УХВАЛА
15 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/970/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кондратова І.Д.
перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на постанову Східного апеляційного господарського суду (Тихий П.В., Жельне С.Ч., Плахов О.В.)
від 02.09.2026 (повний текст складено 07.09.2026)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атор консалтінг"
про стягнення 92 166,37 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - Позивач, Скаржник) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атор консалтінг" (далі - Відповідач) про стягнення 98 166,37 грн штрафних санкцій за договором №ПК/МТЗ/23424/Ю від 05.07.2023.
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/23424/Ю від 05.07.2023 щодо поставки товару неналежної якості.
3. Господарський суд Харківської області рішенням від 06.07.2026 позов задовольнив повністю. Стягнув з Відповідача на користь Позивача штрафні санкції за договором №ПК/МТЗ/23424/Ю від 05.07.2023 у сумі 92 166,37 грн.
4. Східний апеляційний господарський суд постановою від 02.09.2026 апеляційну скаргу Відповідача задовольнив. Рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2026 у справі №922/970/26 скасував. Ухвалив нове рішення, яким в позові відмовив повністю.
5. 24 вересня 2026 року Позивач (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 у справі №922/970/26.
6. У прохальній частині касаційної скарги Скаржник просить:
- скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 у справі №922/970/26;
- справу №922/970/26 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
7. Підставами касаційного оскарження Скаржник зазначив пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з посиланням на пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України.
8. Також Скаржник стверджує про наявність обставин, зазначених у підпункті "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, а саме, справа має виняткове значення для Скаржника.
9. Перевіривши матеріали касаційної скарги Скаржника, Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
10. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
11. Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 ГПК України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
12. Пунктом 1 частини 1 статті 163 ГПК України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
13. Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
14. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 328,00 грн.
15. Предметом спору у цій справі є стягнення 92 166,37 грн, що менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (3 328,00х100=332 800,00).
16. У своїй касаційній скарзі Скаржник зазначив, що розгляд справи має виняткове значення для Скаржника, оскільки виконання Відповідачем свого обов`язку із заміни поставленого ним товару неналежної якості прямо впливає на можливість Позивача продовжувати надання послуг з перевезення пасажирів залізничним транспортом.
17. Розглянувши викладені Скаржником доводи щодо наявності випадку, передбаченого підпунктом "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, Суд дійшов висновку, що твердження Скаржника про те, що касаційна скарга має виняткове значення, є необґрунтованим з огляду на таке.
18. За загальним правилом, виняткове значення певної справи у судочинстві означає, що справа має настільки важливі правові, суспільні чи процесуальні наслідки, що вона заслуговує на розгляд вищою інстанцією, або вимагає особливої уваги до дотримання прав сторін, як у випадку порушення права на справедливий суд. Це ключовий критерій для допуску до касаційного перегляду, що виходить за рамки простого застосування права.
19. Водночас, оцінка Судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою. Отже особа, яка подає касаційну скаргу, має ґрунтовно довести наявність відповідних обставин у своїй касаційній скарзі. Натомість саме зазначення скаржником про те, що справа має виняткове значення для нього, без відповідного обґрунтування не може бути визнано судом автоматичною підставою, на яку поширюється дія положення підпункту "в" пункту 2 частини статті 287 ГПК України.
20. Поряд із цим доводи Скаржника не містять переконливих аргументів, які б свідчили про виняткове значення та значний суспільний інтерес справи №922/970/26, а зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій, необхідності переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України). Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
21. У пункті 2 частини 3 статті 287 ГПК України встановлено, що касаційному оскарженню підлягають рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову до п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише коли скаржником буде доведено наявність передбаченого/передбачених у цій нормі випадку/випадків, що залежить виключно від обставин конкретної справи, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
22. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що Скаржником не дотримано умови допуску справи з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до касаційного оскарження, передбачені підпунктом "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК україни.
23. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
24. З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі, ціна позову якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність обґрунтованих підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №922/970/26, за касаційною скаргою Скаржника на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 235,287,293 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №922/970/26 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді О. Баранець
І. Кондратова