КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/38432/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом комунальної корпорації «Київавтодор» до Західного офісу Держаудитслужби України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування висновку,
В С Т А Н О В И В:
Комунальна корпорація «Київавтодор» звернулась до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо формування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-06-02-007775-а;
- скасувати висновок відповідача від 11.01.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-06-02-007775-а.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Західним офісом Держаудитслужби відповідно до наказу від 25.09.2023 № 255 та Доручення Держаудитслужби України від 03.08.2023 № 003100-18/8714-2023 проведено моніторинг закупівлі UA-2023-06-02-007775-a (Капітальний ремонт дощової каналізації по вул. Оленівській, 11 у Подільському районі, 8519191.2 UAH, 45230000-8, ДК021, 1, Роботи).
Предметом аналізу закупівлі були питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності тендерної документації вимогам Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон про закупівлі, Закон) та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості №1178); правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону та Особливостей №1178; розгляду тендерних пропозицій; надання учасником-переможцем документів при укладанні договору про закупівлю; своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення; відповідності умов укладеного договору вимогам тендерної документації та тендерної пропозиції переможця тендеру, внесення змін до договору.
За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей №1178 встановлено порушення пунктів 3 та 28 Особливостей №1178, а також пункту 17 частини 2 статті 22 Закону.
За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «БКФ «Граніт» встановлено порушення вимог підпункту 3 пункту 44 та пункту 3 Особливостей №1178.
Західний офіс Держаудитслужби, за наслідком здійсненого моніторингу, висновком 11.01.2023 зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, а саме щодо усунення порушення вимог пункту 3 та підпункту 3 пункту 44 Особливостей №1178 вжити заходи щодо припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «БКФ «Граніт» щодо розірвання договору.
Крім того, вжити заходи (зокрема, проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) щодо недопущення у подальшому порушень вимог пунктів 3 та 28 Особливостей №1178, а також пункту 17 частини другої статті 22 Закону при складанні тендерної документації.
Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель через проведення моніторингу закупівлі у порядку, установленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії для запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону № 922).
Згідно із частиною 6 статті 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджує керівник органу державного фінансового контролю або його заступник. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів із дня його складання.
Відповідно до норм частини 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (в редакції Закону № 2526-ІХ від 16.08.2022) постановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
За нормою пункту 3 Особливостей №1178 замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей. Відповідно до пункту 28 Особливостей №1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з вимогою пункту 17 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками.
Водночас, моніторингом встановлено, що на порушення пункту 17 частини 2 статті 22 Закону, а також пунктів 3 та 28 Особливостей №1178, у тендерній документації Замовника не зазначено електронної адреси посадових осіб Замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ).
У підпункті 6.3.1 пункту 6.3 розділу 6 тендерної документації Замовника вказано, що переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати: відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю; копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Проте, за нормами пункту 17 Особливостей №1178 договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі укладається з урахуванням положень статті 41 Закону, за винятком окремих її частин, зокрема частини другої, якою саме передбачено надання переможцем процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю у відповідних випадках копії ліцензії або документа дозвільного характеру.
Таким чином, норми частини 2 статті 41 Закону під час проведення закупівлі UA-2023-06-02-007775-a не застосовуються та вимога щодо надання переможцем процедури закупівлі Замовнику під час укладення договору копії ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом, у пункті 17 Особливостей №1178, відсутня.
Однак, Замовником при складанні тендерної документації не враховано чинні норми Особливостей №1178, чим порушено вимоги пунктів 3 та 28 Особливостей №1178.
На підставі викладеного, судом встановлено, що оскаржуваний висновок в цій частині є обґрунтованим та правомірним.
Крім того, за вимогою пункту 6 Додатку 3 (Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. Технічне завдання) до тендерної документації Замовника до ціни тендерної пропозиції мають бути завантажені (після отримання повідомлення про намір укласти договір) документи згідно Додатку №7: розрахунок заробітної плати, розроблений відповідно до Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховуються при визначенні вартості будівництва об`єкту; в програмному забезпеченні АВК (в останній версії) у форматі IMD надається розрахунок договірної ціни у повному обсязі.
Отже, за вимогою тендерної документації Замовника (п.6 Додатку 3) вищевказані документи та інформація (розрахунок заробітної плати та розрахунок договірної ціни у повному обсязі у форматі IMD) повинні бути надані після отримання повідомлення про намір укласти договір.
При цьому, у пункті 2.1 розділу 2 (Перелік документів, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником у Додатку 3) Додатку 7 до тендерної документації Замовника зазначено перелік документів, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника вимогам до предмета закупівлі, встановленим у додатках 3 та 4 та повинні бути завантажені в електронну систему закупівель в програмному забезпеченні АВК (в останній версії) у форматі IMD та у строк, що не перевищує чотирьох днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, а саме: розрахунок заробітної плати, розроблений відповідно до Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховуються при визначенні вартості будівництва об`єкту; розрахунок договірної ціни у повному обсязі в програмному забезпеченні АВК (в останній версії) у форматі IMD.
Одночасно, у примітках Додатку 7 до тендерної документації Замовником визначено, що у разі неналежного оформлення або ненадання одного або декількох документів, які не відповідають вимогам встановленим в Додатку 7 тендерної документації, Замовник розцінює це як відмову від укладання договору про закупівлю.
Судом встановлено, що учасником ТОВ «БКФ «Граніт», якого позивач визначив переможцем, з оприлюдненням в електронній системі закупівель 16.06.2023 повідомлення про намір укласти договір, не завантажив (не оприлюднив в електронній системі закупівель) після отримання повідомлення про намір укласти договір визначені у пункті 6 Додатку 3 та у пункті 2.1 розділу 2 Додатку 7 до тендерної документації документи та інформацію.
Слід також зазначити, що розрахунок заробітної плати, розроблений відповідно до Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховуються при визначенні вартості будівництва об`єкту, відсутній і у складі тендерної пропозиції ТОВ «БКФ «Граніт».
Відповідно підпункту 3 пункту 44 Особливостей №1178 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, коли переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.
Однак, на порушення підпункту 3 пункту 44 та пункту 3 Особливостей №1178 (з врахуванням визначеної в примітках Додатку 7 до тендерної документації умови щодо розцінювання як відмови від укладання договору про закупівлю у разі неналежного оформлення або ненадання одного або декількох документів, які не відповідають вимогам встановленим в Додатку 7 тендерної документації), позивач не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «БКФ «Граніт» (яким не виконано вимоги пункту 6 Додатку 3 та пункту 2.1 розділу 2 Додатку 7 до тендерної документації), а уклав з ним договір від 22.06.2023 №29-11 на суму 8 454 674,08 гривень.
На підставі викладеного, судом встановлено, що оскаржуваний висновок, яким встановлено такі порушення, є обґрунтованим та правомірним.
Щодо питання правомірності зобов`язань, які містяться в оскаржуваному висновку, суд зазначає таке.
Частиною дев`ятнадцятою статті 8 Закону про закупівлі встановлено, що форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
На виконання даної норми наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241) затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі.
У пункті 3 розділу ІІІ Порядку № 552 визначено, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю (далі також - орган ДФК) зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
Слід зауважити, що Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» є основним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність органу ДФК, тому ст. 2 та 5 даного Закону є структурними одиницями компетенційного нормативно-правового акта, а сам Закон, в цілому, є компетенційним правовим актом, адже ст. 2 визначає, що у галузі (сфері) закупівлі головним завданням органу ДФК є дотримання законодавства про закупівлі, а ст. 5 передбачає, що порядок проведення моніторингу закупівель встановлений Законом про закупівлі, та є відсильною нормою.
Таким чином, зазначення у висновку зобов`язання щодо кожного порушення, у разі його виявлення, є обов`язком, а не правом органу державного фінансового контролю. В той же час, чинним законодавством, яке регулює діяльність органу державного фінансового контролю, не визначено яке саме зобов`язання має міститись у висновках про результати проведення моніторингу процедур закупівель.
Враховуючи виявлені в ході проведення моніторингу порушення, Західний офіс Держаудитслужби у висновку зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, а саме щодо усунення порушення вимог пункту 3 та підпункту 3 пункту 44 Особливостей №1178 вжити заходи щодо припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «БКФ «Граніт» щодо розірвання договору.
Крім того, вжити заходи (зокрема, проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) щодо недопущення у подальшому порушень вимог пунктів 3 та 28 Особливостей №1178, а також пункту 17 частини другої статті 22 Закону при складанні тендерної документації.
Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Тобто, оскаржуваний висновок Західного офісу Держаудитслужби містить спосіб (шлях) усунення виявлених порушень, запропонований відповідачем позвиачу.
Так, Верховний Суд у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 200/10092/20-а (адміністративне провадження № К/9901/27010/21) зробив висновок:
Щодо встановленого спірним висновком зобов`язання замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законом порядку, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором (розірвання договору) з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року №552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» (далі - наказ № 552) визначено форму та зміст висновку, який складається за наслідками моніторингу публічних закупівель. Так, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 Розділу II має містити посилання наструктурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.
Відповідно до частини 8 статті 8 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Вступна і констатуюча частини форми висновку заповнені відповідно із наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення».
При цьому частиною 8 статті 8 Закону визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, 8 викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Тобто, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Враховуючи вищевикладене, Законом на Північно-східний офіс Держаудитслужби в Полтавській області покладений обов`язок зазначити три варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі не дотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.
Отже, у разі дотримання вимог Закону відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.
Слід звернути увагу, що при визначенні заходів усунення виявлених порушень враховано реальну можливість такого усунення та недопущення невідповідності діям, які слід вчинити.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених щем Законом.
Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.
Таким чином, аналіз статей, які стали підставою для відкриття касаційного провадження дає Суду підстави для висновку, що укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для розірвання такого договору. Північно-східний офіс Держаудитслужби в Полтавській області конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.
Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору підлягали виконанню.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 420/693/21.
Необхідно звернути увагу, що результатом проведення закупівлі є укладення господарського договору між замовником і переможцем торгів, який передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, єдиним можливим та повністю пропорційним способом усунення порушення, що вплинуло на результат здійснення процедури закупівлі, у зв`язку з невідхиленням тендерної пропозиції, що підлягала відхиленню, є припинення зобов`язань за укладеним договором, адже у випадку дотримання вимог норм чинного законодавства договір з переможцем торгів укладено не було б.
Статтею 206 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання може бути розірвано сторонами, відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.
Аналогічно, статтею 651 Цивільного кодексу України визначено підстави для зміни або розірвання договору. Зокрема, як передбачено цією статтею, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Окрім цього, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Також, положеннями частини першої статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відтак, з огляду на приписи частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що підставами недійсності укладеного за результатами вищевказаної закупівлі правочину є недодержання вимог чинного законодавства в момент його укладення в частині недотримання порядку здійснення закупівель, то єдиним шляхом усунення порушення є припинення зобов`язань по договору про закупівлю.
Верховний Суд у постанові від 29.10.2021 у справі № 520/258/20 зазначає, що «...єдино можливим способом припинення дії договору, укладеного з порушенням Закону, є його розірвання. Спосіб розірвання мають обрати сторони...».
Верховний Суд у постанові від 21.09.2023 у справі № 260/3644/21 також зазначає, що: «Суд відхиляє мотиви як суду першої, так і суду апеляційної інстанцій про те, що наведені у спірному висновку відповідача порушення носять несуттєвий характер та є технічною помилкою, оскільки обов`язок підтвердження кваліфікаційним критеріям тендерної пропозиції покладається на учасників торгів. Учасники тендеру повинні представляти докази своєї здатності виконати умови тендеру та відповідати критеріями, встановленим у тендерній документації. Цей процес забезпечує справедливість та конкуренту природу торгів.
Оскільки учасник, якого визнано переможцем не відповідає вимогам, які встановлені тендерною документацією та у зв`язку з порушеннями замовником закупівлі частини 1 статті 31 Закону № 922 щодо відхилення такої тендерної пропозиції, зобов`язання щодо припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України є пропорційним виявленому порушенню.
Вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору підлягають виконанню, оскільки Держаудитслужба конкретизувала, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність».
Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, наслідком якого є визначення імперативного обов`язкового способу його усунення. Проте, у цій справі, імперативність оскарженого висновку полягає в тому, що його приписи зобов`язують позивача утриматись від певних дій у майбутньому, а отже, в цій частині відповідач чітко окреслив спосіб усунення порушень.
Отже, висновок Західного офісу Держаудитслужби в цій частині є обґрунтованим та правомірним, що спростовує протилежні доводи позивача.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) було доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення, а тому відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних дій та рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову комунальної корпорації «Київавтодор» до Західного офісу Держаудитслужби України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.