Ухвала № 140740539 у справі № 443/1915/26 від 20.10.2026

Справа №443/1915/26

Провадження №2/443/1390/26

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів

20 жовтня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пузіна Дениса Миколайовича про витребування доказів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник відповідача подав до суду клопотання про витребування у ТОВ «Сіті Колект»:

оригіналу договору позики № 75119911 від 01.09.2021 і додатка № 1 у первісній електронній формі з пов`язаними даними акцепту F7pylm6jBP, відправлення та введення коду, надання споживачу остаточного примірника; редакцію Правил № 14/05/2021 і програми лояльності, з якими пов`язано цей акцепт, та збережені докази їх доступності на дату підписання. Ці докази встановлюють автора волевиявлення, погоджені ставку, строк і механізм подовження;

оригінали договорів факторингу № 034-030723 від 03.07.2023 та № 27/04/26-02 від 27.04.2026 з фактично оформленими додатками щодо спірної вимоги; підписані реєстри № 07/07/23 від 07.07.2023 і № 27/04/26_2 від 27.04.2026 у частині рядків № 249 та № 90 із титульними й підписними частинами; акти передання документації, зміни реєстрових даних щодо відповідача та конкретні повідомлення про відступлення з доказами направлення. Для електронних оригіналів подати незмінені файли разом із пов`язаними підписами, які можна перевірити; для паперових - надати оригінали для огляду, долучивши належно засвідчені витяги. Дані інших боржників поза спірними рядками можуть бути закриті. Мета - встановлення безперервності переходу саме спірної вимоги та її обсягу, а не повторне витребування порожніх зразків.

первинний файл розрахунку з формулами, точністю ставок, поясненням корекції 26.10.2021, підставами продовження до 23.01.2022 та первинними документами обліку платежу 3 000 грн від 25.09.2021;

оригінали довідки «Фінекспрес» № КД-000168426/ТНПП від 12.06.2026, платіжних інструкцій № 1279 від 06.06.2024 і № 1451 від 27.04.2026;

договір про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 із ТОВ «ФК «Фінекспрес» та первинну платіжну інструкцію або відповідний первинний документ, оформлений відповідно до вимог НБУ, чинних на 01.09.2021, щодо операції ad2550dd-f673-4044-9353-b708db1eb0cc на 15 000 грн, ЕПЗ НОМЕР_1 , із підтвердженням завершення переказу.

В обґрунтування клопотання покликається на те, що позивачем подано електронні копії документів, достовірність яких неможливо встановити без дослідження оригіналів. Відповідач ставить під сумнів відповідність поданої електронної копії кредитного договору оригіналу. Сумніви є конкретними: у договорі ставка 0,70 %, у розрахунку - 0,697 %, а первісне добове нарахування 104,47 грн не відповідає жодній із цих ставок на 15 000 грн; одноразова корекція 5 989,41 грн від 26.10.2021 не розкрита; підсумки в позові та розрахунку різняться. Ідентифікатор F7pylm6jBP надруковано у примірнику без первинного технічного зв`язку з незмінним текстом. Індивідуальні витяги рядків № 249 і № 90 мають бути зіставлені з підписаними реєстрами. Протоколи «Вчасно» не замінюють подання відповідних підписаних файлів. Довідка ТОВ «Фінекспрес» 2026 року описує переказ 2021 року, але не відтворює первинну платіжну інструкцію.

Суддя, зваживши на викладені обставини та вивчивши матеріали цивільної справи, доходить такого висновку.

Згідно з приписами частини 5 статті 100 ЦПК України, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до частини 6 статті 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

За змістом частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах 2 та 3 статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 2 статті 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів судом повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно з частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормою частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Системний аналіз наведених положень процесуального закону свідчить, що витребування оригіналів поданих письмових та електронних доказів і витребування доказів, які учасник справи не може надати самостійно, є різними процесуальними механізмами, застосування яких залежить від характеру заявлених вимог та їх обґрунтованості.

При цьому витребування оригіналу письмового чи електронного доказу є правом суду, а не його безумовним обов`язком. Саме по собі подання відповідного клопотання не зумовлює його задоволення. Вирішуючи питання про необхідність витребування оригіналу, суд враховує характер та обґрунтованість сумнівів щодо відповідності поданої копії оригіналу, значення відповідного доказу для встановлення обставин справи та необхідність його безпосереднього дослідження.

Водночас витребування доказів у порядку статті 84 ЦПК України передбачає визначення конкретного доказу, обставин, які він може підтвердити або спростувати, підстав вважати, що цей доказ перебуває у відповідної особи, а також обґрунтування неможливості його самостійного отримання.

Оцінюючи аргументи представника відповідача щодо необхідності витребування оригіналу електронного договору позики, суддя враховує, що наведені ним розбіжності між передбаченою договором процентною ставкою та ставкою, застосованою під час розрахунку заборгованості, невідповідність розміру щоденних нарахувань, нез`ясованість підстав коригування заборгованості та розбіжності в підсумкових сумах стосуються насамперед правильності нарахування процентів і визначення розміру заявленої до стягнення заборгованості.

Такі обставини підлягають перевірці судом під час дослідження та оцінки доказів у сукупності, зокрема шляхом зіставлення умов договору позики, відомостей про здійснені платежі та розрахунку заборгованості. Водночас самі по собі вони не свідчать про зміну змісту електронного договору, спотворення його копії чи невідповідність останньої оригіналу, а тому не обґрунтовують необхідності витребування оригіналу договору саме з наведених підстав.

Щодо посилання представника відповідача на відсутність первинних технічних даних, які підтверджують зв`язок одноразового ідентифікатора F7pylm6jBP із незмінним текстом договору позики, суддя враховує, що сама по собі відсутність таких даних серед поданих позивачем доказів не свідчить про зміну змісту договору чи невідповідність поданої копії оригіналу. При цьому представник відповідача не зазначає конкретних обставин, які свідчили б про існування іншої редакції договору, зміну його тексту після укладення або невідповідність зазначеного в ньому одноразового ідентифікатора фактично використаному.

Суддя враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23, щодо особливостей перевірки цілісності та незмінюваності електронного документа, підписаного іншим видом електронного підпису, ніж кваліфікований або удосконалений електронний підпис.

Водночас зазначена правова позиція не встановлює єдиного обов`язкового способу такої перевірки та не передбачає безумовного витребування оригіналу електронного документа в кожному випадку. Необхідність відповідних процесуальних дій визначається судом з урахуванням способу подання документа, формату його зберігання, особливостей застосованого електронного підпису та конкретних обставин справи.

Разом із тим відсутність на цій стадії розгляду справи достатніх підстав для витребування оригіналу електронного договору позики не усуває необхідності перевірки його цілісності та незмінюваності під час дослідження доказів, зокрема щодо способу передання договору позичальнику та можливості внесення змін до його змісту після укладення.

З огляду на викладене суддя не вбачає на цій стадії розгляду справи достатніх підстав для витребування оригіналу електронного договору позики з мотивів, наведених у клопотанні. Водночас така оцінка не вирішує наперед питання достовірності поданого доказу, факту укладення договору та погодження його умов.

Стосовно вимоги про витребування Правил надання грошових коштів у позику та програми лояльності суддя враховує, що Правила, затверджені наказом № 14/05/2021 від 14.05.2021, уже долучені до матеріалів справи, а тому необхідність їх повторного витребування не обґрунтована.

Водночас зазначені Правила передбачають можливість установлення умов програми лояльності окремим внутрішнім документом. Однак представник відповідача не конкретизує, які саме положення такого документа необхідно дослідити для вирішення питання про витребування доказів, та не обґрунтовує підстав вважати, що відповідна редакція програми лояльності й докази її доступності позичальнику перебувають саме у володінні позивача, який не був первісним кредитором. Питання доведеності погодження сторонами відповідної процентної ставки та інших умов договору підлягає вирішенню під час розгляду справи по суті.

Щодо вимоги про витребування оригіналів договорів факторингу та відповідних реєстрів прав вимоги суддя враховує, що відповідно до частини другої статті 95 ЦПК України письмові докази можуть подаватися в належним чином засвідчених копіях, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа - у вигляді засвідченого витягу з нього. Відтак процесуальний закон не встановлює загального обов`язку подавати повні реєстри боржників, які містять відомості про зобов`язання інших осіб, не пов`язаних із предметом спору.

При цьому в матеріалах справи наявні копії договорів факторингу, відповідні документи щодо переходу права вимоги, а також витяги з реєстрів, які містять відомості про відповідача та спірне зобов`язання. Зокрема, подано багатосторінковий реєстр прав вимоги та окрему копію витягу з нього щодо відповідача, зміст яких у відповідній частині узгоджується.

Аналіз частини шостої статті 95 ЦПК України в цілому свідчить, що передбачені цією нормою наслідки неподання оригіналу доказу пов`язані саме із сумнівами щодо відповідності копії оригіналу, а не з будь-якими запереченнями сторони проти змісту чи доказового значення документа.

Натомість представник відповідача не наводить конкретних фактичних обставин, які свідчили б про невідповідність поданих копій договорів факторингу та витягів із реєстрів їхнім оригіналам, зокрема про зміну змісту відповідних документів, розбіжності між їхніми редакціями чи спотворення відомостей щодо спірного права вимоги. Саме по собі посилання на необхідність додаткового зіставлення поданих документів з оригіналами не зумовлює необхідності такого витребування.

За наведених обставин суддя не вбачає достатніх підстав для витребування оригіналів зазначених документів, тоді як питання належності та достатності поданих доказів для підтвердження переходу до позивача права вимоги та її обсягу підлягає вирішенню під час розгляду справи по суті.

Щодо вимоги про витребування актів передання документації суддя враховує, що до матеріалів справи вже долучено акт приймання-передачі документації за договором факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026. При цьому представник відповідача не конкретизує, які саме інші акти передання документації необхідно витребувати, та не наводить обставин, які свідчили б про їх існування і перебування у володінні позивача.

Стосовно вимог про витребування змін реєстрових даних та повідомлень про відступлення права вимоги з доказами їх направлення суддя враховує, що представник відповідача не визначає конкретних документів щодо зміни реєстрових даних та не обґрунтовує обставин, які зумовлюють необхідність їх витребування. Водночас повідомлення боржника про відступлення права вимоги не є тотожним самому факту переходу права вимоги, який установлюється з урахуванням умов відповідних договорів факторингу та документів щодо їх виконання. За таких обставин необхідність витребування зазначених документів саме для перевірки безперервності переходу права вимоги належним чином не обґрунтована.

Оцінюючи вимогу представника відповідача про витребування «первинного файлу розрахунку заборгованості» з формулами та застосованими процентними ставками, суддя насамперед звертає увагу на невизначеність предмета такого витребування.

Розрахунок заборгованості є арифметичним відображенням відомостей, що випливають з умов договору та документів щодо виконання зобов`язання. Його правильність підлягає перевірці судом шляхом зіставлення з відповідними доказами, однак незгода сторони з результатами обчислень сама по собі не свідчить про існування іншого документа, який необхідно витребувати.

Використовуючи поняття «первинний файл розрахунку», представник відповідача не розкриває його змісту, не зазначає, який саме документ або електронні дані він має на увазі, не пояснює, чим вони відрізняються від уже поданого розрахунку, та не наводить фактичних обставин, які давали б підстави вважати, що такий доказ існує і перебуває у володінні позивача.

При цьому вимоги про надання пояснень щодо коригування заборгованості від 26.10.2021 та підстав продовження нарахування процентів до 23.01.2022 за своїм змістом спрямовані на отримання додаткового обґрунтування здійснених позивачем розрахунків, а не на витребування конкретно визначених доказів. Обов`язок доведення правильності заявленої до стягнення суми покладається на позивача, а відповідність розрахунку умовам договору та іншим доказам перевіряється судом під час вирішення спору.

Стосовно первинних документів обліку платежу в розмірі 3 000 грн від 25.09.2021 суддя враховує, що представник відповідача не визначає, які саме додаткові документи щодо зазначеної операції необхідно витребувати, не наводить підстав вважати, що вони перебувають у володінні позивача, та не обґрунтовує неможливості їх самостійного отримання.

Таким чином, заявлена вимога фактично покладає на суд необхідність самостійно визначити предмет витребування, з`ясувати існування відповідних доказів та їх можливе місцезнаходження, що не узгоджується з вимогами частини другої статті 84 ЦПК України. Водночас передбачений цією нормою механізм не призначений для покладення на іншу сторону обов`язку створювати нові документи чи формувати додаткові розрахункові матеріали у визначеному заявником вигляді.

Щодо вимоги про витребування оригіналу довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 12.06.2026 та платіжних інструкцій № 1279 від 06.06.2024 і № 1451 від 27.04.2026 суддя враховує, що копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.

При цьому представник відповідача не наводить конкретних обставин, які свідчили б про невідповідність поданих копій їхнім оригіналам, не зазначає, які саме відомості в цих документах могли бути змінені чи спотворені та чим обґрунтовуються відповідні сумніви.

Натомість необхідність перевірки факту перерахування коштів за договором позики та здійснення розрахунків за договорами факторингу стосується оцінки змісту зазначених документів і їх доказового значення, а не відповідності копій оригіналам. За таких обставин підстав для витребування оригіналів цих документів суддя не вбачає.

Щодо вимоги про витребування договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Фінекспрес», суддя враховує, що позивач не є стороною зазначеного договору, а представник відповідача не навів підстав вважати, що цей документ перебуває у його володінні.

Крім того, представник відповідача не конкретизує, які саме умови договору між первісним кредитором та надавачем платіжних послуг мають значення для встановлення обставин спірних правовідносин та чому їх неможливо з`ясувати на підставі вже поданих доказів, зокрема довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес», яка містить відомості про здійснення та завершення переказу коштів відповідачу.

Стосовно вимоги про витребування первинної платіжної інструкції або іншого первинного документа щодо перерахування відповідачу 15 000 грн суддя враховує, що відповідна платіжна операція здійснювалася за участю первісного кредитора та надавача платіжних послуг. Водночас представник відповідача не зазначає обставин, які давали б підстави вважати, що первинні документи щодо її здійснення перебувають саме у володінні позивача.

При цьому, ставлячи під сумнів факт отримання коштів, представник відповідача не наводить конкретних обставин, які спростовували б зазначені у довідці відомості про платіжну операцію, зокрема щодо належності відповідачу електронного платіжного засобу, на який здійснено переказ. Не зазначено й обставин, які перешкоджали б заявленню клопотання про витребування конкретних відомостей безпосередньо у відповідного надавача платіжних послуг, за умови обґрунтування необхідності їх отримання.

За таких обставин заявлені вимоги не містять належного обґрунтування значення витребуваних документів для встановлення обставин справи та підстав вважати, що вони перебувають у володінні позивача, як того вимагають пункти 2 та 3 частини другої статті 84 ЦПК України.

Ураховуючи наведене, суддя вважає, що представник відповідача не навів достатніх підстав для витребування оригіналів поданих позивачем письмових та електронних доказів, а в частині витребування інших документів не дотримався вимог статті 84 ЦПК України щодо належного визначення доказів та обґрунтування необхідності їх витребування саме у позивача.

Водночас відмова у задоволенні клопотання не означає визнання поданих позивачем доказів достовірними чи достатніми для підтвердження заявлених вимог та не звільняє його від обов`язку доведення обставин, на які він посилається як на підставу позову.

За таких обставин суддя доходить переконання, що клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 84, 95, 100, 260, 261 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Пузіна Дениса Миколайовича про витребування доказів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя А.І. Павлів