ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/30817/21 Суддя (судді) першої інстанції: Віятик Наталія Володимирівна
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Кузьмишиної О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасне будівництво і консалтінг" про припинення права на початок виконання будівельних робіт,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2021 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , у якому просить:
- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі Повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КВ 051210526822 від 1 червня 2021 року щодо об`єкта: «Реконструкція групи нежитлових приміщень № 101 за адресою: м. Київ, Солом`янський район, вул. Солом`янська, 14».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач навів недостовірні дані у повідомленні, зазначивши, що містобудівні умови та обмеження (МУО), а також документи на земельну ділянку не вимагаються.
Позивач стверджує, що оскільки згідно з даними КП «КМ БТІ» та Державного реєстру речових прав первинна площа приміщення становила 106,9 кв. м, а після реконструкції запланована у розмірі 244,6 кв. м, відбулася зміна зовнішніх геометричних розмірів фундаменту в плані, що вимагає наявності землі та МУО.
Також позивач вказав на факт недопуску інспекторів до перевірки та ненадання відповідачем документів на виклик від 31 серпня 2021 року.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд вказав, що станом на день винесення рішення, підстави для задоволення позовних вимог відсутні у зв`язку з тим, що позивач, незважаючи на встановлені ним невідповідності у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об`єкта.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального права, тому просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.06.2026 у справі № 640/30817/21 та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Департаменту до ОСОБА_1 задовольнити.
Апелянт зазначає про те, що оскаржуване судове рішення не відповідає фактичним обставинам справи, містить формальні та недоведені ознаки та порушує права Департаменту (апелянта) у сфері публічно-правових відносин.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.06.2021 року головним спеціалістом відділу дозвільних документів управління дозвільних процедур Департаменту з питань ДАБК м. Києва Петренко В.С. в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) зареєстровано подане замовником ОСОБА_1 Повідомлення про початок виконання будівельних робіт за № КВ 051210526822.
Об`єктом будівництва визначено: «Реконструкція групи нежитлових приміщень № 101 за адресою: АДРЕСА_1 » (клас наслідків/відповідальності - СС1, незначні наслідки).
Проектна документація розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасне будівництво і консалтінг" сертифікованим головним інженером проекту ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат АР № 000090).
У графі «Земельна ділянка» та «Містобудівні умови та обмеження» замовником, відповідно до затвердженої Постановою КМУ № 466 форми, зазначено про їх відсутність на підставі ч. 4 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 25 Наказу Мінрегіону № 289 (реконструкція без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту в плані).
26.08.2021 року в.о. директора Департаменту Оксаною Попович видано Наказ № 938 про проведення позапланової перевірки щодо замовника ОСОБА_1 , проектувальника ТОВ «Сучасне будівництво і консалтінг» та осіб, що здійснюють технічний і авторський нагляд.
На виконання цього наказу головному державному інспектору інспекційного відділу № 1 Лисаку С.Ф. видано Направлення для проведення позапланової перевірки з терміном дії з 28.08.2021 по 09.09.2021.
31.08.2021 року в.о. директора ОСОБА_3 сформовано лист-виклик № 073-7619, у якому відповідачу висувалася процесуальна вимога прибути до приміщення Департаменту 07 вересня 2021 року о 10:30 та надати вичерпний перелік правовстановлюючих, дозвільних та проектних документів, а також забезпечити фізичний доступ інспектора на об`єкт.
31.08.2021 року Департамент ДАБК направив письмовий запит № 073-7577 до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо надання архівних креслень та експлікації приміщення № 101.
Листом від 06.09.2021 року № 062/14-11445 Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надало копії поверхового плану станом на 10.10.2008, де первинна площа зазначалася в розмірі 106,9 кв. м.
07.09.2021 року інспектором Департаменту ДАБК Мосуром С.М. було сформовано Інформаційну довідку № 273514274 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з аркушами 2, 3 та 4 цієї довідки, в електронній системі виявлено відсутність актуальних реєстраційних записів про право власності, але зафіксовано історичні записи про іпотечні обтяження кредитної спілки «КС Володар» за 2006- 2007 роки (які мають офіційний статус «вилучено»). У цих іпотечних договорах фігурували дані про площу приміщення 106,40 кв. м та 106,90 кв. м, записані на власника ОСОБА_4 та власника ОСОБА_1 відповідно.
Означені обставини слугували підставою подання у жовтні 2021 року відповідного позову до ОСОБА_1 з вимогою припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі Повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КВ 051210526822 від 1 червня 2021 року щодо об`єкта: «Реконструкція групи нежитлових приміщень № 101 за адресою: АДРЕСА_1 ».
Згідно з інформацією, яка міститься на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва стосовно об`єкта «Реконструкція групи нежитлових приміщень № 101 за адресою: м. Київ, Солом`янський район вул. Солом`янська, 14», є зареєстрованою декларація про готовність до експлуатації об`єкта від 10 вересня 2021 року (реєстраційний номер КВ101210901906).
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції вказав, що з моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію.
Колегія суддів за наслідками перегляду даної справи в апеляційному порядку зазначає наступне.
Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) та Порядком № 466, а механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта визначено Порядком № 461.
Закон України № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Частиною другою статті 39-1 Закону № 3038-VI визначено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у тому числі (…) зокрема, якщо він збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать у тому числі (…) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Відповідно до пунктів 6, 7 частини першої статті 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється у тому числі шляхом:
контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації;
надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів).
Частиною п`ятою статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Отже, в розумінні приписів пункту 1 частини третьої статті 6, пунктів 6, 7 частини першої статті 7, частини п`ятої статті 34, частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI Департамент наділений повноваженнями на звернення до суду із позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, наданих відповідачем.
Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України № 3038-VI проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
За приписами частини першої статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 затверджений Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт.
У силу вимог пункту 11 Порядку № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 13 Порядку № 466 закріплено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 21 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Відповідно до абзацу 5 пункту 15 Порядку № 466 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у тому числі (…) якщо він збудований без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Водночас згідно із абзацом 7 пункту 15 Порядку № 466 право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у тому числі встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, затверджений Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.
Згідно із пунктом 17 Порядку № 461 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг один примірник декларації, зокрема, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.
Пунктом 18 Порядку № 461 закріплено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.
У справі, що розглядається, позивач зареєстрував подане ОСОБА_1 Повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КВ 051210526822 від 1 червня 2021 року.
Надалі, позивач зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об`єкта від 10 вересня 2021 року (реєстраційний номер КВ101210901906) стосовно об`єкта «Реконструкція групи нежитлових приміщень № 101 за адресою: АДРЕСА_1 ».
З урахуванням приписів пункту 18 Порядку № 461 вбачається, що позивачем здійснювалась перевірка повноти даних, зазначених у декларації, та відповідно враховуючи подальшу її реєстрацію, позивач не вбачав допущених ОСОБА_1 порушень або неповноти даних.
Колегія суддів зазначає, що правовим підґрунтями для практичної реалізації принципу належного урядування є стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає критерії, яким мають відповідати дії (бездіяльність) та рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, такі рішення (дії або бездіяльність) вважаються правомірними, якщо вони прийняті (вчинені): 1) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наведених обставин, вірним є висновки суду першої інстанції про те, що з моменту реєстрації декларації про готовність об`єкту до експлуатації КВ101210901906, з яким пов`язується закінчення будівництва об`єктів містобудування, Повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КВ 051210526822 щодо об`єкта: «Реконструкція групи нежитлових приміщень № 101 за адресою: АДРЕСА_1 » вичерпало свою дію, оскільки є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, а саме - вчинення замовником дій щодо реалізації наданого йому цим повідомленням права на проведення будівельних робіт.
Відповідно, його скасування не відновлює становища, що існувало до реєстрації повідомлення.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 липня 2019 року у справі №826/5607/17, від 9 червня 2021 року у справі №826/2123/18, від 18 червня 2021 року у справі №420/3572/19.
Такі висновки підтримані Верховним Судом у постанові від 26 травня 2026 року у справі № 810/1274/17, зокрема про те, що реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, а саме - уможливив вчинення замовником дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт, які станом на момент виникнення спірних правовідносин вже були фактично завершені. Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання. Після реєстрації права власності на об`єкт будівництва, у разі виявлення визначених законом ознак, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, орган державного архітектурно - будівельного контролю зобов`язаний вчинити дії, спрямовані на усунення відповідних порушень у сфері містобудівної діяльності та наслідків самочинного будівництва аж до звернення з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом, у тому числі статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка регламентує процедуру знесення самочинно збудованих об`єктів. Вчинення саме таких дій у разі виявлення ознак самочинного будівництва об`єкта, будівельні роботи на якому вже завершено і стосовно якого зареєстровано декларацію про його готовність до експлуатації, зареєстровано право власності на нього, і буде належним виконанням органом державного архітектурно - будівельного контролю своїх повноважень й ефективним способом судового захисту.
Колегія суддів також зауважує, що реєструючи декларацію про готовність об`єкту до експлуатації, органи ДАБІ в силу покладених на них законом обов`язків мали перевірити як самі об`єкти нерухомого майна, які вводились в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також відомості зазначені в самій декларації про готовність об`єкту до експлуатації.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до абзаців 5-7 пункту 15 Порядку №466 (у редакції від 23.06.2021) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проєкту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю:
видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт;
звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.
Однак, станом на дату подання відповідного позову, контролюючий орган не видавав припис про усунення порушень.
Верховний Суд у постанові від 25 серпня 2026 року у справі № 640/10128/21 навів висновки про те, що у разі виявлення істотного відхилення від проєкту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм, факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проєкту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі вимог статей 36, 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням. Повноваження щодо визначення істотності відхилення від проєкту та істотності порушення будівельних норм в силу своїх дискреційних повноважень визначає орган державного архітектурно-будівельного контролю, який уповноважений визначити порушення, його істотність і видати припис про усунення цих порушень.
Важливість принципу належного врядування для формування правової держави, обумовлює необхідність у розкритті його змісту з урахуванням практики застосування цього принципу у рішеннях Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Своєю чергою, аналізуючи рішення ЄСПЛ, можна виокремити такі основні складові принципу належного урядування, які становлять його зміст: 1) на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок; 2) у разі, якщо йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб; 3) ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються; будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам; 4) принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість; 5) потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу; державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків; такі помилки не повинні бути усунені за рахунок зацікавленої особи, особливо там, де немає конфлікту приватних інтересів.
Крім того, у справі "Рисовський проти України", № 29979/04, рішення від 20.10.2011, пункти 70, 71, Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
При розгляді даної справи колегією суддів також враховано висновки Верховного Суду у справі № 640/13212/20 від 25 лютого 2026 року.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, що викладені в постановах Верховного Суду.
Як наслідок, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно з частинами першою - четвертою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
О.М. Кузьмишина