Справа № 560/18700/26
УХВАЛА
19 жовтня 2026 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Чекменьов Г.А., розглянувши позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення завданої державі шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Військова частина НОМЕР_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення завданої державі шкоди.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.
Позивач у позові зазначив адресу відповідача АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог частини шостої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суд надіслав до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Управління ДМС України в Хмельницькій повідомило суд, що відповідач зареєстрованим на території Хмельницькій області не значиться.
У свою чергу частиною першою статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України визначена підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача, а саме позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Таким чином, позивач неправильно зазначив поштову адресу відповідача, що унеможливлює виклик його до суду і свідчить про не направлення йому позову в порушення вимог частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам КАС України, оскільки в додатках до позовної заяви позивачем не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Розміри ставок судового збору встановлені статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом майнового характеру, ставка судового збору за який становить 3328,00 грн.
Отже, позивач, звертаючись до суду з таким позовом, повинен був сплатити судовий збір, однак доказів сплати судового збору не надав.
Також відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Частиною п`ятою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тому, передумовою вирішення питання про дотримання позивачем строків звернення до суду є оцінка характеру спірних правовідносин з метою визначення категорії спору.
Правова оцінка зазначеному питанню надана Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 у справі № 636/93/14-ц, від 05.12.2018 у справі № 11-892апп18 та від 12.12.2018 у справі № 14-481цс18. Зміст висновку суду касаційної інстанції полягає у наступному: "спір за позовом військової частини до військовослужбовця (у тому числі звільненого зі служби) підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов`язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби".
Отже, з огляду на те, що відшкодування шкоди за даним позовом пов`язано із зобов`язанням, яке виникло під час проходження особою (відповідачем) публічної служби, до спірних правовідносин застосуванню підлягає саме місячний строк звернення до суду, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Саме такий висновок зроблено Верховним Судом і в ухвалі від 29.05.2020 у справі № 620/2818/19.
При цьому, як слідує зі змісту позовної заяви, про порушення своїх прав позивач дізнався за результатами проведення службового розслідування, про що складено акт у червні 2026 року.
Таким чином, з червня 2026 року позивач був обізнаний про порушення своїх прав, а відтак з того часу для нього розпочався строк на звернення до суду з відповідним позовом.
Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся у вересні 2026 року, тобто з суттєвим пропуском місячного строку звернення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позов необхідно залишити без руху.
Недоліки адміністративного позову можуть бути усунуті шляхом зазначення правильної адреси відповідача згідно з інформацією про його зареєстроване місце проживання, надання доказів надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням копії позову з доданими до нього документами, подання доказів сплати судового збору в розмірі 3328,00 грн за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду, подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного із зазначенням підстав для його поновлення та наданням доказів поважності причин його пропуску, якщо такі є.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Г.А. Чекменьов