ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року Справа № 912/1640/26
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Поступайло К.Ю., прокурора Топонар Н.С. за правилами загального позовного провадження справу №912/1640/26
за позовом першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури (26500, смт Голованівськ, вул. Паркова, буд. 13)
в інтересах держави в особі Гайворонської міської ради (26300, Кіровоградська обл., м. Гайворон, пл. Героїв Майдану, буд. 5)
до відповідачів:
Комунального закладу "Бандурівська гімназія" Гайворонської міської ради Кіровоградської області (26325, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с. Бандурове, вул. Гетьманська, буд. 7),
Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТОПРЕСУРС" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 256)
про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 115 080,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Гайворонської міської ради до Комунального закладу "Бандурівська гімназія" Гайворонської міської ради Кіровоградської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТОПРЕСУРС" з вимогами:
"1. Прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 23.11.2023 до Договору №30 від 17.10.2023, укладеного між Бандурівським ліцеєм Гайворонської міської ради Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМТОПРЕСУРС".
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТОПРЕСУРС" (вул. Кирилівська, 82, офіс 256, м. Київ, Київська область 04080, код ЄДРПОУ 41513188), безпідставно та надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 115 080,00 грн на користь загального фонду місцевого бюджету Гайворонської міської ради перерахувавши на розрахунковий рахунок [рахунок приховано], отримувач ГУК у Кіровоградській області/тг м.Гайворон/код доходу 24060300, банк отримувача Казначейство України.
4. Судові витрати, сплачені Кіровоградською обласною прокуратурою за даною позовною заявою у сумі 5 324,8 грн., стягнути з ТОВ "ПРОМТОПРЕСУРС" на користь Кіровоградська обласна прокуратура, ЄДРПОУ: 02910025, р/рахунок: [рахунок приховано], Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО: 820172, призначення платежу: повернення судового збору.
5. Про день і час розгляду справи повідомити сторони, Голованівську окружну прокуратуру та Кіровоградську обласну прокуратуру, яка забезпечуватиме участь у судовому засіданні.".
На обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" під час укладення оспорюваної додаткової угоди та вказує на перевищення оспорюваною додатковою угодою дозволеного законодавцем відсотку підвищення ціни за одиницю товару, тобто більше ніж на 10 % порівняно з основним договором.
Ухвалою від 29.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/1640/26 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.
28.07.2026 від позивача до суду надійшла заява про підтримання позовних вимог прокурора.
Від відповідачів відзиви на позовну заяву, а також будь-які заяви/клопотання до суду не надходили.
Протокольною ухвалою від 28.07.2026, надалі оформленою окремим документом, суд на підставі частини 3 статті 177 ГПК України продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 10.09.2026.
Протокольною ухвалою від 10.09.2026 на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд оголосив перерву у судовому засіданні до 06.10.2026.
Ухвала від 10.09.2026 вручена учасникам справи доставленням в Електронний кабінет 11.09.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 152-157).
У судовому засіданні 06.10.2026 прокурор позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Інші учасники справи представників у судове засідання не направили, причин неявки не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи були належно повідомлені.
У заяві від 28.07.2026 позивач просив розгляд справи проводити без участі його представника.
За пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
На підставі зазначеного суд розглянув справу за відсутності представників позивача та відповідачів.
У судовому засіданні 06.10.2026 суд на підставі статті 219 ГПК України перейшов у стадію ухвалення судового рішення, відклав ухвалення і проголошення судового рішення до 16.10.2026.
16.10.2026 суд ухвалив рішення у справі, підписав його вступну та резолютивну частини.
Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходив з повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень проти таких вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зокрема, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутньої в засіданні суду прокурора, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд установив такі обставини, які є предметом доказування.
Рішенням Гайворонської міської ради Кіровоградської області від 30.05.2024 № 4891 змінено тип Бандурівського ліцею Гайворонської міської ради Кіровоградської області та перейменовано на комунальний заклад "Бандурівська гімназія" Гайворонської міської ради Кіровоградської області (а.с. 58).
17.10.2023 за результатами публічної закупівлі між Бандурівським ліцеєм Гайворонської міської ради Кіровоградської області (далі - Покупець) та ТОВ "ПРОМТОПРЕСУРС" (далі - Постачальник) укладено Договір поставки № 30 (далі - Договір, а.с. 19 - 21), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю ДК 021:2015: код 09311000-3 "Тверде паливо" Вугілля кам`яне марки ДГ (13-100) (далі - Товар), згідно з Додатком № 1, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його на умовах за цим Договором.
Відповідно до пункту 1.4. Договору обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені, залежно від реального фінансування видатків, визначених кошторисом та потреби Покупця.
Відповідно до пункту 2.1. Договору кількість товару, що поставляється за цим Договором, зазначається в Додатку № 1.
Загальна вартість Договору складає 609 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 101 500,00 грн (пункт 3.1. Договору).
Відповідно до пункту 4.2. Договору оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника згідно видаткових накладних.
За умовами пункту 5.3. Договору Товар має бути поставлений Постачальником після підписання договору, в строк протягом 2023 року, по 31 грудня 2023 року.
Договір про закупівлю набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2023 року, проте в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих за даним Договором зобов`язань (пункт 9.1. Договору).
Пунктом 11.1. Договору передбачено, що з питань, що не передбачені даним Договором, сторони керуються діючим законодавством України.
Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами, крім випадків:
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Додатком № 1 до Договору є Специфікація на загальну вартість з ПДВ - 609 000,00 грн (а.с. 21 на звороті), за умовами якої:
"№ Найменування К-ть Од. вим. ПДВ за Ціна за Сума грн (з ПДВ)
одиницю одиницю грн
товару,грн (з ПДВ), грн
1. Вугілля кам`яне 87 тонна 1 166,67 7 000,00 609 000,00
марки ДГ 13-100".
Листом від 17.11.2023 (а.с. 33) Постачальник звернувся до Покупця з пропозицією щодо зміни умов договору поставки № 30 від 17.10.2023, у якому просив розглянути можливість збільшення ціни за одиницю товару. До листа додано довідку Полтавської торгово-промислової палати від 14.11.2023 про динаміку коливання (зростання) середньоринкових цін на вугілля на внутрішньому ринку України, в порівнянні цін у серпні 2023 року та листопаді 2023 року (а.с. 34). пропозицією щодо зміни умов договору поставки № 30 від 17.10.2023, у якому просить розглянути можливість збільшення ціни за одиницю товару на 37,03%. До листа додано Довідку Полтавської торгово-промислової палати від 14.11.2023 про динаміку коливання (зростання) середньоринкових цін на вугілля на внутрішньому ринку України, в порівнянні цін у серпні та листопаді 2023 року (а.с. 34).
23.11.2023 між Покупцем та Постачальником було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору за якою змінено ціну за одиницю Товару, відповідно до коливання ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не перевищує відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) та викладено у новій редакції Специфікацію Договору - Додаток 1 (а.с. 22-на звороті):
"№ Найменування Одиниця Кількість ПДВ за Ціна за Сума грн (з ПДВ)
з/п товару виміру одиницю одиницю
товару, грн (з ПДВ), грн
1 Вугілля кам`яне тонни 70,56 1 438,50 8 631,00 609 000,00
марки ДГ 13-100".
Додаткову угоду підписано та скріплено печатками сторін (а.с. 22).
На виконання умов Договору Покупець сплатив Постачальнику 609 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 22.12.2023 № 289 на суму 150 693,90 грн, платіжною інструкцією від 14.12.2023 № 273 на суму 437 537,95 грн, платіжною інструкцією від 14.12.2023 № 26 на суму 20 768,15 грн (а.с. 35 - 36).
На виконання умов Договору Постачальником було поставлено Покупцю 70,56 тонн вугілля кам`яного марки ДГ 13-100 на загальну суму 609 000,00 грн, що підтверджується актами прийому-передачі продукції № 271 та № 305 (а.с. 37).
З матеріалів справи убачається, що обставини передачі Товару за Договором та оплати вказаних сум визнаються сторонами та не заперечуються ними.
Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходить з такого.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
На підставі частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.
Згідно з частинами 3-4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також указує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У рішенні № 3-рп/99 від 08.04.99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора із захисту суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18.
Фінансування закупівлі здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету, про що зазначено у Повідомленні про намір укласти договір про закупівлю (а.с. 27).
Відповідно до статті 142 Конституції України, частини 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно з частинами 1-2 статті 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Частиною 5 статті 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Згідно з положеннями статті 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Згідно з статтею 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 зроблено висновок, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.
За такого, у даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Гайворонська міська рада, яка за захистом інтересів держави самостійно до суду не звернулася.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.
Відповідно до частин 1-2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
При цьому, орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону).
Згідно з частинами 1, 4, 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.
Як убачається з Статуту Комунального закладу "Бандурівська гімназія" (а.с. 63-82), засновником комунального закладу є Гайворонська міська рада (пункт 1.7.), комунальний заклад підпорядковується Гайворонській міській раді (пункт 1.9.), майно, закріплене за комунальним закладом перебуває у комунальній власності Гайворонської міської ради (пункт 6.2.).
За таких положень та обставин Гайворонська міська рада як представник інтересів відповідної територіальної громади а також як засновник Комунального закладу "Бандурівська гімназія" уповноважена здійснювати функції держави у спірних правовідносинах як орган місцевого самоврядування з метою контролю за дотриманням цільового використання бюджетних коштів.
Гайворонська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати рішення від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.
На виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Голованівська окружна прокуратура Кіровоградської області направила Гайворонській міській раді повідомлення в порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 09.08.2026 (а.с. 59).
Гайворонська міська рада у відповідь на вказане повідомлення листом від 16.06.2026 (а.с. 60) повідомила, що не заперечує щодо представництва інтересів прокурором та не вживала і не планує вживати заходів позовного характеру з даного приводу.
Також листом від 16.06.2026 Голованівська окружна прокуратура Кіровоградської області звернулась до Гайворонського відділу ДКСУ з запитом про зазначення реквізитів рахунку для зарахування доходів до бюджету Гайворонської територіальної громади (а.с. 61).
Листом від 17.06.2026 Гайворонський відділ ДКСУ надав реквізити рахунку Гайворонської територіальної громади, на які має бути здійснено стягнення коштів (а.с. 62).
Наведені обставини свідчать про наявність передбачених статтею 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для реалізації прокурором представницьких повноважень в інтересах держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду із даним позовом.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд ураховує таке.
Відповідно до статей 11, 509, 526 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення зобов`язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до договору та закону.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Станом на час укладення Договору поставки № 30 від 17.10.2023 порядок закупівель за державні кошти регулювався Законом України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015 у відповідній редакції, за змістом якого:
- договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41);
- умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина 4 статті 41);
- істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, з-поміж інших, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару; обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (пункт 2 частини 5 статті 41).
- на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу (пунктів 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення").
Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178 визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, перелік яких наведено в даному пункті.
Зокрема, підпунктом 2 пункту 19 Особливостей передбачено погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Постанова Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23).
Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав, що постанова Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, передбаченого даною нормою.
Законом України "Про публічні закупівлі" № 4888-ІХ від 27.05.2026 до пунктів 2 та 7 частини 5 статті Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015 були внесені зміни, а саме: за їх змістом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, серед іншого:
- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару; обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін) (пункт 2 частини 5 статті 41);
- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників міжнародних цінових агентств, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (пункт 7 частини 5 статті 41).
Отже, натепер, за пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015, надається можливість учасникам договірних відносин збільшувати ціну товару після укладення договору про закупівлю необмежену кількість разів, але таке збільшення можливе щоразу не більше ніж на 10%. Інакше кажучи, учасники можуть збільшувати ціну у разі коливання цін на ринку необмежену кількість разів, але кожного разу не більше ніж на 10 % від попередньої ціни.
Згідно з пунктом 7 положення пункту 2 частини 5 статті 41 Законом України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015 в редакції Закону України "Про публічні закупівлі" № 4888-ІХ від 27.05.2026 застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015.
Правозастосування цього положення, яке має фактично ретроспективну дію, полягає у тому, що з дня набрання чинності Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015 пункт 2 частини 5 статті 41 необхідно застосовувати у редакції Закону України "Про публічні закупівлі" № 4888-ІХ від 27.05.2026, за яким установлене обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін).
З урахуванням ретроспективної дії правової норми (починаючи з дня набрання чинності Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VІІІ від 25.12.2015), станом на час укладення додаткової угоди № 1 від 23.11.2023 сторони могли збільшувати ціну у разі коливання цін на ринку необмежену кількість разів, але кожного разу не більше ніж на 10 % від попередньої ціни.
У пункті 19 "Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" у редакції станом на час укладення оскаржуваної додаткової угоди № 1 (станом на 23.11.2023) визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку (з-поміж інших) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару; зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2).
Ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін (частина 1 статті 632 Цивільного кодексу України); зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частина 2 статті 632 ЦК України).
Отже, Закон про публічні закупівлі та Особливості здійснення публічних закупівель дозволяли змінювати ціну за договором закупівлі за бюджетні кошти після його укладення у випадку, коли це передбачено договором або законом. У контексті спірних правовідносин вони дозволяли змінювати ціну закупівлі товару у окремому випадку - збільшення ціни до 10 відсотків (необмежену кількість разів) пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни на ринку.
Суд зазначає, що у пункті 11.1. Договору сторони визначили підставу для зміни істотних умов договору, а саме: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Суд установив, що оскаржуваною Додатковою угодою № 1 від 23.11.2023 ціну з 7 000,00 грн/одиницю збільшено до 8 631,00 грн/одиницю, тобто на 23,3% порівняно з первісною ціною.
Наведені обставини свідчать про те, що Додаткова угода № 1 від 23.11.2023 суперечить пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Суд зазначає, що сам факт збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % є окремим порушенням цієї норми.
За такого, оскільки оскаржувана додаткова угода є недійсною та не породжує правових наслідків, то підстава для оплати товару за встановленою у ній ціною відпала, а тому грошові кошти, на підставі норм статей 216, 1212 Цивільного кодексу України, підлягають поверненню відповідачем-2.
Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, за подібних обставин, дійшла висновку, що оскільки додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, то підстава для оплати електричної енергії за встановленою у них ціною відпала, а тому грошові кошти, на підставі норм статей 216, 1212 ЦК України, мають бути повернуті.
Недійсність Додаткової угоди № 1 від 23.11.2023 означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, а, отже, розрахунок має здійснюватися сторонами відповідно до умов Договору, тобто в розмірі 7 000,00 грн/одиницю з ПДВ.
Відповідно до вказаних вище актів прийому-передачі товару Покупцю поставлено 70,56 тон, вартість якого повністю сплачено Покупцем в сумі 609 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Отже, з відповідача 2 підлягають стягненню надмірно сплачені кошти у розмірі 115 080,80 грн (609 000,00 грн - (70,56 тон х 7 000,00 грн/т).
На підставі вищенаведеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора у цій справі підлягають задоволенню повністю.
Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений прокурором судовий збір у сумі 5 324,80 грн покладається на обох відповідачів та розподіляється між ними так:
- за вимогою про визнання недійсною додаткової угод - порівну на обох відповідачів, до яких пред`явлено такі вимоги, як до сторін договору (по 1 331,20 грн);
- за вимогою про стягнення грошових коштів - на відповідача-2, до якого пред`явлено таку вимогу та з якого стягуються відповідні кошти (2 662,40 грн).
За такого з відповідача-1 на користь прокуратури належить стягнути 1 331,20 грн судового збору, з відповідача-2 - 3 993,60 (2 662,40 + 1 331,20) грн судового збору.
Інших судових витрат прокурор та сторони не заявляють.
Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 23.11.2023 до Договору № 30 від 17.10.2023, укладеного між Бандурівським ліцеєм Гайворонської міської ради Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМТОПРЕСУРС".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТОПРЕСУРС" (вул. Кирилівська, 82, офіс 256, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 41513188) на користь загального фонду місцевого бюджету Гайворонської міської ради 115 080,00 грн бюджетних коштів (перерахувавши на розрахунковий рахунок [рахунок приховано], отримувач: ГУК у Кіровоградській області/тг м.Гайворон/код доходу 24060300, банк отримувача: Казначейство України).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМТОПРЕСУРС" (вул. Кирилівська, 82, офіс 256, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 41513188) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, проспект Європейський, будинок 4, код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 3 993,60 грн.
Стягнути з Комунального закладу "Бандурівська гімназія" Гайворонської міської ради Кіровоградської області (вул. Гетьманська, буд. 7, с. Бандурове, Голованівський район, Кіровоградська область, 26325, код ЄДРПОУ 34085396) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, проспект Європейський, будинок 4, код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 1 331,20 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.
Копії рішення надіслати до електронних кабінетів учасників справи.
Повне рішення складено 19.10.2026
Суддя Б.М. Кузьміна