УХВАЛА
19 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 490/7902/16-ц
провадження № 61-12588ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Коротенка Є. В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного СудуЧервинської М. Є., Воробйової І. А., Коротуна В. М. від участі у розгляді справи за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Назарова Оксана Сергіївна, про визнання правочинів недійсними,
встановив:
У серпні 2016 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулося до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з позовом про встановлення нікчемності правочинів.
У січні 2023 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява про зміну предмета позову, у якій позивач просив визнати недійсними правочини, які вчинено щодо об`єкта нерухомості площею 106,3 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1 (в подальшому АДРЕСА_2 , наразі - АДРЕСА_3 ), іпотекодержателем якого є АТ КБ «Приватбанк», а саме:
договір дарування нежитлових приміщень № 1010 від 14 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Назаровою О. С.;
договір дарування нежитлових приміщень № 1011 від 14 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Назаровою О. С.;
договір іпотеки № 1017 від 14 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Назаровою О. С.;
договір іпотеки № 1021 від 14 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Назаровою О. С.
Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 20 червня 2025 року у задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» відмовлено.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року апеляційні скарги АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 червня 2025 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 10 червня 2026 року касаційні скарги АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задоволено частково. Постанову Миколаївського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 серпня 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 червня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
30 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Труба К. Б. звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить змінити постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 серпня 2026 року (повний текст складено 31 серпня 2026 року),не передаючи справу на новий розгляд, виключивши з її мотивувальної частини висновки суду щодо встановлення нікчемності договору дарування № 1010 та договору іпотеки № 1017 та щодо створення об`єкту нерухомості - приміщення загальною площею 646,5 кв. м, розташовані за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 жовтня 2026 року справу призначено судді-доповідачеві Червинській М. Є., судді, які входять до складу колегії: Воробйова І. А., Коротун В. М.
02 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 червня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 серпня 2026 року (повний текст складено 31 серпня 2026 року), справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02 жовтня 2026 року справу передано судді-доповідачеві Червинській М. Є., судді, які входять до складу колегії: Воробйова І. А., Коротун В. М.
15 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коротуна В. М.
За розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Грицик О. Ф.
від 15 жовтня 2026 року за № 1098/0/226-26 у зв`язку з перебуванням у відрядженні судді Коротуна В. М. на підставі службової записки судді Червинської Є. М., відповідно до підпункту 2.3.22 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України
від 11 листопада 2024 року № 39, зі змінами та доповненнями, пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21 березня 2025 року
№ 7, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи за касаційним провадженням № 61-12588ск26.
15 жовтня 2026 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 490/7902/16-ц (провадження
№ 61-12588ск26) призначено судді-доповідачеві Червинській М. Є., судді, які входять до складу колегії: Воробйова І. А., Коротенко Є. В.
Заяву про відвід обґрунтовує тим, що автоматизований розподіл цієї судової справи був здійснений з порушенням порядку розподілу. Так, автоматизований розподіл справи здійснювався аномальні 14 хвилин 5 секунд, що свідчить про штучну зупинку системи та ручне втручання в алгоритм формування колегії. В порушення Положення про автоматизовану систему документообігу суду, суддя Воробйова І. А. була визначена до складу колегії за один день до відпустки, а суддя Коротун В. М. на момент розподілу офіційно перебував у відпустці. Вказані судді допустили розгляд в умовах очевидного втручання в систему АСДС, продемонструвавши упередженість на користь АТ КБ «ПриватБанку» з метою сприяння рейдерському захопленню комерційної нерухомості в м. Миколаєві. Призначення справи на суддів, які перебувають у відпустці, свідчить про те, що адміністратори системи вручну видалили відомості про відпустку вказаних суддів на 14 хвилин, пропустили справу на розподіл, а потім повернули статус відпустки назад у базу даних. Достовірно знаючи про факт свого перебування у відпустці та маніпуляції працівників, всупереч статтям 36,39 ЦПК України, судді Червинська М. Є, Воробйова І. А., Коротун В. М. умисно не заявили про самовідвід. Вказані обставин викликають недовіру та обурення. При цьому, суддя Червинська М. Є. вже розглядала справу, де заявник була стороною, в якій вказана суддя відкрила касаційне провадження із грубим порушенням статті 326 ЦПК України (в редакції 2016 року) та Закону України «Про судовий збір» за повної відсутності доказів сплати судового збору та безпідставно зупинила виконання додаткового рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду. Вважає, що наявність у судді Червинської М. Є. найвищого адміністративного статусу в суді у поєднанні з ознаками маніпуляцій при авторозподілі справи створює пряму загрозу незалежному правосуддю.
Розглянувши заяву про відвід судді, а також матеріали касаційного провадження, Верховний Суд зробив висновок про необґрунтованість заявленого відводу.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Відповідно до пункту 2.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21 березня 2025 року № 7 після визначення суддя-доповідача система визначає інших суддів з числа постійно діючої колегії суддів, визначеної зборами суддів, до якої входить суддя-доповідач без урахування повноважень для здійснення процесуальних дій, на момент автоматизованого розподілу.
Відповідно до рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 04 травня 2026 року № 13 «Про внесення змін до рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року» змінився персональний склад постійних колегій Другої судової палати Касаційного цивільного суду, у першу колегію першої постійно діючої колегії у складі трьох суддів уведено: Червинська М. Є., Воробйова І. А., Коротун В. М.
Перевіривши доводи заяви про відвід, порушення порядку автоматизованого розподілу судової справи 490/7902/16-ц не встановлено, оскільки розподіл відповідає пункту 2.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді.
Верховний Суд, оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує, що не встановлено будь-які підстави стверджувати, що судді Червинська М. Є., Воробйова І. А., Коротун В. М. мають та виявляють особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.
Доводи заяви не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість суддів, тому заявлений відвід суддів є необґрунтованим.
Зміст заяви ОСОБА_1.про відвід суддів Червинської М. Є., Воробйової І. А., Коротуна В. М. не свідчать про наявність підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, для відводу суддів та не означає існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів.
Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об`єктивних сумнівів у їх неупередженості та об`єктивності.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).
Також у своєму рішенні «Газета «Україна-центр» проти України» ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію потрібно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (§§ 28-32).
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є існування суб`єктивного або об`єктивного критеріїв, за умови доведення існування яких можна стверджувати про обґрунтованість сумнівів у безсторонності судді.
Отже, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого
ОСОБА_1 відводу суддів Верховного Суду Червинської М. Є., Воробйової І. А., Коротуна В. М., тому відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд,
ухвалив:
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Червинської М. Є., Воробйової І. А., Коротуна В. М. від участі у розгляді справи № 490/7902/16-ц.
Заяву про відвід суддів Верховного Суду Червинської М. Є., Воробйової І. А., Коротуна В. М. передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська І. А. Воробйова Є. В. Коротенко