ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/9636/25 Суддя (судді) першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті неотриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 , після здійсненого йому перерахунку пенсії, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 по справі № 620/7596/24 і залишилася недоодержаною, у зв`язку з його смертю;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплатити ОСОБА_1 нараховану суму пенсії у розмірі 283311,08 грн., яка залишилася недоодержаною її чоловіком ОСОБА_2 , у зв`язку з його смертю, за результатами перерахунку пенсії, проведеного на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 по справі № 620/7596/24.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у відкритті провадження було відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції на продовження розгляду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 28.02.2025 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію по втраті годувальника.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 у справі №620/7596/24, яке набрало законної сили 06.08.2024, задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено у повному обсязі, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в проведенні ОСОБА_2 перерахунку розміру раніше призначеної пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.03.2024 №ФЧ46855, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.03.2024 №ФЧ46855, з урахуванням раніше виплачених сум.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на виконання вказаного рішення було нараховано недоплачену пенсію ОСОБА_2 за період з 01.04.2019 по 31.08.2024 в сумі 283 311,08 грн.
Відповідно до ст. 61 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
11.03.2025 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою у порядку ст. 61 Закону №2262-XII про виплату їй коштів, нарахованих ОСОБА_2 .
Листами Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області позивачці повідомлено про те, що з метою отримання вказаних коштів їй необхідно звернутися до суду із заявою про заміну стягувача правонаступником.
Позивач не погодилась із вказаною відмовою, а тому звернулась до суду із вказаною позовною заявою, у якій також вказала, що посилання відповідача на необхідність заміни позивача у справі №620/7596/24 вважає необґрунтованим.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року відмовлено у відкриті провадження за вказаною позовною заявою на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України згідно якого суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що фактично позивач - спадкоємець вирішує питання спадкування пенсії ОСОБА_2 , що є вирішення питання встановлення розміру цієї заборгованості і спадкування коштів (пенсії). Тобто, обраний спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а відтак в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним і цей спір не є адміністративним, тому наступає наслідок визначений ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак, колегія суддів звертає увагу, що даний спір не стосується спадкових правовідносин, є окремим публічно-правовим спором, адже позивачка у поданій позовній заяві оскаржує відмову відповідача-суб`єкта владних повноважень у вчиненні дій щодо реалізації її права, передбаченого ст. 61 Закону №2262-XII.
За наведеного, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті провадження, адже фактично даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У практиці Європейського Суду з прав людини, зокрема, в справі «Делькур проти Бельгії» висловлена позиція, що в демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 р. по справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Таким чином, хоча право доступу до суду і не є абсолютним, це право не повинно обмежуватись таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням до суду першої інстанції, оскільки ухвала про повернення позовної заяви постановлена за неповного з`ясування обставини, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо адміністративної підсудності.
Керуючись статтями 311, 312, 320, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Епель
суддя В.В.Файдюк