Ухвала № 140758932 у справі № 320/38787/26 від 19.10.2026

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

19 жовтня 2026 року 320/38787/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в місті Києві заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України третя особа - ДП "Національні інформаційні системи",

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України третя особа - ДП "Національні інформаційні системи".

18.10.2026 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії індивідуального акту суб`єкта владних повноважень, а саме: зупинити дію наказу Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 00015622) від 30.09.2026 № 2451/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 » до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про визнання вказаного наказу протиправним та його скасування;

- заборони Державному підприємству «Національні інформаційні системи» (ЄДРПОУ 39787008, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська, 4) вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання Наказу Міністерства юстиції України від 30.09.2026 № 2451/5, у тому числі, але не виключно, заборонити технічно здійснювати блокування, анулювання або будь-яке інше обмеження доступу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник зазначає про неминучість втрати предмета судового захисту, оскільки до моменту ухвалення судового рішення по суті дія оскаржуваного наказу вже вичерпається, що виключає можливість відновити становище, яке існувало до введення санкції. Також представник вказує, що призупинення нотаріальної діяльності завдає нищівного, незворотного удару по діловій репутації позивача, а тому навіть у разі скасування оскаржуваного наказу судом у майбутньому не здатне відновити втрачену довіру клієнтів. Крім того, у заяві представник позивача вказує на очевидну протиправність оскаржуваного наказу.

Дослідивши дану заяву, суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути адекватними та співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 року, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у даній справі є наказ Міністерства юстиції України від 30.09.2026 року №2451/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 ", яким до позивачки застосовано санкцію у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речовиї прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць.

У заяві про забезпечення позову представник просить зупинити дію наказу Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 00015622) від 30.09.2026 № 2451/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 » до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

При розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті, їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду справи.

Суд вважає обраний представником спосіб забезпечення позову фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, оскільки зупинення дії оскаржуваного рішення означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і буде вважатися фактичним задоволенням позову, що є недопустимим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висловлено правовий висновок, згідно із яким позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Крім того, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті (постанова Верховного суду від 13.03.2024 у справі №640/273/22).

Суд наголошує, що вжиті оскаржуваним наказом заходи блокування доступу до Державного реєстру прав є тимчасовим заходом, який після закінчення строку, на який їх було вжито, вичерпує свою дію і автоматично розблоковує діяльність позивача. Тому доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання судового рішення і захист прав позивача не можна визнати обґрунтованими.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить достатнього обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову, а також доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, або підтверджують наявність очевидних ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, а також те, що обраний спосіб забезпечення позову є фактично вирішенням справи по суті, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Терлецька О.О.