ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Кривенди О. В., Губської О. А.
щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 вересня 2026 року у справі № 990/57/25 (провадження № 11-241заі26) за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 квітня 2026 року.
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просив:
- визнати протиправними дії ВККС щодо проведення 14 січня 2025 року тестування когнітивних здібностей, яке є частиною кваліфікаційного іспиту, за допомогою автоматизованого інструменту вимірювання психологічних та інших характеристик особистості «РSYМЕТRІСS»;
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 20 січня 2025 року № 16/зп?25, яким затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного 10, 13, 14 та 15 січня 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) в межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додатки 1, 2), у частині визначення бала кандидата ОСОБА_1 та результату відповідного етапу кваліфікаційного іспиту;
- зобов`язати ВККС повторно провести тестування когнітивних здібностей кандидата на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) ОСОБА_1 у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), відповідно до вимог Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням ВККС від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (далі - Положення № 185/зп-24), Регламенту ВККС, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (далі - Регламент № 81/зп-16).
2. ОСОБА_1 обґрунтовував пред`явлений позов тим, що з аналізу нормативно-правового регулювання процедури складання кваліфікаційного іспиту слідує, що форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення, затверджуються ВККС, а база тестових завдань іспиту з когнітивних здібностей формується Національною школою суддів України. Отже,виключно ВККС надано повноваження визначати форму та зміст тестувань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді. Однак, відповідно до рішення Комісії від 23 жовтня 2024 року № 331/зп-24 як уповноваженого представника для проведення тестування когнітивних здібностей залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Сайметрікс-Україна» (далі - ТОВ «Сайметрікс-Україна»).
3. Зазначав що станом на день подачі позову Комісія не надала йому можливості ознайомитися з тестовими питаннями, наданими йому в ході тестування 14 січня 2025 року та наданими на них відповідями. Натомість ВККС повідомила позивача про відсутність у неї запитуваної інформації та направила відповідний запит до ТОВ «Сайметрікс-Україна». Водночас під час тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації жодних обмежень в доступі до інформації тестування у нього не виникало.
4. Такі дії, на думку позивача, свідчать про те, що усупереч вимог Закону № 1402?VIII, Положення № 185/зп-24 та Регламенту № 81/зп-160 тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту здійснювала не Комісія, а ТОВ «Сайметрікс-Україна». Тобто база тестових завдань іспиту з когнітивних здібностей формувалася не Національною школою суддів України, а запропонована ТОВ «Сайметрікс?Україна» програма тестування ВККС не перевірялася, а її властивості нічим не підтверджені. Отже, розроблена програма тестування не могла бути застосована для тестування когнітивних здібностей кандидатів як частини кваліфікаційного іспиту.
5. Зазначені дії та рішення Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 про затвердження таких результатів порушують його право на подальшу участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеному рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Короткий зміст судового рішення, яке оскаржується
6. Касаційний адміністративний суд рішенням від 30 квітня 2026 року відмовив у задоволенні позову.
7. Суд мотивував рішення тим, що успішне проходження тестування когнітивних здібностей є необхідною умовою для визнання кандидата таким, що склав кваліфікаційний іспит. Відтак недосягнення позивачем установленого ВККС прохідного бала свідчить про нескладення відповідного етапу іспиту та унеможливлює визнання кваліфікаційного іспиту складеним у цілому.
8. Положення № 185/зп-24 не встановлює виключної компетенції Національної школи суддів України щодо розроблення завдань іспиту, а навпаки надає ВККС право альтернативно визначати суб`єкта їх розроблення та залучати сторонніх спеціалістів. Зрештою, остаточне затвердження як порядку проведення тестування, так і методики оцінювання його результатів здійснюється саме Комісією, що свідчить про реалізацію нею власних повноважень, а не їх делегування третій особі. Отже, залучення Комісією ТОВ «Сайметрікс-Україна» як фахівця для розроблення завдань тестування когнітивних здібностей та методики оцінювання його результатів прямо відповідає вимогам пункту цього Положення і не суперечить положенням Закону № 1402-VIII.
9. Законодавство не містить вимог щодо обов`язкового здійснення окремої формалізованої процедури апробації програми тестування як самостійної процедури перед її затвердженням. Положення № 185/зп-24 передбачає, що саме ВККС визначає порядок проведення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання, а також здійснює їх затвердження. Особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методика оцінювання його результатів, розроблені за участю ТОВ «Сайметрікс-Україна», були предметом розгляду Комісії та затверджені її рішенням у межах наданих повноважень. Сам факт такого затвердження свідчить про попередню оцінку Комісією запропонованих підходів, їх відповідності меті іспиту та можливості практичного застосування. Отже, відсутні правові підстави вважати, що програма тестування когнітивних здібностей не була належним чином перевірена чи оцінена ВККС, оскільки затвердження відповідної методики Комісією свідчить про здійснення необхідної попередньої оцінки її змісту та придатності до застосування.
10. Водночас суд першої інстанції відхилив доводи позивача про те, що Комісія не надала йому можливості ознайомитися з тестовими питаннями, поставленими під час тестування, та наданими ним відповідями, з огляду на те, що такі твердження не враховують правової природи тестування когнітивних здібностей і порядку його організації. Специфіка психометричного інструменту оцінювання передбачає необхідність забезпечення конфіденційності тестових матеріалів, що унеможливлює їх розголошення, у тому числі після проходження тестування, оскільки це могло б нівелювати ефективність і об`єктивність оцінювання. За таких обставин відсутність доступу позивача до тестових завдань і відповідей не свідчить про протиправну бездіяльність Комісії.
11. Законодавець свідомо виокремив тестування когнітивних здібностей як особливий вид оцінювання, для якого не встановлено вимоги щодо оприлюднення переліку питань, що зумовлено специфікою такого тестування. Це зумовлено природою та функціональним призначенням тестування когнітивних здібностей як психометричного інструменту оцінювання. Ефективність такого тестування безпосередньо залежить від збереження конфіденційності тестових завдань і недопущення попереднього ознайомлення з ними. Розкриття конкретного переліку питань або завдань нівелювало б здатність тесту об`єктивно вимірювати когнітивні здібності, підміняючи їх перевіркою запам`ятовування правильних відповідей, і підривало б об`єктивність результатів тестування як психометричного інструменту.
Короткий зміст та обґрунтування апеляційної скарги
12. 29 травня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у вказаній справі, а також доповнення до неї, у яких, стверджуючи, що це рішення не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо законності й обґрунтованості його ухвалення, повноти та об`єктивності аналізу фактичних обставин і зібраних у справі доказів, просив його скасувати й ухвалити нове, яким його позов задовольнити.
13. ОСОБА_1 обґрунтовував вимоги апеляційної скарги тим, що суд першої інстанції проявив очевидну упередженість під час розгляду цієї справи, штучно нівелював принцип змагальності та рівності сторін, надаючи преференції відповідачу для виправлення його процесуальної недбалості, чим фактично перебрав на себе функцію збору та формування доказів, та штучно створюючи умови для виправлення відповідачем недоліків його правової позиції. Водночас здійснюючи відповідні дії суд першої інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у його постанові від 12 лютого 2026 року у справі № 200/7821/21.
14. До того ж Положення № 185/зп-24 не передбачає можливості повної підміни державного органу (Національної школи суддів України) приватною компанією (ТОВ «Сайметрікс-Україна»). Передавання права формування бази та застосування алгоритмів оцінювання сторонній особі шляхом застосування в межах кваліфікаційного оцінювання суддів автоматизованого інструменту «PSYMETRICS», валідація властивостей та параметрів якого є неможливою в принципі через відсутність сертифікації, верифікації та нормативно закріпленого алгоритму перевірки в Україні, є фактичною легітимізацією непрозорої процедури відбору. Це підриває засадничі елементи верховенства права та принципу правової визначеності.
15. Відсутність доступу в Комісії до первинних відповідей кандидатів та ігнорування судом першої інстанції доводів позивача в цій частині свідчить про повну відсутність належного обґрунтування та мотивування в рішенні суду. Натомість суд першої інстанції вдався до формалізму та проігнорував критерії мотивованості судового рішення, ухилився від обов`язку надати мотивовану відповідь на ключовий правовий довід про те, що відсутність у відповідача первинних даних унеможливлює реалізацію пункту 4.15 Положення № 185/зп-24 та нівелює можливість судового контролю як такого.
16. Твердження суду першої інстанції про те, що конфіденційність матеріалів виправдовує приховування відповідей від самого учасника після іспиту, є юридично необґрунтованим і внутрішньо суперечливим, оскільки змішує два принципово різні поняття: необхідність збереження конфіденційності банку тестових завдань (що є допустимим) та повну відмову кандидату в доступі до його індивідуальних відповідей і логіки проходження адаптивного тесту (що є неприпустимим). Така відмова фактично позбавляє позивача можливості ефективно оскаржити рішення, яке безпосередньо впливає на його конституційне право на доступ до державної служби та участь у конкурсі, порушуючи принципи змагальності, рівності сторін та права на справедливий розгляд справи (статтю 129 Конституції України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 2, 9, 10 КАС України).
17. До того ж Комісія у своєму листі від 14 лютого 2025 року № 21-943/25 прямо визнала, що не здійснювала перевірку функціональних можливостей та адаптивного механізму інструменту «PSYMETRICS». Тобто державний орган затвердив програмний продукт наосліп, спираючись виключно на запевнення приватної фірми. За таких умов процедура оцінювання суддівського корпусу втрачає ознаки об`єктивності та законності.
Основні мотиви, викладені в постанові Великої Палати
Велика Палата постановою від 17 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 квітня 2026 року залишила без змін.
Щодо правомірності залучення ТОВ «Сайметрікс-Україна» та компетенції Національної школи суддів України
18. Верховний Суд (як Касаційний адміністративний суд, так і Велика Палата) вже неодноразово надавав оцінку діям ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання щодо залучення стороннього розробника для проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів на посади суддів апеляційних судів та сформував усталений підхід до вирішення такої категорії спорів (зокрема, пункти 103-120 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/67/25, пункти 115-128 від 16 липня 2026 року у справі № 990/59/25).
19. Відповідно до зазначених висновків залучення уповноваженого представника (ТОВ «Сайметрікс-Україна») для технічного й організаційного забезпечення тестування не є переданням владних управлінських чи дискреційних повноважень ВККС: Закон № 1402-VIII не забороняє залучення уповноважених представників, спеціалізованих установ чи інших осіб для організаційного, технічного або методичного забезпечення іспиту, а Положення № 185/зп-24 прямо це допускає та не встановлює виключної компетенції Національної школи суддів України щодо розроблення тестування когнітивних здібностей. Комісія й надалі залишалася суб`єктом владних повноважень, який визначав порядок тестування, затверджував рішення, контролював процедуру та приймав остаточні рішення за її результатами. Розроблення програмного продукту та технічний супровід не підміняють компетенцію Комісії як органу суддівського врядування, навпаки залучення розробника в умовах відсутності власного програмного забезпечення та незавершеності закупівельних процедур є реалізацією дискреційних повноважень Комісії, а не їх делегуванням третій особі.
20. Відсутність окремого рішення про затвердження бібліотеки питань не є порушенням частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII, оскільки закон не встановлює обов`язкової форми такого затвердження, а вибір механізму є проявом дискреції Комісії. Рішенням № 331/зп-24 Комісія затвердила розробника й особливості тестування, а продукт було прийнято та впроваджено в роботу - цього достатньо для висновку про відповідність дій Комісії вимогам закону.
21. Наведені висновки в повному обсязі застосовні до обставин цієї справи, оскільки залучення ТОВ «Сайметрікс-Україна» відбулося за тотожних фактичних підстав (рішення Комісії від 23 жовтня 2024 року № 331/зп-24 зі змінами, внесеними рішенням від 19 грудня 2024 року № 376/зп-24) та в межах того ж самого Конкурсу, оголошеного рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
22. До того ж питання правомірності залучення стороннього розробника та відсутності обов`язку ВККС власноруч створювати нову тестову базу для кожного добору на посаду суддів місцевих суддів піддано детальному аналізові Великою Палатою у її постановах, mutatis mutandis: пункти 67-74 постанови від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25, пункти 65-76, 80-81 постанови від 18 червня 2026 року у справі № 990/488/25, пункти 117-129, 134-135 постанови від 02 липня 2026 року у справі № 990/474/25 , пункт 70 постанови від 10 вересня 2026 року у справі № 990/517/25 тощо.
23. Зокрема, у зазначених постановах Велика Палата виснувала, що залученню стороннього виконавця передувала визначена процедура (затвердження базових вимог до програмного забезпечення та бібліотеки тестових завдань, оголошення та проведення закупівлі, апробація завдань), а остаточне затвердження порядку проведення тестування та методики оцінювання його результатів здійснювала саме Комісія, що виключає висновок про підміну нею Національної школи суддів України чи про передання приватній особі владних управлінських функцій.
24. Отже, доводи позивача про фактичну протиправну підміну державних органів (Національної школи суддів України та ВККС) сторонньою приватною компанією під час проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів є необґрунтованими.
Щодо доступу до тестових питань і відповідей та мотивованість рішення суду першої інстанції в цій частині
25. Питання правомірності відмови Комісії у наданні кандидату переліку тестових питань бази когнітивних здібностей та наданих ним відповідей, а також пов`язані з цим доводи про порушення пункту 4.15 Положення № 185/зп-24 і неможливість здійснення судового контролю, вже отримало вичерпну відповідь у практиці Верховного Суду (mutatis mutandis: пункти 121-128 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/67/25, пункти 139-153 постанови від 16 липня 2026 року у справі № 990/59/25, а також у справах щодо тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту в межах добору на посади суддів місцевих судів, зокрема пункти 71-72 постанови від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25, пункти 82-87, 94-98 постанови від 18 червня 2026 року у справі № 990/488/25, пункти 129-132 постанови від 02 липня 2026 року у справі № 990/474/25, пункти 71-73 постанови від 10 вересня 2026 року у справі № 990/517/25 тощо).
26. Відповідно до сформованої в цих постановах позиції, на відміну від інших тестувань, обов`язок публікації переліку питань для перевірки когнітивних здібностей частиною четвертою статті 74 Закону № 1402-VIII не встановлений, а неможливість ознайомлення учасника з питаннями, дистракторами і ключами, згенерованими для нього індивідуально адаптивним механізмом програмного інструменту, не свідчить про порушення принципів рівності, прозорості та відкритості конкурсу. Надання кандидату точного переліку його запитань із правильними відповідями, навпаки, знівелювало б можливість подальшого використання Комісією цього інструменту та поставило б майбутніх учасників у привілейоване становище. Відсутність доступу Комісії до індивідуального набору тестових завдань конкретного учасника є наслідком технічних особливостей функціонування адаптивного психометричного автоматизованого інструменту, а не бездіяльністю чи самоусуненням ВККС від виконання своїх повноважень, оскільки предметом судового контролю в цій категорії спорів є законність дій Комісії щодо залучення розробника й затвердження порядку тестування, а не зміст індивідуальних тестових завдань.
27. Наведене спростовує й доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою довід про змішування понять конфіденційності банку тестових завдань і доступу кандидата до власних відповідей: різниця між цими поняттями не є істотною для правового результату, оскільки саме необхідність збереження таємниці банку завдань і алгоритмів адаптивного тестування є тим, що об`єктивно унеможливлює вибіркове розкриття індивідуальних відповідей окремому кандидату без ризику для всієї процедури тестування в майбутньому.
Підстави і мотиви для викладення окремої думки
28. Відповідно до частини третьої статті 34 КАС України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
29. Ми не погоджуємося з судовим рішенням Великої Палати у цій справі, зважаючи на таке.
30. Відповідно до частин першої та другої статті 79 Закону № 1402-VIII конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді ВККС ухвалює рішення про його оголошення, розміщує (оприлюднює) відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті та офіційному веб-порталі судової влади України.
31. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 793 Закону № 1402-VIII Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема, апеляційного суду.
32. Частиною першою статті 85 Закону № 1402-VIII передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія.
33. Відповідно до частини другої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
34. Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС.
35. Частиною шостою статті 74 Закону № 1402-VIII визначено, що Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту.
36. Відповідно до частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Комісією.
37. ВККС не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному веб-сайті (частина четверта статті 74 Закону № 1402-VIII).
38. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС (частина п`ята статті 83 Закону № 1402-VIII).
39. На виконання цієї норми Комісія 12 червня 2024 року рішенням № 170/зп-24 затвердила базові вимоги щодо надання послуг із впровадження програмного забезпечення для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту (додаток 1; далі - Вимоги до програмного забезпечення) та базові вимоги щодо надання послуг із розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту (додаток 2; далі - Вимоги до розробки бібліотеки).
40. Вимоги до програмного забезпечення передбачають, що програмне забезпечення і обладнання, що використовується для функціонування локальної мережі та проведення тестування, зокрема, здійснює логування всіх дій користувачів і адміністраторів мережі, а також набору конкретних тестових завдань, які отримав кожен із конкурсантів (згідно з отриманими логінами), відповідей конкурсанта, дня і часу проведення тестування, загального бала кожного конкурсанта. Мета: впровадження в Комісії інформаційної системи тестування та оцінювання знань і навичок кандидатів.
41. Послуги із впровадження інформаційної системи тестування та оцінювання знань і навичок кандидатів включають: передпроєктний аналіз та уточнення вимог, які висуває Комісія до налаштування ПЗ; впровадження інформаційної системи; комплект проєктної документації для користувачів; навчання користувачів роботі в інформаційній системі; допомогу щодо створення інформаційних матеріалів та завантаження їх до інформаційної системи; супровід процесу тестування та оцінювання знань і навичок працівників протягом певного, погодженого сторонами періоду часу.
42. Метою Вимог до розробки бібліотеки є розробка унікальної, створеної спеціально на запит ВККС бібліотеки завдань для тестування когнітивних здібностей в межах конкурсних процедур, які здійснюються Комісією, з метою перевірки відповідності кандидатів критерію професійної компетентної, що встановлено статтями 83 та 85 Закону № 1402-VIII.
43. Відповідна бібліотека (база) завдань повинна бути передана Комісії фізично (на електронному носії). Бібліотека завдань (база) не може передаватись третій особі.
44. Разом із бібліотекою (базою) завдань Комісії повинен бути переданий перелік питань тестування, які підлягають оприлюдненню відповідно до частини четвертої статті 74 Закону № 1402-VIII. Зміст переліку питань попередньо узгоджується з Комісією задля запобігання можливому витоку інформації про зміст бібліотеки (бази).
45. Тобто, з метою належного визначення рівня когнітивних здібностей учасників конкурсу ВККС зобов`язана затвердити перелік конкретних питань, які будуть поставлені учасникам, оскільки згідно з абзацом другим частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII саме на Комісію покладено обов`язок затвердження форми та змісту тестувань, що означає не лише визначення структури і формату проведення тестування (наприклад, типу завдань - тестові, відкриті, ситуаційні тощо), але й затвердження конкретного переліку питань, які будуть використані для перевірки відповідності учасників критерію професійної компетентності, зокрема, в частині визначення рівня когнітивних здібностей.
46. При цьому, затверджений перелік питань, в силу приписів частини четвертої статті 74 Закону № 1402-VIII (з урахуванням змін внесених Законом України від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ, що набрали чинності 11 грудня 2024 року) не підлягає оприлюдненню, однак встановлене законодавством обмеження щодо його оприлюднення не звільняє Комісію від обов`язку його затвердження, оскільки йдеться не про публічний доступ до тестових завдань, а про їх належне формування та використання для забезпечення об`єктивності кваліфікаційного іспиту.
47. Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами) затверджено Положення № 185/зп-24.
48. Згідно з пунктом 1.12 розділу 1 Положення № 185/зп-24 одним з етапів складання іспиту кандидатами на посаду судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду та Верховного Суду, а також суддями в межах процедури кваліфікаційного оцінювання є тестування когнітивних здібностей.
49. Пунктом 1.3.1 розділу 1 Положення № 185/зп-24 передбачено, що когнітивні здібності встановлюються за сукупністю таких складових: логічне мислення (вміння та навички визначати причинно-наслідкові зв`язки, закономірності та характеристики предметів, явищ і процесів за сукупністю їх ознак (пункт 1.3.1.1); вербальне мислення (уміння та навички визначати важливі дані, розуміти складні тексти, виокремлювати основне від другорядного, а також формулювати правильні висновки за результатами аналізу отриманої інформації (пункт 1.3.1.2).
50. Відповідно до пункту 2.4 Положення № 185/зп-24 проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців.
51. Рішенням Комісії від 02 жовтня 2024 року № 306/зп-24 затверджено, зокрема, програму і таксономічну характеристику анонімного тестування та оприлюднено перелік типових питань тестування когнітивних здібностей для цілей кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів.
52. Вказаним рішенням ВККС було визначено лише переліки типових питань вербального та абстрактно-логічного блоків тестування, які містять чотири та три типові питання відповідно, однак Комісією не затверджено повного переліку питань, що мають використовуватися безпосередньо під час тестування когнітивних здібностей учасників конкурсу, що свідчить про порушення відповідачем вимог абзацу другого частини третьої статті 74 Закону № 1402-VIII в частині обов`язку ВККС затвердити зміст тестувань та не сприяє забезпеченню належного рівня об`єктивності та передбачуваності відповідної процедури.
53. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 331/зп-24 (зі змінами, внесеними рішенням Комісії від 19 грудня 2024 року № 376/зп-24) визначено особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методику оцінювання його результатів під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, а також залучено їх розробника - ТОВ «Сайметрікс-Україна» як уповноваженого представника для проведення тестування когнітивних здібностей. Також за пропозицією ТОВ «Сайметрікс-Україна» було вирішено тестування когнітивних здібностей здійснювати з використанням комп`ютерної техніки та за допомогою автоматизованого інструмента вимірювання психологічних та інших характеристик особистості «PSYMETRICS».
54. Слід зазначити, що тестування когнітивних здібностей є одним з обов`язкових етапів кваліфікаційного іспиту, під час якого ВККС наділена правом залучати сторонніх осіб або організації, які мають необхідні науково-методичні розробки, практичний досвід і технічні можливості для розробки тестових завдань для проведення таких оцінювань. Водночас ВККС як орган, уповноважений державою на здійснення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді, зобов`язана забезпечити належну організацію цього етапу, у тому числі шляхом затвердження чіткої та вичерпної програми тестування з визначенням конкретного переліку питань.
55. Рішенням Комісії від 19 грудня 2024 року № 376/зп-24 було внесено зміни до рішення ВККС від 23 жовтня 2024 року № 331/зп-24 та, зокрема, встановлено середній допустимий бал тестування когнітивних здібностей у межах Конкурсу - 100 IQ-балів, що відповідає 41,4 тестового бала.
56. Згідно з пунктом 6.3.3 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
57. Відповідно до пункту 6.3.4 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі: набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей.
58. У цій справі позивач за результатом тестування когнітивних здібностей набрав 35,6 тестових балів, тобто менше середнього допустимого балу тестування (41,4), визначеного Рішенням Комісії від 19 грудня 2024 року № 376/зп-24.
59. Проте позивач зазначав, що отриманий ним результат не відображає його фактичного інтелектуального та професійного рівня, що, на його переконання, свідчить про некоректну роботу інструмента тестування «PSYMETRICS».
60. Відповідно до частини другої статті 70 Закону № 1402-VIII ВККС забезпечує прозорість та відкритість добору на посаду судді.
61. Також пунктом 4.15 Положення № 185/зп-24 встановлено, що учасник має право на ознайомлення з інформацією про власні відповіді на запитання тесту (бланком відповідей), зошитом для виконання практичного завдання та всіма оцінками за результатами складання ним іспиту (без інформації про оцінювачів).
62. Наведені норми Закону № 1402-VIII та Положення № 185/зп-24 визначають, що ВККС зобов`язана забезпечити учасникові можливість ознайомлення з поставленими йому під час тестування когнітивних здібностей питаннями, а також з наданими ним відповідями, оскільки такий обов`язок прямо випливає із принципів прозорості і відкритості добору на посаду судді, закріплених у частині другій статті 70 Закону № 1402-VIII, та деталізованих у пункті 4.15 Положення № 185/зп-24.
63. Отже, право учасника на ознайомлення з інформацією про власні відповіді на запитання тесту є непорушною та невід`ємною складовою забезпечення права на об`єктивне оцінювання та ефективне оскарження результатів іспиту.
64. Як установив суд першої інстанції, на звернення ОСОБА_1 від 15 січня 2025 року листом від 24 січня 2025 року № 21-413/25 ВККС повідомила, що не має інформації щодо змісту питань та наданих позивачем відповідей під час тестування, а відповідний лист буде надіслано до ТОВ «Сайметрікс-Україна».
65. ОСОБА_1 30 та 31 січня 2025 року звернувся до Комісї із заявами про надання відомостей, зокрема, щодо факту затвердження нею бази тестових запитань для проведення тестування когнітивних здібностей, встановлення адаптивного механізму подачі запитань, перевірки коректності тестових запитань і відповідей на них, а також надання копій договору Комісії з ТОВ «Сайметрікс-Україна», на підставі якого використовувався інструмент «PSYMETRICS» під час проведення тестування когнітивних здібностей 14 січня 2025 року.
66. Листом від 14 лютого 2025 року № 21-943/25 ВККС повідомила, зокрема, про те, що затвердження бази тестових запитань законодавством не передбачено, а також про те, що Комісією не здійснювалася перевірка функціональних можливостей, зокрема адаптивного механізму подачі запитань інструменту «PSYMETRICS».
67. Відповідно до відповіді ТОВ «Сайметрікс-Україна» (лист від 29 січня 2025 року № 07/0125) можливість ознайомлення з питаннями, що були сформовані респонденту під час тестування, та результатами відповідей на них технічно відсутня. Це пояснюється тим, що кожен тест інструменту «PSYMETRICS» оснащений адаптивним механізмом подачі питань: кожне наступне питання подається респонденту з банку питань автоматично з урахуванням індексу складності попереднього питання та правильності або неправильності відповіді на нього. Таким чином, при наданні правильної відповіді на питання наступне питання буде запропоноване з підвищеним рівнем складності. На підставі адаптивного механізму подачі питань для кожного респондента забезпечується індивідуальний і неповторний варіант 30 питань по кожному тесту, але водночас нівелюється можливість ознайомлення з питаннями, що були сформовані респонденту під час тестування, та результатами відповідей на них. Установлено судом і те, що кожен тест інструмента «PSYMETRICS» - абстрактно-логічний та вербальний, складається із завдань різного типу, рівня складності та оснащений адаптивним механізмом подачі запитань (Computer Adaptive Testing - CAT), у якому кожне наступне запитання подається учаснику іспиту із банку запитань автоматично з урахуванням індексу складності попереднього запитання та правильності або неправильності відповіді на нього. При наданні правильної відповіді на запитання наступне запитання пропонується із підвищеним рівнем складності, що забезпечує більш точне вимірювання здібностей кожного учасника іспиту. Закладений в ньому адаптивний механізм (алгоритм) подачі запитань забезпечує індивідуальний і неповторний варіант з 30 питань по кожному тесту, але, при цьому, нівелюється можливість ознайомлення з питаннями, що були сформовані респонденту під час тестування та з результатами відповідей на них.
68. З огляду на викладене, вважаємо, що обставини щодо автоматизованого характеру проведення тестування когнітивних здібностей із використанням інструмента «PSYMETRICS», адаптивного механізму формування індивідуальних тестових завдань та автоматичного підрахунку результатів без безпосереднього втручання Комісії вказують на те, що ВККС фактично була позбавлена реального інструментарію для перевірки змісту конкретних запитань, правильності відповідей, а також коректності результатів тестування, що суттєво обмежує можливість контролю за достовірністю оцінювання і ставить під сумнів об`єктивність результатів такого тестування.
69. Наведене підтверджується також тим, що Комісія фактично не затвердила зміст тестових питань, необхідних для проведення тестування когнітивних здібностей, а погодилась із запропонованим ТОВ «Сайметрікс-Україна» алгоритмом тестування, залишивши питання формування індивідуальних тестових завдань поза межами свого безпосереднього контролю. Такі дії (бездіяльність) відповідача суперечать Закону № 1402-VIII та не відповідають принципам об`єктивності та передбачуваності процедури оцінювання кандидатів на посаду судді.
70. Слід врахувати той факт, що ненабрання позивачем мінімального прохідного балу тестування когнітивних здібностей є підставою для припинення його подальшої участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду. Однак, враховуючи, що він заперечує достовірність результату зазначеного тестування, такі обставини потребують доведення.
71. Водночас ВККС на підтвердження того, що, ухвалюючи спірне в цій справі рішення, вона діяла в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, не надала суду жодних доказів, які б підтверджували її доводи або спростовували доводи позивача.
72. Отже, вважаємо, що ВККС, не надавши жодних доказів, які б підтверджували достовірність результатів тестування позивача, не виконала процесуального обов`язку доказування перед судом правомірності свого рішення та не довела належними, допустимими та достовірними доказами правомірності зазначеного рішення в частині затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 , що також свідчить про те, що спірне в цій справі рішення в зазначеній частині не ґрунтується на принципах законності, прозорості, відкритості та об`єктивності, що є підставою для його скасування у відповідній частині.
73. Додатково слід зазначити, що Велика Палата у постанові від 04 березня 2026 року у справі № 990/464/25 (провадження № 11-4заі26), вирішуючи спір щодо тестування когнітивних здібностей в межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, досліджувала питання наявності порушень Комісії (відсутність затвердження і перевірки тестів, програмного забезпечення), залучення до розробки тестових завдань інших фахівців.
74. Так, у цій справі встановлено, що 12 червня 2024 року Комісія ухвалила рішення № 170/зп-24.
75. 23 серпня 2024 року Комісія в електронній системі публічних закупівель в Україні «Прозорро» оголосила закупівлю бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей.
76. За результатом відкритих торгів з проведеної публічної закупівлі UA-2024-08-23-008279-а переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ХГР Україна», з яким 13 вересня 2024 року укладено договір № 70 про надання послуги із розробки бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту. Додатком до договору від 13 вересня 2024 року № 70 є базові вимоги до надання послуг із розробки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей на час кваліфікаційного іспиту, зміст яких відповідає тим, що їх затвердила ВККС рішенням від 12 червня 2024 року № 170/зп?24.
77. За результатами відкритих торгів з публічної закупівлі
UA-2024-10-01-001853?a-b1 переможцем на впровадження програмного забезпечення для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту визначено ПрАТ «Фінпорт Текнолоджіс Інк.», з яким укладено договір від 17 жовтня 2024 року № 81.
78. Відповідно до умов наведеного договору ПрАТ «Фінпорт текнолоджіс інк.» виконано послугу з впровадження у Комісії програмного забезпечення «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту», зокрема надано ліцензію, яка надає Комісії право використовувати програмне забезпечення для виконання покладених на неї повноважень, у тому числі під час проведення тестування когнітивних здібностей у межах добору.
79. Згідно з підпунктом «б» пункту 2.2.2 ліцензії Комісії заборонено аналізувати код, здійснювати декомпіляцію та зворотний інжиніринг коду (внесення змін до коду програмного забезпечення), бази даних та інших компонентів програмного забезпечення.
80. З метою забезпечення конфіденційності бази тестових завдань тестування когнітивних здібностей у програмному забезпеченні немає функціональної можливості експорту (вивантаження) основ, дистракторів та ключів тестових запитань (завдань), у тому числі і згенерованих для окремих учасників кваліфікаційного іспиту.
81. Проте програмне забезпечення дозволяє, зокрема, сформувати в автоматичному режимі індивідуальний звіт учасника про результати тестування когнітивних здібностей, що містить відомості про блоки запитань, унікальні номери запитання у межах програмного забезпечення і дані про правильність або неправильність відповідей учасників на запитання (без змісту основ, дистракторів та ключів).
82. Отже, Комісія у межах підготовки завдань з перевірки когнітивних здібностей затвердила базові вимоги, відповідно до яких виконавець робіт - ТОВ «ХГР Україна» розробив бібліотеку тестових завдань. При цьому, як встановили суди першої й апеляційної інстанцій, Комісія проводила перевірку якості програмного забезпечення «Система тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту», а також рівня надійності розробленої бібліотеки тестування. Іншої тестової бази (для тестування когнітивних здібностей), аніж та, яку ВККС замовила у ТОВ «ХГР Україна», відтак використала / застосувала під час кваліфікаційного іспиту у межах добору, як встановлено у цій справі, наразі не існує.
83. Зазначені обставини, на нашу думку, свідчать про те, що ВККС на виконання вимог статті 74 Закону № 1402-VIIIта свого рішення № 170/зп-24 розробила із залученням іншого фахівця бібліотеку тестових завдань для тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу на посаду судді місцевого суду.
84. Водночас під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема позивача, бібліотеки тестових завдань для тестування когнітивних здібностей створено не було, натомість рішенням № 331/зп-24 було залучено розробника - ТОВ «Сайметрікс-Україна» як уповноваженого представника для проведення тестування когнітивних здібностей під час кваліфікаційного іспиту для цілей кваліфікаційного оцінювання кандидатів. Наголошуємо, що ТОВ «Сайметрікс-Україна» залучено не до виконання заходів щодо розробки ВККС (або Національною школою суддів України) завдань іспиту, а саме до проведення тестування когнітивних здібностей, що не відповідає вимогам статті 74 Закону № 1402-VIII та пункту 2.4 Положення № 185/зп-24.
85. Пригадаймо, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.
86. У цій справі, на наш погляд, встановлено, що Комісія фактично самоусунулася від проведення тестування когнітивних здібностей кандидатів та не виконала покладеного на неї законом обов`язку щодо доказування правомірності своїх дій та оскарженого ОСОБА_1 рішення.
87. Підсумовуючи викладене, вважаємо, що Велика Палата мала усі підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового - про задоволення позову.
Судді О. В. Кривенда
О. А. Губська