УХВАЛА
16 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 727/5333/25
провадження № 61-8550ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , яка діє також як законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про встановлення факту належності до сім`ї наймача та ведення спільного господарства,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності до сім`ї наймача та ведення спільного господарства, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , яка діє також як законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27 жовтня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 27 жовтня 2025 року скасовано. Провадження у справі № 727/5333/25 за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, закрито.
01 березня 2026 року ОСОБА_9 , яка діяла як законний представник в інтересах ОСОБА_6 , вперше звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року. Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення та містила клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення у зв`язку з тим, що 27 січня 2026 року постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року отримано її батьком у поштовому відділенні, а 31 січня2026 року передано заявнику, саме цього дня вона ознайомилася із повним текстом оскаржуваної постанови.
Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2026 року наведені особою підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження визнано неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_9 , яка діє як законний представник в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме:подання суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин для його поновлення та наданням відповідних доказів.
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_9 , яка діє як законний представник в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року повернуто заявнику, оскільки вимоги ухвали Верховного Суду від 20 березня 2026 року заявником не було виконано (провадження № 61-2771ск26).
22 червня 2026 року ОСОБА_6 повторнозвернулась до Верховного Суду через засоби поштового зв'язку з касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року (повний текст складено 15 січня 2026 року), в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року в частині закриття провадження у справі, заяву ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити повністю. У цій касаційній скарзі ОСОБА_6 зазначила ті самі підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду, які ухвалами Верховного Суду від 20 березня 2026 року та від 04 травня 2026 року (провадження № 61-2771ск26) було визнано неповажними.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2026року касаційну скаргуОСОБА_6 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме: надання суду доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, надання копій касаційної скарги згідно з кількістю учасників справи. Зазначено строк виконання ухвали суду, попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк ОСОБА_6 звернулась до Верховного Суду із заявою на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 13 липня 2026 року і подала до суду докази сплати судового збору, копії касаційної скарги для усіх учасників справи, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
На підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року, у період з 15 січня 2026 року (дата складення повного тексту постанови Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року) до 01 березня 2026 року (дата первісного звернення з касаційною скаргою ОСОБА_9 , яка діяла як її законний представник в її інтересах, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року), ОСОБА_6 зазначає наступне. Вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже, набула повну цивільну дієздатність відповідно до вимог частини першої статті 34 Цивільного кодексу України з 01 квітня 2026 року. Таким чином, вважає, що період з 15 січня 2026 року до 31 березня 2026 року перебуває поза межами її юридичної відповідальності, і вказує, що їй стало відомо про порушення її цивільних прав лише 22 травня 2026 року, після отримання ухвали Верховного Суду від 04 травня 2026 року про повернення касаційної скарги її законного представника ОСОБА_9 , що підтверджується копією конверта рекомендованого листа № R067164680522 та роздруківкою трекінг відстеження. Крім того, вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 після тривалої хвороби помер її батько - ОСОБА_10 , в період підготовки до поховання і безпосередньо в день поховання вона не мала можливості займатися підготовкою касаційної скарги.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до положень статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Надаючи оцінку наведеним ОСОБА_6 підставам для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, Верховний Суд вважає, що заявницею не доведено наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року.
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).
Положеннями частини другої статті 59 ЦПК України визначено, що права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, дієздатність яких обмежена, можуть захищати відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом.
Виходячи з тлумачення вищевказаних норм, законне процесуальне (судове) представництво - це правовідношення, в якому одна особа (законний представник) виконує згідно із законом процесуальні дії в інтересах іншої особи. Законне представництво в суді батьками своїх неповнолітніх дітей виникає на підставі спеціальної вказівки в законі, а саме частини другої статті 59 ЦПК України.
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки (частина перша статті 64 ЦПК України).
Верховний Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для врахування при обчисленні строку на касаційне оскарження постанови Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року періоду, що передував набуттю нею цивільної процесуальної дієздатності, коли в її інтересах діяла її законний представник ОСОБА_9 , як такі, що суперечать суті законного процесуального представництва та положенням цивільного процесуального законодавства України, що його регулюють.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Відкриття за спливом значного періоду часу касаційного провадження щодо судового рішення, яке набрало законної сили, може бути визнано порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо справедливого судового розгляду в таких його елементах, як правова визначеність та остаточність судового рішення.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка застосовується судом як джерело права відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»).
У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» ЄСПЛ визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року.
Керуючись статтями 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Визнати наведені ОСОБА_6 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року неповажними.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 14 січня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , яка діє також як законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про встановлення факту належності до сім`ї наймача та ведення спільного господарства.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник