УХВАЛА
16 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 766/21604/24
провадження № 61-11557св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув заяву судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід від участі у розгляді справи за скаргою ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) заступника начальника Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Алібалаєвої Яни Накімівни, заінтересована особа - ОСОБА_2 , за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бороган Валентин Володимирович, на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 11 червня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії заступника начальника Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Олешківський ВДВС) Алібалаєвої Я. Н., заінтересована особа - ОСОБА_2 , у якій просив:
- визнати протиправними дії заступника начальника Олешківського ВДВС Алібалаєвої Я. Н. щодо здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів починаючи із серпня 2010 року;
- зобов`язати заступника начальника Олешківського ВДВС Алібалаєву Я. Н. здійснити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 починаючи з дати його відкриття та станом на 01 грудня 2024 року, з урахуванням усіх сплачених боржником сум;
- визнати протиправними дії заступника начальника Олешківського ВДВС Алібалаєвої Я. Н. щодо прийняття 14 листопада 2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 постанови про накладення штрафу в розмірі 50 % суми заборгованості зі сплати аліментів;
- скасувати постанову заступника начальника Олешківського ВДВС Алібалаєвої Я. Н. від 14 листопада 2024 року про накладення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 штрафу в розмірі 50 % суми заборгованості зі сплати аліментів;
- визнати протиправними дії заступника начальника Олешківського ВДВС Алібалаєвої Я. Н. щодо нарахування у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 виконавчого збору в розмірі 9 644,83 грн.
Херсонський міський суд Херсонської області ухвалою від 11 червня 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовив.
Херсонський апеляційний суд постановою від 04 вересня 2025 року, з урахуванням ухвали цього суду від 10 жовтня 2025 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 11 червня 2025 року в частині відмови у задоволенні вимог скарги про визнання протиправними дій заступника начальника Олешківського ВДВС Алібалаєвої Я. Н. щодо прийняття постанови від 14 листопада 2024 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 50 % суми заборгованості зі сплати аліментів у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 скасував.
Постанову заступника начальника Олешківського ВДВС Алібалаєвої Я. Н. від 14 листопада 2024 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 48 224,19 грн змінив, зменшивши розмір штрафу, стягнутого з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , до 14 713,03 грн, що становить 30 % суми заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 44 139,09 грн.
В іншій частині ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 11 червня 2025 року залишив без змін.
У вересні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бороган В. В., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 11 червня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 04 вересня 2025 рокуі ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії державного виконавця у повному обсязі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В. ухвалою від 16 січня 2026 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали з Херсонського міського суду Херсонської області.
Вказана ухвала, на підставі частини третьої статті 415 ЦПК України, була оформлена суддею Петровим Є. В., оскільки Пророк В. В. , як суддя-доповідач у цій справі, не згоден з відкриттям касаційного провадження - на його переконання касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково, про що описано в його окремій думці від 16 січня 2026 року.
16 лютого 2026 року матеріали справи № 766/21604/24 надійшли до Верховного Суду.
16 жовтня 2026 року суддя Пророк В. В. заявив про самовідвід у справі, оскільки є обставини, які можуть викликати сумніви в його об`єктивності та неупередженості.
Суддя Пророк В. В. зазначив, що, будучи суддею-доповідачем у цій справі, він не погоджувався із відкриттям касаційного провадження, оскільки вважав, що касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. На його переконання, належним процесуальним рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду за таких обставин було постановлення ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження.
Крім того, суддя Пророк В. В. звернув увагу на те, що раніше Верховний Суд уже задовольняв заявлені ним самовідводи у зв`язку з висловленням в окремих думках правової позиції щодо результатів касаційного перегляду, зокрема у справі № 757/7499/17 (провадження № 61-9313св20) (ухвала Верховного Суду від 20 березня 2024 року), справі № 456/253/22 (провадження № 61-6231ск24) (ухвала Верховного Суду від 12 липня 2024 року), справі № 461/6975/23 (провадження № 61-8129св24) (ухвала Верховного Суду від 06 листопада 2024 року) та справі № 2-750/11 (провадження № 61-7603св24) (ухвала Верховного Суду від 18 грудня 2024 року).
Оскільки в окремій думці від 16 січня 2026 року суддя Пророк В. В. фактично висловив свою правову позицію щодо результату розгляду Верховним Судом справи № 766/21604/24, з метою недопущення виникнення обставин, які могли б викликати в учасників справи чи стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви в його неупередженості, а також задля забезпечення довіри учасників справи до суду та ухвалених ним судових рішень, на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України він заявив самовідвід від участі у розгляді справи № 766/21604/24.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви судді Верховного Суду Пророка В. В., дійшов висновку, що заява не підлягає задоволеннюз таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, від 09 листопада 2006 року).
Згідно з частиною дев`ятою статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Зазначені суддею, який входить до складу колегії, - Пророком В. В. у заяві про самовідвід доводи не свідчать про існування обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості та об`єктивності під час вирішення цієї справи.
В окремій думці, викладеній суддею Верховного Суду Пророком В. В. у цій справі, він висловив свою позицію щодо процесуального питання (щодо помилкового відкриття касаційного провадження), проте не робив жодних висновків щодо вирішення спору по суті.
Інших, визначених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для самовідводу, також не встановлено.
За таких обставин колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відмовляє судді Верховного Суду Пророку В. В., який входить до складу зазначеної колегії суддів, у задоволенні заяви про самовідвід у зв`язку з відсутністю визначених цивільним процесуальним законодавством України обставин, які виключають його участь у розгляді цієї справи.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України оформив суддя Петров Є. В.
Судді: В. В. Пророк
А. А. Калараш
Є. В. Петров