УХВАЛА
16 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №320/60539/25
адміністративне провадження № К/990/46756/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І. А.,
суддів: Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 320/60539/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС ТРЕЙДИНГ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС ТРЕЙДИНГ» задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011), що полягає у неприйнятті рішень про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 44909805) № 970 від 19.06.2024 р/н [номер приховано].
Зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТУЛС ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 44909805) № 970 від 19.06.2024 р/н [номер приховано].
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України - 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
Не погоджуючись із цим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві оскаржило його в апеляційному порядку.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 квітня 2026 року залишив без руху апеляційну скаргу у зв`язку з тим, що апелянтом не сплачено судовий збір.
Копію ухвали надіслано до Електронного кабінету апелянта 24 квітня 2026 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків та відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року повернуто апелянту.
Не погоджуючись рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року, Головне управління ДПС у м. Києві вдруге звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Встановлено скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання документу про оплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 повернуто особі, яка її подала. При цьому, зазначено, що станом на 02 липня 2026 року від скаржника не надходило жодних документів на виконання вказаної ухвали.
Не погоджуючись рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року, Головне управління ДПС у м. Києві втретє звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувало те, що апелянтом було пропущено строк подання апеляційної скарги та не надано документу про сплату судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2026 року у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження процесуального строку для сплати судового відмовлено.
Вказаною ухвалою також відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТУЛС ТРЕЙДИНГ" до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, позиція суду апеляційної інстанції мотивована тим, що пропуск строку звернення до суду контролюючого органу з апеляційною скаргою відбувся внаслідок з неповажних причин, які базуються на відсутності бюджетного фінансування. Тоді, як відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
13 жовтня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 320/60539/25.
У касаційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві стверджує, що суд апеляційної інстанції надмірно формально підійшов до вирішення питання про поновлення процесуального строку, не забезпечив реалізації конституційного права на апеляційний перегляд справи та не врахував складнощів із фінансуванням видатків на сплату судового збору за умов воєнного стану.
Скаржник посилається на можливість відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з урахуванням майнового стану сторони, на положення статей 121, 133, 295, 299, 300 КАС України, а також зазначає про порушення судом апеляційної інстанції вимог процесуального закону щодо обґрунтованості судового рішення.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів, перевіривши матеріали касаційної скарги, приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини 3 статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Підстави пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Недоліки в організації роботи відповідача не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього.
Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання скарги у більш стислий строк. Проте обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між введенням воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження скаржником не наведено.
Відкриття апеляційного провадження поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження є неприйнятним та порушує принцип юридичної визначеності, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 20.09.2022 у справі "Завалій та інші проти України".
Доводи скаржника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду, що скаржником не обґрунтовано наявність поважних причин для поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Відповідно до вищевикладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 320/60539/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді І. А. Васильєва
О.О. Шишов
М.М. Яковенко