КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
15 жовтня 2026 року
справа № 761/29581/25
провадження № 22-ц/824/8137/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2025 року, постановлене під головуванням судді Волошина В.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення матеріальної і моральної шкоди,-
в с т а н о в и в:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2025 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 13 лютого 2026 року подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, а саме для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку.
21 вересня 2026 року ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року.
В обґрунтування доводів, вказує, що дійсно рішення Шевченківського районного суду м. Києва було доставлено до її електронного кабінету 19 грудня 2025 року, водночас у цей період в м. Києві склалась надзвичайно складна ситуація, пов`язана з масованими ракетно-дроновими атаками по енергетичній та критичній інфраструктурі, тривалими аварійними відключеннями електроенергії, перебоями з теплопостачанням, водопостачанням та зв`язком.
Крім того, зазначає, що протягом строку на апеляційне оскарження, на момент подання апеляційної скарги та в подальшому, на території міста Києва систематично оголошувалися повітряні тривоги, під час яких відповідно до вимог законодавства та внутрішніх наказів підприємства працівники були зобов`язані негайно припиняти роботу та прямувати до укриття, що, на її думку, ускладнювало безперервну роботу з підготовки процесуальних документів.
Таким чином, на думку апелянта, сукупність наведених обставин, а саме повітряні тривоги, перебої та відсутність електропостачання є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2025 року було доставлено ОСОБА_1 в її електронний кабінет 19.12.2025 року ( а.с. 104).
Отже, тридцятим днем з часу отримання копії оскаржуваного судового рішення є 19 січня 2026 року, в той час як апеляційну скаргу подано 13 лютого 2026 року.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України).
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація цього права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Посилання апелянта на систематичне оголошення повітряних тривог, під час яких відповідно до вимог законодавства та внутрішніх наказів підприємства працівники були зобов`язані негайно припиняти роботу та прямувати до укриття, що, на його думку, ускладнювало безперервну роботу з підготовки процесуальних документів, не свідчать про об`єктивну неможливість своєчасного звернення до суду.
З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.
Безумовно, що стан війни в Україні створює перешкоди для реалізації своїх прав на судовий захист.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.
Разом з тим, питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Такий підхід узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22, а також у постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №140/13772/21 та від 12 жовтня 2022 року у справі №930/2360/21.
Отже, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Апелянтом не наведено конкретних обставин та не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що оголошення повітряних тривог унеможливило підготовку та подання апеляційної скарги протягом усього встановленого законом строку.
Доводи апелянта про те, що внаслідок масованих ракетних та дронових атак на енергетичну інфраструктуру міста Києва мали місце тривалі та регулярні відключення електроенергії, у тому числі аварійного характеру, що супроводжувалися відсутністю стабільного електропостачання, інтернет-зв`язку та доступу до електронних систем документообігу відхиляються, виходячи з наступного.
Верховний Суд у постанові від 06 червня 2024 року у справі №559/2655/23 вказав на те, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв`язку.
В даному випадку, вказані ОСОБА_1 доводи, стосовно застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.
З огляду на наведене, причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, не дають достатніх підстав для визнання їх поважними.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
З огляду на викладене, апелянту на виконання вимог цієї ухвали слід направити до Київського апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення такого строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст.358 цього Кодексу (ч.4 ст.357 ЦПК України).
Частиною 2 статті 127 ЦПК України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, суд вважає за необхідне продовжити апелянту строк для усунення виявлених судом недоліків та запропонувати апелянту надати до апеляційного суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 127, 185, 356, 357 ЦПК України, суд -
у х в а л и в :
Продовжити процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 грудня 2025 року.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня її вручення апеляційна скарга буде вважатись неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: