Судові рішення

Ухвала № 140719358 у справі № 420/7896/26 від 19.10.2026

Ухвала від 19.10.2026 в адміністративній справі № 420/7896/26 (категорія «Загальнообов’язкового державного пенсійного страхування»). Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд, суддя Димерлій О.О.

Справа№ 420/7896/26
СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
СуддяДимерлій О.О.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяЗагальнообов’язкового державного пенсійного страхування
Дата ухвалення19.10.2026
Надійшло до реєстру20.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140719358

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

У Х В А Л А

19 жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/7896/26

Суддя-доповідач П`ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Служби безпеки України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 у справі №420/7896/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2024, складеної відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону № 2262-XII, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028грн.), встановленого Законом на 01.01.2024 та відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які встановлені на 01.01.2024, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2024;

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Одеській області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024, складеної відповідно до вимог ст.43, 63 Закону № 2262-XII, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028грн.), встановленого Законом на 01.01.2024 та відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, які встановлені відповідній категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2024 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2024.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 у справі №420/7896/26 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Не погодившись із вищеозначеним рішенням суду першої інстанції відповідачем безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі суб`єктом владних повноважень викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення окружного адміністративного суду скаржник вказує, що Управлінням Служби безпеки України в Одеській області 04.06.2026, тобто завчасно до закінчення строку на апеляційне оскарження, подало вказану апеляційну скаргу через систему «Електронний Суд», втім як випадково з`ясувалося 15.10.2026 вищевказана скарга значиться як «чернетка» з невідомих причин. Як зауважує скаржник, внаслідок відключень світла, некоректної роботи системи «Електронний Суд» жодного сповіщення Управлінню про неподання вищевказаної апеляційної скарги не надходило, що позбавило його можливості повторно подати цю апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження.

Надаючи оцінку таким доводам відповідача щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення окружного адміністративного суду у системному зв`язку із положеннями чинного законодавства України, слід зазначити таке.

Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі.

Право на апеляційне оскарження гарантовано статтею 293 КАС України.

Згідно із ч.1 ст.293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Строк на апеляційне оскарження установлено статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Справу №420/7896/26 Одеським окружним адміністративним судом розглянуто в порядку письмового провадження 08.05.2026.

Тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції закінчився 08.06.2026 (з урахуванням того, що закінчення процесуального строку припало на вихідний - неділю).

Натомість, дану апеляційну скаргу суб`єктом владних повноважень до П`ятого апеляційного адміністративного суду скеровано лише 16.10.2026, тобто поза межами визначеного процесуальним законодавством строку.

Поруч з цим, слід зауважити, що право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.

Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість, закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.

У даному випадку, Управління Служби безпеки України в Одеській області обґрунтовує поважність причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження, вказуючи, що 04.06.2026, тобто завчасно до закінчення строку на апеляційне оскарження, ним подало вказану апеляційну скаргу через систему «Електронний Суд», втім як випадково з`ясувалося 15.10.2026 вищевказана скарга значиться як «чернетка» з невідомих причин. Як зауважує скаржник, внаслідок відключень світла, некоректної роботи системи «Електронний Суд» жодного сповіщення Управлінню про неподання вищевказаної апеляційної скарги не надходило, що позбавило його можливості повторно подати цю апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши такі доводи слід зазначити, що наведені скаржником обставини жодним чином не пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, є суб`єктивними та залежали виключно від поведінки особи, яка здійснює супроводження даної справи в суді з питань апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

До того ж, слід врахувати, що відповідачем до матеріалів апеляційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження того, що в межах досліджуваного періоду відбувались відключення світла та/або робота системи «Електронний Суд» була некоректною.

Оцінивши поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження у справі, що розглядається, суддя-доповідач вказує, що скаржником не надано переконливих доказів на підтвердження того, що в межах досліджуваного періоду Управління Служби безпеки України в Одеській області було позбавлене реальної можливості в порядку та строк, передбачені законодавством, подати дану апеляційну скаргу.

За відсутність таких відомостей наявні матеріали справи не дають підстав для висновку, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов`язаний саме з поважними причинами.

Отже, за наслідком дослідження доводів Управління Служби безпеки України в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції суддя-доповідач дійшов висновку, що вони є необґрунтованими, оскільки відповідачем не зазначено та до апеляційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку для подання до апеляційного суду даної скарги.

Відтак, викладені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі є неповажними.

Частиною 3 статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику строку для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних підстав для поновлення такого строку.

Керуючись ст.ст.169, 286, 292, 293, 296, 298 КАС України, суддя-доповідач

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними вказані Управлінням Служби безпеки України в Одеській області підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 у справі №420/7896/26.

У задоволенні клопотання Управління Служби безпеки України в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 у справі №420/7896/26 - відмовити.

Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 у справі №420/7896/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.05.2026 у справі №420/7896/26 із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали щодо подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із наведенням інших обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами, апеляційним судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.11.2026 Ухвала № 141481733 П'ятий апеляційний адміністративний суд
03.11.2026 Ухвала № 141166984 П'ятий апеляційний адміністративний суд
08.05.2026 Рішення № 136367562 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
13.04.2026 Ухвала № 135631188 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
26.03.2026 Ухвала № 135169221 без тексту Одеський окружний адміністративний суд