ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/2486/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Баранця О. М., Вронської Г. О.,
за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А. В.,
за участю представників:
позивачів - Бєлкіна Л. М. (адвоката),
відповідача - Гаврися Я. Б. (адвоката),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
на рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2026
(суддя Бацуца В. М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026
(головуюча - Барсук М. А., судді: Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг" та ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
про стягнення 2 844 990,65 грн
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг" (далі - ТОВ "Український банківський консалтинг") і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") про стягнення з останнього на користь ТОВ "Український банківський консалтинг" 2 535 990,59 грн інфляційних втрат, а на користь ОСОБА_1 - 309 000,06 грн інфляційних втрат.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо викупу у встановлений строк акцій відповідно до договору купівлі-продажу цінних паперів (викупу емітентом власних цінних паперів).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. ТОВ "Український банківський консалтинг" (кількість простих іменних акцій - 243 828 штук), ТОВ "Твін-Трейд" (кількість простих іменних акцій - 114 001 штук), ОСОБА_1 (кількість простих іменних акцій - 43 600 штук) є акціонерами ПАТ "Центренерго".
4. 03.04.2019 відбулися загальні збори акціонерів ПАТ "Центренерго", на яких вони проголосували проти прийняття рішення про надання згоди на вчинення значних правочинів, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" надало їм право вимагати обов`язкового викупу акцій.
5. ПАТ "Центренерго" направило акціонерам повідомлення, у якому визначило ціну викупу акцій у розмірі 14,9292 грн за одну акцію.
6. 11.11.2019 на засіданні наглядової ради ПАТ "Центренерго", оформленому протоколом № 23/2019, проголосовано за прийняття рішення про надання згоди ПАТ "Центренерго" на обов`язковий викуп належних акціонерам акцій, серед яких ОСОБА_1 , ТОВ "Український банківський консалтинг", ТОВ "Твін-Трейд".
7. Вони звернулися до ПАТ "Центренерго" про намір реалізувати це право, але останнє не виконало свого обов`язку та не викупило належні акціонерам акції.
8. 04.11.2020 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 910/3008/20 за позовом ТОВ "Український банківський консалтинг", TOB "Твін-Трейд", ОСОБА_1 до ПАТ "Центренерго", згідно з яким визнав укладеними договори купівлі-продажу цінних паперів (викупу емітентом власних цінних паперів), а саме:
- між ПАТ "Центренерго" та ТОВ "Український банківський консалтинг" щодо обов`язкового викупу належних останньому 243 828 простих іменних акції ПАТ "Центренерго" за ціною 14,9292 грн за 1 акцію на загальну суму 3 640 156,98 грн;
- між ПАТ "Центренерго" та ТОВ "Твін-Трейд" щодо обов`язкового викупу належних останньому 114 001 простих іменних акцій ПАТ "Центренерго" за ціною 14,9292 грн за 1 акцію на загальну суму 1 701 943,73 грн;
- між ПАТ "Центренерго" та ОСОБА_1 щодо обов`язкового викупу належних останньому 43 600 простих іменних акції ПАТ "Центренерго" за ціною 14,9292 грн за 1 акцію на загальну суму 650 913,12 грн.
9. 06.07.2021 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, залишену без змін постановою Верховного Суду від 11.11.2021, якою змінив редакції названих вище договорів і доповнив їх деякими пунктами.
10. 18.01.2023 Господарський суд Київської області ухвалив рішення у справі № 911/952/22 за позовом ТОВ "Український банківський консалтинг", ТОВ "Твін-Трейд", ОСОБА_1 до ПАТ "Центренерго" і присудив до стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь:
- ТОВ "Український банківський консалтинг" 3 640 156,98 грн основної заборгованості, 310 560,24 грн пені, 1 092 047 грн штрафу, 409 650,28 грн інфляційних збитків, 80 183 грн 3 % річних та 82 988,96 грн судового збору;
- ТОВ "Твін-Трейд" 1 701 943,73 грн основної заборгованості, 145 201,38 грн пені, 510 583,11 грн штрафу, 191 530,65 грн інфляційних збитків, 37 489 грн 3 % річних та 38 801,22 грн судового збору;
- ОСОБА_1 650 913,12 грн основної заборгованості, 55 532,70 грн пені, 195 273,93 грн штрафу, 73 251,45 грн інфляційних збитків, 14 338 грн 3 % річних та 14 839,64 грн судового збору.
11. Місцевий господарський суд також із посиланням на положення частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначив у рішенні суду про проведення нарахування органом (особою), який здійснюватиме примусове виконання рішення суду, інфляційних втрат, 3 % річних від сум основного боргу, присуджених до стягнення з відповідача на користь позивачів до моменту виконання рішення суду, починаючи з 01.04.2022.
12. 13.09.2023 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, згідно з якою погодився з висновками суду першої інстанції у частині задоволених вимог, за винятком стягнення інфляційних втрат до моменту виконання рішення суду, оскільки за висновком суду апеляційної інстанції положення частини десятої статті 238 ГПК України не містять вказівки про право суду зазначити в рішенні про нарахування інфляційних втрат до його повного виконання. Після перегляду цієї постанови суду апеляційної інстанції Великою Палатою Верховного Суду (постанова від 16.10.2024) у цій частині вона не скасована, адже саме у цій частині не оскаржувалася.
13. 20.11.2023 ТОВ "Український банківський консалтинг" і ТОВ "Твін-трейд" уклали договір відступлення права вимоги № 2, згідно з умовами пункту 1 якого визнали, що рішенням Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/952/22 стягнуто з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Твін-трейд", як первісного кредитора, 1 701 943,73 грн основної заборгованості, 145 201,38 грн пені, 510 583,01 грн штрафу, 191 530,65 грн інфляційних збитків, 37 489 грн 3 % річних та судові витрати 38 801,22 грн судового збору. Згідно з мотивувальною частиною судового рішення сума інфляційних збитків розрахована і стягнута по 31.03.2022. На дату укладання цього договору сума заборгованості боржником не сплачена. ТОВ "Твін-трейд", як первісний кредитор, має право вимоги до боржника - ПАТ "Центренерго" зі сплати на користь первісного кредитора інфляційних збитків за період, починаючи від 01.04.2022 по день повного виконання основного зобов`язання.
14. Згідно з пунктами 2, 4, 5, 6 договору ТОВ "Український банківський консалтинг", як новий кредитор, набуває право стягнути з боржника - ПАТ "Центренерго" замість ТОВ "Твін-трейд", як первісного кредитора, кошти у розмірі інфляційних збитків на суму основної заборгованості 1 701 943,73 грн за період, починаючи від 01.04.2022 по день повного виконання основного зобов`язання. До нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного виконання зобов`язань останнього. У момент підписання договору здійснюється перехід права вимоги (визначеного у пунктах 1, 2) від первісного до нового кредитора і первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору документи, що засвідчують права, які передаються за цим договором.
15. У цьому позові позивачі, з урахуванням рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/952/22, просять стягнути з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Український банківський консалтинг" 2 535 990,59 грн інфляційних втрат, а на користь ОСОБА_1 309 000,06 грн інфляційних втрат за періоди невиконання відповідачем своїх обов`язків по оплаті вартості акцій позивачів, що підлягають обов`язковому викупу, - з 01.04.2022 по 30.06.2025.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
16. 08.04.2026 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026, про задоволення позову, присудив до стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Український банківський консалтинг" 2 535 990,59 грн інфляційних втрат, а також з ПАТ "Центренерго" на користь ОСОБА_1 309 000,06 грн інфляційних втрат.
17. Мотивували тим, що відповідач не виконав свого обов`язку перед позивачами і не оплатив вартості акцій, що належать позивачам згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/952/22, тому вимоги про стягнення інфляційних втрат у порядку статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовані. Звернув увагу на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.09.2025 у справі № 911/952/22, згідно з резолютивною частиною якої замінено стягувача - ТОВ "Твін-Трейд" на його правонаступника - ТОВ "Український банківський консалтинг" щодо стягнення з ПА "Центренерго" 1 701 943,73 грн основної заборгованості, 145 201,38 грн пені, 510 583,11 грн штрафу, 191 530,65 грн інфляційних збитків, 37 489 грн 3 % річних та 38 801,22 грн судового збору та інших нарахувань на підставі рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023, постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 та наказу Господарського суду Київської області від 30.10.2023 у справі № 911/952/22.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
18. ПАТ "Центренерго" у касаційній скарзі просить скасувати ці судові рішення у частині задоволення позову про стягнення з нього на користь ТОВ "Український банківський консалтинг" 2 535 990,59 грн інфляційних втрат й ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у позові.
19. На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник послався на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
20. На переконання ПАТ "Центренерго", суди першої й апеляційної інстанцій неправильно застосували норми частини другої статті 625 ЦК України і не врахували правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 та від 10.09.2025 у справі № 369/13444/20.
21. Основним доводом касаційної скарги є те, що право вимоги на стягнення основного боргу від первісного кредитора (ТОВ "Твін-Трейд") до нового кредитора (ТОВ "Український банківський консалтинг") не перейшло за договором про обов`язковий викуп акцій, а тому і позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат, відступлених за договором відступлення права вимоги особою, у якої відсутнє право вимоги основного боргу, не мають бути задоволені.
22. Конкретизуючи, скаржник стверджує про таке:
- заміна кредитора ТОВ "Твін-Трейд" саме за договором про обов`язковий викуп акцій, визнаним укладеним у рішенні Господарського суду Київської області від 04.11.2020 № 910/3008/20, не здійснювалася;
- рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/952/22 про стягнення заборгованості з ПАТ "Центренерго" не заміняє первісний борг, а є лише юридичним підтвердженням існування боргу та підставою для його примусового стягнення через виконавче провадження, якщо боржник добровільно його не виконує;
- кредитор має право вимагати від боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми лише за договорами про обов`язковий викуп акцій, а не за договором про відступлення права вимоги від 20.11.2023 № 2;
- відповідно до договору відступлення права вимоги від 20.11.2023 № 2 не відступалося новому кредитору - ТОВ "Український банківський консалтинг" первісним кредитором - ТОВ "Твін-Трейд" право вимоги саме за договором про обов`язковий викуп акцій;
- новий і первісний кредитори не повідомляли ПАТ "Центренерго" про відступлення права вимоги.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
23. Представник ТОВ "Український банківський консалтинг" і Заболотного І. П. у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Основним його аргументом є те, що законодавству не суперечить домовленість сторін у договорі відступлення права вимоги від 20.11.2023 № 2 відступити одна одній лише інфляційні втрати, сума яких залишилася не стягнутою у судовому порядку.
24. Заявив про попередній очікуваний розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції 36 000 грн, докази про що надасть у встановлений законом строк.
Позиція Верховного Суду
25. Оскаржувані судові рішення у порядку статті 300 ГПК України переглядаються лише в оскаржуваній ПАТ "Центренерго" частині щодо стягнення з нього на користь ТОВ "Український банківський консалтинг" 2 535 990,59 грн інфляційних втрат.
26. На вирішення суду касаційної інстанції поставлено питання можливості стягнення за договором відступлення права вимоги з боржника на користь нового кредитора лише суми інфляційних втрат, нарахованих після ухвалення судового рішення про стягнення з первісного кредитора основного боргу, тоді як право на стягнення суми основного боргу новому кредитору не відступлено й обов`язок його сплати залишився за первісним кредитором.
27. Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
28. Згідно з частиною першою статті 598 і статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
29. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
30. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
31. Як зазначено раніше, ПАТ "Центренерго" має перед ТОВ "Твін-Трейд" грошове зобов`язання, яке виникло за договором купівлі-продажу цінних паперів (викупу емітентом власних цінних паперів), укладеним між ПАТ "Центренерго" та ТОВ "Твін-Трейд" щодо обов`язкового викупу належних останньому 114 001 простих іменних акцій ПАТ "Центренерго" за ціною 14,9292 грн за 1 акцію на загальну суму 1 701 943,73 грн.
32. Згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 18.01.2023 у справі № 911/952/22 з ПАТ "Центренерго" присуджено до стягнення на користь ТОВ "Твін-Трейд" 1 701 943,73 грн основної заборгованості, 145 201,38 грн пені, 510 583,11 грн штрафу, 191 530,65 грн інфляційних збитків, 37 489 грн 3 % річних та 38 801,22 грн судового збору. При цьому інфляційні втрати розраховані за період з 06.07.2021 по 31.03.2022.
33. У цьому рішенні також містилася вказівка органу (особі), що здійснюватиме його виконання, проводити нарахування, зокрема, інфляційних втрат, починаючи з 01.04.2022 до моменту виконання рішення суду. Але згодом Північний апеляційний господарський суд виключив з резолютивної частини цього рішення висновки про нарахування до моменту виконання рішення суду інфляційних втрат. Тож вирішеним було питання про стягнення з відповідача на користь ТОВ "Твін-Трейд" інфляційних втрат за період від 06.07.2021 по 31.03.2022.
34. Із посиланням на договір відступлення права вимоги від 20.11.2023 № 2, укладений новим кредитором - ТОВ "Український банківський консалтинг" і первісним кредитором - ТОВ "Твін-трейд", унаслідок несплати боргу боржником - ПАТ "Центренерго" ТОВ "Український банківський консалтинг" у цьому позові замість ТОВ "Твін-трейд" вимагає від ПАТ "Центренерго" сплати 2 535 990,59 грн інфляційних втрат, які нарахувало на суму основної заборгованості 1 701 943,73 грн, за період, починаючи з 01.04.2022 по 30.06.2025, на тій підставі, що у цьому договорі новий і первісний кредитори погодили, що інфляційні втрати нараховуються боржнику з 01.04.2022 по день повного виконання основного зобов`язання.
35. Суди попередніх інстанцій виснували про те, що новий кредитор - ТОВ "Український банківський консалтинг" вправі вимагати стягнення з боржника - ПАТ "Центренерго" заявленої суми інфляційних втрат.
36. Проте колегія суддів з таким висновком судів не погоджується з огляду на таке.
37. Згідно з аналізом положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором купівлі-продажу цінних паперів (викупу емітентом власних цінних паперів), яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу.
38. Однак стаття 625 ЦК України врегульовує правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості.
39. Так, нараховані на суму боргу інфляційні втрати входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
40. Інфляційні втрати є похідною вимогою від основного грошового зобов`язання, оскільки вони входять до його складу та нараховуються на суму основного боргу у разі прострочення (стаття 625 ЦК України). Вони не є самостійним зобов`язанням, а є лише наслідком прострочення виконання основного грошового боргу та способом компенсації знецінення купівельної спроможності грошей. Без існування основного боргу право на нарахування інфляційних втрат само по собі не виникає.
41. Новий кредитор може отримати лише ті права, які реально існують у первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу права (стаття 514 ЦК України).
42. Окреме відступлення права вимоги на стягнення інфляційних втрат без одночасного передання права вимоги основного боргу позбавлене юридичного сенсу, оскільки самі по собі ці нарахування не існують окремо від заборгованості - вони прив`язані до простроченої суми основного зобов`язання. Якщо основний борг залишається за старим кредитором, вимога щодо інфляційних втрат втрачає свій законодавчий фундамент для окремого стягнення.
43. Тож передача прав за статтею 625 ЦК України можлива лише разом з основним грошовим боргом або як додаток до вже існуючого переходу прав за основним зобов`язанням. Якщо основний борг залишився у первісного кредитора, відступити право вимоги лише інфляційних втрат окремим договором цесії не можна.
44. Оскільки інфляційні втрати відповідно до статті 625 ЦК України не є самостійним цивільно-правовим зобов`язанням, а це лише особлива міра відповідальності боржника за прострочення основного грошового зобов`язання, і таке право є похідним (субсидіарним), то воно "існує" і "рухається" лише за основним боргом. Субсидіарні права не можуть передаватися самостійно без передачі основних прав за зобов`язанням.
45. З огляду на те, що інфляційні втрати - це відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів, то і збитки від інфляції несе саме та особа, яка недоотримала свій основний борг вчасно і чиї кошти знецінилися.
46. ТОВ "Український банківський консалтинг" стверджує, що ПАТ "Центренерго" на день подання позову у цій справі борг перед ТОВ "Твін-Трейд" не погасило, що зумовило нарахування йому новим кредитором інфляційних втрат за прострочення, яке триває.
47. Але ж наразі основний борг належить саме ТОВ "Твін-Трейд", тож ТОВ "Український банківський консалтинг" не може зазнати втрат від знецінення грошей, які йому не належали.
48. Слід зауважити, що об`єктом нарахування завжди є сума основного боргу. Якщо основний борг залишається в іншої особи, зокрема у ТОВ "Твін-Трейд", це надає йому право, наприклад, укласти додаткову угоду і розстрочити борг, отримати оплату без відома ТОВ "Український банківський консалтинг", провести взаємозалік (зарахування зустрічних вимог), унаслідок чого ТОВ "Український банківський консалтинг", як новий кредитор, втратить будь-яку базу для розрахунку та правовий контроль над заборгованістю.
49. Загальним правовим висновком, який Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 11.02.2026 у справі № 754/511/23, є неможливість застосування частини другої статті 625 ЦК України у випадку, коли стягувач втратив право на примусове виконання судового рішення про стягнення основного боргу. За протилежним (іншим) підходом, як виснувала Велика Палата Верховного Суду у пункті 119 цієї постанови, буде складатися нерозумна ситуація, за якою після втрати права на примусове виконання судового рішення про стягнення основного боргу і припинення можливості його реалізації, зокрема у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа для виконання і відмови в поновленні цього строку судом, за обставин неможливості виконання захисту основної вимоги (про стягнення основної суми боргу) кредитор зберігатиме можливість постійно подавати вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на невиконувану вимогу, що суперечитиме принципу правової визначеності.
50. Так, у зазначеній вище постанові Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання про застосування частини другої статті 625 ЦК України, зокрема, нарахування 3 % річних за невиконання рішення суду про стягнення боргу за основним зобов`язанням, за обставин, коли стягувач втратив право на примусове виконання цього судового рішення у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа для виконання і суд у поновленні цього строку відмовив.
51. У пунктах 145-147 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала про таке: "судове рішення (про відмову в поновленні строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та відмову у видачі його дубліката) засвідчує, що стягувач втратив право на примусове виконання судового рішення про стягнення основного боргу. Тобто у такому випадку основна вимога позивача про примусове стягнення боргу, підтверджена судовим рішенням, не може бути виконана в примусовому порядку, а тому до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку за судовим рішенням) не підлягають застосуванню правила частини другої статті 625 ЦК України. Факт неперебування виконавчого листа за основним борговим зобов`язанням на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби в сукупності з відмовою суду в задоволенні заяви позивача про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 625 ЦК України, оскільки ця норма підлягає застосуванню судом лише за грошовим зобов`язанням, яке підлягає виконанню. Велика Палата Верховного Суду з урахуванням власних висновків у цій справі вважає, що суди попередніх інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних за невиконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, правильно виходили з того, що у зв`язку зі спливом строку, наданого законом для пред`явлення виконавчого листа до виконання, відмовою суду у поновленні цього строку і у видачі дубліката виконавчого листа, немає і обов`язку відповідача у грошовому зобов`язанні, який би міг бути виконаний примусово, а отже, немає правової підстави для стягнення можливого похідного зобов`язання, передбаченого статтею 625 ЦК України".
52. Утім суди попередніх інстанцій, ухваливши рішення про стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Український банківський консалтинг" заявленої суми інфляційних втрат, також не зважали на можливість наявності обставин, про які зазначила Велика Палата Верховного Суду, наприклад, коли стягувач втратив право на примусове виконання судового рішення про стягнення боргу.
53. Тож інфляційні втрати нерозривно пов`язані з тілом основного боргу і, враховуючи, що новий кредитор не має прав на основний борг, у нього відсутнє право на стягнення інфляційних втрат, позаяк його грошові кошти не знецінилися. Оскільки за загальним правилом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу, то у нового кредитора (ТОВ "Український банківський консалтинг") матеріальне право на інфляційні втрати не могло виникнути. Первісний кредитор (ТОВ "Твін-Трейд") не мав "ізольованого" права на інфляцію без володіння основним боргом, а отже, не міг передати право, якого у відірваному від тіла заборгованості вигляді не існувало.
54. Відступлення права вимоги акцесорного (додаткового) зобов`язання без одночасного переходу прав на основне зобов`язання суперечить правовій природі статті 625 ЦК України та положенням статей 512, 514 ЦК України, оскільки не можна передати право, якого в такому самостійному та відокремленому від основного боргу вигляді не існує.
55. Утім договір відступлення права вимоги (цесія) укладено так, що основний борг залишився у однієї особи, а інфляційні втрати передані іншій, що суперечить природі статті 625 ЦК України та загальним положенням про цесію (статті 514 ЦК України), позаяк не можна передати в обсязі більше прав, ніж існує, і не можна відірвати акцесорне (додаткове) право від основного.
56. У пункті 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2025 у справі № 369/13444/20, на яку послався скаржник, зазначено, що ухвалення судового рішення щодо стягнення заборгованості за договором не є підставою заміни зобов`язання за договором - новим зобов`язанням за рішенням суду, а вказує лише на охоронний характер таких правовідносин, яким надано захист судовим рішенням. Таке судове рішення не змінює обсягу прав та обов`язків сторін зобов`язання, а лише підтверджує їх наявність та надає можливість примусового виконання цивільного зобов`язання у процедурах виконавчого провадження. Пункт 98 цієї постанови подібний до змісту пункту 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 про те, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з ухваленням судового рішення щодо нього чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність актів правосуддя про стягнення заборгованості не припиняє зобов`язань сторін.
57. Але у постанові від 10.09.2025 у справі № 369/13444/20 Велика Палата Верховного Суду вирішувала процесуальне та загальне питання - чи можна відступити право вимоги за договором цесії після того, як суд уже виніс рішення про стягнення боргу. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ухвалення судового рішення не змінює правової природи зобов`язання, тому заміна стягувача у виконавчому листі можлива. При цьому новому кредитору передавався весь обсяг присуджених коштів (повне правонаступництво).
58. У справі, що розглядається, тіло основного боргу залишається у первісного кредитора, а міра відповідальності (інфляційні втрати) відчужується окремо, тоді як випадок про можливість відриву акцесорних (додаткових) вимог від основного зобов`язання Велика Палата Верховного Суду не розглядала.
59. Однак Велика Палата Верховного Суду наголосила, що під час розгляду питань правонаступництва суд насамперед зобов`язаний з`ясувати, чи загалом належало первісному кредиторові право вимоги до боржника станом на момент його відступлення і підтвердила, що вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.
60. Але природа інфляційних втрат за статтею 625 ЦК України залишається незмінною - це компенсація за знецінення основного боргу кредитора. Оскільки грошові кошти нового кредитора не знецінювалися (бо він не є власником основного боргу), то правова природа стягнення за цією нормою не відповідає статусу ТОВ "Український банківський консалтинг".
61. Станом на момент укладення договору відступлення прав вимоги первісний кредитор (ТОВ "Твін-Трейд") володів єдиним неподільним комплексом прав: основним боргом та похідним від нього правом на компенсацію знецінення грошей за статтею 625 ЦК України. Окремого права вимоги лише на інфляційні втрати (без прив`язки до тіла боргу) у первісного кредитора не було.
62. Тому, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у названій вище постанові, оскільки самостійної вимоги не існувало, то первісний кредитор (ТОВ "Твін-Трейд") не міг передати її новому кредитору ТОВ "Український банківський консалтинг", адже така передана вимога є нікчемною з моменту відступлення.
63. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що ухвалення судового рішення щодо стягнення заборгованості за договором не свідчить про заміну зобов`язання за договором новим зобов`язанням за рішенням суду, а вказує лише на охоронний характер таких правовідносин, у яких права та інтереси сторони захищені судовим рішенням, що є обов`язковим до виконання на всій території України.
64. Отже сама по собі договірна фіксація не створює нових автономних прав, а підтверджує первинні.
65. Оскільки природа інфляційних втрат за статтею 625 ЦК України має компенсаційний та охоронний характер - захистити гроші кредитора від знецінення, то за позицією Великої Палати Верховного Суду ця охоронна природа не може трансформуватися чи відриватися від самого об`єкта охорони (основного боргу). Якщо ТОВ "Український банківський консалтинг" не набуло права на об`єкт охорони (тіло боргу), охоронне зобов`язання не може виникнути у нього автономно, його грошові кошти не знецінювалися.
66. Велика Палата Верховного Суду у цій постанові підтвердила, що заміна кредитора у зобов`язанні відбувається на підставі статті 514 ЦК України, за якою права переходять в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу.
67. Тож, зважаючи на те, що на момент переходу весь обсяг основного зобов`язання залишився у первісного кредитора, то наявність у зобов`язанні за одним господарським договором одночасно двох кредиторів, які не є солідарними, але при цьому один володіє лише "відповідальністю", а інший "тілом" боргу суперечить визначенню зобов`язання (стаття 509 ЦК України).
68. Твердження позивачів у відзиві на касаційну скаргу про помилкове посилання скаржника на постанови Верховного Суду, зокрема Великої Палати від 10.09.2025 у справі № 369/13444/20, як такі, що не підтримують позиції ПАТ "Центренерго", необґрунтовані, адже Велика Палата Верховного Суду виснувала про обов`язок суду перевірити чинність та дійсність відступленої вимоги, а також її обсяг на момент укладення цесії.
69. Звідси, ураховуючи акцесорну природу інфляційних втрат, первісний кредитор не володів самостійним матеріальним правом вимоги щодо стягнення сум за статтею 625 ЦК України ізольовано від основного боргу, а отже, не міг передати право, якого не існувало.
70. Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 03.10.2023 у справі № 366/203/21 та від 09.11.2023 у справі № 420/2411/19 виснувала, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання, тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.
71. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що вимоги про сплату передбачених статтею 625 ЦК України сум є похідними від невиконання основного зобов`язання. Тому не можуть існувати та заявлятися до стягнення окремо та ізольовано від основного боргу особою, яка не є кредитором у головному зобов`язанні.
72. Тож позов нового кредитора (ТОВ "Український банківський консалтинг") до боржника (ПАТ "Центренерго") про стягнення інфляційних втрат на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) є безпідставним, адже право вимоги щодо стягнення суми основного боргу залишилося у первісного кредитора (ТОВ "Твін-Трейд") та новому кредитору (ТОВ "Український банківський консалтинг") не передавалося.
73. Оскільки право вимоги основного боргу за основним договором купівлі-продажу цінних паперів (викупу емітентом власних цінних паперів), укладеним між ПАТ "Центренерго" та ТОВ "Твін-Трейд", не перейшло до ТОВ "Український банківський консалтинг" і залишилося у ТОВ "Твін-Трейд", то ТОВ "Український банківський консалтинг" не набуло статусу кредитора у розумінні статті 625 ЦК України щодо спірних правовідносин. Грошові кошти ТОВ "Український банківський консалтинг" внаслідок дій ПАТ "Центренерго" не знецінювалися, а отже, воно не зазнало втрат, які підлягають компенсації на підставі цієї норми права.
74. З огляду на викладене у ТОВ "Український банківський консалтинг", як нового кредитора, відсутнє право на стягнення інфляційних втрат окремо від основного боргу, обов`язок сплати якого належить ТОВ "Твін-Трейд".
75. Крім того, як зазначено раніше, у справі № 911/952/22 інфляційні втрати розраховані за період з 06.07.2021 по 31.03.2022 і у резолютивній частині рішення Господарського суду Київської області від 18.01.2023 містилася вказівка органу (особі), що здійснюватиме його виконання, проводити нарахування, зокрема, інфляційних втрат, починаючи з 01.04.2022 до моменту виконання рішення суду.
76. Але згодом Північний апеляційний господарський суд виключив з резолютивної частини цього рішення висновки про нарахування інфляційних втрат до моменту виконання рішення суду.
77. Тож вирішеним було питання про стягнення з відповідача на користь ТОВ "Твін-Трейд" інфляційних втрат за період від 06.07.2021 по 31.03.2022, тоді як за названим вище договором від 20.11.2023 відступлення права вимоги № 2 ТОВ "Український банківський консалтинг" і ТОВ "Твін-трейд" безпідставно погодили, що новий кредитор має право на стягнення з боржника інфляційних втрат за період з 01.04.2022 по день повного виконання основного зобов`язання. Адже з моменту ухвалення судового рішення у стягувача такого права вже не було.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
78. Пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
79. Згідно зі статтею 311 цього ж Кодексу підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
80. Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній ПАТ "Центренерго" частині слід скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у позові ТОВ "Український банківський консалтинг". Відповідно касаційну скаргу слід задовольнити повністю.
Судові витрати
81. За змістом частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.
82. Оскільки колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови в позові ТОВ "Український банківський консалтинг", а також, ураховуючи, що ПАТ "Центренерго" у касаційній скарзі просило скасувати оскаржувані судові рішення попередніх судових інстанцій з прийняттям нового рішення про відмову у позові ТОВ "Український банківський консалтинг", то судовий збір, сплачений ПАТ "Центренерго" за подання апеляційної і касаційної скарг, покладається на ТОВ "Український банківський консалтинг" у розмірах 45 647,82 грн за подання апеляційної скарги та 60 863,77 грн за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 08.04.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 у справі № 911/2486/25 у частині задоволення позовної вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг" 2 535 990,59 грн інфляційних втрат скасувати. Ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у позові.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український банківський консалтинг" (04128, м. Київ, вул. Стеценка, 19/91, офіс 18, код ЄДРПОУ 40983419) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, 49, код ЄДРПОУ 22927045) 106 511,59 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді О. Баранець
Г. Вронська