Судові рішення

Постанова № 140746617 у справі № 906/1668/25 від 20.10.2026

Постанова від 20.10.2026 у господарській справі № 906/1668/25 (категорія «Поставки товарів, робіт, послуг»). Суд: Центральний апеляційний господарський суд, суддя Джепа Юлія Артурівна.

Справа№ 906/1668/25
СудЦентральний апеляційний господарський суд
СуддяДжепа Юлія Артурівна
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяПоставки товарів, робіт, послуг
Дата ухвалення20.10.2026
Надійшло до реєстру20.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140746617

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 м. Дніпро Справа № 906/1668/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Джепи Ю.А., суддів Соп`яненко О.Ю. та Дарміна М.О., розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду

в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Казарінової Олени Володимирівни

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2026 у справі № 906/1668/25 (суддя Перова О.В.), повний текст рішення складено 06.07.2026

за позовом Звягельської квартирно-експлуатаційної частини (району), 11700, Житомирська область, Звягельський район, м. Звягель, вул. Волі, буд. 39, код ЄДРПОУ 07760151

до Фізичної особи-підприємця Казарінової Олени Володимирівни, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

17.12.2025 в системі «Електронний суд» Звягельська КЕЧ (району) звернулася до Господарського суду Житомирської області із позовною заявою до ФОП Казарінової О.В. про стягнення штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання зобов`язань за договором про закупівлю товарів від 24.01.2025 № 30 за період з 15.07.2025 по 30.11.2025 у сумі 246 768,10 грн та судового збору.

Спір між сторонами виник у зв`язку з неналежним виконанням постачальником зобов`язань щодо своєчасної поставки товару та нарахуванням покупцем неустойки за порушення строків поставки.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.04.2026 справу № 906/1668/25 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2026 у справі №906/1668/25 позовні вимоги Звягельської КЕЧ (району) до фізичної особи-підприємця Казарінової О.В. про стягнення штрафних санкцій задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ФОП Казарінової О.В., на користь Звягельської КЕЧ (району) - штрафні санкції (пеню) за прострочення виконання зобов`язань за договором про закупівлю товарів від 24.01.2025 № 30 за період з 15.07.2025 по 30.11.2025 у сумі 246 768,10 грн та судовий збір у сумі 2 961,22 грн.

2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася ФОП Казарінова О.В., в якій просить: рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2026 у справі № 906/1668/25 - скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Звягельської квартирно-експлуатаційної частини (району) до ФОП Казарінової О.В. про стягнення 246 768,10 грн пені - відмовити повністю.

Якщо апеляційний суд виходитиме з первісно заявленого у позові періоду з 15.06.2025 по 30.12.2025 - у частині вимог за період з 15.06.2025 по 14.07.2025 закрити провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, а в решті позову відмовити.

Альтернативно, якщо апеляційний суд визнає належною зміну періоду на 15.07.2025 - 30.11.2025 та дійде висновку про наявність підстав для стягнення неустойки, - змінити рішення, зменшивши пеню на 50 %, до 123 384,05 грн, із відповідним пропорційним перерозподілом судового збору.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, ухваленим із неповним з`ясуванням обставин справи та порушенням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що суд без належної процесуальної заяви позивача фактично змінив період нарахування пені з первісно заявленого періоду з 15.06.2025 по 30.12.2025 на період з 15.07.2025 по 30.11.2025, самостійно усунувши суперечності позовних вимог і вийшовши за межі своїх повноважень. При цьому первісно заявлений період частково збігається з періодом, за який пеню вже стягнуто рішенням суду в іншій справі № 906/794/25, однак суд не надав належної оцінки цьому запереченню.

Апелянт також наголошує на внутрішній суперечливості розрахунку позивача, який не узгоджується із зазначеними датами та тривалістю нарахування, а суд не здійснив власної перевірки розміру заявленої суми й не навів належного обґрунтування її правильності.

Крім того, суд, на думку апелянта, неправильно визначив правову природу спірної санкції, застосувавши положення про пеню за прострочення грошового зобов`язання до зобов`язання з поставки товару, яке має негрошовий характер.

Апелянт вважає формальною та невмотивованою й відмову в зменшенні неустойки щонайменше на 50 % відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки суд не оцінив у сукупності фактичне виконання 56,12 % договору, вжиті нею заходи для врегулювання ситуації, підтверджене зростання ринкової ціни деревини, добровільну сплату пені за попередній період, утримання забезпечення виконання договору та відсутність доказів конкретних збитків позивача.

3. Узагальнені доводи та вимог відзиву на апеляційну скаргу.

У межах встановлених судом процесуальних строків позивачем не було надано відзиву на апеляційну скаргу, що в свою чергу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

24.01.2025 між Звягельською КЕЧ (району) (далі - позивач, замовник) та ФОП Казаріновою О.В. (далі - відповідач, постачальник) укладений договір про закупівлю товарів № 30 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується у 2025 році поставити замовникові товари, зазначені в специфікації, що є додатком до цього договору та його невід`ємною частиною, а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Найменування товару: паливна деревина 1 група за «ДК 021:2015:03410000-7: Деревина» (ДК 021:2015:03413000-8 - паливна деревина). Кількість товарів - згідно із додатком № 1 (Специфікація).

Сума цього договору становить 4 764 000,00 грн без ПДВ. Ціна включає вартість навантаження, доставки до місця призначення та розвантаження (штабелювання) (п. 3.1. договору).

Сума цього договору не повинна відрізнятись від ціни пропозиції. в тому числі за одиницю товару. Сума договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін у випадках, передбачених Законом. У замовника виникають бюджетні зобов`язання за цим договором у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань (п. 3.2. договору).

Розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення постачальником накладної та/або акту приймання-передачі товару (п. 4.1. договору).

Замовник здійснює оплату за поставлений товар в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Розрахунки за поставлений товар здійснюються з відтермінуванням платежу до 90 банківських днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за отриманий товар здійснюються протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на розрахунковий рахунок (п. 4.2. договору).

Строк поставки товарів: до 31.05.2025 (п. 5.1. договору).

Місце поставки товарів: 11700, Житомирська область, м. Звягель, вул. Лесі Українки, 11 А (п. 5.2. договору).

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлені товари згідно з накладною та/або актом прийому-передачі; приймання- передача товару по якості проводиться в момент передачі його шляхом підписання накладної та/або акту прийому-передачі. У разі виявлення в момент передачі товару відхилення якісних показників тощо, замовник зобов`язаний відмовитися від приймання товару або вказати про недоліки у відповідному акті невідповідностей (п. 6.1. договору).

Замовник має право на відшкодування збитків та сплату неустойки (штрафу, пені, тощо) у випадках невиконання та/або неналежного виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором (пп. 6.2.7. п. 6.2. договору).

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 11 цього договору (п. 6.3. договору).

Пунктом 7.1. договору передбачено надання забезпечення виконання договору та сума: в розмірі 1 (один) відсоток вартості договору у формі: депозиту безвідсоткового (у формі перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника: платіжне доручення з відміткою банку) у сумі 47 640,00 грн.(Сорок сім тисяч шістсот сорок гривень 00 копійок) без ПДВ.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором (п. 8.1. договору).

У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки. Сплата штрафних санкцій не звільняє постачальника від виконання прийнятих на себе зобов`язань по договору поставки (п. 8.2. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2025, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 11.1. договору).

Внесення змін та/або доповнень до договору допускається лише за взаємною згодою сторін або за ініціативи однієї сторони у визначеному умовами договору порядку. Перегляд та/або зміна умов договору здійснюється з врахуванням пункту 19 Особливостей, зокрема, у разі погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю на момент його укладання (пп. 2 п. 12.9. договору).

Зміна істотних умов здійснюється за згодою сторін, про що укладається додаткова угода (п. 12.10. договору).

24.01.2025 сторонами підписано специфікацію до договору про закупівлю товарів від 24.01.2025 № 30 на загальну суму 4 764 000,00 грн.

Договір та специфікація до нього підписані сторонами та скріплені печаткою позивача без зауважень та заперечень до них.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріали справи не містять доказів того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.

На виконання умов договору ФОП Казарінова О.В. поставила Звягельській квартирно-експлуатаційній частині (району) товар на загальну суму 2 673 715,60 грн без ПДВ (1 683,70 куб. м.), що підтверджується видатковими накладними від 13.03.2025 № 30 на суму 622 972,40 грн. від 15.04.2025 № 30/1 на суму 773 991,20 грн, від 18.04.2025 № 30/2 на суму 321 093,60 грн, від 25.04.2025 № 30/3 на суму 170 074,80 грн, від 19.05.2025 № 30/4 на суму 558 340,80 грн, від 30.05.2025 № 30/5 на суму 227 242,80 грн.

Звягельська квартирно-експлуатаційна частина (району) сплатила заборгованість у загальній сумі 2 673 715,60 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 10.04.2025 № 376 на суму 622 972,40 грн, від 16.04.2025 № 405 на суму 377 907,60 грн, від 21.04.2025 № 409 на суму 396 083,60 грн, від 21.04.2025 № 410 на суму 321 093,60 грн, від 28.04.2025 № 423 на суму 170 074,80 грн, від 20.05.2025 № 586 на суму 112 748,00 грн, від 09.06.2025 № 648 на суму 445 592,80 грн. від 10.06.2025 № 667 на суму 227 242,80 грн.

Листом від 21.03.2025 вих. № 1 відповідач просила Звягельську квартирно-експлуатаційну частину (району) переглянути ціну на дрова паливні в бік збільшення її на 16 % та укласти додаткову угоду на зміну ціни. У зверненні відповідач посилалася на підвищення ціни виробниками деревини, паливно-мастильних матеріалів, на підтвердження чого надала довідку Рівненської торгово-промислової палати від 21.03.2025 № 56.03/117, згідно якої ціни на деревину дров`яну 1 групи (твердолистяні породи) без доставки, що склалися по Україні, зросли з 1260 - 1400 грн (станом на січень 2025 року) до 1480 - 1620 грн (станом на 21.03.2025), що становить коливання 16,5 %.

У відповідь на згаданий лист позивач відмовила у задоволенні пропозиції щодо підняття ціни, посилаючись на сталу судову практику та на подану цінову пропозицію ФОП Казарінової О.В. від 16.01.2025 (лист від 31.03.2025 № 402).

У відповідь на лист позивача відповідач звернулася до Звягельської квартирно-експлуатаційної частини (району) з проханням щодо розгляду питання про збільшення ціни за одиницю товару на 9,88 % до ціни 1 745,00 грн за куб. м, про що укласти відповідну додаткову угоду. В обґрунтування зазначеного звернення відповідач посилалася на неможливість виконання договору по ціні, запропонованій на тендері, у зв`язку з чим виконання договору стало для неї невигідним (лист від 04.04.2025 вих.2).

Листом № 1 від 17.04.2025 відповідач просила Звягельську квартирно-експлуатаційну частину (району) розглянути можливість укладення додаткової угоди на продовження терміну поставки до 30.06.2025, посилаючись на те, що товар є залежним від погодних умов і в дощову погоду неможливо здійснити завантаження та транспортування товару.

Листом від 18.04.2025 № 529 позивач ФОП Казаріновій О.В. у пропозиції стосовно продовження терміну поставки.

Позивач на адресу ФОП Казарінової О.В. направила лист від 28.04.2025 № 557 з проханням пришвидшити виконання умов договору.

Листом від 05.05.2025 вих. № 5/1 відповідач звернулася до Звягельської квартирно-експлуатаційної частини (району) про розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин, оскільки виконання договору на поточних умовах стало економічно неможливим, а позивачем була відхилена пропозиція про перегляд ціни, що свідчить відсутність згоди на адаптацію умов до нових ринкових реалій.

У відповідь на згаданий лист позивач листом від 08.05.2025 № 630 повідомила про відсутність підстав для дострокового розірвання договору.

Листом від 21.05.2025 № 709 Звягельська квартирно-експлуатаційна частина (району) повідомила відповідача, що продовження терміну поставки товару можливе лише у разі надання документально підтверджених обставин, що спричинили таке продовження.

У відповідь на згаданий лист ФОП Казарінова О.В. листом від 26.05.2025 № 26/05 повідомила про неможливість виконання договору через істотну зміну ринкових умов та необхідність внесення змін до договору, а у разі неможливості укладання додаткової угоди відповідач просив розірвати договір.

Листом від 04.06.2025 позивач вимагав від ФОП Казарінової О.В. провести допоставку відповідної продукції та сплатити у десятиденний строк неустойку у сумі 8 873,26 грн. Згаданий лист був залишено відповідачем без відповіді.

Листом від 17.06.2025 позивач вимагав від ФОП Казарінової О.В. провести допоставку відповідної продукції та сплатити у десятиденний строк неустойку у сумі 30 169,08 грн. Згаданий лист залишено відповідачем без відповіді.

Листом від 11.12.2025 позивач вимагав від ФОП Казарінової О.В. провести допоставку відповідної продукції та сплатити у десятиденний строк неустойку у сумі 246 768,10 грн.

У відповідь на згаданий лист відповідач у своєму листі від 26.12.2025 зазначила про необґрунтованість даної претензії та відсутність підстав для сплати штрафних санкцій.

Предметом спору у даній справі є стягнення пені за період з 15.07.2025 по 30.11.2025 у сумі 246 768,10 грн.

5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2026 у справі № 906/1668/25, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 629, 663, 664 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у встановлений договором строк і спосіб.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 цього Кодексу в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, установлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Отже, за умови встановлення факту порушення погоджених строків поставки та наявності в договорі належної умови про відповідальність постачальника покупець має право вимагати сплати передбаченої договором неустойки.

Довід апелянта про неможливість застосування неустойки через негрошовий характер основного зобов`язання колегія суддів відхиляє.

Зобов`язання постачальника передати товар у погоджений строк за своєю правовою природою є негрошовим, однак це не перешкоджає сторонам передбачити в договорі майнову відповідальність за його порушення.

Негрошовий характер зобов`язання має значення для визначення норм, які регулюють відповідальність, та меж застосування відповідних законодавчих обмежень, але не виключає самої можливості стягнення договірної неустойки.

Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах у справах № 910/7841/20 від 14.12.2021 та № 922/3548/19 від 17.09.2020.

Пунктом 8.2. Договору № 30 сторони погодили відповідну договірну санкцію, яка прямо передбачає відповідальність постачальника за прострочення поставки товару у вигляді штрафних санкцій у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожний день затримки, а негрошовий характер обов`язку з поставки не виключає її застосування.

Така умова договору є обов`язковою для сторін, а її застосування у разі доведеного порушення зобов`язання відповідає положенням статей 546, 549, 611 ЦК України.

Оскільки факт непоставки частини товару у встановлений строк підтверджений матеріалами справи, суд першої інстанції обґрунтовано визнав наявними правові підстави для стягнення договірної пені.

Перевіряючи доводи скарги щодо періоду нарахування неустойки, колегія суддів ураховує, що в матеріалах справи наявна невідповідність між періодом, зазначеним у позовній заяві, - з 15.06.2025 до 30.12.2025 та періодом, щодо якого позивач пояснював розбіжність у датах технічною помилкою під час викладення позовних вимог (а. с. 136-137), тоді як поданий розрахунок давав змогу встановити період, за який заявлено до стягнення пеню, та перевірити її розмір з 15.07.2025 до 30.11.2025.

Колегія суддів ураховує, що відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог, а розпорядження процесуальними правами належить учасникам справи. Водночас не кожна неточність у викладенні окремих реквізитів позовної вимоги свідчить про зміну предмета чи підстав позову. Вирішальним є те, чи дає зміст позовної заяви в сукупності з доданими до неї доказами змогу визначити фактичний зміст заявленої вимоги та чи не призвело її тлумачення судом до вирішення спору щодо іншої вимоги, ніж та, з якою позивач звернувся до суду.

У цій справі суд першої інстанції виходив із змісту позовних вимог, поданого розрахунку та пояснень позивача, не змінюючи предмета спору й не присуджуючи суму, більшу за заявлену до стягнення. Апелянт не довела, що врахування судом зазначеного розрахунку призвело до присудження пені за зобов`язанням, яке не було предметом розгляду, або до виходу суду за межі заявлених вимог. Сам факт розбіжності між датами, наведеними в тексті позовної заяви, та датами, за якими виконано розрахунок, за встановлених у цій справі обставин не є достатньою підставою для скасування правильного по суті рішення.

Посилання апелянта на те, що виправлення дат мало відбуватися виключно шляхом подання заяви про зміну позовних вимог відповідно до ст. 46 ГПК України, також не є достатнім для скасування рішення, оскільки зазначена норма регулює випадки зміни позивачем предмета або підстав позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а не будь-яке уточнення або пояснення технічної неточності.

За обставин цієї справи суд першої інстанції визнав розбіжність технічною, оцінивши не лише текст позовної заяви, а й зміст розрахунку та пояснення позивача. Апеляційна скарга не містить переконливого обґрунтування того, що фактично відбулася зміна позову, яка потребувала окремої процесуальної заяви, а суд, попри це, вирішив спір за новою вимогою.

Відхиляються колегією суддів і доводи про повторне стягнення пені за період, який уже був предметом розгляду у справі № 906/794/25, оскільки принцип остаточності судового рішення та недопустимість повторного розгляду тотожного спору підлягають застосуванню за наявності передбачених процесуальним законом умов, зокрема тотожності сторін, предмета та підстав позову. Існування судового рішення в іншій справі між тими самими сторонами не виключає можливості розгляду вимог про стягнення санкцій за інший період порушення зобов`язання.

Як убачається з установлених судом першої інстанції обставин, пеню у цій справі стягнуто за період з 15.07.2025 до 30.11.2025, тоді як питання про відповідальність за попередній період вирішувалося в межах справи №906/794/25.

Апелянт заперечує обґрунтованість розрахунку, однак не навела такого контррозрахунку, який би спростовував установлену судом суму пені, та не довела конкретної арифметичної помилки, неправильного застосування погодженої сторонами ставки або включення до розрахунку днів, за які відповідальність не підлягала нарахуванню.

Загальне заперечення проти розміру санкції не спростовує розрахунку, перевіреного судом першої інстанції, якщо сторона, яка його оспорює, не вказує на конкретні помилки та не підтверджує свої заперечення належними доказами.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги про необхідність зменшення пені на 50 %, адже згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України суд вправі зменшити розмір штрафних санкцій або неустойки за наявності обставин, що мають істотне значення. Вирішення цього питання потребує оцінки конкретних обставин справи в сукупності, зокрема ступеня виконання зобов`язання, причин порушення, співвідношення розміру санкції з можливими наслідками порушення, майнових інтересів сторін та інших істотних чинників.

Такий підхід відповідає правовій позиції, викладеній, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, яка наголосила на тому, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням ст. 233 ГК України і ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

Саме по собі часткове виконання договору не свідчить про наявність безумовних підстав для зменшення пені. У цій справі постачальник поставив 1 683,70 куб. м. із передбачених договором 3 000 куб. м., тобто зобов`язання виконано лише частково, а значна частина погодженого обсягу товару залишилася непоставленою. Разом з тим, апелянт не довела наявності таких виняткових обставин, які б у сукупності свідчили про явну неспівмірність нарахованої пені наслідкам порушення та необхідність зменшення її розміру саме на 50 %.

Посилання апелянта на попередню сплату пені, утримання забезпечення виконання договору, відсутність доказів конкретних збитків позивача та зміну ринкової вартості товару не зумовлюють іншого висновку, адже вказані обставини підлягають оцінці в контексті конкретного порушення та доказів, якими вони підтверджені, проте не усувають факту неналежного виконання договору й не звільняють постачальника від відповідальності, прямо погодженої сторонами.

Відсутність доказів конкретного розміру збитків також не означає автоматичної відсутності права на пеню, оскільки неустойка є самостійним видом забезпечення виконання зобов`язання та договірної відповідальності.

Крім того, заявлене зменшення пені на 50 % не може ґрунтуватися лише на посиланні на загальні міркування справедливості без належного підтвердження обставин, які в конкретному випадку виправдовували б таке зменшення.

Визначаючи розмір відповідальності, суд має забезпечити розумний баланс інтересів сторін, однак такий баланс передбачає врахування не лише майнових інтересів боржника, а й права кредитора на належне виконання договору та застосування погоджених наслідків його порушення.

За встановлених у цій справі обставин висновок суду першої інстанції про відсутність достатніх підстав для зменшення пені, колегія суддів визнає обґрунтованим, а доводи апелянта не підтвердженими належними доказами.

Доводи апеляційної скарги щодо недостатньої мотивованості рішення також не підтвердилися, адже незгода сторони з оцінкою доказів або правовими висновками суду не є тотожною відсутності мотивів судового рішення та не свідчить сама по собі про істотне порушення норм процесуального права.

За змістом статей 73, 74, 76-79, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд першої інстанції дослідив наявні докази у сукупності, а апелянт не навела аргументів, які б свідчили про неправильне встановлення обставин, що мають значення для справи, або про невідповідність висновків суду цим обставинам.

Отже, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ФОП Казарінової О.В. на користь позивача пені у сумі 246 768,10 грн та судового збору в сумі 2 961,22 грн є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не спростовують установлених судом обставин, ґрунтуються переважно на іншій оцінці доказів та не підтверджують наявності передбачених ст. 277 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення.

За таких обставин рішення господарського суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд, здійснивши апеляційний перегляд справи у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 269 ГПК України дійшов висновку про відсутність допущеного судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області - таким, що підлягає залишенню без змін.

7. Щодо розподілу судових витрат.

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Казарінової Олени Володимирівни - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2026 у справі № 906/1668/25 - залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені ст. ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Ю.А. Джепа

Судді: О.Ю. Соп`яненко

М.О. Дармін

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
29.10.2026 Судовий наказ № 141086544 Господарський суд Дніпропетровської області
29.07.2026 Ухвала № 138610387 Центральний апеляційний господарський суд
25.06.2026 Рішення № 137993807 Господарський суд Дніпропетровської області
22.06.2026 Ухвала № 137633796 Господарський суд Дніпропетровської області
10.06.2026 Ухвала № 137272988 Господарський суд Дніпропетровської області
09.06.2026 Ухвала № 137223539 Господарський суд Дніпропетровської області
27.05.2026 Ухвала № 136898633 без тексту Господарський суд Дніпропетровської області
27.04.2026 Ухвала № 136002807 без тексту Господарський суд Дніпропетровської області
02.04.2026 Ухвала № 135348699 без тексту Господарський суд Житомирської області
18.03.2026 Ухвала № 134919463 без тексту Господарський суд Житомирської області
12.02.2026 Ухвала № 134016367 без тексту Господарський суд Житомирської області
25.12.2025 Ухвала № 132892638 без тексту Господарський суд Житомирської області
22.12.2025 Ухвала № 132826915 без тексту Господарський суд Житомирської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 07760151. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг