КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 року справа №320/32703/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01.02.2026 розміру пенсії;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01.02.2026 розміру пенсії.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що звільнився з лав Збройних Сил України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію, призначену згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.
Вказує, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Відтак вважає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, з урахуванням оновлених даних про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
З урахуванням наведеного наголошує, що відповідачем протиправно відмовлено у виготовленні та наданні Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026.
Додатково позивач посилається на частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та стверджує, що, відмовивши у видачі довідки, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законом. Позивач також зазначає, що підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії може бути як заява пенсіонера з додатковими документами, так і рішення Кабінету Міністрів України, а тому відсутність списків органу Пенсійного фонду України не може бути підставою для відмови у видачі довідки.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі доставлено до електронних кабінетів позивача та відповідача 17.08.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
20.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю. Стверджує, що списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку у період з 01.01.2019 по теперішній час до ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходили, для надання довідки позивачу відсутні правові підстави. Також, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р., вважає, що з 20.05.2023 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1 762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, а не виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026
Згідно з положеннями частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон №2262).
30.06.2026 позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01.02.2026 розміру пенсії.
Листом від 30.06.2026 № 2/3/1/9866 відповідач відмовив у видачі запитуваної позивачем довідки, оскільки надання довідок особисто пенсіонеру та всупереч визначеного порядку не передбачено
Зазначені обставини підтверджуються копіями заяви позивача від 30.06.2026 та листа відповідача від 30.06.2026 № 2/3/1/9866, які додані до позовної заяви.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону №2262.
Частиною третьою статті 43 Закону №2262 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262).
Згідно з частинами першою та другою статті 63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону №2262).
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), згідно з пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45 (пункт 3 Порядку № 45).
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Для вирішення цього спору слід звернутись до історії та хронології запровадження Урядом у пункті 4 Постанови № 704 розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також висновки, викладені в постановах Верховного Суду щодо застосування цієї норм права.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка передбачала з 01 березня 2018 року збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).
Пунктом 6 Постанови № 103 внесено зміни до Постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 цієї Постанови викладено у новій редакції, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 . Зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Тобто з 01 січня 2018 року пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу застосовується така розрахункова величина, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Верховний Суд, зокрема у постановах від 15 червня 2023 року у справі № 380/13603/21, від 30 квітня 2025 року у справі № 620/9741/24 та інших вказував, що оскільки зміни, внесені Постановою № 103, а саме до пункту 4 Постанови № 704, визнано у судовому порядку нечинними, то з 29 січня 2020 року діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року.
У цих та інших постановах Верховний Суд виходив з того, що положення пункту 4 Постанови № 704 у частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, згідно з якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних відносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 у частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України про Державний бюджет на відповідний рік із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, виходячи із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Отже, з 29 січня 2020 року чинна редакція пункту 4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується розрахункова величина прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року.
Водночас 12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704», пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, виклавши абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Пунктом 3 Постанови № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Таким чином, з дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) Кабінет Міністрів України замість розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762,00 грн.
Згідно з частинами першою - третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік, не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили.
При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22).
Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Так, станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» і становить 3328,00 грн.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у 2026 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262 та право на перерахунок пенсії на її підставі.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, що стосуються реалізації конституційного права на соціальний захист, і сформулював юридичні позиції, згідно з якими за Конституцією України певні категорії громадян України потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, Рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).
Так, у Рішенні від 20 грудня 2016 № 7-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, пов`язані з особливістю виконуваних ними обов`язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захист суверенітету і територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України); потреба в додаткових гарантіях соціального захисту цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
У первинній редакції пункту 4 Постанови № 704 Кабінет Міністрів України визначив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями прожитковий мінімум, встановлений законом на поточний рік, як державний соціальний стандарт, встановлений законом, який був покликаний забезпечити достатній рівень життя військовослужбовців на фоні росту цін та інфляції в країні та уникнути необхідності одноразових, штучних підвищень грошового забезпечення за рахунок видання окремих нормативно-правових актів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення статті 2 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Згідно з приписами статті 6 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.
Відповідно до пояснювальної записки до проєкту Постанови № 704 необхідність її прийняття була зумовлена потребою реформування системи грошового забезпечення військовослужбовців, оптимізації структури грошового забезпечення та підвищення рівня грошового забезпечення військовослужбовців, який узгоджено з мінімальною заробітною платою в державі шляхом установлення розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Натомість пункт 4 Постанови № 704 в редакції пункту 2 Постанови № 481 замінює такий державний соціальний стандарт як прожитковий мінімум на сталу величину - 1762,00 грн, застосування якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців не лише суттєво зменшує їх розміри окладів, а й зводить нанівець мету прийняття Постанови № 704 як такої.
Така зміна правового регулювання щодо розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців скасовує основну новелу пункту 4 Постанови № 704, яка полягала в тому, що розміри посадових окладів, окладів за військовим званням співвідносилися до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який установлюється законом про Державний бюджет на відповідний календарний рік, а також призводить до збільшення питомої частки додаткових видів грошового забезпечення, що нівелює ідею оптимізації структури грошового забезпечення та гарантії захищеності грошового забезпечення військовослужбовців від негативних економічних факторів.
Приписи пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, який запровадив розрахунковою величиною для визначення посадових окладів різних категорій публічних службовців саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Враховуючи наведене, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі № 420/3824/25, у яких викладено правовий висновок про те, що з дня набрання чинності Постановою № 481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні.
У цій постанові колегія суддів сформувала такий правовий висновок:
до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.
Суд вважає, що цей правовий висновок є релевантним до обставин цієї справи та підтверджує правомірність тверджень позивача про наявність у нього права на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для здійснення перерахунку його пенсії з 01.02.2026.
При розгляді цієї справи суд враховує висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24, відповідно до яких Кабінет Міністрів України на підставі частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» наділений повноваженнями встановлювати розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі визначати розрахункову величину, що використовується для обчислення посадових окладів та окладів за військовими званнями.
Водночас суд зауважує, що врахування правового висновку Верховного Суду не означає його автоматичне поширення на будь-які правовідносини, які тією чи іншою мірою пов`язані з грошовим забезпеченням військовослужбовців. Для застосування відповідного висновку суд повинен встановити подібність спірних правовідносин за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Норма аналогічного змісту закріплена в частині п`ятій статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верхового Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 констатувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо оцінки правовідносин на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Тож, суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії.
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Невідповідність правозастосовному висновку Верховного Суду (висловленому за наслідками розгляду (іншої) справи у касаційному порядку) матиме місце тоді, коли суд (суди) попередніх інстанцій, розглядаючи справу за схожих предмета спору, підстав позову, обставин справи та правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо суті заявлених вимог, застосувавши норму права по-іншому, аніж це роз`яснив суд касаційної інстанції (в іншій подібній справі).
Суд зауважує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених обставин у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 18 серпня 2025 року у справі №320/11622/22.
Суд звертає увагу на те, що предметом спору у справі №320/29450/24 була правомірність дій Кабінету Міністрів України під час прийняття постанови від 12 травня 2023 року №481 та вимога про скасування пункту 2 цієї постанови як нормативно-правового акта, яким внесено зміни до пункту 4 Постанови №704.
У справі №320/29450/24 Верховний Суд досліджував передусім межі нормотворчої компетенції Кабінету Міністрів України у сфері встановлення грошового забезпечення діючих військовослужбовців.
Натомість у цій справі Кабінет Міністрів України не є відповідачем, нормативно-правовий акт не є предметом оскарження, а позивач просить зобов`язати уповноважений орган скласти документ, необхідний для реалізації права на перерахунок пенсії відповідно до положень Закону №2262.
Правовідносини у цій справі виникли між пенсіонером та органом, уповноваженим видавати довідки для перерахунку пенсій. Їх зміст становлять право пенсіонера на отримання належної довідки та кореспондуючий обов`язок уповноваженого органу скласти таку довідку за наявності передбаченої законом підстави.
Таким чином, у цій справі застосуванню підлягає спеціальне пенсійне законодавство, у той час як у справі №320/29450/24 Верховний Суд вирішував питання застосування частини четвертої статті 9 Закону України №2011-ХІІ у відносинах щодо визначення розміру грошового забезпечення.
Окрему увагу суд звертає на те, що у постанові від 16 липня 2026 року Верховний Суд сам визнав відмінними правовідносини у справі №320/29450/24 від правовідносин у справі №440/6017/21, в якій безпосередньо вирішувалося питання про обов`язок уповноваженого органу видати довідку для перерахунку пенсії станом на 1 січня календарного року. Верховний Суд не заявив про відступ від висновку у справі №440/6017/21, а мотивував його незастосування саме неподібністю правовідносин.
З огляду на це, постанова у справі №320/29450/24 не може розглядатися як така, що скасувала або змінила висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 2 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, щодо обов`язку скласти довідку станом на 1 січня календарного року в разі зміни встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У справі №440/6017/21 Верховний Суд прямо визнав протиправною відмову у видачі довідки станом на 1 січня 2021 року та зобов`язав визначити посадовий оклад і оклад за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Безпосередньо релевантними до цієї категорії спорів є також висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24 червня 2020 року у зразковій справі №160/8324/19, згідно з якими за наявності передбаченої законодавством підстави для перерахунку пенсії на уповноважений орган покладається обов`язок скласти відповідну довідку, а відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України, невнесення ним змін до підзаконного порядку або бюджетні обмеження не усувають такого обов`язку.
Доводи відповідача, викладені у листі від 30.06.2026 № 2/3/1/9866 та у відзиві, про те, що довідка може бути складена лише на підставі списку осіб, наданого органом Пенсійного фонду України, а її надання за зверненням пенсіонера Порядком № 45 не передбачено, суд відхиляє з огляду на таке. Пункти 2, 3 Порядку № 45 визначають процедуру взаємодії органів Пенсійного фонду України та уповноважених органів у випадку прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій, проте не скасовують права пенсіонера на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру складових грошового забезпечення, гарантованого статтями 43, 63 Закону №2262, і не звільняють уповноважений орган від обов`язку скласти відповідну довідку за наявності передбаченої законодавством підстави. З урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №160/8324/19 відсутність списків, які у порядку, визначеному Порядком № 45, мав би надіслати орган Пенсійного фонду України, сама по собі не усуває такого обов`язку.
Крім того, у постановах Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13, Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а та від 10.01.2024 у справі №380/5573/22 сформовано висновки про те, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Також позивач просив підготувати довідку і надати її не йому особисто, а до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, тобто саме в порядку, передбаченому пунктом 3 Порядку № 45, який передбачає подання довідок уповноваженими органами головним управлінням Пенсійного фонду України. Відтак посилання відповідача на неможливість видачі довідки особисто пенсіонеру не стосується предмета спору.
Також застосовним до обставин цієї справи є вищевказаний правовий висновок судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24, згідно з яким у правовідносинах, пов`язаних з оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн.
У постанові Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 відсутній відступ від правового висновку судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24.
Також суд звертає увагу на те, що у постанові від 9 червня 2022 року у справі №520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду сформулювала загальний висновок, відповідно до якого суд на підставі статті 7 КАС України повинен застосовувати закон, а не підзаконний нормативно-правовий акт, який йому не відповідає, незалежно від того, чи був такий підзаконний акт формально скасований або визнаний нечинним.
Отже, чинність пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції постанови №481 сама по собі не позбавляє суд повноваження перевірити можливість застосування його положень у конкретних пенсійних правовідносинах на відповідність нормам Закону №2262. Така перевірка не означає визнання нормативно-правового акта нечинним, а полягає у вирішенні питання про те, чи може підзаконна норма бути застосована у конкретній справі з урахуванням положень Закону №2262 та правових висновків Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду.
Наявність у Кабінету Міністрів України повноважень на визначення розміру грошового забезпечення не означає, що будь-яке прийняте в межах цієї сфери рішення автоматично відповідає закону.
На переконання суду використання сталої величини 1762 грн, що відповідала прожитковому мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, фактично унеможливлює зміну основних складових грошового забезпечення для цілей перерахунку пенсії незалежно від подальшої зміни законодавчо встановленого прожиткового мінімуму. Таке регулювання за своїми правовими наслідками виходить за межі технічного визначення способу обчислення грошового забезпечення та безпосередньо впливає на можливість реалізації передбаченого Законом №2262 права на перерахунок пенсії.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 3028 грн. Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» із 1 січня 2026 року його збільшено до 3328 грн.
Таким чином, з 1 січня 2026 року відбулася зміна відповідного державного соціального стандарту та виник юридичний факт, з яким висновок Верховного Суду, викладений у справах №440/6017/21 та №520/5814/24, пов`язує необхідність актуалізації розмірів грошового забезпечення для цілей перерахунку пенсії.
Оскільки відповідна зміна відбулася з 01.01.2026, згідно з частиною другою статті 51 Закону № 2262 перерахунок пенсії на підставі такої довідки провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.02.2026. Питання про розмір пенсії після перерахунку та її виплату вирішується органом Пенсійного фонду України на підставі довідки і не є предметом цього спору.
Отже, суд не відступає від висновків Верховного Суду, викладених у справі №320/29450/24, а визнає їх нерелевантними до обставин цієї справи через відмінність правовідносин за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
При вирішенні цієї справи підлягають застосуванню релевантні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у справах №160/8324/19 і №520/2098/19, та висновки Верховного Суду, викладені у справах №440/6017/21 та №520/5814/24.
Відтак доводи відповідача, викладені у відзиві, про те, що з 20.05.2023 розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи зі сталої величини 1762 гривні, а тому відсутні підстави для видачі оновленої довідки станом на 01.01.2026, суд відхиляє як такі, що ґрунтуються на застосуванні пункту 4 Постанови № 704 у редакції Постанови № 481 всупереч вищенаведеним нормам закону про Державний бюджет України та висновкам Верховного Суду. Посилання відповідача на те, що з 01.01.2026 не настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, суд оцінює критично, оскільки з 01.01.2026 змінився відповідний державний соціальний стандарт - прожитковий мінімум для працездатних осіб, що, як зазначено вище, зумовлює необхідність актуалізації складових грошового забезпечення у довідці для перерахунку пенсії.
За таких обставин відмова відповідача, викладена у листі від 30.06.2026 № 2/3/1/9866 та підтримана у відзиві, скласти та направити до територіального органу Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 1 січня 2026 року є протиправною.
Належним способом захисту є зобов`язання відповідача підготувати відповідну довідку із зазначенням передбачених статтею 43 Закону №2262 складових грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії позивача з 1 лютого 2026 року.
Задоволення вимоги про зобов`язання відповідача підготувати і надати до органу Пенсійного фонду України довідку у зазначений спосіб не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. У випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, суд зобов`язує відповідача вчинити певну дію. Обов`язок уповноваженого органу скласти довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за наявності законодавчо визначеної підстави не залежить від розсуду відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваних дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову повністю.
Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки позивач, як учасник бойових дій, в силу приписів п.13 ч.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу та стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243 - 246, 250 КАС України, суд,
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01.02.2026 розміру пенсії.
3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01.02.2026 розміру пенсії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.