КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
19 жовтня 2026 року м. Київ № 320/39307/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в електронній формі позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії та/або бездіяльність Відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо визначення, нарахування та виплати Позивачу ОСОБА_1 основної пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру», у частині застосування до пенсійної виплати механізму її обмеження (зменшення) без належного визначення повного розміру пенсії, усіх її складових, розміру перевищення над установленим законом порогом, правової підстави, коефіцієнта та конкретного математичного розрахунку;
- зобов`язати Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок основної пенсії Позивача ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 вересня 2026 року у справі №560/10826/25 починаючи з 20 березня 2024 року, з урахуванням вимог законодавства та без застосування механізму обмеження (зменшення), якщо суд встановить протиправність його застосування, та виплатити Позивачу суму пенсійної заборгованості, що утворилася внаслідок такого перерахунку, з урахуванням фактично виплачених сум;
- у разі якщо суд дійде висновку про відсутність правових підстав для проведення перерахунку основної пенсії саме з 20 березня 2024 року зобов`язати Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити такий перерахунок щонайменше з 24 липня 2026 року та виплатити Позивачу утворену за результатами такого перерахунку заборгованість;
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неналежного визначення, нарахування та невиплати Позивачу ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої статтею 50 Закону України №796-XII;
- визнати за Позивачем ОСОБА_1 право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до статті 50 Закону №796-XII у розмірі 75 відсотків мінімальної Документ сформований в системі «Електронний суд» 30.09.2026 28 пенсії за віком як особою категорії 1, яка має інвалідність ІІ групи, причинно пов`язану із захворюванням, пов`язаним із Чорнобильською катастрофою, з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 листопада 2025 року у справі №580/5022/24;
- зобов`язати Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити, починаючи з 20 березня 2024 року, нарахування та перерахунок щомісячної додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до статті 50 Закону №796-XII у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та виплатити утворену за результатами такого перерахунку заборгованість з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов`язати Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при здійсненні перерахунку пенсійних виплат Позивача окремо визначити та відобразити у розрахунку: Розмір основної пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру»; Розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю відповідно до статті 50 Закону №796-XII; Усі надбавки, підвищення, доплати, індексації та інші складові пенсійної виплати; Загальний розмір пенсійної виплати до застосування механізму статті 30 Закону №4695-IX; Правову підставу застосування відповідного механізму; Розмір десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; Суму перевищення над відповідним порогом; Конкретний коефіцієнт, застосований до суми перевищення; Математичну формулу та порядок розрахунку; Кінцевий розмір пенсійної виплати; Фактично виплачені Позивачу суми за кожний спірний період; Розмір заборгованості, що підлягає виплаті позивачу;
- зобов`язати Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при визначенні права та розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, застосувати положення статті 50 Закону №796-XII з урахуванням правового висновку Верховного Суду у справі №580/5022/24 та не визначати розмір такої пенсії виключно на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1210 у розмірі, що не відповідає закону;
- зобов`язати Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві при визначенні загального розміру пенсійної виплати Позивача спочатку окремо визначити належний розмір основної пенсії за Законом України «Про прокуратуру» та додаткової пенсії за статтею 50 Закону №796-XII, а вже після цього, лише за наявності передбачених законом підстав, визначати порядок фактичної виплати відповідно до статті 30 Закону №4695-IX. 11.У разі посилання Відповідача на статтю 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» №4695-IX та постанову Кабінету Міністрів України №1778 як на підставу застосування коефіцієнтів зменшення пенсійної виплати - зобов`язати Відповідача здійснити такий розрахунок лише після визначення повного законного розміру всіх належних Позивачу пенсійних складових та надати повний, прозорий і математично перевірюваний розрахунок його застосування;
- зобов`язати відповідача не вважати ненараховану, неправильно визначену або невиплачену пенсійну складову такою, що була фактично отримана Позивачем, та при визначенні заборгованості враховувати виключно суми, які були належним чином нараховані та фактично виплачені позивачу;
- у разі встановлення судом, що застосування до конкретних спірних правовідносин відповідних положень статті 30 Закону №4695-IX та/або нормативно правових актів, прийнятих на її виконання, суперечить Конституції України, вирішити питання про незастосування відповідного положення до спірних правовідносин відповідно до частини четвертої статті 7 КАС України та застосувати норми Конституції України як норми прямої дії;
- при вирішенні спору щодо основної пенсії Позивача врахувати правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23 вересня 2026 року у справі №560/10826/25, щодо правової оцінки застосування механізму зменшення спеціальної пенсії, співвідношення закону та підзаконного нормативно правового акта та необхідності дотримання законодавчих гарантій пенсійного забезпечення прокурорів;
- при вирішенні спору щодо додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, врахувати правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 листопада 2025 року у справі №580/5022/24, щодо права особи категорії 1 з інвалідністю ІІ групи на додаткову пенсію у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком;
- після здійснення перерахунку зобов`язати Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві внести відповідні зміни до пенсійної справи Позивача та забезпечити подальшу виплату пенсії відповідно до розміру, визначеного з урахуванням рішення суду;
- зобов`язати Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити позивачу ОСОБА_1 всю суму пенсійної заборгованості, визначену за результатами виконання рішення суду, з урахуванням фактично виплачених за відповідні періоди сум;
- зобов`язати відповідача виплатити позивачу всі суми пенсії, які були недоотримані внаслідок протиправного обмеження (зменшення) пенсійних виплат та невиплати додаткової пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов`язати Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з провести перерахунок та виплату Позивачу ОСОБА_1 всі суми пенсії, які були недоотримані внаслідок протиправного обмеження (зменшення) пенсійних виплат та невиплати додаткової пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат;
- зобов`язати Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з провести перерахунок та виплату Позивачу ОСОБА_1 недоотриманих сум додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за весь період, визначений судом, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов`язати Відповідача здійснювати подальшу виплату пенсії Позивачу з урахуванням проведеного перерахунку та встановлених судом правових висновків.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що її подано без повного дотримання вимог статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно з пунктом 5 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зазначені вимоги процесуального закону передбачають необхідність формулювання позовних вимог у чіткий та зрозумілий спосіб, який дає змогу встановити, які саме рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень оскаржуються, у чому полягає порушення прав позивача та якого конкретного способу судового захисту він просить застосувати.
Чітке визначення предмета позову має істотне значення для встановлення меж судового розгляду, визначення обставин, які підлягають доказуванню, забезпечення відповідачу можливості надати заперечення щодо кожної заявленої вимоги, а також ухвалення судового рішення, яке буде зрозумілим за змістом і придатним до виконання.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач заявляє вимоги, пов`язані, з одного боку, із застосуванням до його основної пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру», механізму обмеження (зменшення) пенсійної виплати, а з іншого - з ненарахуванням та невиплатою щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбаченої статтею 50 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII.
Отже, позовна заява стосується двох самостійних складових пенсійного забезпечення, які мають різні правові підстави. Водночас сформульовані позивачем вимоги не в усіх випадках дають змогу чітко розмежувати предмет оскарження та визначити конкретний зміст судового захисту, якого він просить.
Зокрема, у пункті 2 прохальної частини позивач просить визнати протиправними дії та/або бездіяльність відповідача щодо визначення, нарахування та виплати основної пенсії в частині застосування механізму її обмеження (зменшення) без належного визначення повного розміру пенсії, її складових, розміру перевищення, правової підстави, коефіцієнта та математичного розрахунку.
Таке формулювання одночасно охоплює декілька можливих предметів оскарження - дії відповідача, його бездіяльність, визначення розміру пенсії та застосування механізму її обмеження. При цьому позивачеві необхідно конкретизувати, які саме дії чи бездіяльність відповідача він вважає протиправними та в чому конкретно полягає порушення його прав.
Крім того, у пунктах 3 та 4 прохальної частини позивач заявляє вимоги про перерахунок основної пенсії, призначеної за Законом України «Про прокуратуру», починаючи з 20 березня 2024 року, а альтернативно - щонайменше з 24 липня 2026 року. При цьому зміст цих вимог потребує узгодження з іншими заявленими вимогами про визнання протиправними дій чи бездіяльності відповідача та про виплату заборгованості, з тим щоб було зрозуміло, який саме період і який спосіб захисту охоплюються кожною з них.
Окремо позивач заявляє вимоги щодо додаткової пенсії за статтею 50 Закону № 796-XII. Зокрема, у пункті 5 прохальної частини він просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного визначення, нарахування та невиплати такої пенсії; у пункті 6 - визнати за ним право на її отримання у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком; у пункті 7 - зобов`язати відповідача здійснити її нарахування та перерахунок з 20 березня 2024 року й виплатити заборгованість.
Водночас у подальших пунктах прохальної частини позивач повторно просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок, виплатити недоотримані суми пенсії та заборгованість, що утворилася внаслідок обмеження пенсійних виплат і невиплати додаткової пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат.
Зокрема, вимоги пунктів 17- 20 прохальної частини частково перетинаються за своїм змістом, оскільки стосуються виплати пенсійної заборгованості, недоотриманих сум унаслідок обмеження основної пенсії та невиплати додаткової пенсії, а також проведення відповідного перерахунку. Зі змісту цих вимог не вбачається чіткого розмежування того, які саме зобов`язання відповідача позивач просить покласти на нього за кожною окремою вимогою та в якій частині вони є самостійними.
При цьому формулювання про виплату всіх сум пенсії, недоотриманих унаслідок протиправного обмеження та невиплати додаткової пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, не дає змоги однозначно встановити співвідношення між окремими вимогами про перерахунок, нарахування, виплату заборгованості та подальшу виплату пенсії.
Також позивач використовує формулювання «за весь період, визначений судом», не конкретизуючи в межах відповідної вимоги період, за який просить здійснити перерахунок та виплату. Водночас визначення судом меж заявленої вимоги не може підміняти обов`язок позивача чітко сформулювати предмет позову та спосіб судового захисту, якого він просить.
Отже, наявні у позовній заяві формулювання не дають змоги однозначно встановити співвідношення між окремими вимогами про визнання протиправними дій чи бездіяльності відповідача, визнання права на додаткову пенсію, зобов`язання провести перерахунок, виплатити заборгованість та забезпечити подальшу виплату пенсії. Це створює невизначеність щодо остаточного обсягу позовних вимог і меж судового розгляду.
Суд звертає увагу, що залишення позовної заяви без руху в цьому випадку не пов`язане з попередньою оцінкою обґрунтованості заявлених вимог, правильності обраного позивачем способу захисту чи наявності в нього права на відповідні пенсійні виплати. На цій стадії суд перевіряє дотримання встановлених процесуальним законом вимог до форми та змісту позовної заяви.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач просить, зокрема, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок основної пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру», починаючи з 20 березня 2024 року, а також провести нарахування та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, за період із зазначеної дати.
На обґрунтування дотримання строку звернення до суду позивач зазначає, що 24 квітня 2026 року звернувся до відповідача із заявою щодо належного визначення, перерахунку та виплати пенсійних сум, а 24 липня 2026 року отримав письмову відповідь. На думку позивача, саме з моменту отримання цієї відповіді йому стало відомо про остаточну позицію відповідача щодо спірних питань, а тому подання позову 30 вересня 2026 року відбулося в межах шестимісячного строку звернення до суду. Крім того, позивач посилається на триваючий характер порушення його прав у зв`язку з періодичною виплатою пенсії.
Однак, наведене обґрунтування потребує оцінки з урахуванням правової природи спірних правовідносин та характеру заявлених позовних вимог.
Так, у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд дійшов висновку, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, розмір якого відомий особі, яка її отримує. Отримання пенсіонером листа територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на звернення саме по собі не змінює моменту, з якого особа повинна була дізнатися про порушення свого права, оскільки такий лист може лише свідчити про час, коли особа почала вчиняти дії щодо його реалізації. Водночас для визначення початку перебігу строку необхідно з`ясувати конкретні обставини справи, зокрема чи мала особа об`єктивну можливість раніше дізнатися про порушення свого права.
Крім того, у постанові від 21 жовтня 2025 року у справі № 460/10097/24 Верховний Суд наголосив, що у спорах щодо перерахунку та виплати пенсій, зокрема у зв`язку з визнанням неконституційними положень законодавства, застосовується шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Триваючий характер порушення не змінює правил обчислення цього строку.
Отже, посилання позивача на те, що остаточна позиція відповідача була викладена у відповіді від 24 липня 2026 року, а також на триваючий характер порушення права на належне пенсійне забезпечення, не є достатнім для висновку про дотримання строку звернення до суду щодо всього заявленого періоду.
Водночас позивач заявляє вимоги про перерахунок пенсійних виплат починаючи з 20 березня 2024 року, тобто за період, який виходить за межі шестимісячного строку, що передував поданню позову 30 вересня 2026 року.
За таких обставин позивачу необхідно конкретизувати обставини, з якими він пов`язує початок перебігу строку звернення до суду щодо кожної із заявлених вимог, зокрема зазначити, коли саме він дізнався або повинен був дізнатися про порушення права на належний розмір основної пенсії та про невиплату додаткової пенсії, а також надати відповідні докази.
У разі якщо позивач вважає, що строк звернення до суду щодо вимог за період, який виходить за межі шестимісячного строку, пропущено з поважних причин, йому необхідно подати заяву про поновлення такого строку із зазначенням причин пропуску та наданням доказів на їх підтвердження.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання позову після закінчення встановленого законом строку без заяви про його поновлення або якщо наведені підстави для поновлення строку визнані неповажними, позовна заява залишається без руху. При цьому особі надається десятиденний строк з дня вручення ухвали для подання заяви про поновлення строку або зазначення інших підстав для його поновлення.
З огляду на викладене суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху в частині дотримання строку звернення до суду та надання позивачу можливості подати заяву про поновлення строку звернення до суду щодо відповідних позовних вимог.
З огляду на викладене позивачу необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, у якій:
- чітко визначити, які саме дії або бездіяльність відповідача оскаржуються щодо основної пенсії, призначеної за Законом України «Про прокуратуру», та щодо додаткової пенсії за статтею 50 Закону № 796-XII;
- конкретизувати зміст кожної позовної вимоги, розмежувавши вимоги про визнання протиправними дій чи бездіяльності, визнання права, зобов`язання провести перерахунок, нарахувати та виплатити пенсію;
- визначити періоди, за які заявлено вимоги про перерахунок та виплату заборгованості, узгодивши відповідні дати між собою;
- усунути дублювання та неузгодженість вимог щодо перерахунку пенсії й виплати недоотриманих сум або чітко зазначити самостійний зміст кожної з них;
- викласти прохальну частину в такий спосіб, щоб було зрозуміло, яке конкретне рішення суд має ухвалити щодо кожної заявленої вимоги;
- подати заяву про поновлення строку звернення до суду щодо відповідних позовних вимог.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовну заяву подано з недотриманням вимог статті 160 КАС України, а тому наявні підстави для залишення її без руху відповідно до частини першої статті 169 КАС України з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали через підсистему Електронний суд.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.