ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/12943/21
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Терези Ю.О., Сорочка Є.О.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Тукмака Євгена Григоровича про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач) про:
- визнання протиправною бездіяльності ГУ ДПС у Київській області щодо ненадання ОСОБА_1 письмової інформації щодо суми податкового боргу згідно із заявою від 18 березня 2021 року;
- зобов`язання ГУ ДПС у Київській області надати запитувану інформацію на заяву від 18 березня 2021 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2022 року - без змін.
29 травня 2023 року Тукмак Євген Григорович, діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 640/12943/21. Заяву обґрунтовано тим, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2023 року за результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області ухвалено судове рішення на користь позивача. Водночас судом апеляційної інстанції залишено невирішеним питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги адвокатом під час апеляційного перегляду справи, у розмірі 47 200, 00 грн. Відповідне клопотання про стягнення зазначених витрат було викладено у відзиві на апеляційну скаргу відповідача від 01 грудня 2022 року, до якого долучено докази на підтвердження понесених витрат, зокрема копію договору про надання правової допомоги, копію акта приймання-передачі наданих послуг, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а також фіскальний поштовий чек про направлення відзиву з додатками відповідачу. Наголошує, що зазначений відзив разом із клопотанням про стягнення судових витрат було направлено на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду 01 грудня 2022 року рекомендованим поштовим відправленням № 416[телефон приховано], яке отримано судом 06 грудня 2022 року. Отже, питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу було належним чином порушено перед судом апеляційної інстанції ще до ухвалення постанови за результатами апеляційного перегляду, однак не знайшло свого вирішення у відповідному судовому рішенні.
Заперечення на заяву про ухвалення додаткового судового рішення не надходили.
Вирішуючи подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 640/12943/21, колегія суддів враховує наступне.
За пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частиною третьою статті 134 КАС України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ця норма закону кореспондується з частиною сьомою статті 139 КАС України, згідно з якою розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Про це саме зазначено в частині третій статті 143 КАС України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені умови представником позивача дотримані, оскільки у відзиві на апеляційну скаргу, поданому 06 грудня 2021 року, представник позивача повідомляв суд про понесені витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 47 200, 00 грн та надав відповідні докази.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такий самий правовий підхід застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункту 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Про таке йдеться також в іншій практиці ЄСПЛ, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01): заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
З матеріалів справи вбачається, що 14 вересня 2021 року між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Тукманом Євгеном Григоровичем (Адвокат) укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого Адвокат взяв на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу, зокрема шляхом надання консультацій та роз`яснень з юридичних питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, а також здійснення представництва інтересів Клієнта в судах та інших органах.
Згідно з пунктом 3.1 зазначеного Договору Клієнту надається правова допомога щодо представництва, захисту та відстоювання його інтересів у судах України, зокрема в межах адміністративного судочинства, включаючи підготовку процесуальних документів та вчинення інших дій, необхідних для належного захисту прав та законних інтересів Клієнта.
Відповідно до пункту 4.1 Договору надання Адвокатом правової допомоги Клієнту здійснюється на платній основі.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що вартість наданої Адвокатом правової допомоги у межах даного Договору встановлюється за домовленістю сторін і відображається в акті приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами.
На виконання умов вказаного Договору 01 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та адвокатом Тукманом Є.Г. складено та підписано Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 14 вересня 2021 року, відповідно до якого Адвокатом надано Клієнту правничу допомогу у межах апеляційного перегляду адміністративної справи № 640/12943/21.
Згідно із зазначеним Актом правнича допомога включала: збір, опрацювання та надання правової оцінки документам і матеріалам, які мають відношення до захисту позиції Клієнта під час апеляційного оскарження відповідачем рішення суду першої інстанції від 27 січня 2022 року, тривалістю 2 години; розроблення, структурування та складання процесуального документа, а саме відзиву на апеляційну скаргу відповідача на рішення суду першої інстанції від 27 січня 2022 року, тривалістю 4 години; надання Клієнту роз`яснень зі спірних правовідносин у справі № 640/12943/21, зокрема щодо правозастосовчої практики в аналогічних справах, тривалістю 2 години.
Таким чином, загальна тривалість наданих Адвокатом послуг становила 8 годин.
Відповідно до пункту 3 Акта приймання-передачі наданих послуг від 01 грудня 2022 року сторони погодили, що вартість однієї години роботи Адвоката становить 5 900, 00 грн.
Згідно з пунктом 4 зазначеного Акта загальна вартість наданих Адвокатом послуг визначена сторонами у розмірі 47 200, 00 грн, виходячи з розрахунку 8 годин х 5 900,00 грн.
При цьому пунктом 5 Акта передбачено, що грошові кошти в сумі 47 200, 00 грн сплачуються Клієнтом на користь Адвоката протягом 80 днів після прийняття судом апеляційної інстанції рішення за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача у справі № 640/12943/21.
На підтвердження заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано копію Договору про надання правової допомоги від 14 вересня 2021 року, Акт приймання-передачі наданих послуг від 01 грудня 2022 року, а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 000712 від 21 жовтня 2019 року.
Зазначені документи подані до апеляційного суду 06 грудня 2022 року.
Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 вказав, що в будь-якому випадку суд зобов`язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, з огляду на положення частини четвертої статті 134 КАС України, згідно з якою для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08 квітня 2021 року у справі № 922/2321/20 констатував, що зазначені окремо в акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.
Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, колегія суддів вважає, що надані адвокатом види послуг не є окремими процесуальними діями, а такими, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є підтримання рішення суду першої інстанції в апеляційній інстанції.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
В даній правовій ситуації колегія суддів вважає, що визначений стороною та його адвокатом розмір гонорару у сумі 47 200, 00 грн є завищеним щодо іншої сторони спору, беручи до уваги конкретні обставини справи.
Зважаючи на заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу, керуючись засадами справедливості та верховенства права, враховуючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, незначну складність справи, незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування, відсутність необхідності вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, складення адвокатом одного процесуального документа - відзиву на апеляційну скаргу, розгляд справи судом апеляційної інстанції за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, як наслідок, відсутність проведення судових засідань, колегія суддів вважає, що сума, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу за перегляд справи судом апеляційної інстанції, у розмірі 6 000 00 грн є справедливою та співмірною.
Керуючись статтями 139, 143, 252, 325, 328, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Тукмака Євгена Григоровича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (адреса: 03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5-а, код ЄДРПОУ 44096797) витрати на правничу допомогу в сумі 6 000, 00 грн (шість тисяч гривень нуль копійок).
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Тереза Ю.О.
Сорочко Є.О.