Рішення № 140729282 у справі № 727/13420/26 від 19.10.2026

Справа № 727/13420/26

Провадження № 2/727/4246/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді - Слободян Г. М.,

за участю секретаря судового засідання - Федрак А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в залі суду Чернівці, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (місце знаходження: м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8, код ЄДРПОУ: 00039002) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» Караченцева Артема Юрійовича про зняття арешту з нерухомого майна, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Перша чернівецька державна нотаріальна контора (місце знаходження: м. Чернівці, вул. Конституційна, буд. 11, код ЄДРПОУ: 02901536), -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову.

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» Караченцева Артема Юрійовича про зняття арешту з нерухомого майна, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Перша чернівецька державна нотаріальна контора.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилаються на те, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 28.09.2001, виданого Чернівецькою міською радою. З моменту набуття позивачем права власності на квартиру жодних юридичних дій щодо квартири не проводилося, тому в новому реєстрі прав власності на нерухоме майно, який почав і функціонувати з 2013 року, право власності на цю квартиру не було зареєстроване. Коли в травні 2025 року позивач звернувся до нотаріуса для реєстрації права власності на квартиру в новому реєстрі, йому було відмовлено, оскільки виявлено обтяження квартири у виді арешту, яке було внесено до реєстру 31.03.2008р. Першою чернівецькою державною нотаріальною конторою. Викладені обставини підтверджуються Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.05.2025р. Оскільки ні позивачу, ані іншим співвласникам квартири не були відомі підстави накладення арешту на квартиру в 2008 році, вони почали з`ясовувати ці причини.

З довідки Державного нотаріального архіву у Чернівецькій області від 28.05.2025р. №322/01-17 (копія додається) з`ясувалося, що арешт на квартиру позивача було накладено на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Чернівці від 08.10.1997р. Рішенням Ленінського районного суду м. Чернівці від 03.11.1997р. у цивільній справі 1384/97 було задоволено позов ПАТ «Промінвестбанк» до ОСОБА_1 та військової частини НОМЕР_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , вказану квартиру передано у власність держави.

Із змісту даного рішення вбачається, що позивач ОСОБА_1 як військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , повинен був бути забезпечений житлом за програмою залучення інвестицій через ПАТ «Промінвестбанк», проте у зв`язку з неправильним оформленням договору суд визнав його недійсним. Дане судове рішення не оскаржувалося та набрало законної сили. Таким чином, спір у цивільній справі №2-1384/97 було вирішено по суті та ухвалено остаточне судове рішення. Проте арешт з квартири помилково не було знято. Квартира на підставі судового рішення була повернута у державну власність, після чого вона в силу закону була віднесена до комунальної власності територіальної громади Чернівці, оскільки входила до складу житлового фонду міста.

Оскільки позивач ОСОБА_1 та члени його сім`ї продовжували проживати у даній квартирі, яка відносилася до комунальної власності міста, вони в 2001 році реалізували свої права на приватизацію даного житла. Так, розпорядженням органу приватизації від 28.09.2001р. №37829 квартиру АДРЕСА_2 в порядку приватизації було безоплатно передано у спільну сумісну злісність позивача ОСОБА_1 та членів його сім`ї. На підставі вказаного рішення органу приватизації Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради було видано 28.09.2001р. Свідоцтво про право власності на дану квартиру, згідно якого вона перейшла у спільну власності позивача ОСОБА_1 та членів його сім`ї: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Таким чином, арешт на вказану квартиру було накладено в порядку забезпечення позову у цивільній справі №2-1384/97, що розглядалася Ленінським (на даний час - Шевченківським) районним судом м. Чернівці в 1997 році, ще задовго до набуття позивачем та членами його сімї права власності на квартиру в порядку приватизації в 2001 році. Накладений у забезпечення позову арешт не був знятий помилково, оскільки спір був вирішений по суті та рішення суду вступило в законну силу і було виконано.

Просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, який був накладений ухвалою Ленінського районного суду м. Чернівці від 08.10.1997 та зареєстрований Першою чернівецькою державною нотаріальною конторою 31.08.2008р. за № 6804288.

Рух по справі та позиція сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.09.2026 року провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

15.10.2026 представник третьої особи - Першої чернівецької державної нотаріальної контори надав письмову заяву в якій просив справу розглядати без участі представника третьої особи.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав письмову заяву, в якій просив розгляд справи провести за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідач - представник Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» Караченцева А. Ю. у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, відзив не надав.

Третя особа - В.о. завідувач державної нотаріальної контори Сапига К. І. у судове засідання не з`явилася, надала письмову заяву, в якій просила розгляд справи провести за її відсутності, і зазначила, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №428105702 від 22 травня 2025 року, яка надана представником позивача, підставою виникнення обтяження у вигляді арешту (архівний запис), який зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 6904288, реєстратором: Перша чернівецька державна нотаріальна контора, 31 березня 2008 року є ухвала б/н від 08 жовтня 1997 року Нарсуду Ленінського р-ну м. Чернівців, власником якого є ОСОБА_1 , архівний номер: 19453CHERNOVTSY2, архівна дата виникнення:08 жовтня 1997 року, № реєстра: 2169-21, внутр. № 5401152B25EF42296F22, коментар: вх. 383.

Наявність накладеного обтяження порушує права позивача на належне користування, володіння та розпорядження своїм майном. Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, зняття арешту на квартиру АДРЕСА_2 , можливе в результаті судового розгляду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

Просить суд позовну заяву ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, з урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захи.щає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Досліджені судом докази та застосовані норми права.

Судом встановлено, що згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 28.09.2001 власником житла за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 та члени його сімї - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 (а.с.10).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №428105702 від 22 травня 2025 року, яка надана представником позивача, підставою виникнення обтяження у вигляді арешту (архівний запис), який зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 6904288, реєстратором: Перша чернівецька державна нотаріальна контора, 31 березня 2008 року є ухвала б/н від 08 жовтня 1997 року Нарсуду Ленінського р-ну м. Чернівців, власником якого є ОСОБА_1 , архівний номер: 19453CHERNOVTSY2, архівна дата виникнення:08 жовтня 1997 року, № реєстра: 2169-21, внутр. № 5401152B25EF42296F22, коментар: вх. 383 (а.с.11).

Згідно з листом №322/01-17 від 28.05.2025, наданого державним нотаріальним архівом у Чернівецькій області повідомлено, що 08.10.1997 зроблено запис про накладення заборони відчуження майна власником якого є ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали Ленінського районного суду від 08.10.1997. Будь-яких інших даних у алфавітній книзі не зазначено (а.с.12).

Згідно з ухвалою Ленінського районного суду м. Чернівці від 08.10.1997 в порядку забезпечення позовних вимог, викладених в заяві від 08.10.1997 Промінвестбанку України до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 накладено арешт на вказану квартиру (а.с.13).

Відповідно до рішення Ленінського районного суду від 03.11.1997 позов задоволено і визнано недійсним договір купівлі-продажу від 15.08.1997 між Проінвестбанком України та ОСОБА_1 двокімнатної квартири АДРЕСА_2 (а.с.14).

Суд, повно та всебічно дослідивши наведені докази, зважає на наступне.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні свого права користування та розпорядження майном.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яносто днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №372/2904/17-ц (провадження № 14-496цс18) зазначила, що вимоги про звільнення майна з-під арешту є різновидом негаторного позову та спрямовані на захист права власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у випадках, коли відсутні правові підстави для подальшого перебування майна під арештом, такий арешт підлягає зняттю за рішенням суду.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову, суд враховує, що заходи забезпечення позову були вжиті ухвалою Ленінського (нині Шевченківського) районного суду м. Чернівці від 08.10.1997 в межах цивільної справи №2-1384/97 за позовом Промінвестбанку України в особі Чернівецького регіонального управління до ОСОБА_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири. Розгляд зазначеної справи закінчився рішенням суду про задоволення позову, яке набрало законної сили 14.11.1997.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно та відсутність у необхідності подальшого застосування такого арешту на майно є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння майном.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту, оскільки позовні вимоги відповідають закону та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Верховний Суд України при розгляді справ про тривалий арешт майна керується принципами розумності строків, пропорційності обмежень права власності та відсутності потреби в арешті. Основні підстави для скасування: зникнення підстав арешту, тривале перебування під арештом без реальних перспектив конфіскації порушує право на мирне володіння майном.

Застосування арешту майна як забезпечення позову не повинно призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

До випадків, коли арешт знімається за рішенням суду можна віднести обставини за яких виконавче провадження відсутнє (закінчене, знищене тощо), стягувач майнових претензій не має, а арешт майна позивача безпідставно триває довгий час.

З наведеного вище суд доходить висновку, що на сьогоднішній день необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову по зазначеній цивільній справі відпала, а тому позов про зняття арешту і скасування заходів забезпечення позову суд уважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заочне рішення по справі. Позов задовольнити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» Караченцева Артема Юрійовича про зняття арешту з нерухомого майна, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Перша чернівецька державна нотаріальна контора - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову у цивільній справі № 2-1384/97, вжиті ухвалою Ленінського районного суду м. Чернівці від 08.10.1997 шляхом накладення арешту на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 та зняти арешт з квартири АДРЕСА_2 , який був зареєстрований Першою чернівецькою державною нотаріальною конторою 31.08.2008р. за № 6804288.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 19.10.2026 року.

Суддя Слободян Г. М.