Судові рішення

Ухвала № 140731430 у справі № 320/38088/25 від 19.10.2026

Ухвала від 19.10.2026 в адміністративній справі № 320/38088/25 (категорія «Проходження служби»). Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, суддя Кашпур О.В.

Справа№ 320/38088/25
СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
СуддяКашпур О.В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяПроходження служби
Дата ухвалення19.10.2026
Надійшло до реєстру20.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140731430

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

УХВАЛА

19 жовтня 2026 року

м. Київ

справа №320/38088/25

адміністративне провадження № К/990/44610/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В.,

суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,

перевірив касаційну скаргу адвоката Рака Артема Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року у справі №320/38088/25 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправною та скасування довідки,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просила:

- визнати протиправною довідку Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 липня 2025 року №525/25 про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2023 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої позивачем, першим проректором Полтавського державного аграрного університету;

- скасувати довідку Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 липня 2025 року №525/25 про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2023 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої позивачем, першим проректором Полтавського державного аграрного університету.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано довідку Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 липня 2025 року №525/25 про результати проведення повної перевірки щорічної декларації за 2023 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_1 , першим проректором Полтавського державного аграрного університету.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року, апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції - задоволено.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі №320/38088/25 - скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправною та скасування довідки - відмовлено.

30 вересня 2026 року Рак Артем Сергійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року у справі №320/38088/25. Скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно ухвали Київського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року справу №320/38088/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи, що ця справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає про наявність виключних обставин, наведених у підпункті «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Зокрема, скаржник зазначає, що справа має для неї виняткове значення, оскільки предметом спору є довідка Національного агентства з питань запобігання корупції за результатами повної перевірки декларації, висновки якої можуть бути використані уповноваженими органами при вирішенні питання про наявність підстав для кримінально-правового реагування щодо позивача. Крім того, скаржник вказує, що з моменту початку оскарження довідки у місцевих інтернет-ресурсах поширювалася інформація щодо неї, у зв`язку з чим сформувалося негативне публічне сприйняття її особи та виникли негативні наслідки для її ділової і професійної репутації. Також винятковість справи скаржник обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яким позов було задоволено повністю, та ухвалив протилежне рішення, зокрема внаслідок прийняття та врахування доказу, поданого відповідачем лише на стадії апеляційного провадження, без належного обґрунтування підстав його прийняття відповідно до частини четвертої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України. На переконання скаржника, сукупність наведених обставин свідчить про те, що наслідки оскаржуваної постанови є істотними та виходять за межі звичайного наслідку розгляду адміністративної справи.

Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в цьому випадку оцінка судом такої винятковості може бути здійснена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення.

Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити лише з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Верховний Суд зазначає, що скаржником не наведено обставин, які б свідчили про наявність у цій справі ознак виняткового значення, а також не виокремлено особливо рідкісних, унікальних обставин, які б вирізняли цей спір з-поміж інших справ аналогічної категорії.

Зокрема, посилання скаржника на можливість використання висновків спірної довідки Національного агентства з питань запобігання корупції уповноваженими органами для вирішення питання про наявність підстав для кримінально-правового реагування не свідчить про винятковість цієї справи, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях щодо можливого настання відповідних наслідків у майбутньому та не містять обґрунтування того, у чому полягає їх винятковий характер саме для скаржника.

Щодо доводів про поширення інформації в місцевих інтернет-ресурсах, формування негативного публічного сприйняття особи скаржника та настання негативних наслідків для її ділової і професійної репутації, то такі обставини, навіть за умови їх фактичного настання, самі собою не свідчать про виняткове значення справи. Скаржником не обґрунтовано, яким чином наведені репутаційні наслідки вирізняють цей спір з-поміж інших спорів щодо оскарження результатів повної перевірки декларацій та зумовлюють необхідність касаційного перегляду судового рішення.

Крім того, посилання скаржника на те, що суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, натомість суд апеляційної інстанції скасував це рішення та ухвалив протилежне, зокрема внаслідок прийняття і врахування доказу, поданого відповідачем лише на стадії апеляційного провадження без належного обґрунтування підстав його прийняття, стосується правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та фактично зводиться до незгоди з ухваленим судовим рішенням, а не свідчить про виняткове значення справи для скаржника.

Верховний Суд наголошує, що сама собою незгода з оскаржуваним судовим рішенням, як і настання несприятливих наслідків унаслідок його ухвалення не на користь особи, не може свідчити про виняткове значення справи, оскільки такі наслідки є передбачуваними під час вирішення судового спору.

Отже, наведені скаржником обставини в їх сукупності не містять належного обґрунтування виняткового значення цієї справи саме для неї, а доводи касаційної скарги в цій частині не дають підстав для висновку про наявність обставин, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.

Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Рака Артема Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року у справі №320/38088/25 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправною та скасування довідки.

Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кашпур

Судді: В.Е. Мацедонська

М.І. Смокович

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
03.09.2026 Постанова № 139455066 Шостий апеляційний адміністративний суд
23.02.2026 Ухвала № 134317542 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
16.12.2025 Ухвала № 132728022 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
06.11.2025 Рішення № 131584498 без тексту Київський окружний адміністративний суд
13.10.2025 Ухвала № 130985478 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
11.09.2025 Ухвала № 130213638 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
15.08.2025 Ухвала № 129558931 без тексту Київський окружний адміністративний суд
07.08.2025 Ухвала № 129416136 без тексту Київський окружний адміністративний суд
28.07.2025 Ухвала № 129160344 без тексту Київський окружний адміністративний суд