КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
19 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/38482/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними та скасування наказів, акту, визнання протиправною
бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 19 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15 травня 2026 року № 135 у частині, що стосується солдата ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 21 червня 2026 року № 4061 «Про результати службового розслідування відносно солдата ОСОБА_2 за фактом самовільного залишення поля бою зі зброєю» у частині, що стосується солдата ОСОБА_2 ;
- визнати протиправними висновки акта службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 12 червня 2026 року в частині встановлення вини солдата ОСОБА_2 у формі прямого умислу та кваліфікації його дій як самовільного залишення поля бою;
- визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо невжиття заходів з обліку солдата ОСОБА_2 як особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та неподання відомостей про нього до уповноважених органів;
- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 подати відомості про солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та до Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також внести відповідні зміни до наказів по стройовій частині щодо його обліку;
- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 поновити нарахування та виплату солдату ОСОБА_2 грошового забезпечення з 15 травня 2026 року, у тому числі щомісячної премії та додаткової винагороди за травень 2026 року;
- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 призначити та провести повторне службове розслідування за фактом зникнення солдата ОСОБА_2 з обов`язковим дослідженням обставин ураження групи військовослужбовців ворожим безпілотним літальним апаратом, відібранням пояснень у солдатів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , дослідженням даних об`єктивного контролю та перевіркою місця залишення зброї.
Розглянувши позовну заяву, судом встановлено її відповідність вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, заява подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Враховуючи предмет позову та положення статей 12, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В позовній заяві в якості третьої особи зазначено Міністерство оборони України.
Відповідно до частини 2 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно частини 5 статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Положеннями статті 50 КАС України визначено, що якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.
Із аналізу вказаних норм вбачається, що необхідною умовою залучення третіх осіб є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки осіб, які не є стороною у справі.
Суд зазначає, що позивачем не наведено належного обґрунтування, яким чином рішення суду у цій справі вплине на права, свободи, інтереси або обов`язки Міністерства оборони України.
Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерства оборони України, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
При вирішенні клопотання про витребування доказів суд враховує таке.
Згідно частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно частини 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що вимоги до клопотання про витребування доказів є вичерпними та обов`язковими. Водночас, ознайомившись зі змістом клопотання позивача про витребування доказів, суд встановив, що останнє не містить у собі обґрунтовані підстави для витребування зазначених у клопотанні документів.
За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання позивача про витребування доказів не підлягає задоволенню.
Стосовно клопотання про виклик та допит свідків суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 91 КАС України показання свідка є повідомленням про відомі йому обставини, що мають значення для справи.
Згідно з частиною першою статті 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування), місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Отже, для вирішення питання про виклик свідка заявник має не лише назвати особу, яку просить допитати, а й визначити конкретні обставини, щодо яких необхідні її показання.
У поданому клопотанні представником позивачів наведено перелік п`яти військовослужбовців, яких вона просить викликати до суду, проте не зазначено, які саме обставини може підтвердити кожен із них, які відомості відомі відповідним особам особисто та яке значення ці відомості матимуть для встановлення обставин, що входять до предмета доказування у справі.
За відсутності зазначених відомостей суд позбавлений можливості оцінити необхідність допиту кожного із запропонованих свідків для правильного вирішення справи, а тому клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 12, 171, 257, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
2. Розгляд, формування та зберігання справи здійснювати в електронній формі.
3. Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
4. Встановити відповідачу строк для подання через підсистему (модуль) Єдиної судової-телекомунікаційної системи Електронний суд відзиву на позовну заяву і всіх письмових доказів (з підтвердженням їх направлення іншим учасникам справи) впродовж п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
5. Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справу буде вирішено за наявними матеріалами.
6. Запропонувати позивачу протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
7. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
8. Запропонувати сторонам, всі документи з проставленням номера судової справи подавати в електронній формі за допомогою підсистем (модулів) ЄСІТС: Електронний кабінет, Електронний суд, за допомогою яких також можливо ознайомитися з матеріалами електронної справи.
9. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
10. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи (їх представникам) через підсистему Електронний суд.
Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.