Справа № 149/4002/25
Провадження №2/149/330/26
Номер рядка звіту 7
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.10.2026 м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Олійника І. В.,
за участі секретаря Степанюк В. В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення про визначення часток,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача - адвокат Романовська І. Д. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення часток.
Короткий зміст заявлених вимог
Позов обґрунтовано тим, що позивачеві, відповідачеві та їх батькам на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати, а ІНФОРМАЦІЯ_2 - батько. Після смерті батьків відкрилася спадщина, проте оформити свої спадкові права позивач не має можливості, оскільки частки не визначені. За таких обставин позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати за ним та відповідачем по 1/2 частці на квартиру за кожним.
Рух справи
Ухвалою суду від 10.12.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 17.12.2025 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 08.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позиція учасників справи
Позивач, представник позивача у судове засідання не з`явилися, представник подав заяву про розгляд справи у їхню відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач, представник відповідача у судове засідання не з`явилися, представник подала заяву про розгляд справи у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 04.01.1999 позивачеві, відповідачеві та їх батькам на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2 (а.с. 16).
Відповідно до довідки КП «ВООБТІ» від 30.10.2025 (а.с. 11), технічного паспорта (а.с. 18-20, 22, 25-28) загальна площа трикімнатної квартири становить 59,4 кв. м., житлова - 36,9 кв. м.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача та відповідача ОСОБА_3 (а.с. 8), а ІНФОРМАЦІЯ_3 - батько ОСОБА_4 .
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч. 1 ст. 368 ЦК України).
Як встановлено з дослідженого свідцотва про право власності на житло власність позивача, відповідача та їх батьків на квартиру є спільною сумісною.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Приймаючи до уваги встановлені обставини, а також те, що домовленості співвласників не встановлено, суд дійшов висновку, що частки кожного із співвласників вищезазначеної квартири є рівними та становлять по 1/4, що передбачено законом. Відтак позов в частині визначення за позивачем 1/4 частки у праві спільної сумісної власності на квартиру є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру необхідне для оформлення спадкових прав, одночасно просить визнати за сторонами по 1/2 частці на квартиру.
Такі вимоги задоволенню не підлягають.
Так, згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
З досліджених судом доказів встановлено, що частки позивача, його батьків та брата у праві спільної сумісної власності є рівними та становлять по кожного.
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Отже, після смерті батьків відкрилася спадщина на їх частки: матері - 1/4, батька -1/4.
Позивачем доведено, що на час відкриття спадщини обох батьків він був зареєстрований у вищевказаній квартирі. Зазначене підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади з 11.02.2009. Проте доказів відкриття спадкових справ, прийняття спадщини, наявності чи відсутності заповітів, інших спадкоємців суду не надано.
Також не доведено звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва на спадкове майно, існування перешкод в отриманні свідоцтва про право на спадщину.
Зважаючи на це, підстав для визнання за позивачем 1/2 частки на вказану квартиру немає.
Не підлягає задоволенню і позовна вимога про визнання за відповідачем 1/2 частки на квартиру.
Так, нормами ст. ст. 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна із сторін є самостійною та має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність. Відповідач мав право, однак не подав зустрічну позовну заяву.
Матеріали позовної заяви не містять відомостей про те, що відповідач уповноважував позивача діяти у його інтересах.
Враховуючи вищевикладене позов підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 2747,16 грн.
На підставі ст.ст. 355, 368, 370 ЦК України, керуючись ст.ст. 133, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати, що частка ОСОБА_1 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 складає 1/4.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 2747,16 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, - 19.10.2026.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 .
Суддя Ігор ОЛІЙНИК