ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 160/5963/24
адміністративне провадження № К/990/38104/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 (суддя Маковська О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 (судді Олефіренко Н.А., Божко Л.А., Дурасова Ю.В.)
у справі №160/5963/24 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Комітету з питань етики національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України, про визнання протиправним та скасування рішень.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №28 (41), датоване 07.07.2023 та підписане 10.07.2023, за скаргою ОСОБА_2 , на порушення академічної доброчесності у дисертаційній роботі ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №42 (55), датоване 29.09.2023 та підписане 02.10.2023, про продовження терміну розгляду скарги на порушення академічної доброчесності у дисертаційній роботі ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти №2 (67) від 17.01.2024, про внесення на розгляд Національного агентства подання про наявність у дисертації кандидата юридичних наук ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1;
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, оформлене протоколом засідання №2 (52) від 06.02.2024, в частині пункту 2 порядку денного «Про розгляд подання Комітету з питань етики про наявність у дисертації кандидата юридичних наук ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти «Про виявлення академічного плагіату в захищеній 02.07.2020 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д17.051.07 Запорізького національного університету дисертації ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2», ухвалене на засіданні 06.02.2024.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що в Статуті Національного агентства не було повноважень встановлювати факти академічного плагіату і готувати звернення до Міністерства освіти і науки України про скасування рішення вченої ради про присудження ступеня кандидата наук.
Також покликався на процедурні порушення, вчинені відповідачем під час розгляду скарги ОСОБА_2 про наявність в дисертації позивача фактів академічного плагіату.
Крім того, позивач покликався на те, що оскаржувані рішення порушують його права, оскільки їх наслідком є розгляд Міністерством освіти і науки України питання щодо позбавлення останнього наукового ступеня кандидата юридичних наук.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 02.07.2020 захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук (спеціальність 12.11.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право) на тему «Адміністративно-правове регулювання реалізації кадрового забезпечення в органах публічної адміністрації в Україні» у спеціалізованій вченій раді Д17.051.07 Запорізького національного університету.
21.06.2023 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти надійшла скарга від ОСОБА_2 про наявність в дисертації позивача фактів академічного плагіату.
07.07.2023 Комітет з питань етики на своєму засіданні ухвалив рішення №28 (41) про прийняття скарги/повідомлення ОСОБА_2 до розгляду та доручив секретаріату Національного агентства здійснити перевірку викладених у скарзі відомостей щодо наявності у дисертації ОСОБА_1 фактів академічного плагіату та передати доповідачці звіт перевірки дисертації за допомогою програмних засобів визначення унікальності тексту та інших відомостей по суті скарги.
Комітет з питань етики 17.01.2024 ухвалив рішення №2 (67), яким вирішив внести на розгляд Національного агентства подання про наявність у дисертації фактів академічного плагіату.
Національним агентством 06.02.2024 (протокол №2 (52)) розглянуто подання Комітету з питань етики (рішення комітету від 17.01.2024 №2 (67)) та вирішено:
- встановити у захищеній 02.07.2020 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.051.07 Запорізького національного університету дисертації ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2, факти академічного плагіату;
- звернутись до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення ОСОБА_3 наукового ступеня кандидата юридичних наук;
- надіслати до Міністерства освіти і науки України копію прийнятого рішення разом з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення, а також візуального порівняння, фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання.
Національне агентство листом від 14.02.2024 №116 звернулось до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення ОСОБА_3 наукового ступеня кандидата юридичних наук.
Не погодившись з такими рішеннями відповідачів, позивач звернувся до суду.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що висновки відповідача про наявність в дисертації позивача академічного плагіату знайшли своє підтвердження в ході проведення судової експертизи та враховуються судом при прийнятті рішення у даній справі.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що оскільки оскаржувані рішення відповідача прийняті без порушень процедури, то відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Зокрема, суд виходив з того, що відповідачі мають відповідні повноваження щодо питань академічної доброчесності, якості освіти, встановлення фактів академічного плагіату та діють у відповідності до вимог законодавства.
Суд апеляційної інстанції також врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.06.2025 у справі №560/8264/24, відповідно до якого усі дисертації, незалежно від дати їхнього захисту, можуть бути перевірені на плагіат, а виявлення плагіату не є ретроспективним застосуванням закону. Крім того, суди адміністративної юрисдикції не мають повноважень перевіряти наявність чи відсутність академічного плагіату в дисертації, оскільки це є дискреційними повноваженнями (функцією) Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З постановою суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження, особа, яка подала касаційну скаргу, покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зокрема, покликається на:
1) неправильне застосування судами норм матеріального права, передбачених частиною 2 статті 17 Закону України «Про вищу освіту», пункту 41 Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 №1197, а також пункту 9 Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 244 (в редакції станом на 21.06.2023), за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах стосовно того, чи мало Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти станом на 21.06.2023 повноваження розглядати скарги щодо імовірних фактів академічного плагіату в дисертаціях на здобуття наукового ступеня кандидата наук.
Зокрема, покликається на те, що станом на момент виникнення спірних правовідносин Статут не містив повноваження відповідача встановлювати факти академічного плагіату і готувати звернення до МОН про скасування рішення вченої ради Водночас, ще не маючи наданого Кабінетом Міністрів України повноваження, Національне агентство 21.06.2022 затвердило Порядок розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації (далі - Порядок розгляду скарг), в абзаці п`ятому пункту 3 якого передбачило можливість розгляду питання про звернення до МОН з пропозицією про позбавлення особи наукового ступеня доктора (кандидата) наук.
Однак, на думку позивача, акти Національного агентства мають нижчу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України, якою затверджено Статут Національного агентства. Відповідно, Національне агентство не може самостійно розширювати перелік своїх повноважень, що міститься у затвердженому урядом Статуті Національного агентства.
2) неправильне застосування судами норм матеріального права, передбачених пунктами 8 і 10 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженого Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (Протокол № 10 (15) від 21.06.2022) в редакції станом на 10.07.2023, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах стосовно того, якими є правові наслідки пропуску строку прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Покликається на те, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишився факт виходу відповідачем за межі встановленого пунктами 8 і 10 Порядку розгляду скарг строку перевірки поданої скарги.
Зокрема, покликається на те, що останнім днем строку перевірки поданої скарги на відповідність вимогам пункту 6 Порядку розгляду скарг було 30.06.2023, а останнім днем строку прийняття рішення про повернення скарги без розгляду або про прийняття скарги до розгляду було 07.07.2023. Однак в порушення наведених вище норм, рішення № 28 (41) про прийняття скарги до розгляду було підписане лише 10.07.2023, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису.
3) неправильне застосування судами норм матеріального права, передбачених пунктами 2 і 4 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 №749, в редакції станом на 10.07.2023 і на 02.10.2023, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах стосовно того, чи можуть рішення Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти підписуватися з використанням кваліфікованого сертифікату фізичної особи (а не представника державної установи) та незахищеного носія особистого ключа (замість захищеного).
Суди попередніх інстанцій не надали оцінки тим обставинам, що при підписанні рішень №28 (41) та №42 (55) відповідачем було використано кваліфікований сертифікат фізичної особи (а не представника державної установи) та використано незахищений носій особистого ключа (замість захищеного), що свідчить про протиправність цих рішень, а як наслідок - про протиправність усіх наступних рішень, що приймалися в ході розгляду скарги ОСОБА_2
4) неправильне застосування судами норм матеріального права, передбачених пунктом 11 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженого Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (Протокол № 10 (15) від 21.06.2022) в редакції, що діяла з 10.07.2023 по 10.10.2023, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах стосовно того, чи може Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти розглядати скаргу щодо академічного плагіату поза межами строку розгляду такої скарги.
Зокрема, покликається на те, що строк розгляду скарги, який згідно з пунктом 11 Порядку розгляду скарг, в редакції, що діяла з 10.07.2023 по 10.10.2023, становив три місяці, не було продовжено в передбаченому законодавством порядку, а відтак строк розгляду скарги сплив 10.10.2023. Таким чином, приймаючи в подальшому рішення від 17.01.2024 та від 06.02.2024, поза межами строку розгляду скарги відповідачі, на думку позивача, діяли протиправно.
5) неправильне застосування судами норм матеріального права, передбачених пунктом 9 частини 1 статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо обов`язковості судового рішення) за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно того, чи може Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти вчиняти будь-які дії щодо розгляду скарги щодо академічного плагіату, в той час коли вчинення таких дій було заборонено ухвалою суду.
Зокрема, покликається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували тієї обставини, що в період часу з 17.01.2024 по 23.01.2024 Національному агентству було заборонено судом вчиняти будь-які дії щодо розгляду справи за скаргою ОСОБА_2 у зв`язку з дією заходів забезпечення позову, що були вжиті ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 у справі №19зп-24/160.
6) неправильне застосування судами норм матеріального права, передбачених частиною 2 статті 12, частини 1 статті 63, частини 1 статті 67 Закону України «Про адміністративну процедуру» і пунктів 15 та 24 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затвердженого Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (Протокол № 16 (45) від 24.10.2023), за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно правових наслідків неповідомлення особи про дату, час та місце засідання Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (та його органів), на якому вирішується питання про наявність чи відсутність у дисертації такої особи академічного плагіату.
Зокрема, покликається на те, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки тому факту, що позивача не було повідомлено про дату, час і місце проведення засідання Комітету з питань етики Національного агентства, яке відбулося 17.01.2025, а також засідання Національного агентства для розгляду подання Комітету з питань етики, яке відбулося 06.02.2024, що є порушенням норм Закону України «Про адміністративну процедуру» та пунктів 15, 24 Порядку розгляду скарг.
Також, як на підставу касаційного оскарження, заявник покликається на пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України, а саме, суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема покликається на те, що одразу по закінченні стадії заслуховування пояснень (вступного слова) учасників справи, суд першої інстанції, без проведення дослідження доказів, одразу перейшов до стадії судових дебатів, що порушило вплинуло на зміст ухваленого судом рішення, оскільки значна частина доказів та доводів позивача не була оцінена судом.
Просить рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у її задоволенні.
Копія ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданими до неї документами доставлені до електронних кабінетів відповідача (Комітет з питань етики національного агентства із забезпечення якості вищої освіти) 03.10.2025 о 19:04 та третьої особи (Міністерство освіти і науки України) 03.10.2025 о 18:59, що підтверджується довідками суду, однак останні не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України законним та обґрунтованим рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій, дослідивши повноваження відповідача дійшли висновку про те, що цей спір належить до публічно-правових і підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Також суди попередніх інстанцій виходили з того, що висновки відповідача про наявність в дисертації позивача академічного плагіату знайшли своє підтвердження.
Водночас, в обґрунтування своїх доводів, позивач також покликався на ряд процедурних порушень, які, на його думку, мали місце під час прийняття та розгляду скарги щодо його дисертації.
Зокрема, в обґрунтування підстав позову, позивач покликався на те, що станом на 21.06.2023 - час подання скарги щодо його дисертації, відповідач не мав повноважень на її розгляд, що відповідачем порушено строки розгляду скарги, що відповідачем використано неналежний кваліфікований електронний підпис, що відповідачем неналежно повідомлено його про час та місце розгляду скарги, що відповідачем прийнято рішення в період дії заходів забезпечення позову.
З такими обставинами позивач пов`язував як підстави позову, так і доводи апеляційної скарги.
В порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, суд першої інстанції зазначеним доводам позивача оцінку не дав, доводи на їх підтвердження або спростування не дослідив.
Такі недоліки розгляду справи у суді першої інстанції суд апеляційної інстанції не усунув, оцінку доводам апеляційної скарги позивача в зазначеній частині також не надав.
Водночас такі обставини мають важливе значення для правильного вирішення справи, оскільки відповідно до частини другої статті 2 КАС України віднесені до тих, які підлягають обов`язковій перевірці адміністративними судами у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
Ці ж доводи позивач наводить і в касаційній скарзі, зазначаючи при цьому, що їм не було надано оцінку судами попередніх інстанцій, однак в силу приписів частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, касаційна скарга у цій справі підлягає частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно встановити зазначені у цій постанові фактичні обставини, дослідити докази, надати оцінку доводам учасників справи та ухвалити рішення з дотриманням вимог статті 242 КАС України.
Керуючись статтями 341, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №160/5963/24 скасувати.
Справу №160/5963/24 направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і не може бути оскаржена.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук