Справа № 750/7097/26
Провадження № 2/750/3578/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
головуючого - судді - Григор`єва Р.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Коваленко В.Ю.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,
встановив:
26 червня 2026 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Чернігівської міської ради (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на 14 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та 14 частина земельної ділянки за цією ж адресою, які остання фактично успадкувала після смерті своєї доньки ОСОБА_4 , але за життя не оформила своїх спадкових прав на належне спадкодавцю майно.
Зазначає, що протягом встановленого законом шестимісячного строку позивач з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 не звернулася до нотаріуса з поважних причин, оскільки має незадовільний стан здоров`я, внаслідок тяжких хронічних захворювань, має 2 групу інвалідності з 1996 року, з 2012 року їй встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба ІІІ ступеню, гіпертензивне серце, ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз, мітральна трикуспідальна недостатність ІІІ ступеня, постійна форма фібриляція передсердь, нормо-тахісистологічний варіант СН-ІІА ст. із систолічною дисфункцією ІІ-ІІІ ф.к. Ризик 4. Після смерті матері в лютому 2014 року було діагностовано гіпертрофію лівого шлуночка та дифузні зміни міокарду.
У зв`язку з чим, просить визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її рідної матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном на три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою суду від 22.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Чернігівську міську раду.
12.08.2026 від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, надійшли пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що наведені причини, через які позивач пропустила строк на подання заяви для прийняття спадщини за законом є недоведеними, оскільки складний психо-емоційний стан та переживання, а також лікування хронічних хвороб не є непереборною причиною для пропуску строку для прийняття спадщини, адже не мало тривалого характеру протягом шестимісячного строку, що унеможливлювало б реалізацію її спадкових прав.
26.08.2026 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 про заміну первісного відповідача ОСОБА_5 на належного відповідача Чернігівську міську раду. В клопотанні представник позивача зазначив, що первісним відповідачем було визначено ОСОБА_5 , який являється спадкоємцем своєї матері ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину своєї матері ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_3 її спадщина, яка складається з частини будинку та частини земельної ділянки за адресою: будинок АДРЕСА_1 , ніким прийнята не була і відповідно ОСОБА_5 не відноситься до кола спадкоємців, а тому це достатні підстави, які свідчать про необхідність замінити відповідача.
Ухвалою суду від 03 вересня 2026 року суд задовольнив клопотання та замінив у справі неналежного відповідача ОСОБА_5 на належного - Чернігівську міську раду.
У судове засідання з`явився представник позивача ОСОБА_1 , який позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
05.10.2026 від представника Чернігівської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі. В цьому ж клопотанні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що причини пропуску строку на прийняття спадщини були такими, що не можуть розглядатися істотними, об`єктивними, поважними, адже: 1) лікування не було непереборною причиною для пропуску строку для прийняття спадщини, адже не мало тривалого характеру протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини, що унеможливлювало б реалізувати свої спадкові права; 2) складний психо -емоційний стан, психологічні переживання після смерті матері не визнається сталою судовою практикою у даних справах поважною причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини; 3) інших причин пропуску строку на прийняття спадщини позивачем не наведено.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла рідна сестра позивача - ОСОБА_4 , до складу спадщини якої увійшла 1/2 частини будинку та 1/2 частини земельної ділянки за адресою: будинок АДРЕСА_1 .
Рідна матір позивача та ОСОБА_4 - ОСОБА_3 оформила договір довічного утримання від 29.11.2004, за яким ОСОБА_4 та позивач отримали в рівних частинах у власність житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку за адресою: будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 10.06.2026 № 10795 Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02.02.2005 № 6389499 Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації.
Після смерті ОСОБА_4 спадщину фактично прийняли її донька ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 3234.
Після її смерті відкрилася спадщина на 14 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та 14 частина земельної ділянки за цією ж адресою, які остання фактично успадкувала після смерті своєї доньки ОСОБА_4 , але за життя не оформила своїх спадкових прав на належне спадкодавцю майно.
Строк, визначений для подання заяви про прийняття спадщини, позивачка ОСОБА_2 пропустила.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частина 1 статті 1223 ЦК України встановлює, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Відповідно до частини 2 статті 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 1 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка є матір`ю позивача - ОСОБА_2 , яка у свою чергу не встигла подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини як спадкоємець першої черги за законом. Також ОСОБА_2 не проживала спільно з ОСОБА_3 , а тому не вважалась такою, що фактично прийняла спадщину.
Оскільки згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , шестимісячний строк для подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини закінчився 01.06.2014.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Відповідно до п.24 постанови Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Згідно положень постанови Верховного Суду від 26.06.2019 року, справа №565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.
Згідно частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України, засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивачем надані суду медичні документи щодо наявності у неї 2 групи інвалідності, хронічних захворювань та проходження нею лікування.
Зокрема, відповідно до копії довідки серії МСЕ-ЧНВ № 467023 ОСОБА_7 30.10.1996 року встановлена безстроково 2 група інвалідності, протипоказані роботи з фізичними та психоемоційними перенавантаженнями.
З копії медичного висновку КЛПЗ «Чернігівський обласний кардіологічний диспансер» від 29 травня 2012 року, електрокардіограми № 2857 від 27.02.2014, довідок, протоколу № 204 від 25.03.2014, вбачається, що позивач мала хронічні захворювання серця.
Водночас, виписку № 2213 видану КНП «Чернігівська міська лікарня № 3» щодо перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_2 з 14.05.2021 року по 20.05.2021, суд не бере до уваги як належний та допустимий доказ, оскільки період даного лікування не стосується періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку.
Суд не ставить під сумнів наявність хворобливого стану у позивача, тим більше такий підтверджений дослідженими в судовому засіданні медичними документами. Разом з тим, суд критично оцінює доводи представника позивача щодо того, що такий стан здоров`я позивача перешкоджав вчасно звернутися до нотаріуса та подати заяву про прийняття спадщини.
Представником позивача в судовому засіданні не доведено, що позивач протягом усього строку для прийняття спадщини перебувала у такому хворобливому чи іншому стані, який би перешкоджав їй звернутися до нотаріуса.
Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що протягом шестимісячного строку на прийняття спадщини позивач перебувала на стаціонарному лікуванні. Навпаки з наявних матеріалів у справі вбачається, що лікування відбувалося в домашніх умовах.
У постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 405/7111/19 Верховний Суд зазначив, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, має стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини.
Факт перебування на лікуванні в закладі охорони здоров`я у всіх випадках не може вважатися безумовною підставою для визначення додаткового строку. Важливими у цьому аспекті є тривалість стаціонарного лікування та ступінь захворювання.
У постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 496/3234/19 зроблено висновок про те, що сам факт захворювання позивача не свідчить про те, що вона фізично не могла прибути до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини або направити таку заяву засобами поштового зв`язку, чи не могла запросити нотаріуса для складення відповідної заяви за місцем свого проживання у разі неможливості подати заяву до нотаріальної контори особисто у разі хвороби.
При цьому позивач не була позбавлена можливості звернутися із відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини засобами електронного або ж поштового зв`язку в установлені законом строки. Доказів, які б свідчили про наявність перешкод для подання такої заяви, позивачка до суду не подала.
Отже, оцінивши докази, надані позивачем, суд зазначає, що дійсно хворобливий стан позивача вимагає додаткових сил і часу для лікування та може вносити певні корективи у можливість розпоряджатися своїм часом. Проте, ці обставини, зважаючи на тривалість лікування, яке не було безперервним, та відсутність доказів, які б вказували на те, що стан здоров`я позивача настільки важкий, що перешкоджав їй у своєчасній реалізації своїх спадкових прав, не можуть бути визнані судом такими, що створювали непереборні, істотні труднощі для позивача для вчасного подання заяви про прийняття спадщини, отже не можуть бути визнані поважними причинами.
Як виснував Верховний суд України у справі № 754/561/23 наявність хронічних захворювань та інвалідність самі собою не є поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини та не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали б позивачу, у встановлений законом строк, звернутися із заявою про прийняття спадщини, у розумінні положень статті 1272 ЦК України.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 у справі № 691/481/18 (провадження N 61-5280св19).
Отже, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи сторін та письмові докази, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску позивачем строку для подачі заяви про прийняття спадщини поважними, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, відповідно до статей 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦКУ, керуючись статтями 4, 23, 50, 95, 175, І 77, 183, 184 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повне судове рішення складено 16.10.2026.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Чернігівська міська рада, місто Чернігів, вул. Магістратська, 7, ЄДРПОУ - 34339125.
Суддя Р.Г. Григор`єв