Постанова № 140698288 у справі № 904/4844/24 від 06.10.2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року м.Дніпро Справа № 904/4844/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач),

судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.

секретар судового засідання Солодова І.М.

Представники сторін не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 (повний текст рішення складено 17.02.2025, суддя Рудь І.А.) у справі №904/4844/24

за позовом керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м.Жовті Води, Дніпропетровської обл. в інтересах держави в особі позивача: Криничанської селищної ради, смт Кринички, Кам`янський р-н, Дніпропетровська обл.

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро;

відповідача-2: Комунального підприємства "Комунальне некомерційне підприємство "Центральна лікарня" Криничанської селищної ради", смт Кринички, Кам`янський р-н, Дніпропетровська обл.

про визнання недійсними додаткових угод № 1-8 до договору № 108 та стягнення надмірно сплачених грошових коштів у сумі 152 701 грн 55 коп.,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача: Криничанської селищної ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом через систему "Електронний суд", в якому просить:

- визнати недійсними додаткові угоди до договору № 108 від 29.01.2021, а саме: № 1 від 17.03.2021, № 2 від 18.08.2021, № 3 від 19.08.2021, № 4 від 27.09.2021, № 5 від 04.11.2021, № 6 від 05.11.2021, № 7 від 25.11.2021, № 8 від 29.11.2021, укладені між Комунальним підприємством "Комунальне некомерційне підприємство "Центральна лікарня" Криничанської селищної ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Криничанської селищної ради надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 152 701 грн 55 коп.

Судові витрати прокурор просить покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що додаткові угоди №1-8 укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", Закону України "Про ринок електричної енергії" та підлягають визнанню судом недійсними, що є підставою для стягнення надміру сплачених грошових коштів.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025, в даній справі позов задоволено повністю.

Визнано недійсними додаткові угоди до договору № 108 від 29.01.2021, а саме: № 1 від 17.03.2021, № 2 від 18.08.2021, № 3 від 19.08.2021, № 4 від 27.09.2021, № 5 від 04.11.2021, № 6 від 05.11.2021, № 7 від 25.11.2021, № 8 від 29.11.2021, укладені між Комунальним підприємством "Комунальне некомерційне підприємство "Центральна лікарня" Криничанської селищної ради" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Криничанської селищної ради надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 152 701 грн 55 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у сумі 12 122 грн 00 коп.

Стягнуто з Комунального підприємства "Комунальне некомерційне підприємство "Центральна лікарня" Криничанської селищної ради" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у сумі 9 689 грн 60 коп.

Приймаючи вказане рішення суд виходив з того, що умови при укладенні додаткових угод №№ 1-8 не було підтверджено належними та допустимими доказами факту коливання, динаміки цін на електричну енергію, не доведено, що коливання цін на РДН зробило для постачальника виконання договору зі споживачем невигідним (збитковим), було перевищено максимально допустимо обмеження у підвищення ціни на електроенергію як товар на 10% незалежно від кількості укладення додаткових угод, загальна сума договору збільшувалася, та змінювалася ціна на електроенергію, вже спожиту покупцем, що не відповідає п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Грошові кошти в сумі 152 701 грн 55 коп. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач-1 зобов`язаний повернути грошові кошти позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України (п.82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (провадження №12-57гс23)).

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, через систему «Електронний суд», Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 06.02.2025 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог; судові витрати покласти на Дніпропетровську обласну прокуратуру.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тими обставинами, що суд визнавши недійсними додаткові угоди, не взяв до уваги, що відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вважає скаржник, приписи абз.2 ч.1 ст. 216 ЦК України мають імперативний характер і не містять жодних застережень або виключень, тому у разі визнання додаткової угоди недійсною суд мав зобов`язати: Постачальника повернути грошові кошти за поставлену згідно з цією додатковою угодою електричну енергію, а споживача - повернути отриманий на підставі додаткової угоди товар.

Крім того, господарським судом не взято до уваги, що обидві сторони правочину під час укладання додаткових угод спиралися на роз`яснення Мінекономіки від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06. Беручи до уваги неоднозначність норми п.2 ч. 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", сторони не мали законних підстав не керуватися роз`ясненнями регулятора у сфері публічних закупівель, на якого законодавством покладено формування державної політики у цій галузі та надання офіційних роз`яснень.

Зобов`язання за Договором та додатковими угодами до нього вже виконані сторонами, строк дії Договору закінчився наприкінці 2021 року. Визнаючи недійсними вже реалізовані додаткові угоди, судом першої інстанції не взято до уваги, що у сторін немає правових інструментів, аби відкоригувати умови укладених правочинів, зокрема шляхом розірвання договору. Додаткові угоди до договору укладалися за згодою сторін - постачальник був готовий поставляти електричну енергію за закріпленою у додаткових угодах ціною, а споживач погодився споживати її за такою ціною. Наразі незастосування наслідків недійсності додаткових угод до обох сторін правочину (постачальника) носить дискримінаційний характер та доводить постачальника до збитків.

Крім того, апелянт зазначає, що підставою для зміни ціни за одиницю товару у договорі було аномальне зростання ціни на ринку електричної енергії. Відповідно до даних АТ «Оператор ринку» середньозважена ціна на ринку «на добу наперед» з 1462,52 грн./МВттод. у січні 2021 року зросла до 3160,17грн./МВттод. у грудні 2021, тобто на 116,1% - це було одне з найбільших коливань ціни на електричну енергію з початку функціонування повномасштабної моделі ринку електричної енергії. Оскільки обов`язок оприлюднювати інформацію щодо торгів на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, зокрема про ціни та обсяги купівлі-продажу електричної енергії, та іншу інформацію в обсягах та строки, визначені правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку покладено на Оператора ринку статтею 51 Закону України «Про ринок електричної енергії», то факт значного коливання середньозважених цін на ринку «на добу наперед» у 2021 році Постачальник вважає загальновідомим. Інших джерел для моніторингу цін на ринку електричної енергії в Україні не існує.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що правовідносини між сторонами щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії №108 від 29.01.2021, мали регулюватись п.1.1 Додатку 2 «Комерційна пропозиція «Тендерна - Ф» до Договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 2,66667 грн./кВт*год без ПДВ. Комунальне підприємство "Комунальне некомерційне підприємство "Центральна лікарня" Криничанської селищної ради", спожило та оплатило не 351562 кВт*год електричної енергії, як було визначено у Договорі в первинній редакції, а 303 842,887 кВт*год, що було визначено у відповідних актах приймання-передачі. Сума надмірно сплачених коштів, які підлягають стягненню з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», складає 1 125 000 грн. - 972 298,45 грн. = 151 701,55 грн.

На переконання прокурора, зміна середньозваженої ціни на ринку електричної енергії «на добу наперед» РДН не є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, як вказано у п. 1.2.3. Комерційної пропозиції, оскільки Постачальником у пропозиціях щодо зміни договірної ціни не надано документів, шо підтверджують закупівлю ним електричної енергії саме на РДН, а не на іншому сегменті оптового ринку, та зробило для нього виконання умов Договору вочевидь невигідним, збитковим.

Також прокурор вказує, що на момент підписання Договору №108 від 29.01.2021 сторонами було погоджено всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2025 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/4844/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/4844/24.

21.03.2025 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 у справі №904/4844/24 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору, на належні реквізити, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

02.04.2025 від представника скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, якою долучено до матеріалів апеляційної скарги докази сплати судового збору у розмірі 32 702.40 грн, відповідно до платіжної інструкції від 31.03.2025.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 у справі №904/4844/24. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 30.07.2025 о 12 год. 00 хв.

22.04.2025 від керівника Жовтоводської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" в якому просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 залишити без змін.

17.07.2025 від ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення розгляду справи №904/4844/24 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24. Оскільки, висновки Великої Палати Верховного Суду, прийняті за результатами розгляду справи №920/19/24, безпосередньо вплинуть на розгляд справи №904/4844/24.

30.07.2025 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.08.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 у справі № 904/4844/24, призначено у судовому засіданні на 12.11.2025 о 09:45 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" - задоволено. Зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 у справі №904/4844/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24. Зобов`язано учасників справи повідомити Центральний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

24.12.2025 від Дніпропетровської обласної прокуратури до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 904/4844/24, оскільки відповідно до ЄДРСР постанова Великої палати Верховного Суду (вступна та резолютивна частини) у справі № 920/19/24 винесена 21.11.2025 та оприлюднена 25.11.2025; повний текст постанови оприлюднено 15.12.2025. Таким чином, нарізі наявні підстави для поновлення провадження у справі № 904/4844/24.

З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено 21 листопада 2025 року Великою Палатою Верховного Суду у справі № 920/19/24 прийнято постанову (вступна та резолютивна частини). Зареєстровано: 24.11.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2025; повний текст постанови оприлюднено 15.12.2025.

Так, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 жовтня 2024 року та рішення Господарського суду Сумської області від 26 червня 2024 року у справі № 920/19/24 залишено без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Отже, обставини, що стали підставою для зупинення провадження у справі №904/4844/24 усунуті, тому апеляційне провадження слід поновити для розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2026 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 у справі №904/4844/24. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 у справі №904/4844/24 призначено у судовому засіданні на 06.05.2026 року об 10:20 год.

Однак, апеляційним господарським судом було допущено описку в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2026 щодо дати розгляду апеляційної скарги, а саме було зазначено: «Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 06.05.2026 о 10 год. 20 хв», замість: «Розгляд апеляційної скарги призначити у судовому засіданні на 20.05.2026 о 10 год. 20 хв.», що відповідає дійсності.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.01.2026 виправлено, опущену в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2026 описку, вказавши: «Розгляд апеляційної скарги призначити у судовому засіданні на 20.05.2026 о 10 год. 20 хв». В іншій частині ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2026 у справі № 904/4844/24 залишено без змін.

18.05.2026 від скаржника/Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" до ЦАГС надійшло клопотання яким просить зупинити провадження у справі №904/4844/24 до ухвалення рішення Конституційним Судом України за конституційною скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 992-VIII.

В судове засідання 20.05.2026 Криничанська селищна рада та Комунальне підприємство "Комунальне некомерційне підприємство "Центральна лікарня" Криничанської селищної ради" явку повноважних представників не забезпечили.

Для об`єктивного, повного та всебічного вирішення спору, з метою надання можливості учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду в судовому засіданні 20.05.2026 у справі № 904/4844/24 оголошено перерву до 08.07.2026 на 11:20 год.

07.07.2026 ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» повідомляє, що під час підвищення ціни на електричну енергію керувалося п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та роз`ясненнями Мінекономіки від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06. Товариство зазначає, що Законом від 27.05.2026 № 4888-IX внесено зміни до Закону № 922-VIII, якими п. 2 ч. 5 ст. 41 викладено в новій редакції: збільшення ціни за одиницю товару до 10 % допускається пропорційно коливанню ринкової ціни, не частіше ніж раз на 90 днів, а для бензину, дизпального, природного газу та електричної енергії обмеження щодо строків не застосовується; обмеження 10 % застосовується до кожного окремого випадку збільшення ціни без обмеження кількості змін.

На думку Товариства, це підтверджує правомірність дій відповідачів, а відповідні положення мають зворотну дію з 19.02.2016, не погіршують становище сторін і відповідають ст. 58 Конституції України та принципу правової визначеності.

Товариство також посилається на те, що попередні правові позиції Верховного Суду, зокрема у справі № 922/2321/22, стосувалися старої редакції закону, а тому не підлягають застосуванню.

Просить суд врахувати нову редакцію п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, її зворотну дію та ухвалити справедливе рішення, усунувши негативні наслідки як для споживача, так і для електропостачальника.

08 липня 2026 року в судовому засіданні суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, проголошення якого призначено на 29 липня 2026 року о 12 год 20 хв.

У судовому засіданні 29 липня 2026 року колегія суддів постановила повернутися до стадії розгляду справи по суті та оголосити перерву в судовому засіданні до 06 жовтня 2026 року о 15 год 15 хв.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про зупинення провадження у справі, подане через систему "Електронний суд" 18.05.2026, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належать до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною 3 цієї ж статті.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, зазначив, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Водночас, пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України установлює, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Предмет позову у справі № 904/4844/24 є визнання недійсними додаткових угод № 1- 8 до договору № 108 від 29.01.2021, укладених між КНП «Центральна лікарня» Криничанської селищної ради та ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги». Стягнення з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» на користь Криничанської селищної ради 152 701 грн 55 коп. надмірно сплачених коштів.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують або спростовують правомірність укладення додаткових угод № 1- 8 до договору № 108 від 29.01.2021, наявність підстав для визнання їх недійсними та стягнення надмірно сплачених коштів.

Зазначені обставини можуть бути встановлені судом самостійно на підставі наявних і поданих сторонами доказів.

Конституційні провадження за скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII - не спрямовані на встановлення фактичних обставин цієї господарської справи, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов`язків сторін у спірних правовідносинах.

Саме по собі відкриття Конституційним Судом України провадження щодо перевірки конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не позбавляє суд можливості дослідити докази, встановити обставини справи та надати їм правову оцінку.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Це означає, що, за загальним правилом, норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

За змістом частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У постанові від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила: аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України.

Тобто рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

Подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 600/778/21-а та від 03.04.2024 у справі № 120/14973/21-а.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідні норми Закону України "Про публічні закупівлі" є чинними на даний час, а саме лише відкриття конституційного провадження щодо перевірки конституційності окремої норми не зумовлює об`єктивної неможливості розгляду цієї справи.

Водночас, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчитиме про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання скаржника від 18.05.2026 про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 06.10.2026 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.

7. Встановлені судом обставини справи

За результатами публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2021-01-11-000458-а Комунальним підприємством "КНП "Центральна лікарня" КСР" (надалі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (надалі - постачальник) укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 108 від 29.01.2021 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 1.2 договору, найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015:09310000-5) (надалі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії.

Пунктом 1.3 договору визначено, що очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2021 - 31.12.2021 становить 351 562 кВт/год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що строк (термін) поставки товару: з 01.01.2021 - 31.12.2021.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією Додаток 2.

Відповідно до п. 4.2 договору, ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим Договором.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного в пункті 1.3 цього договору, та становить: 937 500 грн.. крім того ПДВ - 187 500 грн., всього з ПДВ - 1 125 000 грн.

Згідно з п. 4.4 договору, розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.

Пунктом 4.8 договору визначено, що споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії у відповідності до умов комерційної пропозиції.

Відповідно до п. 1.1 Комерційної пропозиції (Додаток 2 до договору), на момент укладення договору ціна сформована за результатами аукціону у системі Прозоро та становить 2,66667 грн. без ПДВ. Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі оператора системи розподілу.

Пунктом 1.2 Комерційної пропозиції визначено, що ціна за одиницю товару не може змінюватися після підписання договору про закупівлю до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до договору у разі:

- зміни регульованих цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення/зменшення відповідної регульованої складової з дати її введення в дію. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в порядку встановленому законодавством в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу щодо встановлення (зміни) цін (тарифів), які враховуються при розрахунку ціни на електричну енергію. Таке коригування здійснюється згідно п.7 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (п.1.2.1 Комерційної пропозиції);

- погодження ціни в договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Постачальник має право у разі зміни ціни на ринку на електричну енергію в бік зменшення здійснити відповідне коригування (без зміни кількості (обсягу) та якості товару), в тому числі у разі коливання цін на ринку на електричну енергію. Таке коригування здійснюється згідно п.5 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 1.2.2 Комерційної пропозиції);

- збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Постачальник здійснює коригування шляхом збільшення ціни на електричну енергію до 10% у разі збільшення ціни на електричну енергію за одиницю товару на ринку, пропорційно до такого збільшення ціни на електричну енергію, але не більше 10% від попередніх змін, внесених до договору, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі. Сторони узгодили, що Постачальник має право здійснити коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку не електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії "на добу наперед" (далі - РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП "Оператор ринку", які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Інтернет і це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 1.2.3 Комерційної пропозиції).

Пунктом 1.3 Комерційної пропозиції встановлено, що в разі необхідності змін відповідно до пп. 1.2.1-1.2.3 цієї Комерційної пропозиції Постачальник має право звернутися до Споживача з пропозицією та обґрунтуванням щодо внесення змін, підготувавши Споживачу проект змін до договору у формі додаткової угоди. Споживач у 5-ти денний строк після одержання пропозиції письмово повідомляє Постачальника про результати її розгляду. Споживач поінформований про його право ініціювати розірвання цього договору, без оплати будь-яких санкцій, пов`язаних з таким розірванням, шляхом направлення відповідної додаткової угоди, у разі, якщо він не погоджує нові умови, зокрема стосовно ціни. У разі, якщо Споживач не повідомив Постачальника про дострокове розірвання договору, вважається, що Споживач погодився з новими умовами Договору .

Відповідно до п. 6.1 Комерційної пропозиції, послуги з передачі та розподілу електричної енергії закуповуються та оплачуються Постачальником, а їх вартість включається до ціни електричної енергії і оплачується Споживачем на рахунки Постачальника.

В подальшому, додатковими угодами № 1 від 17.03.2021, № 2 від 18.08.2021, № 3 від 19.08.2021, № 4 від 27.09.2021, № 5 від 04.11.2021, № 6 від 05.11.2021, № 7 від 25.11.2021, №8 від 29.11.2021 було збільшено ціну за 1 кВт*год електричної енергії з одночасним зменшенням очікуваного обсягу постачання.

Так, Додатковою угодою № 1 від 17.03.2021 до Договору, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "На добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку", Сторони дійшли згоди додаток 2 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії від 29.01.2021 №108 "Комерційна пропозиція "Тендерна - Ф" п.1.1 доповнити абзацом наступного змісту: "Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що з 01.02.2021р. становить 2,88507 грн. (без ПДВ). У зв`язку зі збільшенням ціни за електричну енергію, зменшити очікуваний обсяг постачання електричної енергії та, відповідно, пункт 1.3. розділу 1 "Предмет договору" викласти у новій редакції такого змісту: " 1.3. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період січень - грудень 2021 становить 328589 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків."

Додатковою угодою № 2 від 18.08.2021 до Договору, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "На добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку", Сторони дійшли згоди додаток 2 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії від 29.01.2021 №108 "Комерційна пропозиція "Тендерна - Ф" п.1.1 доповнити абзацом наступного змісту: "Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, яка на початок розрахункового періоду серпня місяця становить 3,17328 грн. (без ПДВ). У зв`язку зі збільшенням ціни за електричну енергію, зменшити очікуваний обсяг постачання електричної енергії та, відповідно, пункт 1.3. розділу 1 "Предмет договору" викласти у новій редакції такого змісту: " 1.3. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період січень - грудень 2021 становить 319102 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків."

Додатковою угодою № 3 від 19.08.2021 до Договору, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "На добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку", Сторони дійшли згоди додаток 2 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії від 29.01.2021 №108 "Комерційна пропозиція "Тендерна - Ф" п.1.1 доповнити абзацом наступного змісту: "Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, яка на початок розрахункового періоду серпня місяця становить 3,39540 грн. (без ПДВ). У зв`язку зі збільшенням ціни за електричну енергію, зменшити очікуваний обсяг постачання електричної енергії та, відповідно, пункт 1.3. розділу 1 "Предмет договору" викласти у новій редакції такого змісту: " 1.3. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період січень - грудень 2021 становить 312890 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків."

Додатковою угодою № 4 від 27.09.2021 до Договору, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "На добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку", Сторони дійшли згоди додаток 2 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії від 29.01.2021 №108 "Комерційна пропозиція "Тендерна - Ф" п.1.1 доповнити абзацом наступного змісту: "Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, яка на початок розрахункового періоду вересня місяця становить 3,46247 грн. (без ПДВ). У зв`язку зі збільшенням ціни за електричну енергію, зменшити очікуваний обсяг постачання електричної енергії та, відповідно, пункт 1.3. розділу 1 "Предмет договору" викласти у новій редакції такого змісту: " 1.3. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період січень - грудень 2021 становить 311506 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків."

Додатковою угодою № 5 від 04.11.2021 до Договору, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "На добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку", Сторони дійшли згоди додаток 2 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії від 29.01.2021 №108 "Комерційна пропозиція "Тендерна - Ф" п.1.1 доповнити абзацом наступного змісту: "Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, яка на початок розрахункового періоду жовтня місяця становить 3,78920 грн. (без ПДВ). У зв`язку зі збільшенням ціни за електричну енергію, зменшити очікуваний обсяг постачання електричної енергії та, відповідно, пункт 1.3. розділу 1 "Предмет договору" викласти у новій редакції такого змісту: " 1.3. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період січень - грудень 2021 становить 306830 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків."

Додатковою угодою № 6 від 05.11.2021 до Договору, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "На добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку", Сторони дійшли згоди додаток 2 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії від 29.01.2021 №108 "Комерційна пропозиція "Тендерна - Ф" п.1.1 доповнити абзацом наступного змісту: "Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, яка з 03.10.2021 становить 3,89909 грн. (без ПДВ). У зв`язку зі збільшенням ціни за електричну енергію, зменшити очікуваний обсяг постачання електричної енергії та, відповідно, пункт 1.3. розділу 1 "Предмет договору" викласти у новій редакції такого змісту: " 1.3. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період січень - грудень 2021 становить 305433 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків."

Додатковою угодою № 7 від 25.11.2021 до Договору, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "На добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку", Сторони дійшли згоди додаток 2 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії від 29.01.2021 №108 "Комерційна пропозиція "Тендерна - Ф" п.1.1 доповнити абзацом наступного змісту: "Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, яка з 01.11.2021 становить 4,28861 грн. (без ПДВ). У зв`язку зі збільшенням ціни за електричну енергію, зменшити очікуваний обсяг постачання електричної енергії та, відповідно, пункт 1.3. розділу 1 "Предмет договору" викласти у новій редакції такого змісту: " 1.3. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період січень - грудень 2021 становить 304543 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків."

Додатковою угодою № 8 від 29.11.2021 до Договору, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку із зміною ціни (коливанням ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії "На добу наперед" (РДН) за 1 кВт*год за даними ДП "Оператор ринку", Сторони дійшли згоди додаток 2 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії від 29.01.2021 №108 "Комерційна пропозиція "Тендерна - Ф" п.1.1 доповнити абзацом наступного змісту: "Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, яка з 02.11.2021 становить 4,59185 грн. (без ПДВ). У зв`язку зі збільшенням ціни за електричну енергію, зменшити очікуваний обсяг постачання електричної енергії та, відповідно, пункт 1.3. розділу 1 "Предмет договору" викласти у новій редакції такого змісту: " 1.3. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період січень - грудень 2021 становить 303910 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків."

Підставами для підвищення ціни стали роздруківки з сайту ДП "Оператор ринку", у яких проводився розрахунок середньозваженої ціни на РДН.

Прокурор вважає, що у даному випадку ціна товару загалом збільшилася більше, аніж на 10 % від вартості, встановленої у спірному договорі, а саме на 61,8 %, що на думку прокурора, є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача, та укладання спірних додаткових угод призвело до нівелювання результатів відкритих торів.

При цьому, прокурор наполягає на відсутність у відповідача-1 підстав для збільшення ціни електричну енергію.

Отже, на думку прокурора, додаткові угоди № 1 від 17.03.2021, № 2 від 18.08.2021, № 3 від 19.08.2021, № 4 від 27.09.2021, № 5 від 04.11.2021, № 6 від 05.11.2021, № 7 від 25.11.2021, №8 від 29.11.2021 до договору про закупівлю електричної енергії № 108 від 29.01.2021 укладені з порушенням вимог ч. 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому є недійсними.

Крім того, прокурор вказує, що відповідно наданих до матеріалів справи актів прийому - передачі №25[телефон приховано]-1 від 10.02.2021, № 25[телефон приховано]-1 від 17.03.2021, № 25[телефон приховано]-1/1 від 17.03.2021, № 252700220633-1 від 09.04.2021, № 256700239351-1 від 07.05.2021, № 258500470041-1 від 07.06.2021, № 255500560991-1 від 06.07.2021, № 258000586255-1 за липень 2021, №257300398328-1 від 08.09.2021, № 255300448141-1 від 07.10.2021, № 25[телефон приховано]-1 від 09.11.2021, № 25[телефон приховано]-1 від 07.12.2021, за період з 01.01.2021 по 30.11.2021 постачальник поставив споживачу 303 842,887 кВт*год електричної енергії.

Прокурор зауважив, що відповідно до п. 1.1 Комерційної пропозиції (Додаток 2 до договору), на момент укладення договору ціна сформована за результатами аукціону у системі Прозоро та становить 2,66667 грн. без ПДВ.

А отже, за розрахунком прокурора за 303 842,887 кВт*год електричної енергії споживач мав сплатити постачальнику 972 298,45 грн. з ПДВ. Споживач фактично сплатив постачальнику грошові кошти за спожиту електричну енергію у загальному розмірі 1 125 000 грн 00 коп., тобто, переплата становить 152 701,55 грн.

З огляду на вищевказане, прокурор наполягає на тому, що оскільки додаткові угоди № 1 від 17.03.2021, № 2 від 18.08.2021, № 3 від 19.08.2021, № 4 від 27.09.2021, № 5 від 04.11.2021, № 6 від 05.11.2021, № 7 від 25.11.2021, №8 від 29.11.2021 до договору про закупівлю електричної енергії № 108 від 29.01.2021 мають бути визнані судом недійсними, надмірно сплачені позивачем грошові кошти у розмірі 152 701 грн 55 коп. набуті відповідачем-1 безпідставно. А тому мають бути повернуті позивачу.

Вказане і стало причиною виникнення спору.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, надавши правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Стосовно наявності підстав для представництва прокуратурою інтересів держави у цій справі.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення таких інтересів, якщо їх захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Звертаючись до суду в інтересах держави, прокурор у позовній чи іншій заяві повинен обґрунтувати, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для такого звернення, а також зазначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналогічні положення містяться і у ч. 3 ст. 53 ГПК України, відповідно до якої прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, зобов`язаний обґрунтувати порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та зазначити орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" замовниками є суб`єкти, визначені згідно із статтею цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Частиною першою ст. 2 цього Закону обумовлено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Керуючись положеннями статті 7 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

За положеннями ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч.ч. 1, 4, 5 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 17 вищевказаного Закону).

Статтею 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, ч.ч. 1, 2 ст. 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Таким чином, рада, як орган місцевого самоврядування, наділена обов`язком забезпечувати ефективне та раціональне використання бюджетних коштів, а також вживати заходів для запобігання порушенням інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель. Відповідно, на неї покладено відповідальність за здійснення контролю за правомірністю укладених правочинів, їх відповідністю вимогам законодавства та принципам публічних закупівель. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №924/524/24 від 12.03.2025.

Апеляційним судом встановлено, що на підставі договору № 108 від 29.01.2021, та додаткових угод до нього здійснювалося постачання електричної енергії Комунальному підприємству "Комунальне некомерційне підприємство "Центральна лікарня" Криничанської селищної ради".

Відповідно до п.1.1. Статуту Комунального підприємства "Комунальне некомерційне підприємство "Центральна лікарня" Криничанської селищної ради" (а.с. 105- 119 т 1) - Комунальне підприємство «Комунальне некомерційне підприємство «Центральна лікарня» Криничанської селищної ради» (надалі - Підприємство) є лікарняним закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом.

У п. 1.3 Статуту визначено, що підприємство засноване на спільній власності Криничанської об`єднаної територіальної громади й перебуває в управлінні Криничанської селищної ради (надалі - Засновник).

Засновником, Власником та органом управління майном Підприємства є Криничанська об`єднана територіальна громада в особі Криничанської селищної ради (надалі - Засновник). Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Засновнику (п. 1.4. Статуту).

Відповідно до 5.1. Статуту майно Підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно Підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому Засновником, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства.

Джерелами формування майна та коштів Підприємства є, зокрема, кошти місцевого бюджету (бюджетні кошти) (пп.5.3. п.5.3. Статуту).

Відповідно до п. 7.3 Статуту засновник здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є спільною власністю Криничанської об`єдної територіальної громади та закріплене за Підприємством на праві оперативного управління (п. 7.3.6).

Отже, Комунальне підприємство «Комунальне некомерційне підприємство «Центральна лікарня» Криничанської селищної ради» підпорядковане, підзвітне та підконтрольне своєму засновнику, що зумовлює необхідність здійснення ефективного контролю за його фінансово-господарською діяльністю з боку Криничанської селищної ради.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, власність зобов`язує. Це положення відображає соціальну функцію власності, підкреслюючи, що право власності передбачає не лише можливість володіння, користування та розпорядження майном, але й відповідальність власника перед суспільством.

Отже, враховуючи, що Криничанська селищна рада є власником Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Центральна лікарня» Криничанської селищної ради», яке виступає стороною оспорюваних додаткових угод, то вона наділена визначеними законодавством повноваженнями щодо здійснення контролю за належним функціонуванням підпорядкованого комунального підприємства, дотриманням останнім вимог законодавства у сфері фінансово-господарської діяльності, а також забезпеченням ефективного та правомірного витрачання ним коштів відповідно до встановлених процедур.

Відтак, контрольні функції Криничанської селищної ради поширюються на правомірність укладених правочинів та їх відповідність принципам ефективного використання бюджетних ресурсів, що зумовлює її правову зацікавленість у вирішенні спору. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №924/524/24 від 12.03.2025.

Також у вказаній вище постанові Верховний Суд зазначив, що у категорії спорів щодо визнання недійсними положень договорів, укладених у межах публічних закупівель, звернення прокурора в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб`єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та належного виконання договірних зобов`язань відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на це, представництво прокурором інтересів держави може бути обґрунтовано внаслідок звернення:

- в інтересах власника юридичної особи, яка є стороною оспорюваного договору (зокрема, в статусі замовника, покупця), за рахунок якої здійснюється оплата такого договору. Такий суб`єкт наділений визначеними законодавством повноваженнями щодо здійснення контролю за належним функціонуванням підпорядкованого підприємства чи установи, забезпеченням ефективного та правомірного витрачання коштів відповідно до визначених процедур. При цьому джерело походження таких коштів (державний або місцевий бюджет, власні надходження підприємства чи інші фінансові ресурси) не є визначальним, оскільки обов`язок нагляду (контролю) за фінансово-господарською діяльністю юридичної особи покладено на її власника незалежно від джерел фінансування. Відтак, у разі виявлення порушень під час укладення чи виконання договору, які можуть вплинути на дотримання законодавства у сфері фінансово-господарської діяльності, саме власник такої юридичної особи, як суб`єкт, наділений повноваженнями щодо контролю за її діяльністю (забезпечення законності фінансових операцій і цільового використання коштів), має правові підстави для звернення до суду в статусі належного позивача;

- в інтересах розпорядника бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася оплата за оспорюваними правочинами;

- в інтересах органу державного фінансового контролю.

Таким чином, у кожному конкретному випадку визначення належного суб`єкта представництва інтересів держави здійснюється з урахуванням специфіки спірних правовідносин, характеру позовних вимог та правового статусу відповідних суб`єктів у сфері публічних закупівель. При цьому таке обґрунтування може засновуватися одночасно на сукупності повноважень відповідного суб`єкта, зокрема його статусу як власника юридичної особи, що є стороною договору, та розпорядника коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування відповідних правочинів.

Зважаючи на вищевикладене, звернення прокурора в інтересах держави в особі Криничанської селищної ради як власника Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Центральна лікарня» Криничанської селищної ради», а відтак суб`єкта, на якого покладено обов`язок нагляду (контролю) за фінансово-господарською діяльністю цієї юридичної особи, узгоджується з приписами ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Відповідно, обґрунтованість представництва інтересів держави прокурором у цій справі узгоджується з правовими підставами звернення до суду, передбаченими законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що листами від 26.01.2024 № 55-328ВИХ-24, від 29.02.2024 № 55-801ВИХ-24 прокурор повідомляв Криничанську селищну раду про виявлені порушення інтересів держави та просив повідомити про те, чи вживались та чи будуть вживатися заходи шляхом звернення до суду з відповідним позовом про визнання недійсними додаткових угод до договору та повернення надмірно сплачених грошових коштів.

У відповідь, листом № 03/11-344/0/2-24 від 12.02.2024 представники Криничанської селищної ради повідомили, що заходи, спрямовані на визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення надмірно сплачених коштів, не вживались та не були заплановані.

Листом від 02.10.2024 № 55-3576ВИХ-24 прокурор повідомив Криничанську селищну раду про свій намір звернутись до суду із позовом про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 17.03.2021, № 2 від 18.08.2021, № 3 від 19.08.2021, № 4 від 27.09.2021, № 5 від 04.11.2021, № 6 від 05.11.2021, № 7 від 25.11.2021, №8 від 29.11.2021 до договору про закупівлю електричної енергії № 108 від 29.01.2021 та стягнення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 152 701,55 грн.

На вказаний запит, Криничанською селищною радою надано відповідь № 03/11-2266/0/2-24 від 10.10.2024, згідно якої встановлено, що остання не вбачає підстав для звернення до суду із позовом при визнання угод недійсними у зв`язку з відсутністю фінансової спроможності громади на сплату судового збору.

Щодо недійсності додаткових угод, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується і не заперечується сторонами, що спірні правовідносини виникли з договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 108 від 29.01.2021 за результатами проведення процедури публічної закупівлі UA-2021-01-11-000458-а.

Преамбулою Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Як зазначено в частині першій статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина четверта статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції на час укладення договору) передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постановах від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.

Апеляційний господарський суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 наголосила на тому, що зміна ціни товару у бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялися, то зміна ціни товару у бік збільшення у випадку збільшення ціни такого товару на ринку можлива лише, якщо це призвело до істотної зміни обставин у порядку статті 652 ЦК України якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали би договір або уклали би його на інших умовах. Отже, за висновком Великої Палати Верховного Суду, у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, установлених у статті 652 ЦК України та пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Велика Палата Верховного Суду, за результатами перегляду справи № 920/19/24, не знайшла підстав для відступу від висновку про застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Велика Палата Верховного суду в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, зокрема зазначила, що зміни та доповнення до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», внесені Законом № 1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанту визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та не скасовують встановлену первісною редакцією цього Закону заборону збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.

Таким чином, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 625 Цивільного кодексу України та пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», водночас загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка визначена сторонами при укладенні договору за результатами публічної закупівлі.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 Цивільного кодексу України).

Встановленими обставинами справи підтверджується, що поступове укладення додаткових угод № 1 від 17.03.2021, № 2 від 18.08.2021, № 3 від 19.08.2021, № 4 від 27.09.2021, № 5 від 04.11.2021, № 6 від 05.11.2021, № 7 від 25.11.2021, №8 від 29.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 108 від 29.01.2021 протягом березня-листопада 2021 призвело до збільшення ціни на електричну енергію упродовж року на понад 61,8% від визначеної сторонами договорі від 29.01.2021.

Крім того, додаткові угоди до договору укладені без належного підтвердження відсотка коливання ціни електричної енергії на ринку у бік збільшення, що є однією з обов`язкових умов зміни істотних умов договору про закупівлю.

Аргументи про достатність довідок щодо коливання цін на РДН не спростовують відсутності належного підтвердження саме пропорційності зміни ціни товару та наявності виключних підстав для перегляду істотних умов договору.

Апеляційний господарський суд зазначає, що каскадне збільшення визначеної у договорі про закупівлю електричної енергії № 108 від 29.01.2021, укладеного відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», що призвело до зростання ціни договору на понад 10%, повністю нівелює результати проведеної закупівлі.

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на лист Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 №3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", оскільки позиція Міністерства економіки України, викладена в листах, не є нормативно-правовим актом і тому не створювала та не створює для осіб жодних прав чи обов`язків щодо дотримання визначеної у них інформації.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо визнання спірних додаткових угод недійсними.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладення додаткових угод № 1 від 17.03.2021, № 2 від 18.08.2021, № 3 від 19.08.2021, № 4 від 27.09.2021, № 5 від 04.11.2021, № 6 від 05.11.2021, № 7 від 25.11.2021, №8 від 29.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії № 108 від 29.01.2021, мала місце надмірна сплата бюджетних коштів у сумі 152 701,55 грн.

Вказана сума розрахована, як різниця оплаченої суми за поставлену електричну енергію та вартості цієї електричної енергії, розраховану за цінами, встановленими договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 108 від 29.01.2021, яку б Комунальне підприємство "Комунальне некомерційне підприємство "Центральна лікарня" Криничанської селищної ради" мало сплатити, якщо б не було укладено спірні додаткові угоди.

Грошові кошти у спірній сумі 152 701,55 грн. є такими, що були безпідставно одержані постачальником. Оскільки підстава їх набуття відпала, відповідач -1 зобов`язаний їх повернути, що відповідає положенням статей 216, 1212 ЦК України та цілком узгоджується із висновками щодо застосування статей 216, 1212 ЦК України, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (пункти 71, 72, 82) і від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 (пункт 181) зі спорів, що виникли з подібних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (у подібних до цієї справи правовідносинах), задовольняючи позов в частині стягнення коштів, керувалася, зокрема, положеннями частини 1 статті 216, частиною 1 статті 1212, пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України. При цьому Велика Палата Верховного Суду, зважаючи на те що: оспорювані додаткові угоди є недійсними і не породжують правових наслідків, правовідносини між Сторонами щодо ціни електричної енергії за одиницю товару мали регулюватися договором, а Споживач сплатив Постачальнику вартість електричної енергії згідно з ціною, визначеною у додаткових угодах, - дійшла висновку, що грошові кошти в сумі, заявленій до стягнення, є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути потерпілій особі, що відповідає приписам статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів вважає, що прокурором обрано, а судом першої інстанції застосовано належний та ефективний спосіб захисту порушених прав у спірних правовідносинах.

Таким чином, суд першої інстанції всебічно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень процесуального закону.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно з вимогами ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 276, 282-284, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 у справі №904/4844/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2025 у справі №904/4844/24 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження ата порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 19.10.2026.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін