Судові рішення

Постанова № 140718162 у справі № 280/5059/26 від 19.10.2026

Постанова від 19.10.2026 в адміністративній справі № 280/5059/26 (категорія «Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів»). Суд: Третій апеляційний адміністративний суд, суддя Чередниченко В.Є.

Справа№ 280/5059/26
СудТретій апеляційний адміністративний суд
СуддяЧередниченко В.Є.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата ухвалення19.10.2026
Надійшло до реєстру20.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140718162

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 року м. Дніпро справа № 280/5059/26

(суддя Чернова Ж.М., м. Запоріжжя)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі №280/5059/26 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25 травня 2026 року звернулася до суду з позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України згідно з яким, просить:

- визнати протиправним бездіяльність начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України щодо розгляду скарги позивача;

- зобов`язати начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України здійснити контроль за рішеннями і діями державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №60954217 з урахуванням положень статті 539 Митного кодексу України.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що вона звернулась до начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зі скаргою, в який просила: скасувати постанови від 21.01.2020, якими виконавець заарештував майно ОСОБА_1 , оголосив майно ОСОБА_1 в розшук, звернув стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1 ; вилучити з Єдиного реєстру боржників інформацію про борг ОСОБА_1 .

Проте начальник Дніпровського відділу державної виконавчої служби 24.04.2026 відмовив позивачу по суті звернення (лист 36946/2922-38), що стало підставою для позову.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не залишив звернення позивачки без реагування, а фактично надав відповідь на порушені у скарзі питання. Лист від 24.04.2026 №36946/29.22-38 містить не лише загальне інформування позивачки про положення законодавства, а й виклад позиції відповідача щодо суті порушених у скарзі питань та висновок про відсутність підстав для задоволення вимог скарги. Таким чином, суд не приймає доводи позивача про те, що начальник відділу державної виконавчої служби не розглянув її скаргу, оскільки фактичні обставини справи свідчать про те, що скарга була отримана відповідачем, її зміст був проаналізований, а позивачці надано відповідь із зазначенням мотивів відмови.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок, що відповідачем не допущено протиправної бездіяльності щодо розгляду скарги позивачки, оскільки відповідь надано у встановлений законом строк та в ній викладені мотиви та висновки щодо заявлених вимог.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 26.11.2019 за результатами розгляду справи про порушення митних правил №0151/11200/19 Запорізькою митницею ДФС притягнуто декларанта ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу розміром 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 41607,96 грн.

З Єдиного державного реєстру судових рішень судом установлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2020 року у справі № 334/8470/19, яке набрало законної сили 07.10.2020, у задоволенні адміністративного позову про скасування постанови Запорізької митниці ДФС 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19, відмовлено у повному обсязі.

10.01.2020 до Дніпровського ВДВС від Запорізької митниці ДФС надійшла заява про примусове виконання рішення, а саме постанови в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 про стягнення з громадянки ОСОБА_1 штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 41607,96 грн.

11.01.2020 старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Савенко І.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60954217 з примусового виконання постанови №0151/11200/19 від 26.11.2019 Запорізької митниці ДФС про накладення штрафу на ОСОБА_1 .

11.01.2020 старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Савенко І.А. винесено постанову №60954217 про стягнення виконавчого збору.

21.01.2020 старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Савенко І.А. винесено постанову № 60954217 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

ОСОБА_1 звернулась до начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зі скаргою, в який просила: скасувати постанови від 21.01.2020, якими виконавець заарештував майно ОСОБА_1 , оголосив майно ОСОБА_1 в розшук, звернув стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1 ; вилучити з Єдиного реєстру боржників інформацію про борг ОСОБА_1 .

Листом від 24.04.2026 № 36946/29.22-38 Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив позивача про наступне: «на скаргу від 25.02.2026, отриману у якості додатку до позову від 30.03.2026 за допомогою системи ЄСІТ «Електронний суд» Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомляє наступне. На виконанні у Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №60954217 з примусового виконання постанови 05151/11200/19 від 26.11.2019 Запорізької митниці ДФС про накладення штрафу на ОСОБА_1 . Відповідно до п. 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» - рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. ОСОБА_1 перебуває в статусі боржника за виконавчим провадженням № 60954217 з примусового виконання постанови 05151/11200/19 від 26.11.2019 Запорізької митниці ДФС про накладення штрафу на ОСОБА_1 , а відтак закон не передбачає право оскарження боржника до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. …

У Постанові №0151/11200/190 виданої 26.11.2019 зазначено, що у разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені ст. 539 Митного кодексу України, постанова надсилається для примусового виконання до відділу держаної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна в порядку передбаченого Законом України «Про виконавче провадження». …

10.01.2020 надійшла заява Запорізької митниці ДФС про примусове виконання постанови №0151/11200/190 виданої 26.11.2019 Запорізькою митницею ДФС про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 41607,96 грн.

Постанова №0151/11200/190 від 26.11.2019 Запорізької митниці ДФС про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 41607,96 грн набрала законної (юридичної) сили 07.12.2019.

11.01.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з одночасною перевіркою майнового стану боржника.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

У період з моменту відкриття виконавчого провадження, тобто з 11.01.2020 по 05.12.2025, жодної заяви або звернення від сторін виконавчого провадження до відділу не надходило.

Як стало відомо державному виконавцю з позовної заяви боржника від 05.12.2025, у подальшому рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя по справі №334/84570/19 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Запорізької митниці ДФС про скасування постанови Запорізької митниці ДФС 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19, було відмовлено у повному обсязі.

Постанова № 0151/11200/190 від 26.11.2019 Запорізької митниці про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 41607,96 грн набрала законної (юридичної) сили 07.12.2019.

Виконавець, за наявності відмітки у постанові про набрання нею чинності, не наділений законом повноваженнями перевіряти передчасність проставлення у ній уповноваженим органом відмітки про набрання законної сили.

Станом на теперішній час постанова № 0151/11200/190 від 26.11.2019 Запорізької митниці ДФС про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 41607,96 грн є чинною та підлягає виконанню.

Станом на 24.04.2026 постанова № 0151/11200/190 від 26.11.2019 Запорізької митниці ДФС про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 41607,96 грн не виконана, усі строки на сплату штрафу, встановлені ст. 539 Митного кодексу України, сплинули.

На підставі вищевикладеного, відсутні підстави щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна та про оголошення в розшук майна боржника, звернення стягнення на пенсію у межах виконавчого провадження 60954217 та відсутні законні підстави для вилучення з реєстру боржників ОСОБА_1 ».

Судом з`ясовано, що позивачка зверталася з позовом про визнання протиправною бездіяльності Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який відмовляється вносити зміни до власної Постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2020.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі №280/441/26, яке не набрало законної сили 27 травня 2026 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Запорізька митниця про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Також судом з`ясовано, що позивачка зверталася з позовом про визнання протиправним рішення начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, викладеного в листі 36946/2922-38 від 24.04.2026, яким визначено що постанова Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 набрала законної (юридичної) сили 07.12.2019.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року у справі №280/4027/26, яке не набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління МЮУ відмовлено.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, згідно з якою суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 26 Закону№ 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч.3 ст.74 Закон № 1404-VIII рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Відповідно до ч. 4 та 5 ст.74 Закон № 1404-VIII скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;

2) повне найменування (прізвище, ім`я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім`я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);

4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, предметом спору в цій справі є питання наявності чи відсутності протиправної бездіяльності начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби щодо розгляду скарги позивачки, а також наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити контроль за рішеннями і діями державного виконавця у виконавчому провадженні №60954217.

Правомірність постанов державного виконавця від 11.01.2020 та 21.01.2020, зокрема постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про стягнення виконавчого збору, постанов про арешт майна, оголошення майна в розшук та звернення стягнення на доходи боржника, не є предметом розгляду в цій справі.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи наступні обставини, а саме.

Скарга позивачки від 25.02.2026 була отримана відповідачем 30.03.2026.

Зі змісту листа від 24.04.2026 №36946/29.22-38 вбачається, що відповідач надав позивачці відповідь на зазначену скаргу, у якій зазначив про перебування на виконанні виконавчого провадження №60954217; навів положення Закону України «Про виконавче провадження»; виклав обставини надходження до відділу постанови Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019; зазначив про наявність у виконавчому документі відмітки щодо набрання законної сили 07.12.2019; навів мотиви відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору та подальшого вчинення виконавчих дій. У листі відповідач також зазначив, що державний виконавець, за наявності відмітки у постанові про набрання нею чинності, не наділений законом повноваженнями перевіряти передчасність проставлення такої відмітки уповноваженим органом, а також вказав, що постанова Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019 є чинною, не виконаною, строки на сплату штрафу, встановлені ст.539 Митного кодексу України, сплинули, у зв`язку з чим відповідач вказав на відсутність підстав для скасування постанов державного виконавця та вилучення відомостей про позивачку з Єдиного реєстру боржників.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не залишив звернення позивачки без реагування, а фактично надав відповідь на порушені у скарзі питання. Лист від 24.04.2026 №36946/29.22-38 містить не лише загальне інформування позивачки про положення законодавства, а й виклад позиції відповідача щодо суті порушених у скарзі питань та висновок про відсутність підстав для задоволення вимог скарги.

З огляду на це, колегія суддів вважає доводи позивача про те, що начальник відділу державної виконавчої служби не розглянув її скаргу безпідставними, оскільки фактичні обставини справи свідчать про те, що скарга була отримана відповідачем, її зміст був проаналізований, а позивачці надано відповідь із зазначенням мотивів відмови.

Та обставина, що позивач не погоджується зі змістом наданої відповіді на скаргу, не свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо її розгляду. Незгода заявника з правовою позицією суб`єкта владних повноважень, викладеною у відповіді на скаргу, не є тотожним нерозгляду такої скарги.

Суд також враховує і те, що відповідно до положень Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати звернення громадян, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства та повідомляти громадян про результати розгляду. Звернення розглядаються і вирішуються у строк не більше одного місяця від дня їх надходження.

Сторонами не заперечується, що скарга позивачки від 25.02.2026 була отримана відповідачем 30.03.2026. Відповідь надана 24.04.2026

Отже відповідач, за наслідками розгляду скарги позивачки від 25.02.2026, з дотриманням приписів законодавства України, надав відповідь листом від 24.04.2026 №36946/29.22-38, при цьому, звернення розглянуте в термін, встановлений Законом України "Про звернення громадян", що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо розгляду скарги позивача.

Щодо доводів позивачки про те, що виконавче провадження було відкрито передчасно, оскільки станом на 11.01.2020 тривало судове оскарження постанови митниці, колегія суддів зазначає наступне.

Запорізьким окружним адміністративним судом у справі №280/441/26 встановлено, що станом на 10.01.2020 обов`язок щодо сплати штрафу не настав, оскільки тривала процедура судового оскарження постанови про порушення митних правил №0151/11200/19. Разом з тим суд у справі №280/441/26 дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки обставини, на які посилалася позивачка, не є граматичними чи арифметичними помилками у постанові про відкриття виконавчого провадження та не можуть бути виправлені у порядку абзацу третього частини третьої статті 74 Закону №1404-VIII.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року в адміністративній справі №280/441/26 залишено без змін.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, наведені обставини вже були предметом судової оцінки в межах іншої справи, пов`язаної з тим самим виконавчим провадженням, та не змінюють предмета доказування в цій справі, який стосується розгляду або нерозгляду скарги.

Суд також враховує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №280/4027/26 відмовлено у задоволенні позовних вимог про: визнання протиправним рішення начальника дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, викладене в листі 36946/2922-38 від 24.04.2026, яким визначено що постанова Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19 набрала законної (юридичної) сили 07.12.2019; зобов`язання начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України здійснити контроль за рішеннями і діями державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №60954217 з урахуванням положень статті 539 Митного кодексу України.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №280/4027/26 не набрало законної сили.

А отже у цій справі позивач повторно наполягає, зокрема, на тому, що відповідач має здійснити контроль за діями державного виконавця з урахуванням її тлумачення за ст. 539 Митного кодексу України.

Суд зауважує, що зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Крім того, є безпідставними і доводи позивача про те, що виконавчий документ не містить належного найменування органу, який його видав, та ідентифікаційного коду стягувача. Такі доводи спрямовані на перевірку відповідності виконавчого документа вимогам статті 4 Закону №1404-VIII та стосуються правомірності відкриття виконавчого провадження, проте предметом цієї справи, є оскарження бездіяльності відповідача щодо розгляду скарги, а не постанова про відкриття виконавчого провадження. Крім того, відповідач у листі від 24.04.2026 зазначив, що виконавчий документ був перевірений державним виконавцем на відповідність вимогам статті 4 Закону №1404-VIII та містив необхідні реквізити, у тому числі відмітку про набрання чинності.

Щодо інших доводів позивача викладених в апеляційній скарзі, що є аналогічними доводам викладеними у позові, слід зазначити, що під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи сторін, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв`язку з їх викладенням в апеляційній скарзі немає.

Відносно інших доводів позивача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для відмови у задоволені позову.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі №280/5059/26 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
03.08.2026 Ухвала № 139008739 Третій апеляційний адміністративний суд
03.08.2026 Ухвала № 139008738 Третій апеляційний адміністративний суд
09.07.2026 Ухвала № 138091971 Третій апеляційний адміністративний суд
24.06.2026 Рішення № 137654515 Запорізький окружний адміністративний суд
01.06.2026 Ухвала № 136989981 Запорізький окружний адміністративний суд