ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 року Справа № 926/3484/26
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча
секретар судового засідання Голіней Я.І.
за участі представників:
від прокурора: Кацап-Бацала Ю.М.
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
за позовом Чернівецької окружної прокуратури
в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області
до відповідача - Підприємства "Оріон" Громадської організації "Буковинський центр інформаційно-правового захисту осіб з інвалідністю"
про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 353 204, 73 грн
І. Стислий виклад позицій сторін по суті позовних вимог
Чернівецька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області звернулася до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Підприємства "Оріон" Громадської організації "Буковинський центр інформаційно-правового захисту осіб з інвалідністю" про стягнення за період з 2023 року по 2026 рік - 353 204, 73 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:04:001:0471 площею 1,1714 га за адресою: вул. Хотинська,7, м. Сторожинець, яка сформована як об`єкт цивільних прав 05.03.2019 року.
Позов обґрунтований тим, що відповідач є власником нерухомого майна (столярний цех загальною площею 448,50 кв.м. літ "А-І, А1-І", котельня літ "а", прохідна загальною площею 12,50 кв.м. літ "Б-І", бункер загальною площею 10.10 кв.м. літ. "Д-І", склад загальною площею 130,50 кв.м. літ. "Е-І", вбиральня загальною площею 2,30 кв.м. літ. "Ж-І", навіси літ. "Г, Є, З, И", ворота з хвірткою №1, огорожа №,2,3, естакада №4,5.), яке розташоване на земельній ділянці, що перебуває у комунальній власності Сторожинецької міської ради.
Відповідач правовстановлюючі документи на земельну ділянку не виготовив, орендну плату за час користування землею не сплачував, у зв`язку з чим Чернівецька окружна прокуратура звернулась з даним позовом до суду.
Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву.
ІІ. Рух справи у суді
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Ніколаєву М.І.
Ухвалою від 31.08.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначив на 23.09.2026.
02.09.2026 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.
Ухвалою від 23.09.2026, за клопотанням представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 12.10.2026.
Присутній у судовому засіданні 12.10.2026 прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату і час судового розгляду.
Про розгляд справи представника відповідача повідомлено ухвалами суду, які доставлені до електронного кабінету в системі ЄСІТС, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками.
Згідно з ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута без участі відповідача за наявними у ній матеріалами відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.233 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до ст.240 ГПК України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим кодексом.
У судовому засіданні 12.10.2026 проголошено скорочене рішення.
III. Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно рішення ІХ сесії VIIІ скликання Сторожинецької міської ради №155- 9/2021 від 24.06.2021 «Про порядок обчислення та сплату земельного податку» з додатками, з 1 січня 2022 року на території Сторожинецької міської територіальної громади встановлена мінімальна відсоткова плата 2% для земельних ділянок нормативно грошову оцінку яких проведено - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.08.2026 №491443969 вбачається, що в комунальній власності Сторожинецької міської ради знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:04:001:0471 площею 1,1714 га за адресою: вул. Хотинська,7, м. Сторожинець, яка сформована як об`єкт цивільних прав 05.03.2019.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.08.2026 №491444776 на даній земельній ділянці розташований нежитловий комплекс -столярний цех загальною площею 448,50 кв.м. літ «А-І, А1-І», котельня літ «а», прохідна загальною площею 12,50 кв.м. літ «Б-І», бункер загальною площею 10.10 кв.м. літ. «Д-І», склад загальною площею 130,50 кв.м. літ. «Е-І», вбиральня загальною площею 2,30 кв.м. літ. «Ж-І», навіси літ. «Г,Є,З,И», ворота з хвірткою №1, огорожа №,2,3, естакада №4,5, який з 01.09.2023 належать Підприємству «ОРІОН» Громадської організації «Буковинський центр інформаційно-правового захисту осіб з інвалідністю».
З акту обстеження земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:001:0471 від 03.06.2026 вбачається, що на вказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно (нежитлові будівлі), власником якого з 01.09.2023 являється Підприємство «ОРІОН» Громадської організації «Буковинський центр інформаційно- правового захисту осіб з інвалідністю». На зазначеній земельній ділянці майно інших юридичних та фізичних осіб відсутнє. Вказана земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів.
Згідно повідомлення, розміщеного на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 2022 рік - 1,0 (для сільськогосподарських угідь та 1,15 для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), 2023 рік - 1,051 для всіх категорій земель.
Відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 12.10.2022 №8293 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:001:0471 становила 5041677,82 грн.
Згідно Витягу №НВ-9972092752025 від 25.07.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:001:0471 становила 5910581,08 грн.
На підставі Витягу № НВ-9952901472026 від 20.02.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:001:0471 становила 6382951,23 грн.
20.02.2026 Сторожинецька міська рада звернулася з претензією до підприємства «ОРІОН» Громадської організації «Буковинський центр інформаційно-правового захисту осіб з інвалідністю» в якій, з метою досудового врегулювання спору, запропонувала добровільно сплатити суму заборгованості за використання земельної ділянки станом на 01.03.2026 в сумі 300013,47 грн.
Згідно наданого прокурором розрахунку сума безпідставно збережених коштів з орендної плати за період з вересня 2023 року по липень 2026 року за земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:04:001:0471 становить 353204,73 грн.
Оскільки відповідач добровільно не відшкодував втрати за фактичне користування вищевказаною земельною ділянкою, прокурор звернувся з даним позовом до суду.
IV. Позиція суду
Щодо наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави
Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.
У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:
"Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджування порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18).
Верховний Суд, при розгляді справи № 916/932/17 (постанова від 14.05.2019) прийшов до висновку, що прокурор не обмежений можливістю захисту лише держави, а законом прямо передбачено обов`язок здійснення представництва органів місцевого самоврядування.
Представництво прокурором інтересів держави в особі уповноваженого органу, в тому числі органу місцевого самоврядування, здійснюється згідно із вимогами Конституції України та Закону України Про прокуратуру, а тому не потребує погодження у будь-якій формі від відповідного органу державної влади або місцевого самоврядування для реалізації вказаної конституційної функції (зокрема й шляхом делегування повноважень).
Пред`являючи позов в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради, прокурор виходить з бездіяльності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
З матеріалів справи вбачається, що зверненню прокурора з даним позовом передувало відповідне листування з Сторожинецькою міською радою.
12.03.2026 та 14.05.2026 Чернівецька окружна прокуратура скерувала на адресу Сторожинецької міської ради листи №№ 52/6-387 вих-26 та 52/6-734 вих-26 з приводу використання Підприємством «ОРІОН» Громадської організації «Буковинський центр інформаційно-правового захисту осіб з інвалідністю» земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:001:0471 по вул. Хотинська,7 без правовстановлюючих документів та сплати коштів до бюджету, та необхідності вжиття заходів до усунення вказаного порушення.
З листів Сторожинецької міської ради №855 від 14.04.2026 та №1257 від 03.06.2026 вбачається, що органом місцевого самоврядування заходи спрямовані на стягнення заборгованості в судовому порядку не вживались та висловлено прохання про вжиття Чернівецькою окружною прокуратурою заходів представницького характеру з метою захисту прав та інтересів держави.
05.06.2026 Чернівецькою окружною прокуратурою повідомлено Сторожинецьку міську раду про намір пред`явити позовну заяву в інтересах держави в особі Сторожинецької міської ради про стягнення з Підприємства «ОРІОН» Громадської організації «Буковинський центр інформаційно-правового захисту осіб з інвалідністю» безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю.
Листом №1659 від 06.08.2026 Сторожинецька міська рада повідомила, що у Підприємства «Оріон» Громадської організації «Буковинський центр інформаційноправового захисту осіб з інвалідністю» наявна заборгованість по платі за користування земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:04:001:0471 за період з 01.09.2023 до 01.08.2026 в сумі 353204,73 грн.
Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Доказів оскарження підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Сторожинецької міської ради суду не надано.
Згідно із вимогами частини 1 статті 13 та частини 1 статті 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади га органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.
Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду «інтересам держави» і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду щодо стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю.
Таким чином, прокурором при зверненні з позовною заявою у даній справі доведено бездіяльність органу місцевого самоврядування та дотримано порядок звернення з позовною заявою, передбачений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
Щодо суті спору
Згідно зі статі 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд виходить, зокрема, із того, що відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно зі статтею 1214 названого Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
За змістом глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме з цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).
Судом встановлено, що відповідач в період з вересня 2023 року по липень 2026 року використовував спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав та без укладення договору оренди землі.
Факт користування відповідачем спірною земельною ділянкою підтверджується сформованою 25.08.2026 Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, згідно якої на даній земельній ділянці розташований нежитловий комплекс -столярний цех загальною площею 448,50 кв.м. літ «А-І, А1-І», котельня літ «а», прохідна загальною площею 12,50 кв.м. літ «Б-І», бункер загальною площею 10.10 кв.м. літ. «Д-І», склад загальною площею 130,50 кв.м. літ. «Е-І», вбиральня загальною площею 2,30 кв.м. літ. «Ж-І», навіси літ. «Г,Є,З,И», ворота з хвірткою №1, огорожа №,2,3, естакада №4,5, який належить на праві власності Підприємству «ОРІОН» Громадської організації «Буковинський центр інформаційно-правового захисту осіб з інвалідністю».
Також, відповідний факт підтверджується актом обстеження вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:001:0471 від 03.06.2026, з якого вбачається, що на вказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно (нежитлові будівлі), власником якого з 01.09.2023 є Підприємство «ОРІОН» Громадської організації «Буковинський центр інформаційно-правового захисту осіб з інвалідністю».
Таким чином, Сторожинецька міська рада, як власник спірної земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати згідно із статтями 1212 - 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18, від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19.
Стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати можливе виключно з моменту формування земельних ділянок як об`єктів цивільного права, а саме після проведення державної реєстрації права власності.
Суд зазначає, що Верховним Судом вже сформована стала практика щодо безпідставного стягнення збережених коштів у вигляді орендної плати. Серед іншого, Верховний Суд наголошував, що об`єктом цивільних прав може бути земельна ділянка з моменту її формування та державної реєстрації права власності. Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №922/1453/20, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19 у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.
Суд встановив, що державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:04:001:0471 здійснено 05.03.2019, тож вона сформована та зареєстрована як об`єкт цивільних прав, оскільки на неї зареєстроване право комунальної власності, із зазначенням Сторожинецької міської ради як суб`єкта права власності.
В Інформаційних довідках від 25.08.2026 №491444776 зазначено, що за відповідачем зареєстровано право власності на нежитловий комплекс -столярний цех загальною площею 448,50 кв.м. літ «А-І, А1-І», котельня літ «а», прохідна загальною площею 12,50 кв.м. літ «Б-І», бункер загальною площею 10.10 кв.м. літ. «Д-І», склад загальною площею 130,50 кв.м. літ. «Е-І», вбиральня загальною площею 2,30 кв.м. літ. «Ж-І», навіси літ. «Г,Є,З,И», ворота з хвірткою №1, огорожа №,2,3, естакада №4,5.
Отже, із дня набуття права власності на об`єкти нерухомого майна відповідач, як власник такого майна, став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розміщено їх майно.
Щодо визначення розміру безпідставно збережених коштів, які підлягають стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).
Статтею 12 Закону України «Про оцінку земель» у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку земель»).
Відповідно до статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України.
При цьому статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
З огляду на те, що чинним законодавством не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 Господарського процесуального кодексу України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно із статтею 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 12.10.2022 №8293 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:001:0471 становила 5041677,82 грн.
Згідно Витягу №НВ-9972092752025 від 25.07.2025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:001:0471 становила 5910581,08 грн.
На підставі Витягу № НВ-9952901472026 від 20.02.2026 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:04:001:0471 становила 6382951,23 грн.
Суд перевірив здійснений прокурором розрахунок та встановив, що займані нерухомістю відповідача площі забудови земельної ділянки та період нарахування відповідають встановленим обставина справи, тож дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути безпідставно збережені кошти за користування спірною земельною ділянкою за період з вересня 2023 року по липень 2026 року в сумі 353 204,73 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Всупереч наведеним нормам, відповідачем позовні вимоги спростовані не були.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Як вбачається із матеріалів справи, Чернівецькою обласною прокуратурою при зверненні з позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 4238,46 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1524 від 24.08.2026.
Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Підприємства «Оріон» Громадської організації «Буковинський центр інформаційно-правового захисту осіб з інвалідністю» (59000, вул. Горіхова, 2, м. Сторожинець, Чернівецький р-н, Чернівецька область, код 39115985) на користь Сторожинецької міської ради (код 04062179, р/р [рахунок приховано] в Чернівецьку ГУК/ Сторожинецька ТГ, код класифікації доходів бюджету 24060300 - інші надходження) безпідставно збережені кошти з орендної плати за землю в розмірі 353204,73 грн.
3. Стягнути з Підприємства «Оріон» Громадської організації «Буковинський центр інформаційно-правового захисту осіб з інвалідністю» (59000, вул. Горіхова, 2, м. Сторожинець, Чернівецький р-н, Чернівецька область, код 39115985) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58002, Чернівецька область, місто Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, код ЄДРПОУ 02910120, банк платника ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/ р [рахунок приховано], класифікація видатків бюджету - 2800) 4 238, 46 грн судового збору
Повний текст рішення складено та підписано 19.10.2026.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.І. Ніколаєв