Справа № 136/2305/26
провадження № 2/136/1133/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., розглянувши позовну заяву керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації,
ВСТАНОВИВ:
Керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області звернувся до суду із зазначеним позовом в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом перевірено зміст та форму позову та доданих до нього документів на дотримання вимог ст.175, 177 ЦПК України та встановлено, що вони не у повній мірі відповідають визначеним вимогам.
Як було встановлено судом, на вирішення суду позивач ставить вимоги майнового характеру про припинення права власності відповідача на земельну ділянку площею 2,9921 га з кадастровим номером - [номер приховано]:02:005:0077, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області шляхом конфіскації на користь Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, визначивши ціну позову 95309, 02 грн. на підставі Витягу з нормативної грошової оцінки землі, яка затверджена 16.11.2018 рішенням за №552.
У п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, передбачено, що у позові зазначається ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що "майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Правове регулювання оцінки земель здійснюється відповідно до Конституції України, ЗК України, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Закону України "Про оцінку земель", законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.
Згідно преамбули Закону України "Про оцінку земель" цей закон визначає правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про оцінку земель" грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Отже, статтею 5 Закону України "Про оцінку земель" чітко визначено, у яких випадках використовуються нормативно грошова оцінка земельних ділянок, серед яких відсутнє визначення розміру судового збору.
Разом з тим, відповідно до статті 5 цього ж Закону, для визначення вартості об`єкта оцінки використовується експертна грошова оцінка.
При цьому стаття 19 Закону України "Про оцінку земель" визначає, що експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на основі таких методичних підходів, як, зокрема, зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок.
Відповідно до 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Отож належним доказом ціни позову є експертна грошова оцінка земельних ділянок, яка є дійсною вартістю майна, що складається суб`єктом оціночної діяльності, що свідчить про те, що при зверненні до суду із даним позовом не було дотримано суб`єктом вимог щодо визначення дійсної вартості майна, а Витяг з нормативної грошової оцінки землі, яка затверджена 16.11.2018 рішенням за №552, не є доказом ціни позову, отож слід надати належні докази та від визначеної вартості сплатити судовий збір, за ставками визначеними Законом України «Про судовий збір», про що надати суду відповідні документи.
На виконання вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, у позові прокурор виклав обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначивши, що ОСОБА_2 набула права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером [номер приховано]:02:005:0077, площею 2,9921 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Очитківської сільської ради Оратівського району Вінницької області, - у порядку спадкування.
Правилами п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України, у позові зазначаються докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.
На противагу викладеному прокурор вказуючи про включення відповідно до додатку №1 до списку громадян, яким передаються земельні ділянки на підставі розпорядження від 20.08.2003 за №263 - ОСОБА_3 , земельна ділянка за № НОМЕР_1 , площею 2,9921 га, зазначає, що власником земельної ділянки стала ОСОБА_1 , тоді як не вказує та не надає до суду доказів на підтвердження переходу спірної земельної ділянки в порядку спадкування до ОСОБА_1 , не вказує про існування складнощів у поданні таких доказів, тощо, що свідчить про недотримання зазначених вимог.
Додержання процесуальної форми, змісту та порядку подання позовної заяви є однією з обов`язкових вимог законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»).
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що нормами чинного законодавства не передбачено можливості вирішення питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою, яка не відповідає вимогам закону, тому суд надає позивачеві строк для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 260 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без руху позовну заяву керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку шляхом конфіскації, - надавши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання ухвали.
Роз`яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона буде вважатись неподаною і повернеться позивачеві.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.В. Шпортун