ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/21100/22
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
19 жовтня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Тереза Ю.О., перевіривши на відповідність вимогам ст. ст. 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Таєрс" до Державної податкової служби України, Головно управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві у червні 2026 року подало до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору.
27.08.2026 Головне управління ДПС у м. Києві вдруге подало апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 безпосередньо у приміщенні суду апеляційної інстанції.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху відповідно до ст. 298 КАС України, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням строку, встановленого ст. 295 КАС України, а також, всупереч положень ст. 296 КАС України, скаржником не доданий документ про сплату судового збору.
Відповідно до положень статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 прийнято у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відмітка про дату виготовлення та підписання повного тексту рішення у змісті рішення відсутня.
З автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що первинну апеляційну скаргу скаржника зареєстровано в суді апеляційної інстанції 24.06.2026.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору.
27.08.2026 Головне управління ДПС у м. Києві повторно звернулось до суду з апеляційною скаргою, яку зареєстровано 13.10.2026.
При цьому, скаржник заявив клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги на судове рішення, яке обґрунтовано тим, первинна апеляційна скарга подана у строк встановлений КАС України. Однак, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2026 апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві у справі № 640/21100/22 було повернуто скаржнику, що не позбавляє на повторне звернення з даною апеляційною скаргою. Користуючись своїм правом, ГУ ДПС у м. Києві у найкоротший строк подає повторну апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2026, тому просить суд апеляційної інстанції поновити для ГУ ДПС у м. Києві строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду.
Надаючи оцінку викладеним у клопотанні доводам, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
В той же час, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Також, усталеною є судова практика Верховного Суду щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Обставини щодо відсутності асигнувань для сплати судового збору, як і велике навантаження та звільнення працівників, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Скаржник, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
У постановах від 24.07.2023 (справа №200/3692/21), від 07.09.2023 (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Отже, виключно подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути підставою для його поновлення без зазначення обставин, які, на переконання заявника, є поважними для прийняття такого процесуального рішення, що, у свою чергу, мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу подано 27.08.2026, тобто більш ніж через три місяці з моменту постановлення оскаржуваного рішення.
Подаючи вдруге апеляційну скаргу, Головне управління ДПС у м. Києві не надало доказів сплати судового збору.
Тож, оскільки скаржник не сплатив судовий збір при повторному зверненні до суду з апеляційною скаргою та не надав доказів здійснення активних і значимих дій для усунення недоліку щодо сплати судового збору, який був допущений при поданні попередньої апеляційної скарги, то відсутні підстави для визнання добросовісного ним ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження, а отже й для висновку про поважність причини пропуску процесуального строку.
Суд нагадує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (для визнання поважною причини пропуску процесуального строку) має бути реальною.
Зважаючи на це, доводи скаржника на неможливість своєчасного подання апеляційної скарги в контексті описаних обставин, суд вважає необґрунтованими, тому скаржник не довів поважність причин пропуску строку на звернення до суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до приписів ст. 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, і має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З викладеного вбачається, що об`єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного скаржником строку суд не вбачає.
Суд наголошує, що поновлення строку на апеляційне оскарження при встановлених обставинах та з урахуванням значного часу, що сплинув від дати ухвалення судового рішення, не відповідатиме принципу правової визначеності, як одного із суттєвих елементів принципу верховенства права.
Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.01.2022 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481,00 гривні.
Цей адміністративний позов подано в 2022 році.
Скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції, яким задоволено одну позовну вимогу немайнового характеру.
Отже, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" скаржнику потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3721,50 грн (2481 х 150%).
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК в м. Києві/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання:
1. Клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення;
2. Документу про оплату судового збору.
На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 298, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення та відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і в касаційному порядку оскаржена бути не може.
Суддя Ю.О. Тереза