КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №752/14604/23 Головуючий у І інстанції - Плахотнюк К.Г.
апеляційне провадження №22-з/824/1162/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Журби С.О., Писаної Т.О.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації за частку у спільній частковій власності та про припинення права спільної часткової власності,-
установив:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації за частку у спільній частковій власності та про припинення права спільної часткової власності.
Просила суд, стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію в розмірі 725813,57 грн. вартості належної їй частки у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 , і з моменту отримання нею грошової компенсації вартості належної їй частки припинити право спільної часткової власності на цю квартиру шляхом визнання права власності на цю ж квартиру за ОСОБА_2 .
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року, позов задоволено у повному обсязі.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 725813,57 грн. вартості належної ОСОБА_1 3/8 частки у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 .
З моменту отримання ОСОБА_1 грошової компенсації вартості належної їй частки припинити право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 7259,14 грн.
24 листопада 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Стегар О.М. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат за розгляд заявлених позовних вимог до ОСОБА_2 .
Просив стягнути з відповідачки витрати на правничу допомогу у розмірі 42000 грн. та витрати на проведення експертизи у сумі 7000 грн.
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2026 року, заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Стегара О.М. про ухвалення додаткового рішення, задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 42000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на оплату послуг експерта у розмірі 7000 грн.
Не погодившись з основним та додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила їх в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від11 серпня 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року та додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2026 року залишено без змін.
Поновлено дію рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року та додаткового рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 січня 2026 року.
21 вересня 2026 року представник ОСОБА_1 - Стегар О.М. подав до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить суд, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 25000 грн.
В обґрунтування вимог заяви зазначив, що у відзивах на апеляційні скарги він просив вирішити питання судових витрат та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на правничу допомогу, понесених останньою під час апеляційного провадження в загальній сумі 25000 грн. та зазначив про подання відповідних доказів цих витрат в установленому законом порядку.
В судовому засіданні 11 серпня 2026 року він підтримав заперечення, викладені у відзивах, у повному обсязі, з боку скаржника зауважень чи заперечень щодо відшкодування додаткових судових витрат, пов`язаних із розглядом апеляційних скарг, не надходило.
Вказує, що після судового засідання 11 серпня 2026 року між ним та позивачем був підписаний Акт №2 про приймання-передачу наданих послуг.
На наступний день, 12 серпня 2026 року ним, через канцелярію Київського апеляційного суду, було подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження обсягу та вартості додатково понесених позивачем витрат в апеляційному провадженні, а саме: копії додаткової угоди №2 від 05 травня 2026 року та копії Акту №2 від 11 серпня 2026 року, а також доказів направлення відповідачу та третій особі цього клопотання з додатками.
Наголошує, що судові витрати, про стягнення яких просить позивач, відповідають критеріям визначення та розподілу судових витрат, встановлених ч. 3 ст. 141 ЦПК України.
Заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення до суду апеляційної інстанції не надходили.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви та ухвалення додаткового рішення з огляду на таке.
Частиною 1 ст.15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно із ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати (крім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 137 ЦК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, у заяві визначено вартість послуг адвоката у розмірі 25000 грн. та додано копії підтверджуючих документів, а саме: копія додаткової угоди №2 від 05 травня 2026 року до Договору про надання правничої допомоги від 20 вересня 2022 року №11/22; копія Акту №2 приймання-передачі наданих послуг від 11 серпня 2026 року, а також доказів направлення відповідачу та третій особі цього клопотання з додатками.
Відповідно до копії Акту №2 приймання-передачі наданих послуг від 11 серпня 2026 року адвокат Стегар О.М. надав клієнту - ОСОБА_1 наступні послуги: Ознайомлення у Київському апеляційному суді з матеріалами справи - 1 година - вартість години: 5000 грн.; Підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення від 20 січня 2026 року - 1 година - вартість години: 5000 грн.; Підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу на рішення від 25 вересня 2026 року - 2 години - вартість години: 5000 грн.; Участь у судових засіданнях - 1 година - вартість години: 5000 грн. Загальна кількість витраченого часу п`ять годин. Загальний розмір гонорару адвоката (попередній): 25000 грн.
Таким чином, враховуючи особливості предмета спору, суб`єктний склад правовідносин, а також характер виконаної адвокатом роботи та критерій розумності її розміру, колегія суддів вважає, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Стегаром О.М. надані суду належні та допустимі докази на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на оплату правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 25000 грн.
За приписами ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Разом з тим, відсутність письмових заперечень, щодо співмірності заявлених вимог або клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу протилежної сторони не є безумовною підставою для задоволення цих витрат в повному обсязі, з огляду на таке.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 15 вересня 2021 року у справі №924/675/20, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менше, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і в пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.
Проаналізувавши надані заявником докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначено здійснені адвокатом роботи (послуги), а також застосувавши правові висновки Верховного Суду, щодо застосування норм права при вирішенні питання розподілу судових витрат, колегія суддів приходить до висновку, що розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 25000 грн. відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру; такі витрати є співрозмірні з виконаною роботою під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
За вказаних обставин та з огляду на фактичний об`єм послуг, наданих адвокатом, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн., оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, з урахуванням складності справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-
постановив:
заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 25 000гривень.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба