Судові рішення

Рішення № 140711202 у справі № 343/1884/26 від 19.10.2026

Рішення від 19.10.2026 у цивільній справі № 343/1884/26 (категорія «Визнання права власності»). Суд: Долинський районний суд Івано-Франківської області, суддя Монташевич С. М.

Справа№ 343/1884/26
СудДолинський районний суд Івано-Франківської області
СуддяМонташевич С. М.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяВизнання права власності
Дата ухвалення19.10.2026
Надійшло до реєстру20.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140711202

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа №: 343/1884/26

Провадження №: 2/343/1314/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2025 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

судді Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання- Оленяк С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 343/1884/26 з позовом ОСОБА_1 до Долинської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

за участю: позивачки - ОСОБА_1 ,

представниці позивачки - адвоката Оленин О.Ф.,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

позивачка просить:

встановити факт її постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати за нею у порядку спадкування за законом право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку, загальною площею 66,5 кв.м, житловою 45,1 кв.м, допоміжною 21,4 кв.м (літ. А), стодоли (літ. Б), вбиральні (літ. В), погребу (літ. Г), навісу (літ. Д), криниці, воріт, огорожі (№ 1, 2, 3), яке належало батьку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина за законом. На день смерті батька залишилося спадкове нерухоме майно, зокрема домоволодіння АДРЕСА_1 . Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька є вона. Її мама померла раніше, ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час смерті батько був зареєстрований один, однак вона на час його смерті проживала з ним, здійснювала за ним догляд, займалася його похованням. Встановлення факту проживання зі спадкодавцем має для неї юридичне значення, оскільки необхідне для оформлення спадкових прав. Крім того зазначила, що вона звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте нотаріус відмовила в такому, оскільки домоволодіння не було зареєстроване за спадкодавцем, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду.

Позивачка та її представниця - адвокат Оленин О.Ф. у судовому засіцданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав клопотання, в якому не заперечив проти задоволення позовних вимог, просив розгляд справи проводити без його участі.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

згідно із ухвалою від 20.08.2026, суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

01 вересня 2026 року представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності у зв`язку з відсутністю заперечень проти позову.

02 вересня 2026 року представниця позивачки подала клопотання про виклик свідка та про проведення підготовчого судового засідання за їх відсутності.

03 вересня 2026 року, суд задоволив клопотання позивачки про виклик свідків, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 10.09.2026 суд заслухав вступне слово сторони позивачки, покази свідка, дослідив письмові докази.

24 вересня 2026 року представниця позивачки подала клопотання про долучення доказів і виклик свідка та поновлення строку для його подання, яке суд в судовому засіданні 09.10.2026 задоволив, поновив строк на подання доказів, які долучив до матеріалів справи, вирішив клопотання про виклик свідка. Після дослідження додаткових доказів, заслуховування показань свідка та судових дебатів суд перейшов до стадії ухвалення рішення, проголошення якого призначив на 19.10.2026 о 14:00 год.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:

як слідує зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.01.1975, батьками ОСОБА_3 записані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 13). ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_5 , у зв`язку з реєстрацією шлюбу, що підтверджується відповідним свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 07.05.1994 (а.с. 14).

Батьки позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 29.10.1967, на що вказує повний витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб (а.с. 11-12).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 10).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на що вказує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 26.12.2023 (а.с. 9). Після його смерті відкрилася спадщина за законом, оскільки заповіт він не складав.

Як указала позивачка, після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове нерухоме майно, а саме домололодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку, загальною площею 66,5 кв.м, житловою 45,1 кв.м, допоміжною 21,4 кв.м (літ. А), стодоли (літ. Б), вбиральні (літ. В), погребу (літ. Г), навісу (літ. Д), криниці, воріт, огорожі (№ 1, 2, 3), що зазначено в технічному паспорті на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (а.с. 15-21).

Як слідує з довідки № 3653 від 11.07.2026, реєстрація права власності на домоволодіння за вказаною вище адресою не проводилася (а.с. 22).

Згідно із записом погосподарської книги № 7 за 2016-2023, номер об`єкта по господарському обліку 01 0287 1 на день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ним рахувався житловий будинок в АДРЕСА_1 (а.с. 23).

У довідці № 13/05-07/3224 від 10.06.2026 зазначено, що ОСОБА_2 був зареєстрований за вказаною вище адресою до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 один (а.с. 25).

Як стверджує позивачка, вона проживала зі своїм батьком до дня його смерті, хоча і не була зареєстрована з ним за однією адресою. На підтвердження вказаного надала акт обстеження від 17.06.2026, в якому зазначено, що ОСОБА_1 з грудня 2020 року до 25 грудня 2023 року фактично проживала разом зі своїм батьком, вела з ним спільне господарство та здійснювала постійний догляд за ним (а.с. 24).

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_1 проживала з батьком до дня його смерті. До батьківського будинку переїхала проживати разом зі своїм чоловіком з часу смерті мами. Вони доглядали за батьком, вели з ним спільне господарство. ОСОБА_1 здійснила ремонт у будинку.

На підтвердження факту проживання разом з батьком по АДРЕСА_1 , ведення спільного господарства ОСОБА_1 надала квитанції про оплату за комунальні послуги за вказаною адресою з січня 2023 року по даний час, згідно з якими оплата здійснювалася з банківського рахунку її дочки ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_5 та про одруження НОМЕР_6 останньої, а також довідкою за реквізитами від 21.09.2026, яка вказує на належність банківського рахунку, з якого проводилась оплата за комунальні послуги ОСОБА_10 (а.с. 52-100). Позивачка ОСОБА_1 пояснила, що оскільки у неї, як фізичної особи, був відсутній банківський рахунок, вона просила дочку через відповідний застосунок здійснити оплату, після чого повертала їй кошти готівкою.

10 червня 2026 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса з метою прийняття спадщини після смерті батька, однак отримала повідомлення № 155/01-16, в якому нотаріус вказала про відсутність у спадкодавця документів про реєстрацію права власності на спадкове майно, у зв`язку з чим їй слід звернутися до суду для підтвердження права власності (а.с. 28). Також нотаріус сформувала Інформаційні довідки зі спадкового реєстру (а.с. 26, 27), які вказують на те, що заповіт ОСОБА_2 не складав, будь-які спадкоємці за прийняттям спадщини не зверталися.

Встановлення факту постійного проживання з батьком необхідне для реалізації права на оформлення спадщини. Іншої можливості, окрім як в судовому порядку, підтвердити даний факт позивачка не має. Крім того між сторонами виник спір з приводу визнання права власності на нерухоме майно, яке не було зареєстроване за спадкодавцем у встановленому законом порядку.

Оцінка суду та норми права, які застосував суд:

зважаючи на позицію сторін спору, заслухавши свідків, дослідивши докази, які надані на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1ст. 1269 ЦК України).

Згідно із пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 п. 3 гл. 10 р. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Факт постійного проживання позивачки разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 , знайшов своє підтвердження у судовому засіданні на підставі досліджених судом доказів, що описані вище, які є належними, допустими та дозволяють встановити обставини, які є обов`язковими при розгляді даної справи. Метою встановлення факту спільного постійного проживання позивачки зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, яке належало покійному ОСОБА_2 , отже, такий факт породжує юридичні наслідки.

Враховуючи викладене вище, а також, що встановлення факту постійного проживання позивачки зі спадкодавцем породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення, суд уважає за необхідне позовну заяву в частині встановлення фатку проживання задовольнити, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами та показаннями свідків, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Також позивачка довела належними та допустимими доказами, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належало будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Як визначено ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Отже, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому спадкове майно.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З долучених до позовної заяви доказів суд установив, що єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , який прийняв спадщину і бажає оформити своє спадкове право на спадкове нерухоме майно, є позивачка ОСОБА_1 , дочка померлого. ОСОБА_6 , як дружина, померла швидше чоловіка. Інші спадкоємці відсутні.

Згідно із ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Як визначено ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Позивачка звернулася до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за законом, яку вона прийняла після смерті ОСОБА_2 , однак нотаріус відмовила, у зв`язку з тим, що померлий не зареєстрував на нерухоме майно право власності.

Відповідно до п. 4.18 Глави 10 Розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" від 22.02.2012 № 296/5, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Суд установив, що позивачка, яка є спадкоємицею за законом першої черги на спадкове майно після смерті батька, прийняла спадщину, оскільки проживала разом із спадкодавцем на день його смерті. У зв`язку з відсутністю документів про право власності за померлим на будинковолодіння ОСОБА_1 не має змоги оформити свої спадкові права на нього. Відповідач заперечень щодо позову не висловлював, інші спадкоємці, які б прийняли спадщину, в тому числі які в мали право на обов`язкову частку у спадковому майні, відсутні. Тому суд дійшов висновку, що є достатні підстави, щоб визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається з: житлового будинку, загальною площею 66,5 кв.м, житловою 45,1 кв.м, допоміжною 21,4 кв.м (літ. А), стодоли (літ. Б), вбиральні (літ. В), погребу (літ. Г), навісу (літ. Д), криниці, воріт, огорожі (№ 1, 2, 3).

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Долинської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння в АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку, загальною площею 66,5 кв.м, житловою 45,1 кв.м, допоміжною 21,4 кв.м (літ. А), стодоли (літ. Б), вбиральні (літ. В), погребу (літ. Г), навісу (літ. Д), криниці, воріт, огорожі (№ 1, 2, 3), яке належало її батьку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Відповідач: Долинська міська рада, місцезнаходження: м. Долина, просп. Незалежності, 5 Калуського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054317.

Суддя С.М. Монташевич

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
22.10.2026 Ухвала № 140863934 Долинський районний суд Івано-Франківської області
03.09.2026 Ухвала № 139435051 Долинський районний суд Івано-Франківської області
20.08.2026 Ухвала № 139121612 Долинський районний суд Івано-Франківської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 04054317. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг