УХВАЛА
19 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 572/2921/15-ц
провадження № 61-12597ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду
від 18 серпня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 27 січня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 28 березня 2016 року, рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 27 січня
2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову
ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
Справа № 572/2921/15-ц була переглянута Верховним Судом.
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 17 квітня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 27 січня 2016 року скасовано. Позов
ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь
ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 28 серпня 2008 року в розмірі: 2 738 доларів США 78 центів, що на час ухвалення оскаржуваного рішення еквівалентно 57 569, 16 грн і яка складається із заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 1 515 доларів США 35 центів та заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1 130 доларів США 56 центів; та 1 952, 13 грн сума штрафів, яка складається
із 503, 85 грн фіксованої частини штрафу та 1 448, 28 грн відсоткової складової штрафу. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2018 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 17 квітня 2018 року у справі за позовом
ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено, з підстав передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
26 травня 2026 року ОСОБА_1 подала до апеляційного суду заяву про роз`яснення постанови Апеляційного суду Рівненської області від 17 квітня 2018 року у справі № 572/2921/15-ц.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 18 серпня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
26 вересня 2026 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Рівненського апеляційного суду
від 18 серпня 2026 року у справі № 572/2921/15-ц.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
В порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розміру.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 3 328, 00 грн.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заявнику необхідно було сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 665, 60 грн (3 328, 00 грн х 0, 2).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, на підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду заявнику необхідно надати документ, що підтверджує його сплату
у розмірі 665, 60 грн або документи, що підтверджують підстави звільнення заявника від його сплати відповідно до закону.
Крім того, відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України
у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується, а також клопотання особи, яка подає скаргу.
Згідно зі статтею 409 ЦПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково
і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 18 серпня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Апеляційного суду Рівненської області від 17 квітня 2018 року відмовлено.
В прохальній частині касаційної скарги заявник просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та «надати аргументоване та вмотивоване роз`яснення чи відповідає загальним засадам судочинства, висновкам Великої Палати Верховного Суду, в тому числі, Постанові ВП ВС
від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, висновкам Верховного Суду, існуючій судовій практиці, постанова Рівненського апеляційного суду
від 17 квітня 2018 року?», «чи підлягає таке судове рішення до виконання», та «що має пріоритет для виконання: рішення Великої Палати Верховного Суду
від 28 березня 2018 року чи рішення Рівненського апеляційного суду
від 17 квітня 2018 року».
Очевидно, в порушення пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України викладене в касаційній скарзі клопотання (процесуальна вимога) сформульована некоректно, без урахування рішень судів першої та апеляційної інстанції та повноважень суду касаційної інстанції.
Визначення судових рішень, які є предметом касаційного оскарження та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має істотне значення як при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) так і під час касаційного розгляду.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній судового рішення, яке оскаржується та викладенням клопотання (процесуальної вимоги) щодо оскарженого судового рішення з урахуванням повноважень Верховного Суду передбачених
статтею 409 ЦПК України.
У разі подання уточненої касаційної скарги засобами поштового зв`язку копії уточненої скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.
У разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі, до неї мають бути додані докази надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, які не мають зареєстрованого кабінету в системі Електронний Суд.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 18 серпня 2026 року у справі № 572/2921/15-цзалишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення заявнику копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян