КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 357/15613/25 Головуючий у І інстанції Орєхов О.І.
Провадження №22-ц/824/15675/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Таргоній Д.О., Борисової О.В., Голуб С.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Хлівного Ярослава Миколайовича на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Саваріна Олена Сергіївна про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Саваріна Олена Сергіївна.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2025 року справу було прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.
25 травня 2026 року заінтересована особа, ОСОБА_2 , подав до суду першої інстанції заяву, вхідний № 33498, в якій просив заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без розгляду.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Саваріна Олена Сергіївна про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду.
11 червня 2026 року уповноважений адвокат Хлівний Ярослав Миколайович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про виправлення описки в ухвалі суду від 03 червня 2026 року у справі № 357/15613/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Саваріна Олена Сергіївна про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування заяви зазначав, що в мотивувальній частині ухвали допущено описку щодо особи, яка подала заяву про залишення без розгляду, а саме помилково зазначено, що заява подана ОСОБА_1 , замість правильного - ОСОБА_2 . Просив виправити допущену описку.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2026 року в задоволенні заяви адвоката Хлівного Ярослава Миколайовича про виправлення описки в ухвалі суду від 03 червня 2026 року у справі № 357/15613/25 відмовлено.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Хлівний Я.М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2026 року скасувати та виправити описку, допущену в ухвалі Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2026 року.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що звертаючись з заявою про виправлення описки, представник ОСОБА_1 - адвокат Хлівний Я.М. не порушував питання про перегляд ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2026 року, не оспорював висновків суду щодо наявності спору про право та не просив змінити мотивувальну чи резолютивну частини судового рішення.
Вказує, що заява стосувалася виключно усунення технічної неточності в мотивувальній частині ухвали, а саме неправильного зазначення особи та її процесуального статусу як учасника справи, який подав клопотання про залишення заяви без розгляду.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що суд першої інстанції, викладаючи суть заяви про виправлення описки, повторно неправильно відобразив заявника, який подав заяву про залишення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду.
В порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
За правилом п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення.
Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції зазначена в п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК України розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви про виправлення описки, суд першої інстанції виходив з того, що доказів, які б підтверджували помилковість зазначених відомостей в судовому рішенні, при поданні заяви про виправлення описки, уповноважений представник заявника ОСОБА_1., не надав.
Колегія суддів апеляційного суду не вбачає передбачених законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких, зокрема, належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
При цьому, в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Так, Верховний Суд у постанові від 21 липня 2020 року у справі № 521/1074/17 зазначив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 362/2179/17, від 13 липня 2022 року в справі № 761/14537/15-ц, від 13 липня 2022 року в справі № 761/14537/15-ц вказано, що ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок або відмови у внесенні таких виправлень. Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди підпорядкований змісту судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення.
Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 9901/87/19 та Верховного Суду від 02.10.2025 у справі № 520/32217/23).
У постанові від 09.06.2022 у провадженні № 11-84сап21 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зміна суті судового рішення у спосіб виправлення описки не відповідає меті правосуддя у демократичному суспільстві, яка полягає у необхідності забезпечення кожному справедливого та публічного розгляду його справи судом, установленим законом. Помилки, допущені судом при прийнятті та виготовленні судового рішення, не можуть виправдовувати вчинення судом дій з їх виправлення у спосіб, не передбачений процесуальним законодавством.
Отже, ухвала суду про виправлення описки як в рішенні, так і в ухвалі суду є невід`ємною частиною процесуального документа, до якого ці виправлення вносяться, не змінюючи при цьому ні суті цього документа, ні підстав, якими його обґрунтовано.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Саваріна Олена Сергіївна про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без розгляду.
Звертаючись до суду першої інстанції з заявою про виправлення описки в ухвалі від 03 червня 2026 року у справі №357/15613/25, представник ОСОБА_1 - адвокат Хлівний Я.М. вказував на те, що в даній ухвалі невірно зазначено як ім`я особи, яка подала відповідну заяву, так і її процесуальний статус, що не відповідає матеріалам справи та фактичним обставинам її розгляду.
Як вбачається зі змісту ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 червня 2026 року, підставою для залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факт, що має юридичне значення, суд вказав пункт 5 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Зокрема, відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановлює ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що звертаючись 25 травня 2026 року до суду першої інстанції із клопотанням про залишення заяви без розгляду, заінтересована особа - ОСОБА_2 посилався на частину шосту статті 294 ПК України та вказував на наявність спору між ним та заявником, який має бути вирішений в порядку позовного провадження.
Будь-яких інших клопотань про залишення заяви без розгляду, в тому числі і від ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.
З матеріалів справи вбачається, що заявник з апеляційною скаргою на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2026 року про залишення без розгляду заяви про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, не звертався.
З огляду на вказане, помилка, допущена судом першої інстанції при постановленні та виготовленні ухвали, наслідком якої стало неправильне застосування норм процесуального права та залишення без розгляду заяви на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України за відсутності відповідного клопотання заявника, не може бути виправлена в порядку статті 269 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, підстав для скасування ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2026 року про відмову у виправленні описки немає.
Керуючись ст.ст. 269, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Хлівного Ярослава Миколайовича залишити без задоволення.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків встановлених ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: О.В. Борисова
С.А. Голуб