КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 року № 320/40971/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А.Б., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження № 75795781 від 14.08.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження поза межами строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, що свідчить про її протиправність. Також позивач добровільно виконав постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, сплативши штраф у розмірі 17 000,00 грн, ще до винесення остаточного рішення суду за скаргою позивача про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що відповідач діяв у порядку та згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» та КУпАП, а також наголошує, що боржником ОСОБА_1 борг у виконавчому провадженні № 75795781 відкритому на підставі постанови № АА 00001462 від 26.10.2022 визнано, оскільки одразу після відкриття виконавчого провадження було сплачено в повному обсязі.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що факт сплати штрафу не може бути підтвердженням визнання боргу, оскільки це було вимушеним кроком, банківські рахунки позивача були заблоковані, на майно накладено арешт та оголошено його в розшук.
Ухвалою суду у відповідача та третьої особи було витребувано додаткові докази по справі.
Третьою особою було надано до суду виписку про сплату 04.05.2023 штрафу позивачем за постановою № АА 00001462 від 26.10.2022.
Відповідачем надано до суду матеріали виконавчого провадження.
Ухвалою суду замінено назву відповідача по справі.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Постановою від 26.10.2022 серії АА № 00001462 Державна служба України з безпеки на транспорті постановила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн відповідно до частини другої статті 132-1 КУпАП.
Позивач оскаржив зазначену постанову до Подільського районного суду міста Києва.
04.05.2023 відповідно до квитанції № 0.0.2979943113.1 позивач сплатив штраф за постановою серії АА № 00001462 у розмірі 17 000,00 грн.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 09.01.2024 у справі № 758/9808/22 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення було відмовлено.
14.08.2024 державним виконавцем Луценко А.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75795781, а також про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору.
11.09.2024 державним виконавцем Луценко А.С. винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до банківських та фінансових установ для виконання.
Крім того, у цей же день винесено постанови про арешт майна боржника та про розшук майна боржника.
13.09.2024 на рахунок з обліку депозитних сум і зарахувань Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли кошти для задоволення вимог стягувача.
13.09.2024 державним виконавцем прийнято постанову про зняття майна з розшуку, та керуючись пунктом 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятої відповідачем постанови від 14.08.2024 про відкриття ВП № 75795781, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон № 1404-VIII.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII).
Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. (ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII)
Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII).
За приписами пункту 6 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Статтею 4 Закону №1404-VIII визначено вимоги до виконавчого документа, в якому повинно бути зазначено:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред`явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Отже, з аналізу вищевказаних норм, слідує, що державний виконавець зобов`язаний перевірити відповідність виконавчого документа (постанови) вимогам ст. 4 Закону № 1404-VIII та її строк пред`явлення.
Положеннями ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
З матеріалів справи судом встановлено, що Державною службою України з безпеки на транспорті подано до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву від 05.08.2024 за вих. № 9374/3.1.2/14-24 про примусове виконання у порядку статті 308 КУпАП постанови серії АА № 00001462 від 26.10.2022 у справі про адміністративне правопорушення для стягнення з позивача штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Відповідно до ст. 291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 КУпАП, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Постанова серії АА № 00001462 від 26.10.2022 була вручена позивачу 28.10.2022 та набрала законної сили 28.10.2022 і з цієї дати почався відлік десятиденного строку на добровільну сплату штрафу або на її оскарження, зокрема, в судовому порядку.
Згідно зі статтею 300-2 КУпАП у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною.
У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили.
У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що Державною службою України з безпеки на транспорті винесено постанову серії АА № 00001462 від 26.10.2022 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місцепроживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
В той же час, із Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що позивачем було оскаржено зазначену постанову Подільського районного суду міста Києва, зокрема, в ухвалі від 04.11.2022 було зазначено про звернення позивача до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Тобто, з огляду на вказане, позивач вчасно оскаржив постанову Державної служби України з безпеки на транспорті № АА 00001462 від 26.10.2022.
Враховуючи те, що постанова серії № АА 00001462 від 26.10.2022 набрала законної сили 28.10.2022, а позивач в межах 10-ти денного строку оскаржив її до суду, відповідно до ч. 3 ст. 300-2 КУпАП перебіг строків (для виконання постанови) передбачений ст. 300-2 КУпАП зупиняється до розгляду скарги.
Отже, позивач реалізував своє право на оскарження постанови, що є підставою для зупинення строків звернення постанови № АА 00001462 до виконання у подвійному розмірі.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач сплатив штраф за постановою Державної служби України з безпеки на транспорті ще в травні 2023 року.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 09.01.2024 у справі №758/9808/22 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовлено.
Водночас із заявою про примусове виконання постанови Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві лише 05.08.2024.
Отже, в даному випадку, дії позивача відповідали закріпленій законодавчо процедурі оскарження постанови. Водночас, дії Державної служби України з безпеки на транспорті, не відповідали нормам закріпленим в Кодексі України про адміністративне правопорушення, адже на день звернення з заявою про примусове виконання постанови в порядку ст. 308 КУпАП про стягнення штрафу в розмірі 17000,00 грн., підстави для стягнення штрафу в подвійному розмірі не було, адже строки визначені ст. 300-2 КУпАП були зупинені у відповідності до ч. 3 ст. 300-2 КУпАП.
Враховуючи, що підставою для відкриття виконавчого провадження у справі була заява Державної служби України з безпеки на транспорті про примусове стягнення в порядку ст. 308 КУпАП, постанови № АА 00001462 від 26.10.2022, що фактично була подана передчасно, то і підстави для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 75795781 про стягнення штрафу в подвійному розмірі були відсутні.
Таким чином, оскільки позивачем згідно постанови від 26.10.2022 серії АА №00014162 добровільно сплачено штраф, станом на 05.08.2024 в Державної служби України з безпеки на транспорті були відсутні підстави для направлення вказаної постанови до державної виконавчої служби про стягнення з позивача штрафу у подвійному розмірі, у зв`язку з чим 14.08.2024 у відповідача були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження та вчинення відповідних дій щодо примусового виконання постанови №00014162 від 26.10.2022, оскільки Державна служба України з безпеки на транспорті неправомірно направила до примусового стягнення постанову №00014162 від 26.10.2022. Проте такі дії останньої не є предметом розгляду цієї справи.
Водночас суд зазначає, що необізнаність відповідача, про те, що Державна служба України з безпеки на транспорті передчасно звернулася з заявою про примусове виконання постанови в порядку ст. 308 КУпАП, не повинно погіршувати становище особи, яка дотрималася законодавчо визначеної процедури для захисту своїх порушених прав.
А тому, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № 75795781 від 14.08.2024 винесена безпідставно, а належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є скасування оскаржуваної постанови.
При цьому суд не приймає до уваги посилання третьої особи на постанову Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 160/14218/23, оскільки вона була прийнята за інших фактичних обставин справи.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду належних доказів на обґрунтованість прийняття ним оскаржуваної постанови, а відтак, не довів її правомірності.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
2. Скасувати постанову Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження № 75795781 від 14.08.2024.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (04208, м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 34482497) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Діска А.Б.