ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
19 жовтня 2026 року м. Дніпро справа № 340/3917/25 (суддя Кравчук О.В., м. Кропивницький)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Підвисоцької сільської ради на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі №340/3917/25 за позовом першого заступника керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області до Підвисоцької сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Перший заступник керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області, діючи в інтересах держави, 09 вересня 2025 року звернувся до суду з позовом до Підвисоцької сільської ради згідно з яким, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Підвисоцької сільської ради (код ЄДРПОУ 04367080) стосовно невжиття заходів щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об`єкту нерухомості безхазяйним майном, а саме гідротехнічної споруди гребля насипна, земляна, довжиною 135,00 м, ширина по гребеню 8,4 м, висота 5,04 м., водоспускна споруда шахтний водоскид, пропускна здатність водоскидної споруди 13,40, м3/с, водоскидна споруда розміщена, на водному об`єкті ставок площею 3,0043 га (кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:02:000:9523) за межами с. Нерубайка Підвисоцької сільської територіальної громади (колишній Новоархангельський район) Голованівського району Кіровоградської області, а саме не звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного;
- зобов`язати Підвисоцьку сільську раду (код ЄДРПОУ 04367080) вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди гребля насипна, земляна, довжиною 135,00 м, ширина по гребеню 8,4 м, висота - 5,04 м. Водоспускна споруда шахтний водоскид, пропускна здатність водоскидної споруди 13,40, м3/с., водоскидна споруда розміщена, на водному об`єкті ставок площею 3,0043 га (кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:02:000:9523) за межами с. Нерубайка Підвисоцької сільської територіальної громади (колишній Новоархангельський район) Голованівського району Кіровоградської області, безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на те, що під час виконання прокурорських повноважень виявлено, що на території Вільшанської селищної ради перебуває безхазяйна гідротехнічна споруда. Згадана гідроспоруда є безхазяйним майном, проте селищна рада не вчиняє жодних конкретних дій задля реєстрації такого майна як безхазяйного з метою подальшого його оформлення у комунальну власність, чим допущено протиправну бездіяльність.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року, позов задоволено повністю.
Вирішуючи спірні правовідносини суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову, оскільки відповідач не здійснив юридично значимих дій щодо визнання гідротехнічної споруди безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття нерухомого майна як безхазяйного, а отже допустив протиправну бездіяльність.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Підвисоцька сільська ради, зазначаючи про неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, оскаржила його в апеляційному порядку.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що прокурор не мав права на звернення до суду з позовом у цій справі та не набув статусу позивача, оскільки державний контроль в цьому напрямку на місцевості покладено на Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Посилається на те, що судом першої інстанції проігноровано факт відсутності будь-яких належних доказів по справі.
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач просить у її задоволені відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що на території Підвисоцької сільської ради Кіровоградської області перебуває безхазяйна гідротехнічна споруда, а саме: гребля - насипна, земляна, довжиною 135,00 м, ширина по гребеню - 8,4 м, висота - 5,04 м. Водоспускна споруда - шахтний водоскид. Пропускна здатність водоскидної споруди 13,40, м3/с. Водоскидна споруда розміщена, на водному об`єкті - ставок площею 3,0043 га (кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:02:000:9523) за межами с. Нерубайка Підвисоцької сільської територіальної громади (колишній Новоархангельський район) Голованівського району Кіровоградської області, що підтверджується паспортом водного об`єкта.
Згідно з п. 13 розділу І паспорту водного об`єкта ставок площею 3,0043 га (кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:02:000:9523) за межами с. Нерубайка Підвисоцької сільської територіальної громади (колишній Новоархангельський район) Голованівського району Кіровоградської області відомості про власника, балансоутримувача відсутні.
Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно га Реєстру прав власності на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером: [номер приховано]:02:000:9523, площею 4.6369 га, з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, перебуває в оренді на підставі договору оренди водного об`єкта від 15.10.2020, про що зазначено безпосередньо в договорі та підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Відомості щодо власника гідроспоруди на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:9523 у Державному реєстрі речових прав відсутні.
Згідно з інформацією Підвисоцької сільської ради гідротехнічна споруда (кадастровий номер земельної ділянки, на якій вона розташована [номер приховано]:02:000:9523) не перебуває на обліку сільської ради, право комунальної власності не зареєстровано.
Зобов`язання відповідач вжито заходи, спрямовані на взяття на облік гідротехнічної споруди як безхазяйного нерухомого майна, є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, згідно з якою суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, відповідно до частини 3 статті 16 Закону "Про місцеве самоврядування" №280/97-ВР, є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Частиною 5 статті 16 Закону №280/97-ВР передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини (частина 1 статті 60 Закону №280/97-ВР).
Згідно з підпунктом 1 пункту «а» статті 29 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку сільських, селищних, міських рад регламентуються статтею 30 Закону №280/97-ВР, згідно з якою до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, зокрема: здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; б) делеговані повноваження: облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Відповідно до частини 2 статті 60 Закону №280/97-ВР підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 18.09.2012 №5293-VI «Про аквакультуру» гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об`єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Статтею 12 Закону України "Про аквакультуру" передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать: надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об`єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України; здійснення інших повноважень відповідно до закону.
Таким чином, органу місцевого самоврядування чинним законодавством України надані повноваження щодо ведення обліку гідротехнічних споруд, здійснення контролю за їх використанням.
За частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі - ЦК України) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
До таких речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення - житлові будинки, будівлі, споруди тощо (ч.1 ст.181 ЦК України).
Поняття безхазяйного майна визначене статтею 335 ЦК України, відповідно до якої безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Особливості набуття організацією водокористувачів права власності на безхазяйні об`єкти меліоративних систем визначаються законом.
Особливості набуття права власності на безхазяйні гідротехнічні споруди для цілей аквакультури визначаються законом.
Частиною 5 статті 14-1 Закону України «Про аквакультуру» встановлено, що для цілей цієї статті під безхазяйними гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури розуміються гідротехнічні споруди для цілей аквакультури, власник яких відсутній або його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів.
Так, Закон України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон №1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1952-IV, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
Згідно із Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України 16.05.2023 №3573 (далі - НК 018:2023) споруди - структури, пов`язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи.
Також, Національний стандарт №2 Оцінка нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442, містить положення про те, що споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).
Термін гідротехнічні споруди вживається у Додатку А до ДБН В.2.4-3:2010 Гідротехнічні, енергетичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки. Гідротехнічні споруди. Основні положення (далі - ДБН В.2.4-3:2010) це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод. Переміщення такої споруди призводить до втрати її призначення.
Відповідно до п. 1.3 Правил безпеки при експлуатації каналів, трубопроводів, інших гідротехнічних споруд у водогосподарських системах, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.04.2012 р. №661 (в подальшому Правила №661), гідротехнічна споруда - інженерна споруда, призначена для керування водним режимом, використовування водних ресурсів або для запобігання шкідливій дії вод.
Частиною 1 статті 5 Закону №1952-IV визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.
Виключенням є споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, перелічені у частині 4 статті 5 Закону №1952-IV, зокрема магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.
Гідротехнічна споруда не є частиною чи приналежністю головної речі, не включена до переліку споруд, передбачених частиною 4 статті 5 Закону №1952-IV.
Таким чином, гідротехнічна споруда належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитися державна реєстрація прав.
Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно визначив коло норм права, що регулюють спірні правовідносини та обґрунтовано дійшов наступних висновків.
Так, в розумінні пункту 3 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Частиною 14 статті 18 Закону №1952-IV передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
Тобто, до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, вчинення дій, спрямованих на реєстрацію та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.
Так, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає в себе звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи на території Підвисоцької сільської ради Кіровоградської області перебуває безхазяйна гідротехнічна споруда, а саме: гребля - насипна, земляна, довжиною 135,00 м, ширина по гребеню - 8,4 м, висота - 5,04 м. Водоспускна споруда - шахтний водоскид. Пропускна здатність водоскидної споруди 13,40, мЗ/с. Водоскидна споруда розміщена, на водному об`єкті - ставок площею 3,0043 га (кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:02:000:9523) за межами с. Нерубайка Підвисоцької сільської територіальної громади (колишній Новоархангельськии район) Голованівського району Кіровоградської області.
Відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запоріжській та Кіровоградській областях №10-11-0235 від 09.05.2025 відомості про нерухоме майно за класифікаційним угрупуванням: 215 - «Порти, канали, греблі та інші водні споруди» відповідно до Класифікатора державного майна, затвердженого наказом Фонду від 15.03.2006 №461, та місцезнаходженнями: Кіровоградська обл.. Голованівський р-н. с. Торговиця, с, Мар`янівка та с. Нерубайка, від суб`єктів управління до Фонду з метою внесення до Реєстру не надавалися (не ідентифіковано за результатами пошуку). Інша інформація щодо гідротехнічних споруд, які розташовані на водних об`єктах за місцезнаходженнями: Кіровоградська обл, Голованівський р-н, с. Торговиця, с. Мар`янівка та с. Нерубайка, в Управлінні забезпечення реалізації повноважень у Кіровоградській області Регіонального відділення відсутня.
З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач не здійснив юридично значимих дій щодо визнання гідротехнічної споруди безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття нерухомого майна як безхазяйного, а отже допустив протиправну бездіяльність, тому позов підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про те, що прокурор не мав права на звернення до суду з позовом у цій справі, оскільки судом першої інстанції в оскарженому рішенні суду відповідачу було надано правильну відповідь на цей аргумент.
При цьому суд першої інстанції обґрунтовано врахував правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 01.12.2022 року у справі №340/5914/21.
Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Відносно доводів відповідача про те, що прокурор не набув статусу позивача у цій справі, оскільки державний контроль в цьому напрямку на місцевості покладено на Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області слід зазначити наступне.
Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду викладеної у постанові від 11.06.2024 року у справі №925/1133/18 якщо державний орган або орган місцевого самоврядування дії або приймає рішення, або бездіє всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду.
Зазначені обставини мали місце і в цій справі, оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області не вчинялось жодних дій з приводу безхазяйного майна про яке йдеться у цій справі.
Також слід зауважити, що позивач у відзиві на апеляційну скаргу правильно звернув увагу на те, що земельна ділянка водного фонду та водний об`єкт, на якій він знаходиться належать на праві комунальної власності відповідачу, а отже з 2021 року саме відповідачем не вжито жодних заходів, спрямованих на взяття на облік гідротехнічної споруди як безхазяйного нерухомого майна.
Крім того, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про ігнорування судом першої інстанції факта відсутності будь-яких належних доказів по справі, оскільки наявні в матеріалах справи докази є належними та допустимими та їм надана відповідна оцінка судом першої інстанції.
Правом надати інші докази, що мають відношення до справи відповідач не скористався.
Відносно інших доводів відповідача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням, необхідності переоцінки доказів по справі слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для переоцінки доказів та здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.
Під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи сторін, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв`язку з їх викладенням в апеляційній скарзі немає, а всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновки суду викладені в оскарженому рішенні.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Підвисоцької сільської ради залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі №340/3917/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов