ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2026 року Справа № 906/49/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Кулай О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18 червня 2026 року по справі №906/49/26 (суддя Вельмакіна Т.М.)
час та місце ухвалення рішення: 18 червня 2026 року; м. Житомир майдан Путятинський, 3/65; повний текст рішення складено 26 червня 2026 року
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
про стягнення 517759 грн 37 коп.
а участю представників сторін:
від Позивача - Батовська Т.І.;
від Відповідача - не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (надалі - Відповідач) про стягнення 55083233 грн 59 коп. - заборгованості за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, 427934 грн 59 коп. - 3% річних, 89824 грн 78 коп. - інфляційні.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в частині здійснення поетапної оплати планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною у договорі системою платежів і розрахунків, а також здійснення розрахунку за фактичний обсяг послуги, у зв`язку з чим Позивач окрім зазначеної вище суми заборгованості нарахував до стягнення з Відповідача на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України 427934 грн 59 коп. 3% річних за період з 19 вересня 2025 року по 6 січня 2026 року та 89824 грн 78 коп. інфляційних втрат за період з 16 жовтня 2025 року по 3 грудня 2025 року.
Ухвалою суду першої інстанції від 14 квітня 2026 року по справі №906/49/26 закрито провадження у справі в частині стягнення 55083233 грн 59 коп. основоного боргу на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, з підстав, що вказані у цій ухвалі.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18 червня 2026 року в справі №906/49/26 позов задоволено та стягнуто з Відповідача на користь Позивача 406130 грн 35 коп. 3% річних та 89824 грн 78 коп. інфляційних, а також 5951 грн 46 коп. судового збору. В решті позову судом відмовлено.
Відповідне судове рішення ґрунтується на тому, що з матеріалів справи вбачається, що вартість отриманої електричної енергії оплачена Відповідачем в повному обсязі, однак з порушенням встановлених строків, що підтверджується інформацією про надходження коштів на рахунки Позивача.
Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав, що при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.
Суд першої інстанції перевіривши розрахунки Позивача вказав, що встановив, що Позивачем проведено розрахунок 3% річних у розмірі 427934 грн 59 коп. за період з 19 вересня 2025 року по 6 січня 2026 року (том 1, а.с.78-79), при цьому Позивач при здійсненні розрахунку 3% річних за період з 16 грудня 2025 року по 6 січня 2026 року невірно визначив кількість днів прострочення - 32 замість 22, що вплинуло на правильність розрахунку, а також допустив помилку при підрахунку загальної суми 3% річних за період з 19 жовтня 2025 року по 6 січня 2025 року, вказавши 156083 грн 58 коп. замість 156083 грн 57 коп.. Окрім того, здійснивши перерахунок 3% річних з урахуванням вихідних даних Позивача, суд першої інстанції встановив, що обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є сума у розмірі 406130 грн 35 коп. 3% річних, з огляду на що відмовив у стягненні 21804,24 грн 3% річних у зв`язку з їх необґрунтованістю.
Також, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок інфляційних втрат у розмірі 89824 грн 78 коп. за період з 16 жовтня 2025 року по 3 грудня 2025 року, суд першої інстанції встановив, що розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним, з огляду на що задоволив дану вимогу повністю.
Не погоджуючи з рішенням суду, Відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Житомирської області у справі № 906/49/26 скасувати в частині стягнення 3% річних на суму 106578 грн 85 коп. і постановити нове рішення, яким відмовити в стягненні 3% річних на суму 106578 грн 85 коп., нарахованих на планові платежі.
Апеляційна скарга мотивована ніби то порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.
Скаржник зазначає, що для визначення суми 3% річних потрібно виходити із обсягу саме фактично наданої послуги, оскільки зобов`язання зі сплати грошових коштів у Відповідача виникає саме за фактично надані послуги. Наголошує, що при нарахуванні 3% річних до уваги потрібно брати вартість наданої послуги, що відображена в актах коригування до актів наданих послуг, адже на його переконання такі дані відповідають вартості фактично наданих послуг, тобто відповідають вартості послуг, які реально були надані Відповідачу. Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що згідно доданого до позову розрахунку, Позивач здійснив нарахування 3% річних виходячи із планових обсягів наданих послуг, що вважає безпідставним.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 18 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Житомирської області від 18 серпня 2026 року.
Через підсистему «Електронний суд» від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вказав, що позовні вимоги у цій справі № 906/49/26 обґрунтовані наявністю між сторонами - учасниками ринку електричної енергії правовідносин на підставі Договору № 0528-03041-ПД від 1 січня 2024 року, обов`язковість укладення якого передбачено Законом України «Про ринок електричної енергії», Кодексом системи передачі, затвердженого Постановою НКРЕКП, Правилами ринку, затвердженими Постановою НКРЕКП №307 тощо. Вказує, що спірний Договір є договором приєднання, відповідає змісту Типового договору, викладеного в додатку 5 до Кодексу системи передачі, затвердженого Постановою НКРЕКП № 309 від 14 березня 2018 року. Також Позивач констатує, що відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.4 Договору регулює оперативно-технологічні відносини під час взаєводії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. Позивач вказав, що пунктами 3.3 та 3.4 Договору обумовлено, що обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI КСП, а планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/ або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді, та що у відповідності до пункту 3.5 Договору Відповідач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 3 вересня 2026 року в справі №906/49/26 проведення підготовчих дій закінчено, розгляд апеляційної скарги призначено на 23 вересня 2026 року об 14:40 год..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 9 вересня 2026 року заяву представників Позивача та Відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 23 вересня 2026 року, з підстав, наведених у даній ухвалі, розгляд апеляційної скарги відкладено на 14 жовтня 2026 року об 16:00 год..
11 жовтня 2026 року від Відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи обгрунтоване тимчасовою непрацездатністю представника.
В судове засідання від 14 жовтня 2026 року представник Відповідача не з`явився. Розглянувши клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, враховуючи заперечення представника Позивача щодо такого відкладення, колегія суду прийшла висновку про відмову в задоволенні клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи з огляду на таке.
Суд не викликав учасників справи у судове засідання, відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, що вказує на те, що ухвалою суду від 23 вересня 2026 року явка сторін обов`язковою не визнавалась.
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В той же час, згідно пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд апеляційної інстанції констатує, що в силу дії статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
При цьому основним аспектом неможливості задоволення клопотання Відповідача є те, що 16 жовтня 2026 року закінчується строк розгляду апеляційної скарги, що вказує на те, що відкладення розгляду в даній справі може призвести до порушення строку розгляду апеляційної скарги визначено ГПК України.
В той же час порушення строків, визначених статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.
Відтак, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника Відповідача. Суд при цьому наголошує, що в матеріалах справи є апеляційна скарга Відповідача, в якій наведені доводи та заперечення щодо винесеного рішення суду.
В судовому засіданні від 14 жовтня 2026 року, яке проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, представник Позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вказав, що відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.4 Договору вказаний правочин регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи України. Представник Позивача вказав, що пунктами 3.3 та 3.4 Договору обумовлено, що обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодекс системи передачі, а планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/ або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. Також констатував, що відповідно до пункту 3.5 Договору Відповідач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків.
Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги Відповідача стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. При цьому колегія виходила з наступного.
Як вбачається з доказів, долучених до матеріалів справи, згідно із заявою-приєднанням від 4 грудня 2023 року до Договору щодо надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (додаток 1), Відповідач надав письмову згоду на приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, розміщеного на офіційному сайті ОСП, на окремих умовах чинного договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 23 червня 2019 року №0528-03041, а саме індивідуальних характеристик, зазначених в додатках до такого договору та реквізитів (том 1, а.с. 46-47).
5 грудня 2023 року Позивач повідомленням №01/66714 про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління поінформувало про приєднання Відповідача до умов договору з ідентифікатором договору №0528-03041-ПД та датою акцептування - 1 січня 2024 року (надалі - Договір; том 1, а.с.49-50).
В силу дії пункту 1.2 Договору, умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Кодексу систем передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №309, та є однаковими для всіх користувачів.
Згідно з пункту 2.1 Договору, цей Договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.
За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки.
Послуга, яка надається за Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35:12.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що Відповідач зобов`язався здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов Договору.
За пунктом 3.1 Договору, ціна Договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Відповідно до пункту 3.2 Договору, оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
За змістом пункту 3.3 Договору, обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI КСП (Кодексу системи передачі).
Пунктом 3.4 Договору визначено, що планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
У відповідності до пункту 3.5 Договору, Відповідач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
· 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
· 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
· 3 платіж - до 8 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Пунктом 3.6 Договору визначено, що плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних адміністратора комерційного обліку (далі АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.
Водночас, пунктом 3.7 Договору узгоджено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі
Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком", що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
Згідно з пунктом 3.8 Договору, Відповідач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Відповідачем.
У разі виникнення розбіжностей за отриманим від OCП за попередній розрахунковий період актом надання послуги Відповідач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення OCП (АКО) та ППKO повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Відповідача від платіжного зобов`язання у встановлений цим договором термін. Якщо Відповідач не надає Позивачу повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважаться, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППKO користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюються в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.
У пункті 3.9 Договору сторони узгодили, що за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди Відповідача.
У разі якщо фактичний обсяг оплати Відповідачем послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг за цим Договором, Позивач (за заявою Відповідача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви користувача про повернення надлишку коштів).
Згідно з підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 Договору, Позивач має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу. Відповідне право кореспондується із установленим в підпункті 4.2.1 пункту 4.2 Договору обов`язком користувача своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за Договором.
За умовами пункту 7.8 Договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до пункту 11.3 Договору, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, рахунки, будь-які повідомлення за Договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі.
Згідно з пунктом 11.5 Договору, будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання Договору (у тому числі акт надання послуги або акт коригування до акта наданої послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування сервісу, про що ОСП зобов`язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документу).
За змістом пункту 11.6 Договору, рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, яка підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з моменту набуття документом статусу "Доставлено" у сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Відповідно до пунктів 11.7-11.9 Договору, для забезпечення електронного документообігу сторони зобов`язалися здійснити реєстрацію в сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування сервісом, які ним передбачені. При підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством. Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, вважаються такими, що підписані цією стороною (уповноваженою нею особою).
Згідно з пунктом 13.1 Договору, Договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.
На виконання умов Договору протягом вересня - листопада 2025 року Позивач надав, а Відповідач отримав послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на загальну суму 76452040 грн 17 коп., що підтверджується наступними актами надання послуг: №ДУА-0019595 від 30 вересня 2025 року за вересень 2025 року на загальну суму 22456195 грн 02 коп.; №ДУА-0020402 від 31 жовтня 2025 року за жовтень 2025 року на загальну суму 27467366 грн 02 коп.; №ДУА-0021269 від 30 листопада 2025 року за листопад 2025 року на загальну суму 26528479 грн 13 коп. (том 1, а.с.63-65).
Також, у період з вересня по грудень 2025 року відбулися коригування об`ємів та сум наданих послуг за Договором за попередні місяці (том 1, а.с. 66-71).
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач виставив Відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (том 1, а.с.51-62), а саме:
· за вересень 2025 року: №ДУ-0073444/0528-03041-ПД від 15 вересня 2025 року на суму 7492499 грн 72 коп. (за першу декаду розрахункового періоду), №ДУ-0074199/0528-03041-ПД від 24 вересня 2025 року на суму 7377371 грн 39 коп. (за другу декаду розрахункового періоду), №ДУ-0074956/0528-03041-ПД від 4 жовтня 2025 року на суму 7612437 грн 24 коп. (за третю декаду розрахункового періоду), №ДУ-0075719/0528-03041-ПД від 11 жовтня 2025 року на суму 22456195 грн 02 коп. (за фактичний обсяг послуги);
· за жовтень 2025 року: №ДУ-0076495/0528-03041-ПД від 15 жовтня 2025 року на суму 8623044 грн 29 коп. (за першу декаду розрахункового періоду), №ДУ-0077260/0528-03041-ПД від 24 жовтня 2025 року на суму 8835677 грн 63 коп. (за другу декаду розрахункового періоду), №ДУ-0078023/0528-03041-ПД від 44 листопада 2025 року на суму 10032339 грн 78 коп. (за третю декаду розрахункового періоду), №ДУ-0078798/0528-03041-ПД від 11 листопада 2025 року на суму 27467366 грн 02 кпа. (за фактичний обсяг послуги);
· за листопад 2025 року: №ДУ-0079579/0528-03041-ПД від 14 листопада 2025 року на суму 8601589 грн 91 коп. (за першу декаду розрахункового періоду), №ДУ-0080347/0528-03041-ПД від 24 листопада 2025 року на суму 8695766 грн 03 коп. (за другу декаду розрахункового періоду), №ДУ-0081112/0528-03041-ПД від 4 грудня 2025 року на суму 9274966 грн 06 коп. (за третю декаду розрахункового періоду), №ДУ-0081885/0528-03041-ПД від 11 грудня 2025 року на суму 26528479 грн 13 коп. (за фактичний обсяг послуги).
Як вказав Позивач у позовній заяві, оплата за надані Позивачем у вказаний перiод послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснена Відповідачем частково на суму 21368806 грн 61 коп. і з порушенням строків, обумовлених Договором (том 1, а.с. 73-77), а саме: 5 грудня 2025 року, згідно з платіжною інструкцією №10396645 на суму 500000 грн; 9 грудня 2025 року, згідно з платіжною інструкцією №10396815 на суму 500000 грн; 12 грудня 2025 року, згідно з платіжною інструкцією №10397111 на суму 100000 грн; 16 грудня 2025 року, згідно з платіжною інструкцією №10397506 на суму 100000 грн; 19 грудня 2025 року, згідно з платіжною інструкцією №10397924 на суму 100000 грн; 22 грудня 2025 року, згідно з платіжною інструкцією №10398037 на суму 1000000 грн; 26 грудня 2025 року, згідно з платіжною інструкцією №10398544 на суму 5000000 грн; 29 грудня 2025 року, згідно з платіжною інструкцією №10398656 на суму 5000000 грн; 30 грудня 2025 року, згідно з платіжними інструкціями №10398764 та №10398903 відповідно на суми 5000000 грн та 4068806 грн 61 коп..
Ухвалою суду першої інстанції від 14 квітня 2026 року по справі №906/49/26 закрито провадження у справі в частині стягнення 55083233 грн 59 коп. основоного боргу на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, з підстав, що вказані у цій ухвалі.
Відтак з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та ухвали від 14 квітня 2026 року Позивач звернувся до суду з позовом з метою захисту порушеного, на його думку права, до Відповідача про стягнення нарахованих на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України 427934 грн 59 коп. 3% річних за період з 19 вересня 2025 року по 6 січня 2026 року та 89824 грн 78 коп. інфляційних втрат за період з 16 жовтня 2025 року по 3 грудня 2025 року.
Під час розгляду справи Відповідач сплатив залишок заборгованості за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у повному обсязі, у зв`язку з чим місцевий господарський суд ухвалою від 14 січня 2026 року закрив провадження у справі в частині стягнення 55083233 грн 59 коп. основного боргу на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
В той же час, колегія суддів констатує, що статтею 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З урахуванням меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд здійснює перегляд справи за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цього колегія суду констатує, що за результатами розгляду справи та дослідження поданих доказів судом першої інстанції, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 406130 грн 35 коп. 3% річних, 89824 грн 78 коп. інфляційних втрат.
Разом з тим, апеляційна скарга Позивача не містять доводів щодо вимог стосовно стягнення інфляційних втрат та нарахування 3% річних на фактичні обсяги наданих послуг. Відтак, з огляду на те, що судове рішення не оспорюється у відповідній частині, суд апеляційної інстанції не переглядає судове рішення у відповідній частині, так як не встановив порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, як і не встановив неправильне застосування норм матеріального права у вищеописаній частині судового рішення, що не оспорено апелянтом.
В той же час, апеляційна скарга Позивача зводиться до заперечень в частині нарахування 3% річних на ті суми коштів, які не входять у вартість фактично наданих послуг, а відтак неоспореною є частина судового рішення за котрою з Відповідача стягнуто 299551 грн 50 коп. річних. Відтак, з огляду на те, що рішення Господарського суду Житомирської області не оспорюється і в цій частині, апеляційний господарський суд не переглядає судове рішення у цій частині так як і в даній задоволеній судом першої інстанції частині рішення не встановив порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, які і не встановив неправильне застосування норм матеріального права, у визначеній частині рішення, що також не оспорена апелянтом.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги та позовної заяви щодо підставності нарахування 3 % річних на планові платежі в оспорюваній сумі (106578 грн 85 коп.), з огляду на зазначення про планові платежі та порядок їх справляння у Договорів та заперечення Відповідача щодо відсутності такої можливості у Позивача, то колегія суду зауважує наступне.
Відповідно до наказу Позивача від 22 грудня 2023 року № 742: затверджено нові умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; визначено, що умови договору набирають чинності з 1 січня 2024 року; вказано начальнику Департаменту договірної роботи з учасниками ринку та користувачами системи Чайкіній К.В. забезпечити оприлюднення та розміщення умов договору на вебсайті Позивача з роз`ясненнями щодо його укладення у термін 27 грудня 2023 року; наказ Позивача від 3 жовтня 2023 року № 550 визнано таким, що втратив чинність.
У подальшому, наказом Позивача від 7 червня 2024 року № 344: затверджено нові умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; вказано начальнику Департаменту договірної роботи з учасниками ринку та користувачами системи Чайкіній К.В. забезпечити оприлюднення та розміщення умов договору на вебсайті Позивача у термін 7 червня 2024 року; наказ Позивача від 22 грудня 2023 року № 742 визнано таким, що втратив чинність.
Також наказом Позивача від 6 серпня 2025 року № 627: затверджено нові умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; вказано начальнику Департаменту договірної роботи з учасниками ринку та користувачами системи Чайкіній К.В. забезпечити оприлюднення та розміщення умов договору на вебсайті Позивача у термін до 11 серпня 2025 року; наказ Позивача від 7 червня 2024 року № 344 визнано таким, що втратив чинність.
Позовні вимоги у цій справі № 906/49/26 обґрунтовані наявністю між сторонами - учасниками ринку електричної енергії правовідносин на підставі Договору від 1 січня 2024 року, обов`язковість укладення якого передбачено Законом України «Про ринок електричної енергії», Кодексом системи передачі, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №309, Правилами ринку, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №307. Спірний Договір є договором приєднання, відповідає змісту Типового договору, викладеного в додатку 5 до Кодексу системи передачі, затвердженого Постановою НКРЕКП № 309 від 14 березня 2018 року.
В силу дії статті 630 Цивільного кодексу України зміст типового договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є обов`язковим для застосування сторонами, а відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до пунктів 2.1, 2.2, 2.4 Договору (в редакції чинній на час існування спірного періоду) Договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.
За цим Договором Позивач безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки. Відповідач зобов`язався здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов Договору. Цей Договір встановлює права та обов`язки Сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією. Пунктами 3.3 та 3.4 Договору обумовлено, що обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI КСП, а планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/ або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Відповідно до пункту 3.5 Договору Відповідач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1-й платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2-й платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3-й платіж- до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Відповідно до пунктів 3.6, 3.7 Договору плановий обсяг послуги, що застосовується для визначення її планової вартості, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду. Користувач здійснює розрахунок з Позивачем за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуг Позивачем, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс, або автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Оплату вартості послуги (після коригування обсягів та вартості послуг) Відповідач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або Акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Такі акти Позивач направляє Відповідачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники Акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.
На виконання умов Договору, протягом вересня - листопада 2025 року Позивачем надано, а Відповідачем отримано послугу на загальну суму 76 452 040 грн 20 коп., сплаченої лише частково на загальну суму 21 368 806 грн 61 коп. та з порушенням строків та способу, визначених Договором.
Отже, із фактичних обставин справи, вбачається, що Договором встановлено порядок та строки здійснення оплати за надані послуги, визначення обсягу послуги визначення поетапних платежів та встановлено два види обсягу послуги - плановий та фактичний, які використовуються одночасно та не виключають один одного.
При цьому у разі, якщо фактичний обсяг оплати Відповідачем послуги перевищує суму, нарахованої вартості послуг за Договором, Позивач (за заявою Відповідача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає Відповідачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви користувача про повернення надлишку коштів).
У зв`язку з цим плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Колегією суду враховується, що при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії Позивач та Відповідач зобов`язався використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Відповідач також зобов`язався здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.
У контексті наведеного, суд апеляційної інстанції враховує позицію, наведену Верховним Судом у постанові від 10 грудня 2024 року у справ № 914/1653/23 щодо того, що аналіз чинного законодавства свідчить про те, що правовідносини з надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є подібними з правовідносинами з надання послуг з передачі електричної енергії, оскільки є правовідносинами щодо надання послуг оператором системи передачі, для розрахунків за договорами з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління використовується плановий і фактичний обсяги послуги, спосіб оплати таких послуг (попередні планові платежі на основі наданих користувачем прогнозованих планових обсягів послуги та подальша доплата згідно відповідних актів надання послуги) є теж подібним.
Оскільки укладеним між сторонами Договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану послугу як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання Відповідачем як зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з нормами статтей 611, 625 Цивільного кодексу України.
Доходячи даного висновку колегія суду враховує правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 серпня 2022 року в справі № 912/1941/21 та постановах Верховного Суду від 9 листопада 2022 року в справі № 904/5899/21, від 24 листопада 2022 року в справі № 927/713/21.
Крім того, аналогічний правовий висновок викладений також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19.
Отже, Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 березня 2026 року в справі № 914/2625/23 підтвердив, що вирішення питання про існування у користувача зобов`язання з оплати планових i фактичних обсягів послуги з передачі електричної енергії у визначений строк залежить безпосередньо від конкретно погоджених сторонами умов договору.
В нашому ж випадку сторони погодили відповідні умови, що дає підстави здійснювати нарахування не лише на фактичні обсяги, як вказує апелянт, а і на планові, що нараховані Позивачем за Договором, та стягнуті місцевим господарським судом в оспорюваному рішенні.
Відтак підсумовуючи усе описане вище, колегія суду резюмує, що враховуючи існування відповідних умов Договору (пункти 3.4, 3.5), неналежне виконання Відповідачем свого обов`язку з оплати планового обсягу послуги на умовах попередньої оплати є порушенням грошового зобов`язання, що передбачає застосування правових наслідків, зокрема, передбачених статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.
Приходячи до відповідних висновків суд апеляційної інстанції враховує правову позицію висвітлену Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 2 липня 2026 року по справі № 918/1018/25.
Воодночас, апеляційний господарський суд перевіривши здійснений Позивачем розрахунок річних (у розмірі 427934 грн 59 коп. за період з 19 вересня 2025 року по 6 січня 2026 року; том 1, а.с.78-79), констатує, що Позивач при здійсненні розрахунку 3% річних за період з 16 грудня 2025 року по 6 січня 2026 року невірно визначив кількість днів прострочення - 32 замість 22, що вплинуло на правильність розрахунку, а також допустив помилку при підрахунку загальної суми 3% річних за період з 19 жовтня 2025 року по 6 січня 2025 року, вказавши 156083 грн 58 коп. замість 156083 грн 57 коп., що вірно визначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. З огляду на вказане суд першої інстанції підставно зменшив розмір річних (в тому числі нарахованих на оспорювану суму).
Колегія суду погоджується з місцевим господарським судом (перевіривши дані розрахунки), що з урахуванням вихідних даних Позивача, слідує, що обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є сума річних у розмірі 406130 грн 35 коп.. Відповідно суд першої інстанції правомірно відмовив у стягненні 21804 грн 24 коп. 3% річних у зв`язку з їх необґрунтованістю.
Дане рішення й було прийняте і місцевим господарським судом в цій частині.
Відповідно приймаючи таке рішення Північно-західний апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін в оспорюваній частині (щодо стягнення річних). Водночас, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для скасування рішення суду першої інстанції в неоспореній частині, з огляду на що суд апеляційної інстанції залишає без змін дане рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає посилання Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору, та не спростовують законність оспорюваного рішення.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення суду покладаються на Відповідача, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на рішення Господарського суду Житомирської області від 18 червня 2026 року по справі №906/49/26 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 18 червня 2026 року по справі №906/49/26 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, постанова в частині оскарження рішення суду від 12 травня 2026 року, не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
5. Справу №906/49/26 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови виготовлено 20 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.