Справа № 761/40160/21
Провадження № 2/761/385/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Сергієнко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про захист прав споживачів,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київстар», у якому просить суд:
1) Визнати порушення прав Позивача ОСОБА_1 у сфері захисту прав споживача Приватним акціонерним товариством «КИЇВСТАР» в особі керівника Комарова Олександра Валерійовича, та зобов?язати припинити порушення прав ОСОБА_1 шляхом припинення дії, яка порушувала право, а саме, списання коштів з тарифного плану «Київстар Комфорт» за послугу Мобільний Інтернет, що не була використана та відновити становище, яке існувало до порушення, а саме, надавати пакет послуг «Київстар Комфорт» на два поточні місяці обслуговування, починаючи з місяця наступного за місяцем, набранням законної сили рішенням суду та відновити становище, яке існувало до порушення, а саме, відновлення надання послуги, у сфері надання інформації, електронного повідомлення, «sms - повідомленнями» та «sms - банкінг».
2) Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київстар» в особі керівника Комарова Олександра Валерійовича відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 6 000, 00 грн.
3) Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київстар» в особі керівника Комарова Олександра Валерійовича відшкодування у розмірі ста відсотків вартості наданої послуги, 85, 00 грн., на користь ОСОБА_1 за порушення умов договору про надання послуги між споживачем та виконавцем.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, отримував послуги зв`язку та передачі даних на основі мобільних та фіксованих технологій, що надавались Приватним акціонерним товариством «Київстар».
Як стверджує позивач, у зв`язку із привілейованим становищем відповідача у сфері телекомунікацій на ринку України, останній заподіює ОСОБА_1 збитки у розмірі 85 гривень щомісяця, оскільки не відбувається отримання послуг, за які сплачують грошові кошти, натомість відбувається списання грошових коштів.
Окремо позивач вказує на моральні страждання, втрату життєвих зв`язків та вжиття додаткових витрат для організації власного життя, що, на його думку, призвело до заподіяння шкоди у розмірі 6 000, 00 грн.
Вказане стало підставою для звернення до суду із позовом.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 лютого 2023 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
18 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким представником відповідача вказується, що обов`язковою умовою отримання позивачем телекомунікаційних послуг є укладений з відповідачем договір та наявність кінцевого обладнання з ідентифікаційною телекомунікаційною карткою (SIM-картка). Таким чином, для викладення обґрунтованої правової позиції, можливості погодитись або заперечити наявність обставин, викладених позивачем у своїй заяві, відповідач повинен ідентифікувати ОСОБА_1 як Абонента споживача телекомунікаційних послуг. Натомість, матеріали справи не містять жодної інформації, яка би дала змогу ідентифікувати позивача як пбонента мережі ПрАТ «Київстар».
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 травня 2026 року у справі здійснено перехід з розгляді справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Дослідивши надані сторонами докази, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Приватне акціонерне товариство «Київстар» є оператором мобільного зв`язку та здійснює свою діяльність у відповідності до вимог Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11 квітня 2012 року.
Звертаючись до суду із позовом про захист прав споживача телекомунікаційних послуг та стверджуючи про безпідставне списання коштів за послуги з передачі даних у тарифі «Київстар Комфорт», позивач не надав жодних доказів, які б ідентифікували його як абонента ПрАТ «Київстар» (договору у письмовій формі, інформації про належний йому абонентський номер, доказів володіння відповідною SIM-карткою тощо). Відсутність ідентифікуючих даних унеможливлює встановлення самого факту існування між позивачем та відповідачем договірних правовідносин щодо надання телекомунікаційних послуг.
Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності у позивача статусу абонента ПрАТ «Київстар», суд позбавлений об`єктивної можливості перевірити умови надання послуг, тарифний план, обсяг замовлених та фактично наданих послуг, а також підстави та розмір списаних грошових коштів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) реальні збитки; 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг визначаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Ці положення кореспондуються з пунктом 5 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 (далі - Правила № 295), згідно з якими оператори, провайдери надають споживачам послуги відповідно до Закону України «Про телекомунікації», «;Про захист прав споживачів», цих Правил, інших нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері телекомунікацій.
Відповідно до ч.1 ст. 125 Закону України «Про електронні комунікації», постачальник електронних комунікаційних послуг несе перед кінцевим користувачем за ненадання або неналежне надання електронних комунікаційних послуг таку майнову відповідальність: за ненадання оплачених електронних комунікаційних послуг або надання їх в обсязі, меншому за оплачений, - у розмірі оплаченої вартості ненаданих послуг та штрафу в розмірі 25 відсотків вартості послуг; за безпідставне відключення термінального (кінцевого) обладнання - у розмірі абонентної плати за весь період відключення; за безпідставні скорочення чи зміну переліку послуг - у розмірі абонентної плати за один місяць; в інших випадках - у розмірах, передбачених договором про надання електронних комунікаційних послуг; у разі неусунення протягом однієї доби із зафіксованого моменту подання абонентом заявки про пошкодження електронної комунікаційної мережі, що унеможливило доступ кінцевого користувача до послуги або знизило до неприпустимих значень показники якості електронної комунікаційної послуги, абонентна плата за весь період пошкодження не нараховується, а постачальник електронних комунікаційних послуг у разі неусунення пошкодження протягом п`яти діб із зафіксованого моменту подання абонентом відповідної заявки сплачує споживачу штраф у розмірі 25 відсотків добової абонентної плати за кожну добу перевищення цього строку, але не більше ніж за три місяці.
Сам по собі факт заявлення вимоги про стягнення коштів не звільняє позивача від обов`язку доведення реального понесення ним відповідних витрат.
За відсутності об`єктивних доказів, які б беззаперечно підтверджували понесення позивачем реальних майнових втрат у розмірі 85,00 грн. внаслідок надання чи ненадання відповідачем телекомунікаційних послуг, суд доходить до висновку про недоведеність заявленої вимоги, що є підставою для відмови у стягненні вказаної суми грошових коштів з відповідача на користь позивав.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 6 000,00 грн, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між ними та вина.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 січня 2026 року у справі № 461/1377/24 та постанові від 07 червня 2023 року у справі № 916/334/22, згідно з якими: причинний зв`язок має бути безпосереднім. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок означає, що поведінка знаходиться за межами юридично значущого зв`язку. Стандарт доказування упущеної вигоди. Упущена вигода - це не «потенційний дохід», а доведений приріст майна, якого можна було б очікувати за звичайних обставин. Вимога про її відшкодування можлива лише за умови, що позивач довів вжиття ним реальних заходів щодо одержання таких доходів (ч. 4 ст. 623 ЦК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відтак, обов`язковою передумовою для відшкодування моральної шкоди у спорах про захист прав споживачів є доведеність факту порушення виконавцем вимог законодавства під час надання послуг.
Обґрунтовуючи заявлену вимогу, позивач посилається на завдання йому моральних страждань, втрату життєвих зв`язків та необхідність здійснення додаткових витрат на організацію життя, стверджуючи, що такі наслідки настали виключно через неправомірні дії відповідача зі списання грошових коштів за ненадані послуги.
Водночас, як встановлено судом під час розгляду вимоги про стягнення матеріальних збитків, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження наявності між сторонами договірних правовідносин, належності позивачу відповідного абонентського номера та факту безпідставного списання коштів з його рахунку.
Оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами самого факту порушення його прав з боку відповідача, правові підстави для висновку про завдання йому моральної шкоди діями ПрАТ «Київстар» відсутні.
За таких обставин вимога про стягнення 6 000,00 грн. моральної шкоди є похідною від основних вимог, не підтверджена фактичними обставинами справи та задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3). Кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин, враховуючи що позивачем не доведено протиправності дій відповідача, а також оскільки було встановлено, суд вважає підстави зазначені в позові для його задоволення є необґрунтованими, а тому відмовляє позивачу в задоволенні його вимог в повному обсязі.
Щодо судових витрат, суд дійшов до наступного висновку.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в задоволенні позовних вимог було відмовлено, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 7, 12, 13, 76-81, 128, 133, 141, 174, 178, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352-355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київстар» про захист прав споживачів - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 , адреса місця знаходження - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Приватне акціонерне товариство «Київстар», адреса місця знаходження - м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53, код ЄДРПОУ 21673832.
Повний текст рішення виготовлений 19 жовтня 2026 року.
Суддя: