КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 року справа №320/33990/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Представник Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, у якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 144 642,04 гривень.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2026 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2026 постановлено витребувати докази у сторони позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2026 постановлено повторно витребувати докази у сторони позивача.
09.10.2026 представник Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби скерував заяву про виконання ухвали суду, до якої долучено ікп 18010200 дарниця; ікп 18010200 печерск; ікп 18010300 печерск.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в органах Державної податкової служби. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом. Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом і законами з питань митної справи. Позивач стверджує, що згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби «Податковий блок» станом на момент звернення до суду за відповідачем обліковувалася заборгованість у розмірі 144 642,04 грн, яка виникла внаслідок несплати податкових зобов`язань у встановлені законодавством строки. На підтвердження зазначеного позивач посилається на детальний розрахунок податкового боргу та інтегровану картку платника податків відповідача. Зокрема, за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваним фізичними особами власниками об`єктів житлової нерухомості в Дарницькому районі, заборгованість, за твердженням позивача, виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 28.05.2024 № 0171952-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 20 989,71 грн та від 16.06.2025 № 1283665-240110-2650 на суму 22 242,82 грн. Крім того, відповідно до статті 129 Податкового кодексу України нараховано пеню в загальному розмірі 11 978,45 грн. За податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваним фізичними особами власниками об`єктів житлової нерухомості в Печерському районі, позивач вказує на наявність заборгованості в сумі 3 988,81 грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 16.06.2025 № 1327517-240110-2650. Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами власниками об`єктів нежитлової нерухомості в Печерському районі, позивач зазначає про виникнення заборгованості на підставі таких податкових повідомлень-рішень від 28.05.2024: № 0171953-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 26 692,80 грн; № 0171955-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 329,64 грн; № 0171956-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 329,64 грн; № 0171966-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 295,20 грн; № 0171967-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 23 904,00 грн; № 0171960-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 4 316,00 грн; № 0171958-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 53,30 грн; № 0171970-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 295,20 грн; № 0171963-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 53,30 грн. Крім того, до складу заборгованості позивач включає суми, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 16.06.2025 № 1264582-240110-2650 на суму 28 286,40 грн, № 1257972-240110-2650 на суму 349,32 грн та № 1257973-240110-2650 на суму 349,32 грн. Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України на зазначену заборгованість за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваним фізичними особами власниками об`єктів нежитлової нерухомості в Печерському районі, позивачем також зазначено нарахування пені в загальному розмірі 188,13 грн. Також позивач вказує, що контролюючим органом відповідачу за податковим номером НОМЕР_1 направлено податкову вимогу від 14.04.2021 № 22579-13, яку вручено особисто. Враховуючи, що податковий борг не погашений, представник позивача звернувся із позовом, який просить задовольнити у повному обсязі.
09.09.2026 та 11.09.2026 ОСОБА_1 скерував до суду заяву із квитанцією про сплату боргу.
22.09.2026 до суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач зазначив про зменшення податкового боргу відповідача до 59 199,79 грн, з яких 55 210,98 грн становить заборгованість з податку на нерухоме майно щодо об`єктів житлової нерухомості в Дарницькому районі, а 3 988,81 грн щодо таких об`єктів у Печерському районі, та просив стягнути зазначену суму в судовому порядку.
Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в органах Державної податкової служби.
Відповідно до даних інформаційних систем Державної податкової служби України місцезнаходження відповідача: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32В/66.
Згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби «Податковий блок», станом на момент звернення до суду за відповідачем обліковувалася заборгованість у розмірі 144 642,04 грн, яка виникла внаслідок несплати податкових зобов`язань у встановлені законодавством строки.
За податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваним фізичними особами - власниками об`єктів житлової нерухомості в Дарницькому районі, у відповідача наявна заборгованість, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 28.05.2024 № 0171952-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 20 989,71 грн та податкового повідомлення-рішення від 16.06.2025 № 1283665-240110-2650 на суму 22 242,82 грн. Крім того, відповідно до статті 129 Податкового кодексу України нараховано пеню в загальному розмірі 11 978,45 грн.
Згідно з інтегрованою карткою платника за кодом 18010200, Дарницький район ( НОМЕР_2 ), на початок 2026 року обліковувалася недоїмка в розмірі 44 645,02 грн. 25.05.2026 надійшов платіж у сумі 22 242,82 грн, який зараховано в рахунок погашення недоїмки за податковими повідомленнями-рішеннями від 23.09.2020 та 08.04.2021. У картці також відображено нарахування пені в загальному розмірі 11 978,45 грн, з яких 6 527,67 грн та 5 450,78 грн відповідно.
21.07.2026 за податковим повідомленням-рішенням № 1283665-240110-2650 від 16.06.2025 нараховано 22 242,82 грн, а 06.09.2026 за податковим повідомленням-рішенням № 0696265-240110-2650 від 29.06.2026 - 25 062,33 грн.
Станом на 30.09.2026 за цією інтегрованою карткою обліковувалася заборгованість у загальному розмірі 81 685,80 грн, з яких 69 707,35 грн становила недоїмка, а 11 978,45 грн - пеня. Сума платежів, зарахованих із початку 2026 року, становила 22 242,82 грн, що відповідає платежу від 25.05.2026. Інші платежі за цим кодом у відображених в інтегрованій картці облікових даних відсутні. Позивач заявив до стягнення за цим кодом 55 210,98 грн.
За податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваним фізичними особами - власниками об`єктів житлової нерухомості в Печерському районі, встановлено заборгованість в сумі 3 988,81 грн, що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 16.06.2025 № 1327517-240110-2650.
Відповідно до інтегрованої картки платника за кодом 18010200, Печерський район ( НОМЕР_3 ), на початок 2026 року обліковувалася недоїмка в розмірі 19 124,47 грн. 25.05.2026 надійшов платіж у сумі 3 988,81 грн, який зараховано в рахунок погашення недоїмки за податковим повідомленням-рішенням від 23.09.2020. Також у картці відображено нарахування пені в загальному розмірі 2 148,09 грн, з яких 727,52 грн та 1 420,57 грн відповідно.
21.07.2026 за податковим повідомленням-рішенням № 1327517-240110-2650 від 16.06.2025 нараховано 3 988,81 грн, а 30.08.2026 за податковим повідомленням-рішенням № 0651052-240110-2650 від 29.06.2026 - 4 494,44 грн.
Станом на 31.08.2026 за цією інтегрованою карткою обліковувалася заборгованість у загальному розмірі 25 767,00 грн, з яких 23 618,91 грн становила недоїмка, а 2 148,09 грн - пеня. Сума платежів, зарахованих із початку року, становила 3 988,81 грн, що відповідає платежу від 25.05.2026. Відомості про інші платежі за цим кодом у наданій інтегрованій картці відсутні. Інтегрована картка містить дані станом до 31.08.2026. Позивач заявив до стягнення за цим кодом 3 988,81 грн.
Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами - власниками об`єктів нежитлової нерухомості в Печерському районі, наявна заборгованість на підставі таких податкових повідомлень-рішень від 28.05.2024:
№ 0171953-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 26 692,80 грн;
№ 0171955-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 329,64 грн;
№ 0171956-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 329,64 грн;
№ 0171966-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 295,20 грн;
№ 0171967-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 23 904,00 грн;
№ 0171960-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 4 316,00 грн;
№ 0171958-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 53,30 грн;
№ 0171970-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 295,20 грн;
№ 0171963-240110-2659-UA8000000[телефон приховано] на суму 53,30 грн.
Крім того, до зазначеної заборгованості позивач включає суми, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 16.06.2025 № 1264582-240110-2650 на суму 28 286,40 грн, № 1257972-240110-2650 на суму 349,32 грн та № 1257973-240110-2650 на суму 349,32 грн. Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України на зазначену заборгованість нараховано пеню в загальному розмірі 188,13 грн.
Згідно з інтегрованою карткою платника за кодом 18010300, Печерський район, 08.09.2026 на цей код зараховано платіж у сумі 144 642,04 грн відповідно до платіжної інструкції № @2PL028142. Ця сума відповідає сумі, зазначеній у квитанції відповідача від 08.09.2026. У призначенні платежу вказано код 18010300.
Зарахованим платежем погашено всю недоїмку в розмірі 132 346,14 грн, яка обліковувалася за податковими повідомленнями-рішеннями 2021 та 2024 років, а також за податковими повідомленнями-рішеннями від 16.06.2025 та 29.06.2026. Частину платежу зараховано в рахунок погашення пені. Станом на 30.09.2026 за цією інтегрованою карткою недоїмка та переплата були відсутні, залишок пені становив 17 768,94 грн.
Встановлено, що контролюючим органом відповідачу за податковим номером НОМЕР_1 направлено податкову вимогу від 14.04.2021 № 22579-13, яку вручено особисто.
08.09.2026 відповідач здійснив платіж у сумі 144 642,04 грн, на підтвердження чого надав квитанцію. Водночас зазначений у квитанції код платежу - 18010300, тоді як заборгованість, заявлена позивачем до стягнення за кодом 18010200, становить загалом 59 199,79 грн, з яких 55 210,98 грн обліковується за Дарницьким районом, а 3 988,81 грн - за Печерським районом. Доказів сплати коштів за кодом 18010200 відповідач не надав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо заяви про зменшення позовних вимог.
Суд встановив, що позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 59 199,79 грн, з яких 55 210,98 грн за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченим фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (Дарницький район), та 3 988,81 грн за тим самим податком (Печерський район). Підставою зазначено зменшення податкового боргу за даними інтегрованої картки платника.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право до закінчення підготовчого засідання, а в разі його відсутності до початку розгляду справи по суті, змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви. До заяви додано докази її направлення відповідачу (ч. 8 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оскільки заява відповідає вимогам ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, суд приймає її до розгляду.
Таким чином, справа розглядається в межах позовних вимог із урахуванням їх зменшення.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Заявою від 22.09.2026 позивач зменшив розмір позовних вимог з 144 642,04 грн до 59 199,79 грн, тобто фактично відмовився від позову в частині вимог на суму 85 442,25 грн. Заява підписана уповноваженою особою позивача, подана в межах повноважень, визначених ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства, і не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.
З огляду на викладене суд приймає відмову позивача від позову в частині вимог на суму 85 442,25 грн та закриває провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо стягнення боргу в сумі 59 199,79 грн.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим кодексом та іншими законами України.
За приписами підпункту 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 41.4. ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підп. 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
За пунктами 95.1.-95.4. ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
За вимогами підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України зобов`язано платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання є податковим боргом.
Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу(крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.
За п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом-повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
З метою погашення податкового боргу контролюючим органом відповідачу відповідно до статей 42, 59 Податкового кодексу України було направлено податкову вимогу від 14.04.2021 № 22579-13, яку вручено особисто.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.
Положеннями ПК України не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу. Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених ст. 60 ПК України.
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безпосереднього існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу платником по всім податкам і зборам. При цьому грошові зобов?язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.
Отже контролюючим органом було здійснено всі заходи спрямовані для погашення податкової заборгованості. Однак вищевказані дії не призвели до повного погашення податкового боргу.
Згідно п.42.4 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Обов`язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків, зокрема податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги у спосіб, визначений статтями 42,58 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції (у разі застосування пунктів 42.4, 58.3) від органів ДПС України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 600/5156/21-а.
Жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка тощо) щодо вручення податкової вимоги.
Схожий висновок наведено у постанові Касаційного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі №640/24273/19.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що податковим органом надіслано податкову вимогу в порядку встановленому законом, платник податків має спростовувати ці доводи.
Суд зазначає, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, а також вимога про сплату боргу, не є предметом дослідження у цій справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду від 22.06.2023 №380/783/21.
Оцінивши доводи сторін, суд зазначає таке.
Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПКУ податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Відповідно до підп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 та ст. 95 ПКУ контролюючий орган має право звертатися до суду із позовом про стягнення коштів платника податків, які перебувають у податковій заставі, з метою погашення його податкового боргу.
Як встановлено судом, 08.09.2026 відповідач сплатив 144 642,04 грн податкового боргу за кодом класифікації доходів бюджету 18010300 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами - власниками об`єктів нежитлової нерухомості), що підтверджується відповідною квитанцією та даними інтегрованої картки платника податків.
Водночас за даними інтегрованої картки платника податків за кодом класифікації доходів бюджету 18010200 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами - власниками об`єктів житлової нерухомості) станом на 30.09.2026 за відповідачем обліковувалася заборгованість у розмірі 81 685,80 грн, а станом на 31.08.2026 - у розмірі 25 767,00 грн.
Згідно із заявою про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 59 199,79 грн податкового боргу, з яких 55 210,98 грн - за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваним власниками житлової нерухомості (Дарницький район), та 3 988,81 грн - за цим самим податком (Печерський район). При цьому сума 3 988,81 грн відповідає сумі коштів, внесених платником податків з початку 2026 року за відповідним податком згідно з інтегрованою карткою станом на 31.08.2026, однак сама по собі не підтверджує погашення заявленої до стягнення заборгованості.
Відповідач на підтвердження доводів про сплату боргу надав квитанцію від 08.09.2026 на суму 144 642,04 грн. Із призначення платежу вбачається, що кошти спрямовано за кодом класифікації доходів бюджету 18010300 (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості). Це підтверджується й інтегрованою карткою за кодом 18010300, згідно з якою платіж за платіжною інструкцією № @2PL028142 від 08.09.2026 зараховано на погашення недоїмки та пені саме за цим кодом.
Отже, сплачені відповідачем 144 642,04 грн спрямовано на погашення податкового боргу за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об`єктів нежитлової нерухомості, тоді як заявлена до стягнення сума 59 199,79 грн стосується податкового боргу за податком щодо об`єктів житлової нерухомості. Доказів сплати зазначеної заборгованості в загальному розмірі 59 199,79 грн відповідач не надав, а матеріали справи таких доказів не містять. Відтак податковий борг у цій сумі залишається несплаченим, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи, що податковий борг у розмірі 59 199,79 грн не сплачено і доказів протилежного відповідач не надав, позов у цій частині є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, оцінивши кожен доказ, наявний у справі, щодо його належності, допустимості та достовірності, а також достатності й взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні обставин справи, суд враховує подану позивачем 22.09.2026 заяву про зменшення розміру позовних вимог та вважає за необхідне задовольнити позов у зменшеному розмірі - стягнути з відповідача податковий борг у сумі 59 199,79 грн.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Враховуючи, що позивач є відокремленим підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику, а предметом позову є стягнення податкового боргу, то відповідно є звільненим від сплати судового збору, відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 14, 72-77, 78, 90, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
1. Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу (із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 59 199,79 гривень (п`ятдесят дев`ять тисяч сто дев`яносто дев`ять гривень 79 копійок).
3. Провадження у справі в частині вимог на суму 85 442,25 грн закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію рішення направити сторонам у справі (їх представникам) відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.