КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
19 жовтня 2026 року м. Київ № 320/59677/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі № 320/59677/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі № 320/59677/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2018 у розмірі 71 відсотка грошового забезпечення, а також здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2024 № 13/11541/с у розмірі 71 відсотка грошового забезпечення з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, надбавок, доплат, підвищень, премії та фактично виплачених сум.
13.08.2026 ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного судового рішення.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не виконує рішення суду в частині виплати поточної перерахованої пенсії у повному розмірі та однією сумою.
Заявник посилається на те, що листом від 09.12.2025 відповідач повідомив про встановлення йому до виплати поточної пенсії в розмірі 19 510,89 грн. Однак, за твердженням позивача, фактично після набрання рішенням суду законної сили він не отримував пенсію в зазначеному розмірі, а 03.07.2026 та 05.08.2026 йому було виплачено пенсію в попередньому розмірі - 14 733,16 грн.
На думку заявника, такі дії відповідача свідчать про невиконання судового рішення в частині виплати пенсії в перерахованому розмірі.
Крім того, позивач зазначає, що відповідач обґрунтовує порядок виплати положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». При цьому заявник посилається на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, яким зазначену постанову Кабінету Міністрів України визнано протиправною та нечинною.
З огляду на викладене позивач просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання рішення суду від 29.10.2025 у справі № 320/59677/24, а також надати докази виплати пенсії в повному розмірі та однією сумою без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України № 821.
Розглянувши подану заяву, дослідивши її доводи та матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Абзацом першим статті 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Водночас питання встановлення судового контролю за виконанням судового рішення врегульовано статтею 382 КАС України.
За змістом частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції та ухвалив судове рішення, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Отже, встановлення судового контролю є процесуальним засобом забезпечення належного виконання судового рішення, який застосовується судом з урахуванням конкретних обставин справи та необхідності забезпечення ефективного судового захисту.
При цьому саме по собі невиконання або, на думку заявника, неналежне виконання судового рішення не зумовлює автоматичного встановлення судового контролю. Під час вирішення цього питання суд має оцінити характер покладених на відповідача обов`язків, зміст судового рішення, обставини його виконання та наявність підстав для застосування додаткових заходів контролю.
У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 640/13988/19 зазначено, що правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними та допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Водночас встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду.
Як убачається зі змісту рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі № 320/59677/24, на відповідача покладено обов`язок здійснити перерахунок пенсії позивача за визначені судом періоди, із застосуванням установленого судом відсоткового розміру грошового забезпечення та з урахуванням передбачених складових грошового забезпечення.
Водночас питання щодо встановлення конкретного розміру поточної пенсійної виплати в сумі 19 510,89 грн, а також щодо порядку виплати відповідної суми однією виплатою не становили окремого предмета вирішення в резолютивній частині зазначеного судового рішення.
Заявник фактично обґрунтовує необхідність встановлення судового контролю тим, що, незважаючи на проведений відповідачем перерахунок та визначення розміру поточної пенсії, фактична виплата здійснюється в меншому розмірі. При цьому заявлені вимоги охоплюють не лише питання виконання обов`язку з перерахунку пенсії, а й питання щодо порядку та повноти фактичної виплати пенсійного забезпечення, зокрема щодо застосування відповідачем нормативного регулювання, яке, на думку позивача, не підлягає застосуванню.
Однак процедура встановлення судового контролю не призначена для повторного розгляду спору, доповнення резолютивної частини судового рішення новими обов`язками відповідача або вирішення питань, які не були безпосередньо визначені судом під час розгляду справи по суті.
Вирішення питання щодо правомірності фактичного розміру пенсійної виплати, правильності застосування відповідачем відповідних нормативних актів, а також наявності обов`язку виплатити певну суму пенсії в конкретному порядку потребує оцінки відповідних обставин та правовідносин. Такі питання не можуть бути вирішені шляхом встановлення судового контролю, якщо це фактично означатиме визначення додаткового змісту обов`язків, не сформульованих у резолютивній частині судового рішення, що виконується.
Суд також враховує, що заявник посилається на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, яким визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 821. Водночас наведені доводи не є підставою для встановлення судового контролю в межах цієї справи, оскільки питання правових наслідків зазначеного рішення для конкретних пенсійних виплат позивача має оцінюватися з урахуванням змісту судового рішення, яке підлягає виконанню, та фактичних обставин його виконання.
При цьому суд не заперечує обов`язковості рішення від 29.10.2025 та необхідності його належного виконання. Разом із тим обов`язковість судового рішення як така не означає, що будь-яке питання, пов`язане з порядком або розміром виплати, може бути вирішене в межах процедури судового контролю.
Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до цього Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби, а у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.
Законодавством про виконавче провадження передбачено відповідні механізми реагування на невиконання боржником судового рішення, зокрема вжиття виконавцем заходів у межах наданих йому повноважень.
Отже, за наявності спору щодо належного виконання рішення суду заявник не позбавлений можливості використовувати передбачені законом засоби захисту своїх прав у межах виконавчого провадження або звертатися до суду з відповідними вимогами, якщо вважає, що діями чи бездіяльністю відповідача порушено його права поза межами обов`язків, визначених судовим рішенням.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що наведені в заяві обставини не є достатніми для встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі № 320/59677/24.
За таких обставин підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 248, 256, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі № 320/59677/24, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Лисенко В.І.