Справа №339/418/26
38
2/339/284/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(Заочне)
19 жовтня 2026 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Скригун В.В.
при секретарі Ганчар Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредити Готівкою" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Представник позивача Павленко С.В. звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 12 100 грн. за кредитним договором № КВ08-00334 від 03 вересня 2020 року та судових витрат.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 03 вересня 2020 року між ТзОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №КВ08-00334. Згідно якого первісний кредитор надав відповідачу кредит у сумі 10 000,00 грн, строком на 14 днів, а саме з 3 вересня 2020 року по 7 вересня 2020 року. За користування кредиту позичальник сплачує плату в розмірі 1,5% від суми наданого кредиту за кожен день користування, що складає 2100 грн.
Однак, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, порушив умови кредитного договору в результаті чого станом на 20 липня 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 12 100,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - прострочена сума заборгованості по кредиту, 2100,00 грн - прострочена сума заборгованості по процентам.
09 вересня 2022 року між ТОВ "Кредити Готівкою" та ТОВ "ВЕНДОР-ФІНАНС" укладено договір факторингу, на підставі якого останнім було передано позивачу право вимоги в тому числі грошової вимоги за договором №КВ08-00334.
Крім того представник позивача просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 7100 грн.
Ухвалою суду від 19 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін по справі.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без участі представника позивача. Проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена в передбаченому законом порядку, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення та розписка про отримання судової повістки. Про причини неявки суд не повідомила, заперечень з приводу поданого позову не наддала.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача. Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останньою не надано, клопотань про їх витребування/долучення тощо не заявлено.
У протилежному випадку відкладення розгляду справи без відповідних об`єктивних підстав та пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя, може бути розцінено як самоусунення від виконання обов`язку по здійсненню розгляду справи.
Суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи.
Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. протии Іспанії» зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
З урахуванням завдань цивільного судочинства та розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки судочинство здійснюється на засадах змагальності, неявка до суду, незалежно від причин, вказує на те, що відповідач фактично відмовився надавати докази на захист своїх прав у суді. В зв`язку із чим, суд розглядає справу за наявних у справі доказів у їх відсутності, оскільки, в справі є достатньо матеріалів та доказів для розгляду спору та постановлення рішення у відповідності до ст. 280 ЦПК України
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
За змістом ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами ст.ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Звертаючись із позовом до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд має забезпечити сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
За правилом ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як вбачається з матеріалів справи, що 03 вересня 2020 року між ТзОВ "ВЕНДОР ФІНАНС" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №КВ08-0033.
Відповідно до п. 1.2 Договору, кредитні кошти надаються кредитором позичальнику, виключно в національній валюті України - гривні, на умовах строковості, платності та поворотності.
Згідно п. 1.3 Договору кредитні кошти, отримані позичальником за цим договором, використовуються за цільовим призначенням, а саме: на поточні потреби.
Відповідно до п. 1.4-1.5 Договору, кредитні кошти надаються в сумі 10 000,00 грн., строком на 14 днів, а саме з 3 по 17 вересня 2020 р. Днем кінцевого повернення кредиту є 17 вересня 2020 р.
Згідно п. 1.6. Договору, за користування кредитними коштами, позичальник сплачує Кредитору плату в розмірі 1,5% від суми наданого кредиту за кожен день користування. Процентна ставка є фіксованою та не змінюється протягом усього строку користування Кредитом.
Відповідно до п. 1.7. Договору, за 14 днів користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитодавцю проценти в розмірі 2 100,00 грн.
Згідно п.1.8. Договору, кредитні кошти та нараховані проценти за користування ним повертаються Позичальнику в день повернення Кредиту у касу або на рахунок кредитора (в т.ч. через термінальну мережу) єдиним платежем, що становить 12 100,00 грн (а.с.12зв.-13).
З паспорта споживчого кредиту вбачається, що сума кредиту становить 10 000,00 грн; строк на який надається кредит - 14 днів з дати його надання; тип кредиту - кредит; спосіб та строк надання кредиту: шляхом оплати кредитодавцем з позичкового рахунку споживача; дата надання/видачі кредиту - 03 вересня 2020 року; процентна ставка - 547,50; тип процентної ставки - фіксована; загальні витрати за кредитом 2100,00 грн; орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 12100,00 грн; реальна річна процентна ставка -547,50 (а.с.15).
На виконання умов кредитного договору № КВ08-00334 від 03 вересня 2020 року, ТОВ «ВЕНДОР-ФІНАНАС» свої зобов`язання по видачі відповідної суми кредиту - 10000,00 грн виконав повністю, кошти надав, що підтверджується переказом коштів та видатковим касовим ордером (а.с12).
09 вересня 2022 між ТзОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» та ТзОВ «КРЕДИТ ГОТІВКОЮ» було укладено договір факторингу №1-09Ф.
Відповідно до умов даного договору факторингу право вимоги за договором про надання фінансового кредиту №КВ08-0033 від 03 вересня 2020 року, укладеним було між ТзОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 , було відступлено до ТзОВ «КРЕДИТ ГОТІВКОЮ» (а.с.18-22).
У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, її заборгованість за кредитним договором № КВ08-0033 від 03 вересня 2020 року, згідно розрахунку наданого позивачем, становить 12 100,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - прострочена сума заборгованості по кредиту, 2100,00 грн - прострочена сума заборгованості по процентам.
Таким чином, з боку відповідача по відношенню до позивача має місце свідоме порушення зобов`язання, визначеного в кредитному договорі, що відповідно до статті 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені Кредитним договором або законом.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, судом встановлено, що відповідач не виконала взяті на себе договірні зобов`язання, а саме у встановлений договором термін не повернула тіло кредиту, відсотки за його користування.
Будь-яких доказів, які б спростовували надані позивачем розрахунки заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем суду не надано.
За вищевикладених обставин, враховуючи, що відповідач істотно порушила умови укладеного з позивачем кредитного договору, своєчасно кредит не погашала та не повернула позичені кошти, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню і з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Кредити Готівкою» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №КВ08-00334 від 03 вересня 2020 року у розмірі 12 100,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - прострочена сума заборгованості по кредиту, 2100,00 грн - прострочена сума заборгованості по процентам.
Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано скан-копію акту про надання правової допомоги на суму 7100,00 грн, скан-копію договору про надання правничої допомоги, скан-копію додаткової угоди до договору (а.с.52-56).
Суд зауважує, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, постанова Верховного Суду від 31 липня 2025 року у справі № 404/5951/23).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
На переконання суду заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 7100 грн є непропорційним до ціни позову в сумі 12100 грн.
Куім того, підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, що свідчить про те, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є не співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу та не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відтак, суд доходить висновку, що заявлена сума витрат на правничу допомогу є завищеною та не відповідає критеріям розумності й співмірності.
Тобто, при відсутності клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, суд на підставі ч.3 ст.141 ЦПК України визначає розмір витрат з урахуванням вказаних в цій статті критеріїв.
Суд, здійснивши оцінку наданих доказів, врахувавши складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, наводить вмотивоване обґрунтування неспівмірності заявлених судових витрат та підстави їх зменшення до 3500 грн.
Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн (сплачений судовий збір при подачі до суду позовної заяви).
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 526, 546, 553, 554, 559, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 263 - 265, 280-282 ЦПК України, суд
У х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредити Готівкою" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредити Готівкою» заборгованість за кредитним договором № КВ08-00334 від 03 вересня 2020 року у розмірі 12 100 (дванадцять тисяч сто) грн, з яких:
10 000,00 грн - прострочена сума заборгованості по кредиту;
2100,00 грн - прострочена сума заборгованості по процентам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредити Готівкою» 2662,40 грн сплаченого судового збору та 3500 грн витрат за надання правничої допомоги.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, зазначених вище, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредити Готівкою», місцезнаходження: м.Київ, пров.Киянівський, буд.3/7, офіс 110, код ЄДРПОУ: 42971405.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників НОМЕР_1 .
Суддя Скригун В. В.