ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/62300/25 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Бужак Н.П., Файдюка В.В., при секретарі Присяжній Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.07.2025 №62452/240102 та №62453/240102.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.04.2025 ОСОБА_1 було подано до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік № [номер приховано] та податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2024 рік № [номер приховано].
30.05.2025 року ОСОБА_2 , головним державним інспектором відділу адміністрування податків з громадян управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 - VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у порядку статті 76 розділу II Кодексу проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік № [номер приховано] від 30.04.2025 року
За результатами даної камеральної перевірки складено Акт від 30.05.2025 № 47046/Ж5/26-15-24-01-02-03.
Висновками Акту від 30.05.2025 № 47046/Ж5/26-15-24-01-02-03 встановлено, що при заповненні податкової декларації платником податку порушено:
- п. 167.1 ст.167 Кодексу відповідно до якого ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно- правовими договорами;
- п.п.170.13.2.4 п.п.170.13.2 п.170.13 ст.170 Кодексу, відповідно до якого сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією. Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.
ГУ ДПС у м. Києва на підставі Акту від 30.05.2025 № 47046/Ж5/26-15-24-01-02-03 винесено податкове повідомлення-рішення № 62453/240102 від 04 липня 2025 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 263 925 (один мільйон двісті шістдесят три тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 48 копійок, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 1 149 023 (один мільйон сто сорок дев`ять тисяч двадцять три) гривні 16 копійок, за штрафними санкціями - 114 902 (сто чотирнадцять тисяч дев`ятсот дві) гривні, 32 копійки.
Також, 30.05.2025 року ОСОБА_2 , головним державним інспектором відділу адміністрування податків з громадян управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 - VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у порядку статті 76 розділу II Кодексу проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік № [номер приховано] від 30.04.2025 року
За результатами даної камеральної перевірки складено Акт від 30.05.2025 № 47055/Ж5/26-15-24-01-02-03.
Висновками Акту від 30.05.2025 № 47055/Ж5/26-15-24-01-02-03 встановлено, що при заповненні податкової декларації платником податку порушено:
- п. 167.1 ст.167 Кодексу відповідно до якого ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно- правовими договорами;
- п.п.170.13.2.4 п.п.170.13.2 п.170.13 ст.170 Кодексу, відповідно до якого сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією. Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.
ГУ ДПС у м. Києва на підставі Акту від 30.05.2025 № 47055/Ж5/26-15-24-01-02-03 винесено податкове повідомлення-рішення № 62452/24010 від 04 липня 2025, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 7 035 486 (сім мільйонів тридцять п`ять тисяч чотириста вісімдесят шість гривень) 91 копійка, в тому числі за податковими зобов`язаннями - 6 395 897 (шість мільйонів триста дев`яносто п`ять тисяч вісімсот дев`яносто сім) гривень 19 копійок, за штрафними санкціями - 639 589 (шістсот тридцять дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень, 72 копійки.
Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Так, платниками податку на доходи фізичних осіб за правилами, визначеними пп.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України, серед іншого, є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Водночас, відповідно до пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід, отриманий з джерел за межами України, це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо, інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Оподаткування іноземних доходів визначено п. 170.11 ст. 170 ПК України.
У разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку-отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18%, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПК України, крім доходів, визначених пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПК України, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПК України, а також крім доходів, визначених пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПК України (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПК України).
Під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПК України).
З системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що у разі коли дохід отримується фізичною особою - резидентом з джерел за межами України, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому фізична особа зобов`язана подати річну декларацію та сплатити податок (військовий збір) з такого доходу.
У той же час, згідно з пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПК України у разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов`язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 цього Кодексу, такий платник зобов`язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до пп. 170.13.2.4 пп. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПК України у разі, якщо контрольована іноземна компанія розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією.
Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, - сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.
Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.
При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим цього підпункту, не може перевищувати суму податкового зобов`язання фізичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії.
Згідно положень п. 3.2 ст. 3 ПК України, якщо договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою Україні інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовують положення міжнародного договору.
Так, п. 13.4 ст. 13 ПК України встановлено, що суми податків та зборі межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів правилами, встановленими цим Кодексом. Для отримання права на зарахування та зборів, сплачених за межами України, платник зобов`язаний отримати в органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країн закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПК України).
Водночас, згідно з п. 176.1 ст. 176 ПК України платники податку на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством пред`являти документи і відомості, пов`язані з виникненням доходу на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у Декларації з цього податку.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 №1906-IV чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Наразі, між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012, яку ратифіковано 04.07.2013. Ця Конвенція набрала чинності для України 07.08.2013 (надалі - Конвенція).
Згідно п.1 ст. 2 Конвенції дія цієї Конвенції поширюється на податки на доходи, що стягуються від імені Договірної Держави або її адміністративно-територіальних одиниць, або місцевих органів влади, незалежно від способу їхнього стягнення.
Відповідно до п.3 ст. 2 Конвенції Податками, на які поширюється дія цієї Конвенції, зокрема є:
a) в Україні: i) податок на прибуток підприємств; ii) податок на доходи фізичних осіб; (далі - український податок);
b) на Кіпрі: i) прибутковий податок; ii) корпоративний податок на прибуток; iii) спеціальний внесок на оборону Республіки; iv) податок на доходи від відчуження майна; (далі - кіпрський податок).
Пунктом 1 ст. 4 Конвенції встановлено, що Для цілей цієї Конвенції термін «резидент Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію, а також включає цю Державу і будь-яку її адміністративно-територіальну одиницю чи місцевий орган влади. Цей термін, проте, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі лише стосовно доходів із джерел у цій Державі.
Згідно з п.1, 2 ст. 20 Конвенції види доходів резидента Договірної Держави, незалежно від джерела їхнього виникнення, про які не йде мова у попередніх статтях цієї Конвенції, оподатковуються тільки в першій згаданій Державі.
Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються до доходів інших, ніж доходи від нерухомого майна, визначеного в пункті 2 статті 6 цієї Конвенції, якщо одержувач таких доходів є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність в іншій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво, і право або майно, у зв`язку з яким одержано дохід, справді пов`язані з таким постійним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статті 7 цієї Конвенції.
Відповідно до п.1, 2 ст. 21 Конвенції якщо резидент Договірної Держави одержує дохід, який згідно із положеннями цієї Конвенції може оподатковуватись в іншій Договірній Державі, перша згадана Держава дозволить вирахувати з податку на дохід цього резидента суму, що дорівнює сумі податку на дохід, сплаченій в цій іншій Державі. Такі вирахування у будь-якому випадку не повинні перевищувати ту частину податку з доходу, розраховану до надання вирахування стосовно доходу, який може обкладатись податком в цій іншій Державі.
Якщо відповідно до будь-якого положення Конвенції одержаний дохід, яким володіє резидент Договірної Держави, звільнено від податку у цій Державі, така Держава може, проте, під час нарахування суми податку на залишок доходу такого резидента, взяти до уваги звільнений від податку дохід.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є резидентом України та протягом 2023-2024 років безпосередньо володів часткою у статутному капіталі іноземної компанії, а саме: «AZ1 MANAGEMENT COMPANY LTD», компанії, зареєстрованої на Кіпрі за реєстраційним номером НЕ410646, в розмірі 100%.
30 квітня 2025 року Позивачем податковому органу було подано:
- Звіти про контрольовані іноземні компанії (AZ1 MANAGEMENT COMPANY LTD) за 2023 та 2024 роки;
- Документи довільної форми - Листи Ліцензованих бухгалтерів «Про оплату податку» за 2023 та 2024 роки, з перекладом на українську мову, засвідчені нотаріально у відповідності до яких сума корпоративного податку, сплаченого AZ1 MANAGEMENT COMPANY LTD становила: за 2023 рік - 26 304 (двадцять шість тисяч триста чотири) Євро, 06 центів; за 2024 рік - 134 531 (сто тридцять чотири тисячі п`ятсот тридцять один) Євро, 23 центи.
У Додатку КІК №2 за 2023 рік «Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії» щодо нерезидента AZ1 MANAGEMENT COMPANY LTD зазначено:
- у рядку 03 «сума податку на доходи фізичних осіб із скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії (позитивне значення)»: 4 263 355,98 грн;
- у рядку 04 «сума корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією, пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії»: 1 149 023,16 грн;
- у рядку 05 «сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку контрольованої іноземної компанії (позитивне значення)» 3 114 332,82 грн.
У Додатку КІК №2 за 2024 рік «Розрахунок податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії» щодо нерезидента AZ1 MANAGEMENT COMPANY LTD зазначено:
- у рядку 03 «сума податку на доходи фізичних осіб із скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії (позитивне значення)»: 8 363 703,96 грн;
- у рядку 04 «сума корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією, пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії»: 6 395 897,19 грн;
- у рядку 05 «сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку контрольованої іноземної компанії (позитивне значення)» 1 967 806,77 грн.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем суму корпоративного податку (за 2023 рік) у розмірі 26 304, 03 євро плюс відсотки та штрафи у розмірі 1 644, 00 євро було сплачено 27.11.2024 та суму корпоративного податку (за 2024 рік) у розмірі 134 531, 23 євро було сплачено 24.04.2025.
При цьому, сплата даного податку позивачем підтверджується наданими позивачем до позовної заяви копіями листів Ліцензованих бухгалтерів про сплату корпоративного податку за 2023 рік та 2024 компанією AZ1 MANAGEMENT COMPANY LTD з перекладом на українську мову, які засвідчено нотаріально.
Також, під час розгляду даної справи позивачем надано до суду документи, завірені підписом посадової особи та печаткою Податкового департаменту Міністерства фінансів Республіки Кіпр, якими підтверджується факт та розмір сплаченого резидентом Республіки Кіпр корпоративного податку, а саме: виписку про платежі, яка підтверджує сплату AZ1 MANAGEMENT COMPANY LTD корпоративного податку за 2023 рік в розмірі 27 948,03 Євро та за 2024 рік в розмірі 134 531, 23 Євро; квитанцію про оплату AZ1 MANAGEMENT COMPANY LTD корпоративного податку за 2024 податковий рік в розмірі 134 531, 23 Євро; квитанцію про оплату AZ1 MANAGEMENT COMPANY LTD корпоративного податку за 2023 податковий рік в розмірі 27 948,03 Євро. Дані документи апостильовано Міністерством юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр 29.12.2025.
Додатково позивачем надано суду: виписку про платежі, яка підтверджує сплату AZ1 MANAGEMENT COMPANY LTD корпоративного податку за 2023 рік в розмірі 27 948,03 Євро та за 2024 рік в розмірі 134 531, 23 Євро, апостильована Міністерством юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр 29.12.2025, з перекладом на українську мову, справжність підпису перекладача Мартишевої Ольги Григорівни засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сиротюк О.В. 27.01.2026, зареєстровано в реєстрі за №484; квитанцію про оплату AZ1 MANAGEMENT COMPANY LTD корпоративного податку за 2024 податковий рік в розмірі 134 531, 23 Євро, апостильовану Міністерством юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр 29.12.2025, з перекладом на українську мову, справжність підпису перекладача Мартишевої Ольги Григорівни засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сиротюк О.В. 27.01.2026, зареєстровано в реєстрі за №483; квитанцію про оплату AZ1 MANAGEMENT COMPANY LTD корпоративного податку за 2023 податковий рік в розмірі 27 948,03 Євро, апостильовану Міністерством юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр 29.12.2025, з перекладом на українську мову, справжність підпису перекладача Мартишевої Ольги Григорівни засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сиротюк О.В. 27.01.2026, зареєстровано в реєстрі за № 484; юридичний висновок від 17.02.2026, наданий Кіріякосом Антоніусом ( ОСОБА_3 ), адвокатом юридичної компанії Kyriakos Antoniou &Associatel LLC, зареєстрованої в Кіпрській асоціації адвокатів під реєстраційним номером 6838 щодо оплати корпоративного податку на Кіпрі компанією AZ1 MANAGEMENT COMPANY LTD, апостильований Міністерством юстиції та громадського порядку Республіки Кіпр 18.02.2026, з перекладом на українську мову, справжність підпису перекладача Мартишевої Ольги Григорівни засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сиротюк О.В. 18.02.2026, зареєстровано в реєстрі за № 1005.
Вищевказане свідчить про те, що позивач виконав свій обов`язок щодо документального підтвердження фактичної сплати Компанією корпоративного податку на території Республіки Кіпр.
Таким чином, виходячи з норм Конвенції, сума податку, сплаченого на Кіпрі, враховується при сплаті податку на доходи в Україні, що в свою чергу спростовує висновок податкового органу про те, що позивачем не підтверджено суму зазначену в рядку 04 Додатку КІК та призвело до заниження ПДФО, по податковій декларації за 2023 рій на суму у розмірі 1 149 023,16 грн., по податковій декларації за 2024 рік на суму у розмірі 6 395 897,19 грн.
У той же час, згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема: повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" (пп.4, пп.75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано положеннями статті 76 ПК України, пунктом 76.1 якої передбачено, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Отже, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Отже, предметом камеральної перевірки є, серед іншого, правильність складання податкової декларації, а тому документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкова звітність платника податків з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки, буде виявлено факт порушення податкового законодавства (як-то неправомірність формування податкового кредиту, від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, тощо), податковий орган має право призначити та провести документальну перевірку (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2024 у справі №803/815/18 та від 08.11.2023 у справі №2а-7192/12/2670.
Позивач у позовній заяві звертав увагу, що він не є резидентом Дія Сіті, відповідно питання щодо повноти нарахування позивачем податку на доходи фізичних осіб, не може вирішуватись в рамках проведення камеральної перевірки.
Крім того, норми підпункту 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 ПК України та статті 76 ПК України, вказані відповідачем в якості підстави для проведення перевірок, не передбачають проведення камеральної перевірки щодо правильності (повноти) нарахування зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.
Відповідно до положень пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи, відповідач з метою встановлення наявності чи відсутності порушень податкового законодавства за наслідками не отримання ним відповіді на запит та відсутності відповідних документів щодо підстав зменшення суми річного податкового зобов`язання на суму податків, сплачених за кордоном повинен був провести документальну позапланову перевірку.
За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.07.2025 №62452/240102 та №62453/240102.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя Н.П.Бужак
суддя В.В.Файдюк