або комунальної власності) та сплачувало відповідний податок. До матеріалів справи долучено відповідні декларації за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік, та квитанції про сплату податку.

Таким чином, ТОВ «Поллістар» задекларувало перед державою те, що воно використовує землю під вказаним об`єктом нерухомого майна та сплачувало за це податок.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньоі не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.

У постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц, від 31.08.2021 справі № 903/1030/19, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, від 5 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц, де зазначено, що згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.

Відповідно до ч.3 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі №6-253цс16. ВСУ зазначено, що за змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду викладених в постанові 03 квітня 2019 року у справі № 921/158/18 зазначено, що згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, як у статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Згідно з частиною другої статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проєктом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.

16.01.2024 ТОВ «ПОЛЛІСТАР» звернулось до Дніпровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою по факту розміщення нерухомого майна (до матеріалів справи в суді першої інстанції долучено це клопотання з доказами відправки).

16.01.2024 ТОВ «ПОЛЛІСТАР» звернулось до Дніпровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою по факту розміщення нерухомого майна за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Шинна, будинок 1-г.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛЛІСТАР» направило до міського голови Дніпровської міської ради Філатова Б.А. клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування закладів торгівлі (03.09), орієнтовною площею 450 кв.м. під нерухомим майном ТОВ «Поллістар» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Шинна, будинок 1-г.

За вказаним клопотанням ТОВ «ПОЛЛІСТАР» просило голову Дніпровської міської ради надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування закладів торгівлі (03.09), орієнтовною площею 450 кв.м. під нерухомим майном ТОВ «Поллістар» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Шинна, будинок 1-г.

Додатком до клопотання надані наступні документи: протокол проведення електронних торгів № 540972 від 01.06.2021; копія свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 441 від 20.07.2021; витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно; технічний паспорт міні автозаправочної станції від 23.06.2020; інвентаризаційна справа 0016680; статутні документи ТОВ «Поллістар»; докази плати земельного податку за використання земельної ділянки; витяг з публічної карти Гугл-мепс щодо бажаного місця розташування земельної ділянки.

Клопотання ТОВ «ПОЛЛІСТАР» зареєстровано в Дніпровській міській раді 29.01.2024 за вх. № 36/178.

Зазначене свідчить про добросовісну поведінку відповідача не лише під час придбання нерухомого майна, а і щодо врегулювання питання користування земельною ділянкою, на якій таке майно знаходиться.

Проаналізувавши викладене вище, вбачається, що в клопотанні ТОВ «Поллістар» про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду від 16.01.2024, були наявні всі передбачені ст. 123 Земельного кодексу України документи та відомості.

Дніпровська міська рада, розглянувши клопотання ТОВ «ПОЛЛІСТАР» від 29 січня 2024 року (вх. № 36/178), від 11 березня 2024 року (вх. № 36/495), від 15 березня 2024 року (вх. № 36/495), заяву від 21 лютого 2024 року (вх. № 36/178), прийняла рішення від 22 травня 2024 року № 151/50, яким відмовила ТОВ «Поллістар» у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Шинна 1Г по фактичному розміщенню міні автозаправної станції.

Не погодившись з зазначеним рішенням Дніпровської міської ради, ТОВ «Поллістар» звернулось до суду з позовом до Дніпровської міської ради у справі №160/25708/24, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 22 травня 2024 року № 151/50 «Про відмову ТОВ «Поллістар», код ЄДРПОУ 43373030, у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Шинній, 1 Г (Шевченківський район) по фактичному розміщенню мінізаправної станції (далі також спірне, оскаржене рішення);

- зобов`язати Дніпровську міську раду надати ТОВ «Поллістар», код ЄДРПОУ 43373030, дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Дніпро по вул. Шинній, 1 Г (Шевченківський район) по фактичному розміщенню мінізаправної станції.

Верховний Суд постановою від 15 квітня 2026 року по справі № 160/25708/24, розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЛІСТАР» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЛІСТАР» до Дніпровської міської ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, ухвалив:

«Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЛІСТАР» - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЛІСТАР» до Дніпровської міської ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 22 травня 2024 року № 151/50 «Про відмову ТОВ «ПОЛЛІСТАР», код ЄДРПОУ 43373030, у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Шинній, 1 Г (Шевченківський район) по фактичному розміщенню мінізаправної станції.

Зобов`язати Дніпровську міську раду надати Товариству з обмеженою відповідальністю «ПОЛЛІСТАР», код ЄДРПОУ 43373030, дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Дніпро по вул. Шинній, 1 Г (Шевченківський район) по фактичному розміщенню мінізаправної станції.»

У мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 15 квітня 2026 року по справі № 160/25708/24 зазначено наступне:

« 57. Водночас після реєстрації у встановленому законом порядку права власності на закінчений будівництвом об`єкт, особа, за якою таке речове право зареєстроване, набуває правового статусу власника нерухомого майна, на якого поширюються усі сумісні із таким статусом гарантії, права та обов`язки, закріплені відповідними нормами права, зокрема, щодо офіційного визнання та захисту такого права державою.

58. За нормами статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України набуте в порядку, визначеному законом, та зареєстроване згідно із законодавством право приватної власності на нерухоме майно є непорушним, що надає відповідні гарантії власнику від протиправних посягань на нього та створює легітимні очікування, що позбавлення такого права або його обмеження можливе виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

59. Такий висновок щодо застосування норм права Верховний Суд навів у постанові від 24 лютого 2025 року у справі № 320/15890/23, у якій також розкрито змість поняття «легітимні очікування» і його значення для регулювання поведінки учасників публічно - правових відносин.

60. Так, Суд зазначав, що поняття «легітимні очікування» було сформульовано у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - також ЄСПЛ), наприклад, у пункті 51 рішення у справі «Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland» (заява № 12742/87), в якому, як вважається, уперше було розроблено поняття «легітимне очікування» у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Зокрема, ЄСПЛ визнав виникнення у компаній-заявників легітимного очікування на земельну ділянку з метою її меліорації на підставі рішення державного органу про надання дозволу на розробку плану. Дозвіл на планування, який не міг бути скасований органом влади з питань планування, був складовою частиною власності компанії-заявника. Таким чином, ЄСПЛ зробив висновок, що у цій категорії справ легітимне очікування засновується на розумно обґрунтованому посиланні на правовий акт (індивідуальної дії), який має належну правову основу і який підтверджує право власності.

61. У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування, якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 68 рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03; пункт 35 рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України», заяви № 68385/10 та № 71378/10).

62. З цього приводу у пункті 103 рішення ЄСПЛ у справі «Saghinadze and Others v. Georgia» (заява № 18768/05) зазначено, що для того, щоб «очікування» було «законним», воно повинне бути більш конкретним, ніж звичайна надія і бути заснованим на нормі права або правовому акті (див. також пункт 39 рішення у справі «Ceni v. Italy», заява № 25376/06).

63. Правова позиці ЄСПЛ щодо наявності достатнього правового підґрунтя для виникнення в особи легітимних очікувань неодноразово була застосована у національній судовій практиці. Приміром, у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 910/378/19 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що особа, яка має майновий інтерес, може розглядатись як така, що має легітимне очікування успішної реалізації її права вимоги у сенсі статті 1 Першого протоколу до Конвенції, коли для цього інтересу є достатні підстави у національному законодавстві.

64. У постанові Верховного Суду від 01 вересня 2022 року, ухваленій у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 120/8450/20-а, наводились мотиви про те, що принцип легітимних (законних) очікувань виражає, зокрема, позицію, що органи публічної влади повинні не лише дотримуватися приписів актів законодавства, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Тобто, якщо суб`єкт владних повноважень створив для осіб обґрунтовані підстави сподіватися на отримання певних прав понад ті, що гарантуються у відповідності до принципів справедливості і природного права, відповідні особи вважаються такими, які мають легітимні (законні) очікування, що підлягають захисту. Такий підхід забезпечує особам, на яких поширюється дія рішень органів публічної влади, можливість завбачливо вибудувати свою поведінку та очікувати настання відповідних наслідків. У цій же постанові Верховний Суд підкреслив, що згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (пункт 61 коментаря до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року)).

65. Беручи до уваги приписи частин першої, другої та четвертої статті 41 Конституції України, з якими кореспондуються норми частин першої та другої статті 321 Цивільного кодексу України, а також застосовуючи вищезгадані правові позиції Верховного Суду та практику ЄСПЛ як джерело права, колегія суддів висновує, що кожний, за ким у встановленому законом порядку зареєстровані відповідні речові права на об`єкти нерухомого майна, зокрема, капітальні споруди, має легітимні очікування на те, що такі права визнаються та захищаються державою, є непорушними і що позбавлення або обмеження цих прав, чи пов`язаних з ними прав, обов`язків та інтересів можуть бути здійснені виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

66. Для правильного вирішення спору у справі, що розглядається, має значення й неодноразово згаданий та роз`яснений у практиці Верховного Суду, зокрема, в постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 318/1274/18 та інших принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, інших об`єктів нерухомого майна, який полягає у тому, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

67. У цій справі суди попередніх інстанцій з`ясували, що капітальна споруда та пов`язані з нею елементи, які становлять єдиний комплекс мінізаправної станції, були придбані Товариством з публічних торгів, на які зазначене майно виставлялось на продаж саме як нерухоме майно, на яке за попереднім власником (теж юридичною особою) вже було зареєстроване право приватної власності, яке не було припинено у встановленому законом порядку. За результатами торгів Товариство отримало правовстановлюючий документ (свідоцтво), яке за законом є підставою для реєстрації речового права за позивачем на вказане майно саме як на нерухоме майно, і щодо такого права (приватної власності) фактично була проведена його державна реєстрація.

68. У ході розгляду цієї справи не спростовано, що відомості про право приватної власності Товариства на будівлю міні автозаправної станції фактично внесені та наявні у Державному реєстрі прав й державної реєстрації припинення такого права у порядку, передбаченому законом, не здійснювалось. Тому, в силу приписів абзацу першого частини п`ятої статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

69. Враховуючи зазначене та з`ясовані судовим розглядом цієї справи обставини, це означає, що у Товариства на підставі Конституції та законів України, виданого йому правовстановлюючого документа у вигляді свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, а також з огляду на проведену уповноваженим органом державну реєстрацію речового права (власності) на придбане нерухоме майно, підтверджену витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно, виникли законні (легітимні) очікування на наявність у нього права на подання до уповноваженого на розпорядження землями комунальної власності органу клопотання про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення йому в користування земельної ділянки під таким майном в порядку статті 123 Земельного кодексу України.

70. З огляду на зазначене, відмова відповідача у наданні такого дозволу порушує гарантоване законом право Товариства на отримання у користування земельної ділянки, розташованої безпосередньо під належним йому на праві приватної власності нерухомим майном, і не ґрунтується на нормах законодавства й судовій практиці щодо їх застосування.

71. Верховний Суд підкреслює і те, що цей спір виник саме у земельних відносинах та пов`язаних з реалізацією Товариством права на безоплатне отримання земельної ділянки комунальної власності, виконанням органом місцевого самоврядування повноважень щодо передачі земельної ділянки у користування».

Отже, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №160/25708/24 підтверджено наявність у Товариства права отримання у користування земельну ділянку під належним йому нерухомим майном та зобов`язано Дніпровську міську раду надати ТОВ «Поллістар» дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Дніпро по вул. Шинній, 1 Г (Шевченківський район) по фактичному розміщенню мінізаправної станції, що, в свою чергу, є стадією земельно-правової процедури передачі у користування (оренду) земельної ділянки.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повістю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права; зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення господарським судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права є підставою для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллістар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2024 у цій справі.

Зважаючи на результати вирішення спору, за якими рішення відбулось на користь Відповідача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282, 283 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллістар" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2024 у справі № 904/5278/23 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2024 у справі № 904/5278/23 - скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати за подання позову покласти на позивача.

Стягнути з Дніпровської міської ради, м. Дніпро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поллістар", м. Дніпро 8052,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена та підписана суддею Івановим О.Г. 09.10.2026є. суддями Верхогляд Т.А. (через перебування у відпустці) та Парусніковим Ю.Б. (через перебування у відрядженні) 19.10.2026.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков