ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.10.2026 року м.Дніпро Справа № 904/6393/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі)
суддів - Суховарова А.В., Золотарьової Я.С.,
за участю секретаря судового засідання Запорожець В.О.
представники:
від скаржника: Яцина О.І. (адвокат);
прокурор: Бурлаченко О.Л.,
інші учасники явку повноважних представників не забезпечили,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Сметського Володимира Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2026 (повний текст рішення складено та підписано 18.06.2026), суддя Бєлік В.Г.
у справі №904/6393/25
за позовом Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, в інтересах держави в особі
позивача: Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, м. Кам`янське
до Фізичної особи-підприємця Сметського Володимира Володимировича, Дніпропетровська область, м. Кам`янське
третя особа без самостійних вимог на предмет спору Тимофєєв Тимур Олександрович, Дніпропетровська область, м. Кам`янське
про зобов`язання повернути земельну ділянку, скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Кам`янська окружна прокуратура Дніпропетровської області (далі - прокуратура), в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (подано через підсистему "Електронний суд") до Фізичної особи-підприємця Сметського Володимира Володимировича (далі - відповідач), у якій просить:
1. Зобов`язати відповідача усунути перешкоди позивачу у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером [номер приховано]:02:005:0267 площею 0,0158 га, та повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: торговельного павільйону площею 133,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 978493412104).
2. Скасувати державну реєстрацію права оренди відповідача на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:005:0267, загальної площею 0,0158 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1268553912104, номер запису про інше речове право 20794155).
3. Стягнути з відповідача у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Сметський В.В. самочинно збільшив площу нерухомого майна на земельній ділянці на якій розташовано нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , (торгівельний павільйон), яка не відводилася для цієї мети, шляхом перебудови торговельного павільйону. Таким чином, внаслідок безпідставної державної реєстрації на нежитлову будівлю, що розміщена на земельній ділянці комунальної форми власності, яка самочинно забудована без погодження із власником земельної ділянки та без відповідних погоджувальних та дозвільних документів, порушено права власника земельної ділянки - територіальної громади м. Кам`янське в особі Кам`янської міської ради - щодо користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою під об`єктом самочинного будівництва.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ОСКАРЖУВАНОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ У СПРАВІ
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2026 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Сметського Володимира Володимировича усунути перешкоди Кам`янській міській раді у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вул. Івана Франка, 28, з кадастровим номером [номер приховано]:02:005:0267 площею 0,0158 га, та повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: торговельного павільйону площею 133,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 978493412104).
Скасовано державну реєстрацію права оренди Фізичної особи-підприємця Сметського Володимира Володимировича на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:005:0267, загальної площею 0,0158 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1268553912104, номер запису про інше речове право 20794155).
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Сметського Володимира Володимировича на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 4 844,80 грн.
Суд першої інстанції виснував, що новостворене нерухоме майно в експлуатацію не приймалось, дозвіл на будівництво від власника землі відсутній, воно є об`єктом самочинного будівництва, а саме збільшилась загальна площа торгового павільйону за адресою: АДРЕСА_1 з 44 кв. м до 133,6 кв.м. (відбулось нове самочинне будівництво) за відсутності землі та дозволів на будівельні роботи.
Судове рішення мотивоване тим, що Сметський В.В. на підставі укладеного договору дарування між Калашніковим Є.О. та Сметським В.В. від 13.07.2012 який посвідчено приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Морозовою О.В., набув право власності на торговий павільйон за адресою: м. Кам`янське, вул. Івана Франка, 28, загальною площею 44 кв.м. та безпідставно за рішенням суду збільшив площу торговельного павільйону з 44 кв.м. на 133,6 кв.м., а в подальшому зареєстрував право власності на торговий павільйон на 133,6 кв.м.
Господарський суд вважає, що Сметський В.В. діючи не добросовісно, вводячи в оману орган місцевого самоврядування - Кам`янську міську раду, звернувся до органу місцевого самоврядування для отримання земельної ділянки для відведення земельної ділянки на праві оренди, під самочинно збудованим об`єктом нерухомого майна, за рішенням суду, на підставі якого було визнано право власності на об`єкт, яке на час звернення до Кам`янської міської ради було скасовано. Тобто, Сметський В.В. діючи недобросовісно, поза межами процедури отримання земельних ділянок, встановлених законом, набув в право користування земельну ділянку під самочинно збудованим та безпідставно збільшеним об`єктом нерухомого майна.
Суд першої інстанції виснував про те, що Відповідач не є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки та спірного об`єкту нерухомого майна та з метою усунення перешкод Кам`янській міській раді у здійсненні права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою комунальної власності, наявні підстави для скасування державної реєстрації права оренди на вищевказанну земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:005:0267 площею 0,0158 га., шляхом знесення об`єкту та повернення її територіальній громаді.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погодившись з рішенням суду, через систему "Електронний суд", Фізична особа-підприємець Сметський Володимир Володимирович звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08 червня 2026 року у справі №904/6393/25 та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради Дніпропетровської області до фізичної особи-підприємця Сметського Володимира Володимировича відмовити.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
В обґрунтування апеляційної скарги Скаржник зазначає, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.
У поданій скарзі Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції, при розгляді справи не було взято до уваги, що власник земельної ділянки, а саме міська рада, ще у 2012 році уклала з Відповідачем договір оренди під існуючий об`єкт нерухомості, якій існував на підставі рішення суду від 12.06.2012 у справі № 415/4704/12, тобто земельна ділянка була надана Позивачем Відповідачу на законних підставах пуд існуючий об`єкт нерухомості і Позивач жодним чином це право не оспорював при прийняті рішення на сесії щодо укладення договору оренди.
Скаржник зазначає, що на підставі зазначеного рішення суду за громадянином Калашніковим Є.О. визнано право власності на об`єкт нерухомості, зазначене рішення є законним, воно не скасоване, на підставі рішення відбулась реєстрація прав власності, що в свою чергу свідчить про відсутність ознаки самочинності об`єкту нерухомості.
Сметський В.В. вважає, що суд першої інстанції не мав права позбавляти Відповідача права власності на майно, яке не оспорюється, не було предметом позову, але суд прийняв рішення і позбавив права власності Відповідача на об`єкт нерухомості 44 кв.м., яке ним було отримано у власність на законних підставах, за умови, що прокурор у позові це питання не ставив під сумнів.
Скаржник допускає, що якщо і була здійснена прибудова до вже існуючого об`єкту нерухомості, прокурор повинен був надати належні докази які б свідчили, що саме відбулось, технічну документації та вимагати суд здійснити дії саме щодо такої прибудови, якщо буде доказано її існування. Але цього не відбулось та прокуратура безпідставно звернулась про знесення всього без будь яких законних обґрунтувань, що призвело до порушень прав власності, оскільки відсутні підстави для скасування реєстрації та/або знесення об`єкту нерухомості, який існував до подій на які посилається прокуратура в позові, як на підставу звернення до суду, з урахуванням існування нерухомості, ще з 2012 року на законних підставах.
Також Відповідач вважає, що суд не повною мірою дослідив зазначені обставини та без достатніх на це підставах проігновував існуючий договір оренди земельної ділянки і дійшов до безпідставного висновку, про те що у міської ради не було підстав для надання земельної ділянки в оренду і що на цій земельній ділянці існує об`єкт нерухомості який начебто збудовано самовільно.
УЗАГАЛЬНЕНИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позиція Кам`янської міської ради та в.о. керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області
У поданих 31.07.2026 письмових поясненнях на апеляційну скаргу Кам`янська міська рада заперечує проти задоволення апеляційної скарги.
У поданому 14.08.2026 відзиві на апеляційну скаргу в.о. керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області заперечує проти задоволення апеляційної скарги.
В обґрунтування заявленої позиції Позивач та прокурор зазначають, що доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, та спрямовані на підміну предмету спору. Жоден з доводів скарги не спростовує ключових фактів, встановлених судом: самочинного будівництва об`єкту площею 133,6 кв.м. без дозвільних документів, без введення в експлуатацію та в порушення охоронної зони трансформаторної підстанції.
Позивач та прокурор зазначають, що позовні вимоги прокурора стосуються самочинно збудованого об`єкту площею 133,6 кв.м., а не первісного павільйону площею 44 кв.м. Саме ця добудова є предметом вимог про знесення, і саме щодо неї відсутні будь-які дозвільні документи, а тому Скаржник ґрунтує свою позицію на підміні понять.
Окремо Позивач та в.о. керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області зазначають, що посилання Відповідача на технічний висновок ДП «Проектний інститут «Дніпродзержинськцивільпроект» № 142/ТЗ від 22.05.2020 свідчить про те, що зазначений документ лише підтверджує відповідність конструктивних характеристик будівлі нормам, проте не є підтвердженням наявності дозвільних документів на будівництво та введення в експлуатацію.
РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Мартинюка С.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Фещенко Ю.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сметського Володимира Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2026 у справі №904/6393/25 залишено без руху.
17.07.2026 через систему «Електронний суд» від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Сметського Володимира Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2026 у справі №904/6393/25. Розгляд справи №904/6393/25 призначено у судовому засіданні на 16.09.2026.
31.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» від Кам`янської міської ради надійшли пояснення на апеляційну скаргу, за змістом яких заявник заперечує щодо задоволення апеляційної скарги та просить розглянути справу без участі представника.
10.08.2026 до суду від Скаржника надійшли заперечення на пояснення Кам`янської міської ради.
14.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» від в.о. керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заявник заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2026 розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Сметського Володимира Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2026 у справі №904/6393/25 відкладено на 07.10.2026.
Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2026, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Фещенко Ю.В. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 №1, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/6393/25.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Мартинюка С.В. (доповідач у справі), суддів: Золотарьової Я.С., Суховарова А.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2026 прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сметського Володимира Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2026 у справі №904/6393/25 до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді - Мартинюка С.В. (доповідач у справі), суддів: Золотарьової Я.С., Суховарова А.В.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 12.06.2012 у справі №415/4704/12 за ОСОБА_1 визнано право власності на торгівельний павільйон загальною площею 44 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі зазначеного рішення суду державним реєстратором ОКП "ДБТІ" Дуднік С.В. 05.07.2012 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказаний торгівельний павільйон, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав.
У подальшому на підставі укладеного 13.07.2012 договору дарування між Калашніковим Є.О. та Сметським В.В., який посвідчено приватним нотаріусом Дніподзержинського міського нотаріального округу Морозовою О.В., останній набув право власності на торгівельний павільйон за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44 кв.м.
Відповідно до укладеного договору дарування від 13.07.2012 під вказаним об`єктом нерухомого майна наявна земельна ділянка за кадастровим номером [номер приховано]:02:005:0006 загальною площею 0,0069 га, яка надана Дніпродзержинською міською радою Калашнікову Є.О. та з яким 06.07.2010 укладено договір оренди строком до 21.05.2015.
Між Кам`янською міською радою та Сметським В.В. 17.02.2014 укладено договір оренди земельної ділянки № 12864, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0069 га для розміщення торгового павільйону кадастровий номер [номер приховано]:02:005:0006.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.04.2016 за результатами розгляду справи №208/1031/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики, затверджено мирову угоду, за умовами якої за ОСОБА_2 визнано право власності на торговельний павільйон за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 133,6 кв.м.
Державним реєстратором Департаменту комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради ОСОБА_7 14.07.2016 на підставі ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.04.2016 у справі № 208/1031/16-ц зареєстровано право власності на торгівельний павільйон за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 133,6 кв.м., за ОСОБА_2 .
Надалі, ОСОБА_2 торгівельний павільйон за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 133,6 кв.м. за договорами купівлі-продажу 1/2 частини від 28.07.2016 № 970 та 28.07.2016 № 974 відчужено на користь Сметського В.В.
Керівником Дніпродзержинської місцевої прокуратури ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.04.2016 у справі № 208/1031/16-ц, оскаржено в апеляційному порядку.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.02.2018 у справі №208/1031/16-ц апеляційну скаргу керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури задоволено, ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.04.2016 - скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вказане судове рішення обґрунтовано тим, що при затвердженні мирової угоди, якою визнано право власності на торгівельний павільйон за Тимофєєвим Т.О., у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які підтверджують право власності на неї.
За результатом нового розгляду справи № 208/1031/16-ц ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.08.2018 позовну заяву залишено без розгляду. Судове рішення набрало законної сили відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до інформації Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради від 24.02.2021 за № 01-06/53 та від 18.11.2021 за № 01-06/295 в реєстрі будівельної діяльності в розділі Реєстр дозвільних документів відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на виконання підготовчих та/або будівельних робіт, введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єкту, що розташований у АДРЕСА_1 .
Рішенням Кам`янської міської ради від 21.04.2017 за № 684-16/УІІ земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:005:0267, площею 0,0158 га. відведено Сметському В.В. для розміщення торгівельного павільйону.
На виконання вказаного рішення 29.05.2017 між міською радою та Сметським В.В. укладено договір оренди земельної ділянки № 14408.
У подальшому, рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 01.11.2023 у справі 209/5136/19, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 27.11.2024, задоволено цивільний позов керівника Кам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради до Сметського В.В., ОСОБА_2 ; визнано недійсними договори купівлі-продажу 1/2 частки торгівельного павільйону, розташованого по АДРЕСА_2 та №974, укладені 27.08.2016 між Тимофєєвим Т.О. та Сметського В.В.; припинено право власності Сметського В.В. на вказаний торгівельний павільйон.
На виконання вказаного рішення суду у справі № 209/5136/21 державним реєстратором Департаменту комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради 22.02.2024 проведено скасування державної реєстрації права власності Сметського В.В. на торгівельний павільйон за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 12.11.2025 рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 01.11.2023 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27.11.2024 у справі 209/5136/19 скасовано, в задоволенні позову прокурора відмовлено.
22.12.2025 реєстратором Департаменту комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської проведено поновлення державної реєстрації права власності Сметського В.В. на торгівельний павільйон за адресою: АДРЕСА_1 .
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ І ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Щодо відзиву в.о. керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області на апеляційні скарги
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2026 встановлено учасникам провадження у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до Довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала про відкриття апеляційного провадження від 20.07.2026 по справі №904/6393/25 було надіслано одержувачу Кам`янська окружна прокуратура Дніпропетровської області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 20.07.2026 о 20:27 год.
Встановлений судом для учасників справи строк на подання відзиву на апеляційну скаргу завершився 31.07.2026.
14.08.2026 в.о. керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України «строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені,- встановлюються судом».
Згідно з ч. 2 ст. 118 ГПК України «заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом».
За приписами ч. 1-3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Проте колегія суддів зазначає, що в даному випадку Прокурором подано відзив на апеляційну скаргу після закінчення строку, встановленого судом, без відповідної заяви про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу до закінчення цього строку або ж про визнання поважними причин пропуску такого строку.
Частиною 3 ст. 263 ГПК України встановлено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи зазначене, поданий 14.08.2026 в.о. керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області відзив на апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сметського Володимира Володимировича не береться до уваги апеляційним господарським судом.
Щодо подання органами прокуратури даного позову
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам.
Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством (ч. 7 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру").
Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 ГПК України.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).
Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Положення п.3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".
Так, відповідно до ч. 1 а.1, ч. 3 та а. 1 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суд.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
В Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим.
Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об`єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов`язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб`єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.
Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки: "Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, вимоги даного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
В даному ж випадку, як зазначив Прокурор, необхідністю звернення до суду, є захист інтересів держави, що полягає на невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Кам`нською міською радою та її уповноваженими виконавчими органами не вжито належних, достатніх та ефективних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у встановленому законом порядку, що підтверджується наступним.
Про виявлені порушення, наявність підстав для вжиття заходів, направлених на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою Кам`янською окружною прокуратурою повідомлено Кам`янську міську раду листами від №56-1566вих-25 від 14.03.2025, 56-2677вих-25 від 29.04.2025, 12.06.2025 за № 56-3800вих-25.
З листів Департаменту комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради від 28.03.2025 №04-07/420, 12.05.2025 за №04-07/591 від 02.07.2025 за № 04-07/818 встановлено, що міська рада не вбачає підстав для звернення до суду в даному випадку.
Проте, для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Звернення керівника Кам`янської окружної прокуратури до суду з позовом, у даному випадку, є ефективним засобом захисту інтересів держави, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою.
Отже, керівником Кам`янської окружної прокуратури належним чином обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Кам`янської міської ради у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Щодо суті спору, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Перевіряючи правильність застосування судом попередньої інстанції норм права при ухвалені оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
У пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України закріплено, що серед загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.
Частинами першою та третьою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 12.06.2012 у справі №415/4704/12 за Калашніковим Є.О. визнано право власності на торгівельний павільйон загальною площею 44 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі зазначеного рішення суду державним реєстратором ОКП "ДБТІ" Дуднік С.В. 05.07.2012 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказаний торгівельний павільйон, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав.
На підставі укладеного 13.07.2012 договору дарування між Калашніковим Є.О. та ОСОБА_3 який посвідчено приватним нотаріусом Дніподзержинського міського нотаріального округу Морозовою О.В., останній набув право власності на торгівельний павільйон за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44 кв.м.
Відповідно до укладеного договору дарування від 13.07.2012 під вказаним об`єктом нерухомого майна наявна земельна ділянка за кадастровим номером [номер приховано]:02:005:0006 загальною площею 0,0069 га, яка надана Дніпродзержинською міською радою Калашнікову Є.О. та з яким 06.07.2010 укладено договір оренди строком до 21.05.2015.
В подальшому між Кам`янською міською радою та Сметським В.В. 17.02.2014 укладено договір оренди земельної ділянки № 12864, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0069 га для розміщення торгового павільйону кадастровий номер [номер приховано]:02:005:0006.
Враховуючи зазначене, колегія апеляційного суду виснує про те, що у Сметського В.В. наявне дійсне право власності на на торгівельний павільйон загальною площею 44 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці кадастровий номер [номер приховано]:02:005:0006 та не заперечується та не оскаржується сторонами.
В даному випадку Кам`янська окружна прокуратура Дніпропетровської області вважає самочинним збільшення торгівельного павільйону з 44 кв.м. до 133 кв.м. з огляду на відсутність належним чином правовстановлюючих документів, на підставі якого за Тимофєєвим Т.О. зареєстровано право власності на збільшений об`єкт нерухомого майна, що в подальшому неправомірно було відчужено Відповідачеві.
Колегія апеляційного господарського суду зазначає, що порядок будівництва нерухомого майна врегульовано відповідними нормативними актами, а саме: ЗК України; ЦК України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Законом України "Про архітектурну діяльність".
Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Статтею 143 Конституції України, ст. 327 Цивільного кодексу України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Відповідно до ст. 142 Конституції України встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Крім того, ст. 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до п.п. 1 та 6 ст. 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також держава не втручається у здійснення власником права власності.
Статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Згідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно до п. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до п. 1 ст. 144 Конституції України, ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
В даному випадку Кам`янська міська рада є самостійним суб`єктом права власності на землю, яка реалізує це право на землі комунальної власності.
Згідно із ч. 1-4 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Так, 30 вересня 2016 року Кам`янською міською радою № 334-10/VІІ прийнято рішення про набуття (припинення) прав на землю в якому зазначено:
12. Надати дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок:
12.14. Громадянину ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0158 га, для розміщення торговельного павільйону у зв`язку із формуванням нової земельної ділянки.
21 квітня 2017 року Рішенням Кам`янської міської ради № 684-16/VII про набуття (припинення) прав на землю визначено:
14. Затвердити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок:
14.6. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 для розміщення торговельного павільйону за адресою: АДРЕСА_1 .
14.6.1. Надати громадянину ОСОБА_3 на умовах оренди строком по 30.04.2027 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0158 га, для розміщення торговельного павільйону, кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:02:005:0267, КВЦПЗ - 03.07, обмеження у використанні земельної ділянки: охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи - 0,0018 га; охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи - 0,0042 га; охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи - 0,0027 га; третій пояс санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання (спостереження) - 0,0158 га.
29 травня 2017 року між Кам`янською міською радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки № 14408 за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровими номерами [номер приховано]:02:005:0267, загальною площею 0,0158 га. для розміщення торговельного павільйону.м
Таким чином, Скаржник є користувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що набута у рамках закону та має кадастровий номер [номер приховано]:02:005:0267, загальною площею 0,0158 га. для розміщення торговельного павільйону.
Проте, ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.04.2016 за результатами розгляду справи №208/1031/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором позики, затверджено мирову угоду, за умовами якої за ОСОБА_2 визнано право власності на торговельний павільйон за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 133,6 кв.м.
Державним реєстратором Департаменту комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради ОСОБА_7 14.07.2016 на підставі ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.04.2016 у справі № 208/1031/16-ц зареєстровано право власності на торгівельний павільйон за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 133,6 кв.м., за ОСОБА_2 .
Надалі, ОСОБА_2 торгівельний павільйон за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 133,6 кв.м. за договорами купівлі-продажу 1/2 частини від 28.07.2016 № 970 та 28.07.2016 № 974 відчужено на користь Сметського В.В.
Керівником Дніпродзержинської місцевої прокуратури ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.04.2016 у справі № 208/1031/16-ц, оскаржено в апеляційному порядку.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.02.2018 у справі №208/1031/16-ц апеляційну скаргу керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури задоволено, ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.04.2016 - скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вказане судове рішення обґрунтовано тим, що при затвердженні мирової угоди, якою визнано право власності на торгівельний павільйон за ОСОБА_2 , у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які підтверджують право власності на неї.
За результатом нового розгляду справи № 208/1031/16-ц ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.08.2018 позовну заяву залишено без розгляду. Судове рішення набрало законної сили відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до інформації Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради від 24.02.2021 за № 01-06/53 та від 18.11.2021 за № 01-06/295 в реєстрі будівельної діяльності в розділі Реєстр дозвільних документів відсутня інформація щодо реєстрації дозвільних документів на виконання підготовчих та/або будівельних робіт, введення в експлуатацію закінчених будівництвом об`єкту, що розташований у АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищезазначені обставини колегія суддів виснує про те, що правовстановлюючий документ (рішення суду), на підставі якого за Тимофєєвим Т.О. зареєстровано право власності на нерухоме майно, скасовано, у зв`язку з чим у останнім не набуто право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме торгівельний павільйон за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 133,6 кв.м.
Відповідно до матеріалів справи, інших чинних правовстановлюючих документів, на підставі яких за Тимофєєвим Т.О. зареєстровано право власності на нерухоме майно сторонами не надано.
У зв`язку з чим, колегія суддів виснує про те, що Сметським В.В. не набуто право власності на нерухоме майно, а саме на торгівельний павільйон за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 133,6 кв.м.
Колегія апеляційного господарського суду враховує, що 30 листопада 2021 року Керівником Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області направлено позовну заяву до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Кам`янській міській рад до Відповідач-1 Сметського Володимира Володимировича та Відповідач-2 ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі продажу з одночасним припиненням речового права.
01 листопада 2023 року рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська у справі № 209/5136/21 позовну заяву Кам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради до Сметського Володимира Володимировича та Тимофєєва Тимура Олександровича - задоволено.
До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внесено інформацію про припинення права власності на торгівельний павільйон, що розташований у АДРЕСА_1 .
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року у справі № 209/5136/21 апеляційну скаргу Сметського В.В. - залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 листопада 2025 року у справі № 209/5136/21 - касаційну скаргу Сметського В.В. - задоволено. Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 листопада 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року - скасовано.
У задоволенні позову прокурора Кам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради до Сметського В.В., Тимофєєва Т.О. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу з одночасним припиненням речового права - відмовлено.
Колегія суддів зауважує, що Кам`янською міською радою було надано Сметському В.В. на умовах оренди земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 . В свою чергу Відповідач, Сметський В.В. набув права користування, спірною, земельною ділянкою у встановлений законом порядку та сплачує орендні платежі.
В даному випадку прокурор просить зобов`язати фізичну особу підприємця Сметського Володимира Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути перешкоди Кам`янській міській (код ЄДРПОУ 24604168, юридична адреса: 51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пл. П. Калнишевського, 2) у праві користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вул. Івана Франка, 28, з кадастровим номером [номер приховано]:02:005:0267 площею 0,0158 га, та повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: торговельного павільйону площею 133,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 978493412104).
Заявлені вимоги органами прокуратури обґрунтовані тим, що самочинне будівництво у вигляді збільшення торговельного павільйону (з 44 кв.м. до 133,6 кв.м.) перешкоджає Кам`янській міській раді у реалізації права користування та розпорядження земельною ділянкою, розташованою за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вул. Івана Франка, 28, з кадастровим номером [номер приховано]:02:005:0267 площею 0,0158 га.
Прокурором та судом першої інстанції наведено висновок Великої Палати Верховного Суду від 10.07.2022 у справі №923/196/20 щодо неможливості набуття речових прав на земельні ділянки під самочинно збудованим майно окрім як за конкурсною процедурою, передбаченою Земельним кодексом України.
Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що за умови, якщо договір оренди земельної ділянки укладено між: сторонами за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці другому частини другої статті 134 ЗК України, укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, такий договір згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним (близькі за змістом висновки щодо нікчемності договору через порушення конкурентного порядку її набуття викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц).
Проте, апеляційний господарський суд не погоджується з твердженням прокурора та висновком суду першої інстанції в цій частині, оскільки вважає застосування вищезазначеного висновку Великої Палати Верховного Суду не релевантним до спірних правовідносин з огляду на наступне.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).
Земля є унікальним обмеженим природним та базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності, які є одними із фундаментальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті З ЦК України).
Сторони договору повинні поводитися правомірно як під час його виконання, так і на переддоговірній стадії. Зокрема, мають поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов`язків, як і можливої недобросовісної чи нерозумної поведінки, є численними. їх не можна визначити вичерпно.
Проте, в даному випадку слід застосовувати норми ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, за змістом яких не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі, зокрема,розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Судом першої інстанції не враховано те, що об`єкт нерухомого майна площею 44 кв.м., що належав на праві власності Сметському В.В., знаходився на спірній земельній ділянці.
При цьому правові підстави набуття Відповідачем вказаного об`єкту нерухомості, а також рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 12.06.2012 у справі №415/4704/12 є чинними і ні ким не оскаржувались, а Прокурором і Позивачем не обґрунтовано і не доведено, що Відповідач діяв недобросовісно при набутті у власність цього об`єкту нерухомості.
Апеляційний господарський суд виснує про те, що в даному випадку Кам`янська міська рада, не мала підстав для передачі земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:005:0267, площею 0,0158 га. в оренду на конкурентних засадах, оскільки на цій земельній ділянці знаходилось нерухоме майно (торгівельний павільйон площею 44 кв.м.), що належало на праві власності Відповідачу і було реконструйовано в торгівельний павільйон площею 133,6 кв.м., а відтак відсутні підстави вважати нікчемним договір оренди земельної ділянки від 29.05.2017 №14408.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Аналогічна позиція Верховний Суд України, також висвітлена у постановах №820/3183/16 від 17 липня 2018 року, № 442/4338/17 від 17 січня 2022 року.
Підсумовуючи вищенаведене, врахувавши доводи та вимоги апеляційної скарги щодо оскарження судового рішення, а також з огляду на зазначені вище мотиви та норми чинного законодавства України, колегія суддів дійшла до висновку про скасування оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду з ухваленням нового рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Рішення господарського суду зазначеним вимогам не відповідає.
На підставі викладеного, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом допущено невірне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке відповідно до ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи наведене та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Сметського Володимира Володимировича підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути скасоване, у задоволенні позову відмовлено.
СУДОВІ ВИТРАТИ
Відповідно до п. б ч. 4 ст. 282 ГПК України, у зв`язку зі скасуванням судового акту попередньої інстанції і ухваленням нового рішення про задоволення позову, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Сметського Володимира Володимировича, судові витрати, понесені останнім, підлягають відшкодуванню та покладаються на Позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сметського Володимира Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2026 у справі №904/6393/25 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2026 у справі №904/6393/25 - скасувати.
Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Стягнути з Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області (51920, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пл. Петра Калнишевського, 2; ідентифікаційний код юридичної особи 24604168) на користь Фізичної особи-підприємця Сметського Володимира Володимировича ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 7 267, 20 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 19.10.2026.
Головуючий суддя С.В. Мартинюк
Суддя А.В. Суховаров
Суддя Я.С. Золотарьова