ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/1431/26
УХВАЛА
про залишення заяви про перегляд судового рішення
за нововиявленими обставинами без руху
19 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чуприни О.В., суддів Попової О.Г., Говоруна О.В., розглянувши матеріали заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі по тексту також - відповідач, військова частина), у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 по 11.12.2025 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначенні розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних, додаткових видів, щомісячних, одноразових додаткових видів грошового забезпечення та премії) ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 29.01.2020 по 11.12.2025, з використанням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених відповідно до первинної редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 11.12.2025 по дату фактичної виплати.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 адміністративний позов задоволено частково:
визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, а також щодо нарахування та виплати грошового забезпечення з 18.06.2025 до 11.12.2025 із застосуванням розрахункової величини 1762 грн, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" за період з 29.01.2020 до 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 до 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023; за період з 18.06.2025 до 11.12.2025 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, а також здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплачених позивачу у період з 29.01.2020 до 12.05.2023 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023; грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2020-2025 роки - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - залишено без задоволення; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі №580/1431/26, - змінено, виклавши абзац другий та третій резолютивної частини у такій редакції:
"Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в не проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 11.12.2025 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, помножених на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за №704.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 11.12.2025, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та грошову компенсацію за невикористані дні основної щорічної відпустки з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, помножених на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за №704, за вирахуванням уже виплачених сум грошового забезпечення за вказаний період".
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2026 виправлено описку в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 у справі №580/1431/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, зокрема шляхом: зазначення у абзаці п`ятому резолютивної частини правильного розміру посадового окладу та окладу за військовим званням в частині розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням якого слід нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 11.12.2025, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та грошову компенсацію за невикористані дні основної щорічної відпустки, а саме - "розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, помножених на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за №704" замість "розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, помножених на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за №704".
До Шостого апеляційного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 12.10.2026 надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 , датована 27.08.2026, про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 у справі №580/1431/26 на підставі пункту 3 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс).
В обґрунтування вимог заяви Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що у межах справи №580/1431/26 судове рішення ухвалено з урахуванням висновків та правових наслідків, які на той момент існували у справі №320/29450/24 щодо застосування пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704" від 12.05.2023 за №481 (надалі по тексту також - Постанова №481).
Так, суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції, серед іншого, врахував те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №320/29450/24 залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 за №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за №704.
Водночас опісля ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 у справі №580/1431/26, постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 скасовано та прийнято нову постанову, якому в задоволенні позовних вимог відмовлено.
На переконання Військової частини НОМЕР_1 , наявні підстави для перегляду судового рішення за пунктом 3 частини 2 статті 361 КАС України, оскільки існує прямий причинно-правовий зв`язок між скасованими Верховним Судом 16.07.2026 судовими рішеннями у справі №320/29450/24 і рішенням у справі №580/1431/26, що зумовлює необхідність перегляду останнього за нововиявленими обставинами в частині задоволених позовних вимог, які ґрунтувалися на скасованих судових рішеннях у справі №320/29450/24.
Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку для подання вказаної заяви зазначено, що Військова частина НОМЕР_1 не була учасником справи №320/29450/24, а тому судові рішення у такій їй не надсилалися та не вручалися у передбаченому процесуальним законом порядку. Сам по собі загальнодоступний характер Єдиного державного реєстру судових рішень не підтверджує фактичної обізнаності військової частини про набрання рішенням законної сили та не замінює спеціального порядку його офіційного опублікування, встановленого частиною 1 статті 265 КАС України.
На адресу Військової частини НОМЕР_1 24.08.2026 надійшов наказ Головнокомандувача Збройних Сил України "Про стан претензійної та позовної роботи, виконання судових рішень (виконавчих документів) у Збройних Силах України за перше півріччя 2026 року" від 21.08.2026 за №355 (надалі по тексту також - наказ №355). Звідси заявник стверджує про фактичну обізнаність про постанову Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 саме 24.08.2026 після надходження та опрацювання наказу №355.
Поруч із наведеним у розглядуваній заяві просить звільнити Військову частину НОМЕР_1 від сплати судового збору (або відстрочити/ розстрочити його сплату до ухвалення судового рішення за цією заявою) за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №580/1431/26. Вказане пояснює обмеженим бюджетним фінансуванням та відсутністю цільових коштів для сплати судового збору при поданні позовних заяв та скарг. Стверджує про не надходження підтвердження щодо зарахування коштів, перерахованих для сплати судового збору за подання вказаної заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на час подання такої.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів зазначає таке.
Згідно частини 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду (частина 3 статті 241 КАС України).
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови (частина 4 статті 241 КАС України).
Нормами частинами 1, 2 статті 366 КАС України визначено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду, який визначається в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
За правилами частини 15 статті 31 КАС України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів.
Протягом п`яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 3 частини 2 статті 361 Кодексу визначено, що до підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами належить скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина 4 статті 361 КАС України).
У відповідності до частини 1 статті 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Порядок подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами встановлений статтею 365 КАС України.
У силу вимог частин 1, 2 статті 365 Кодексу заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Вимоги до форми та змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами передбачені статтею 364 КАС України, частинами 1-3 якої встановлено, що заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.
У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд, номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) інших учасників справи; 4) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява; 5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; 6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
До заяви додаються: 1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подана в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази направлення її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу; 2) документ про сплату судового збору; 3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; 4) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення; 5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3-5 статті 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
Суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 цього Кодексу.
Приписами частин 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, виходячи зі змісту частини 3 статті 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка, зокрема, не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 КАС України, відповідно до якої заява залишається без руху і заявнику надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Пунктом 3 частини 1 статті 363 КАС України встановлено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 3 частини 2 статті 361 цього Кодексу може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Колегія суддів констатує, що виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами покладається на особу, яка має намір її подати, а тому така повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови (частина 4 статті 241 КАС України).
За приписами частини 1 статті 359 Кодексу постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.
Отже, у справі, яка розглядається, встановлено, що постанова Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, на яку заявник посилається як підставу для перегляду постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 у справі №580/1431/26, набрало законної сили 16.07.2026.
З матеріалів заяви слідує, що Військова частина НОМЕР_1 звернулася із заявою про перегляд вказаного судового рішення 27.08.2026, тобто з пропуском строку на її подання, встановленого пунктом 3 частини 1 статті 363 КАС України.
Розглядаючи доводи військової частини, на котрі остання посилається як на підставу поновлення строку звернення до суду із цією заявою, зокрема про доведення до відома про фактичну обізнаність про постанову Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 саме 24.08.2026 - після надходження та опрацювання наказу Головнокомандувача Збройних Сил України "Про стан претензійної та позовної роботи, виконання судових рішень (виконавчих документів) у Збройних Силах України за перше півріччя 2026 року" від 21.08.2026 за №355, колегія суддів зауважує, що вказані обставини не впливають на визначений процесуальним законом початок перебігу строку із зверненням до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а також не свідчать про наявність перешкод для подання до суду такої заяви.
Зокрема, у межах справи №580/1431/26 постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 ухвалена з урахуванням правозастосування пункту 2 Постанови №481, яке на той момент існувало внаслідок прийняття остаточного рішення, яке набрало законної сили у справі №320/29450/24, адже постанова Шостого апеляційного адміністративного суду у тій справі набрала законної сили 18.06.2025.
Зазначена обставина безпосередньо слідує зі змісту коментованого судового рішення, яке, відповідно до довідки про доставку електронного листа, надійшло до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 29.06.2026 о 20 год. 24 хв., що також не заперечується самою військовою частиною у поданій нею заяві.
У силу вимог частини 6 статті 251 КАС України згадана постанова суду апеляційної інстанції вважається врученою 30.06.2026; в даному випадку скаржник зобов`язаний був користуватись належними йому процесуальними правами упродовж усього періоду розгляду його апеляційної скарги та мав можливість самостійно цікавитись провадженням у справі, а також змістом постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026, яким закінчено апеляційний перегляд рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.04.2026.
В контексті викладеного, колегія суддів зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_1 не наведено поважних обставин, які не залежали від її волевиявлення та пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали ознайомленню з обставинами врахуванням судом апеляційної інстанції наслідків ухвалення судового рішення у справі №320/29450/24 станом на час прийняття постанови від 26.06.2026.
Іншими словами, заявником не доведено перед судом того, що на момент набрання законної сили постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, останньому не могло бути відомо про врахування попередніх результатів її судового розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом у цій справі при ухваленні постанови 26.06.2026.
В той же час відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначені Законом України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 за №3262-IV.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 3 цього Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
З приводу викладеного суд також звертає увагу на те, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень 20.07.2026 забезпечено загальний доступ до постанови Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24.
Означене вище у сукупності створювало для військової частини об`єктивну можливість ознайомитися з її змістом та, відповідно, своєчасно реалізувати право на звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Невикористання заявником доступних та публічних джерел отримання інформації про рух справи №320/29450/24, зокрема Єдиного державного реєстру судових рішень, за відсутності доказів об`єктивних перешкод для такого доступу, свідчить про недотримання ним стандарту належної процесуальної обачності.
Норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Поняття "поважні причини пропуску процесуальних строків" є оціночним, а вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку покладається на розсуд суду.
При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У цьому випадку пропуск строку на звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення через пасивну поведінку відповідача щодо реалізації своїх процесуальних прав і небажання їх реалізувати своєчасно та в повній мірі не є поважною причиною пропуску строку на звернення до суду із відповідною заявою.
Колегія суддів зазначає, що у практиці Верховного Суду неодноразово, зокрема, у постановах від 11 липня 2019 року у справі №0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі №823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі №826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі №487/3042/16-а, висловлена позиція, згідно якої пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Слід також зауважити, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.05.2024 у справі №990/53/24 наголосила на необхідності наведення змістовних і вагомих доводів щодо вчинення усіх необхідних і можливих дій, які б указували на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку, зазначивши при цьому, що пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку учасника справи щодо реалізації своїх процесуальних прав не є поважною причиною для його поновлення.
У свою чергу, Військова частина НОМЕР_1 не навела змістовних і вагомих доводів щодо вчинення нею всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з метою їх захисту в судовому порядку.
Так, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Враховуючи викладене, звернення позивача до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 361 КАС України, обмежено процесуальним строком у тридцять днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Колегія суддів констатує, що Військовою частиною НОМЕР_1 не надано належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого пунктом 3 частини 1 статті 363 КАС України строку, що виключає можливість визнання причин пропуску строку поважними.
Приписами пункту 2 частини 3 статті 364 КАС визначають, що до заяви додаються документ про сплату судового збору.
Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 за №3674-VI (надалі по тексту також - Закон №3674-VІ), судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону №3674-VІ, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір справляється за подання до суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами (абзац 3 частини 1 статті 3 Закону №3674-VІ).
Втім, Військовою частиною НОМЕР_1 не надано документ про сплату судового збору.
Поруч із наведеним, у межах заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявлено клопотання про звільнення (або відстрочення / розстрочення його сплати до ухвалення судового рішення за цією заявою) від сплати судового збору. Зазначене мотивовано обмеженим бюджетним фінансуванням та відсутністю цільових коштів для сплати судового збору при поданні позовних заяв та скарг. Заявником стверджується про не надходження підтвердження щодо зарахування коштів, перерахованих для сплати судового збору за подання вказаної заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на час подання такої.
Розглядаючи коментоване клопотання, колегія суддів виходить із наступного.
Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору та перелік суб`єктів, до яких такі умови можуть бути застосовані, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Втім до заяви не додано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував наявність у скаржника підстав, передбачених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", для звільнення сплати судового збору.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Поміж викладеного суд зазначає, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною для відстрочення сплати судового збору.
Зокрема, стверджуючи про відсутність коштів для здійсненням платежів із сплати судового збору, Військова частина НОМЕР_1 надала до суду виключно заявки-розрахунки на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення за серпень 2026 року, котрі, однак не містять відомостей про запит коштів на сплату судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №580/1431/26.
Усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість клопотання Військової частини НОМЕР_2 про звільнення (або відстрочення / розстрочення його сплати до ухвалення судового рішення за цією заявою) від сплати судового збору, у зв`язку з чим останнє не підлягає задоволенню.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VІ за подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VІ передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини 3 статті 4 Закону №3674-VІ).
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 328 гривень.
З огляду на викладене, судовий збір за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у спірному випадку підлягає сплаті у розмірі 1 597,44 гривень (1 311,20 х 150% х коефіцієнт 0,8).
Згідно із частиною третьою статті 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
На підставі частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що заява подана поза межами строку, встановленого для її подання, а наведені позивачем причини пропуску строку є неповажними та належним чином необґрунтованими, а також без долучення доказів сплати судового збору її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення встановленого судом недоліку шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням інших підстав пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку із долученням доказів сплати судового збору
Керуючись статтею 161, частинами 1, 2 статті 169, пунктами 2, 4 частини 3 статті 364, частинами 3, 4 статті 366, статтею 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В :
1. У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, - відмовити.
2. У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про звільнення (відстрочення / розстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за цією заявою) сплати судового збору, - відмовити.
3. Заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 у справі №580/1431/26, - залишити без руху.
4. Встановити Військовій частині НОМЕР_1 з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність заяви до вимог, встановлених пунктами 2, 4 частини 3 статті 364 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, необхідно надати (долучити) до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами:
- заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з посиланням на обставини, які перешкоджали звернутись до суду із відповідною заявою з дотриманням строку, встановленого приписами КАС України, навести належні доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження даних доводів;
- платіжне доручення про сплату (доплату) судового збору в розмірі 1 597,44 гривень.
Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами буде повернута без розгляду особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Чуприна О.В.
Суддя Попова О.Г.
Суддя Говорун О.В.